Ухвала суду № 87873118, 21.02.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/5366/20

Провадження № 1-кс/761/3670/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2020 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кваша А.В., при секретарі Безчасній О.В., за участю адвоката Літавського Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Літавського Т.В., який діє в інтересах ТОВ «Ексім кар», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за № 320 170 000 000 001 47 від 09.08.2017,

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката Літавського Т.В., який діє в інтересах ТОВ «Ексім кар», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за № 320 170 000 000 001 47 від 09.08.2017.

В обґрунтування клопотання адвокат Літавський Т.В. зазначає, що 17 лютого 2020 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва накладено арешт на активи - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: місто Київ, Львівська площа, 8, шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) по ТОВ «Ексім кар» (код ЄДРПОУ 42926153), на яку останнє має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та заборонено ТОВ «Ексім кар» (код ЄДРПОУ 42926153) відчужувати, користуватися та розпоряджатися активами-сумами ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197), за адресою: місто Київ, Львівська площа, 8.

Заявник зазначає, що відсутні обґрунтовані та переконливі дані, які б давали підстави вважати, що майно, арешт якого просить скасувати, може бути використане як доказ саме у цьому кримінальному провадженні, виходячи з положень статті 98 КПК України.

Крім того, об`єктивних ознак, які б свідчили про наявність правових ознак щодо відповідності майна ТОВ «Ексім кар» (код ЄДРПОУ 42926153) на момент вирішення питання про арешт в рамках кримінального провадження № 320 170 000 000 001 47 від 09.08.2017, визначеним процесуальним законом критеріям, передбаченими ч. 10 ст. 170 КПК України, не встановлено.

Вважає, що арешт був накладений з порушенням правил підсудності, враховуючи, що орган досудового розслідування знаходиться в межах територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду міста Києва.

Адвокат Літавський Т.В. зазначає, що арешт на суми лімітів ПДВ накладено безпідставно, у зв`язку з чим, просить слідчого суддю скасувати арешт та скасувати встановлену заборону щодо користування, відчужування та розпорядження активами-сумами ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197), за адресою: місто Київ, Львівська площа, 8, ТОВ «Ексім кар» (код ЄДРПОУ 42926153).

В судовому засіданні представник власника майна - адвокат Літавський Т.В. клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Прокурор, який був належним чином повідомлений про розгляд клопотання, до суду не з`явився та про причини неявки суд не повідомив, у зв`язку з чим, розгляд клопотання про скасування арешту здійснюється за відсутністю належним чином повідомленого прокурора.

Слідчий суддя, вислухавши доводи заявника, дослідