Рішення № 87876375, 27.02.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7889/14-ц

Провадження № 2/344/578/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді Домбровської Г.В.,

секретаря Бухвак І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської областіу в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

26 травня 2014 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та приватного акціонерного товариства «Зірниця» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11077323000 від 14 листопада 2006 року.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що згідно з кредитним договором № 11077323000 від 14 листопада 2006 року ОСОБА_1 отримав в АКіБ «УкрСиббанк» (право вимоги від якого в подальшому перейшло до ПАТ «Дельта Банк») грошові кошти в сумі 175 000 дол. США з терміном погашення до 13.11.2013 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,3 % на рік та зобов`язався виконати кредитні зобов`язання відповідно до умов кредитного договору. 08 грудня 2011 року між публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, за яким ПАТ «Дельта Банк» набув права вимоги за кредитним договором № 11077323000 від 14 листопада 2006 року. Внаслідок порушення графіку сплати коштів станом на 05.05.2014 року за ОСОБА_1 наявна заборгованість за кредитними зобов`язаннями в розмірі 257 719,07 доларів США, що на час розрахунку заборгованості еквівалентно 2 937 997 гривень 39 копійок. ОСОБА_2 та приватне акціонерне товариство «Зірниця», як поручителі відповідають по зобов`язаннях за вищезазначеним договором перед кредитором в тому ж обсязі, що і позичальник.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду (суддя бабій О.М.) від 11 лютого 2016 року закрито провадження в справі в частині позовних вимог до приватного акціонерного товариства «Зірниця» про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором №11077323000 від 14.11.2006 року.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 липня 2016 року (суддя Бабій О.М.), залишеним без змін Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 вересня 2016 року в задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 12 вересня 2018 року задоволено частково касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк». Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 вересня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Представником Позивача подано заяву про розгляд справи у відсутності уповноваженого представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представником Відповідача 1 подано заяву про розгляд справи у їх відсутності, проти задоволення позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, врахувати заяву від 10 грудня 2019 року про застосування строку позовної давності.

Відповідач 2 явку уповноваженого представника до суду не забезпечила, про дату та час судового засідання повідомлялася належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - «ЦПК України») у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, Судом встановлено наступне.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

14 листопада 2006 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», найменування якого змінено на публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 11077323000, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 100 000 дол. США з розрахунку 12,3 № річних на строк з 14 листопада 2006 року по 13 листопада 2013 року (а.с. 6-18).

Додатковою угодою від 25 грудня 2006 року до вказаного договору було збільшено ліміт поновлювальної кредитної лінії до 175 000,00 доларів США. (а.с. 19-23)

08 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, обсязі та на умовах, визначених даним договором, АКІБ «УкрСиббанк» передає АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює АКІБ «УкрСиббанк» як кредитора у зазначених зобов`язаннях, а внаслідок передачі від АКІБ «УкрСиббанк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників повного, належного та реального виконання обов`язків за кредитними та забезпечувальними договорами, у тому числі кредитним договором № 11077323000 від 14 листопада 2006 року, укладеного із ОСОБА_1 (а.с. 47-49).

З метою забезпечення виконання зобовязання відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №11077323000 від 14.11.2006 року, АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 одночасно було укладено договори поруки із ОСОБА_2 (том 1, а.с. 36-47) та закритим акціонерним товариством «Зірниця» (том 1, а.с. 41-42).

Незважаючи на взяті на себе за договором зобов`язання, відповідач ОСОБА_1 систематично порушував строки та розмір погашення кредиту і сплати процентів, що підтверджується випискою по кредитному договору за період з 14.11.2006 року по 25.01.2012 року а також довідкою про стан заборгованості станом на 05.05.2014 року.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу дії ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у встановлений договором строк.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов`язання, за змістом якої у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

За змістом ст. 1048 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Позивачем станом на 05.05.2014 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором №11077323000 від 14.11.2006 року, відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості позичальника ОСОБА_1 перед банком за кредитними зобов`язаннями в розмірі 257 719,07 доларів США, що в еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ станом 05.05.2014 року становить 2 937 997 гривень 39 копійок, з яких: заборгованість по тілу кредиту 123 508,44 доларів США, що в еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ становить 1 407 996,22 грн.; заборгованість за відсотками 134 210,63 доларів США, що в еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ становить 1 530 001,18 грн.

Відповідачем ОСОБА_1 через канцелярію суду подано заяву про застосування строків позовної давності, що згідно положень ч. 4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у позові.

Як вбачається з умов кредитного договору, сторони встановили як строк дії договору - до 13 листопада 2013 року (п. 1.2.2 договору).

Також сторонами погоджено строки виконання зобов`язань зі щомісячним погашенням платежів, зокрема повернення кредиту здійснюється щомісячними частками у відповідності до графіку погашення кредиту, який є додатком № 1 до договору.

Таким чином, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів умовами договору визначено місяцями.

Отже, поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов`язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобов`язання згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Разом з тим, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново (ч. ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов`язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Так, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

У зобов`язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Судом встановлено, що згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та в строки, визначені договором та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом.

Право кредитора вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів у разі прострочення сплати чергових платежів передбачено ст. 1050 ЦК України. Аналогічні положення містяться у п. 6.1.2 договору.

Таким чином, виходячи з норм ст. ст. 261, 530, 631 ЦК України суд приходить до висновку, що у разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом всього часу - до закінчення строку виконання останнього зобов`язання вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини позики, що підлягає сплаті разом з нарахованими процентами, а також стягнути несплачені до моменту звернення кредитора до суду з позовом, щомісячні платежі (з процентами) в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів.

Оскільки пунктами договору встановлені окремі самостійні зобов`язання, які деталізують обов`язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного щомісячного платежу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, оскільки за умовами договору погашення кредиту та процентів повинно здійснюватись позичальником частинами кожного місяця, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов`язань.

Отже, аналізуючи умови договору сторін та зміст зазначених правових норм, суд вважає, що у випадку неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежа.

При цьому суд враховує також правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13, прийнятої за наслідками розгляду заяви про перегляд судових рішень з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, які є обов`язковими для всіх судів відповідно до положень ст. 360-7 ЦПК України.

В матеріалах справи міститься вимога АКІБ «УкрСиббанк» до позичальника, датована 18 лютого 2010 роком, про дострокове повернення заборгованості за кредитом та процентів у зв`язку з неналежним виконанням договору (том 1, а.с. 134).

У вказаній вимозі банком було вказано, що у зв`язку із невиконанням позичальником своїх зобов`язань, банк використовує своє право, передбачене кредитним договором та заявляє про зміну термінів повернення кредиту та процентів за користування кредитом в сторону їх зменшення. Вимагає негайного виконання позичальником порушеного зобов`язання та сплатити заборгованість протягом 31 календарного дня від дати отримання цього повідомлення.

Крім того, в матеріалах справи міститься також копія позовної заяви ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ЗАТ «Зірниця», ОСОБА_2 про стягнення боргу за Договором про надання споживчого кредиту №11077323000 від 14.11.2006 року (том 3, а.с.9-11), з яким банк звертався до суду 19 квітня 2011 року про дострокове стягнення заборгованості за даним кредитним договором.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13травня 2013 року позовну заяву ПАТ «Дельта Банк» (правонаступник ПАТ «УкрСиббанк») було залишено без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача (том 3, а.с.13-14).

Отже, банк скористався правом на дострокове повернення кредиту (тобто змінив строк виконання зобов`язання), подавши до суду відповідний позов 19 квітня 2011 року.

Тому з цього моменту (з квітня 2011 року) розпочав перебіг строк позовної давності у спірних правовідносинах.

Із матеріалів справи не вбачається що позичальником строк позовної давності переривався шляхом внесення платежів за кредитом, як і відсутні докази наявності інших передбачених законом підстав переривання строку позовної давності.

З даним ж позовом ПАТ «Дельта Банк» звернулось 26 травня 2014 року (дата відправлення позовної заяви на адресу суду поштою), а тому строк позовної давності позивачем пропущено (з квітня 2011 року минуло більше трьох років).

Частиною 1 ст. 553 ЦК України, передбачено, що за договором поруки, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як встановлено судом, строк виконання основного зобов`язання настав у квітні 2011 року.

Таким чином, банком пропущено строк звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_2 .

Крім того, в матеріалах справи міститься копія Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 грудня 2012 року у справі №0907/14008/2012, залишеного без змін Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 01 квітня 2013 року (том 2, а.с.174-179), яким було визнано припиненим Договір поруки №11077323000/1-П від 14 листопада 2006 року, укладений між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк».

З огляду на викладене Суд вважає, що позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором не підлягає задоволенню у звязку з пропуском строку позовної давності.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 16, 20, 267, 526, 527, 530, 611, 612, 1054 Цивільного Кодексу України, керуючись ст.ст. 89, 263-265, 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено та підписано 27.02.2020 року.

Суддя Домбровська Г.В.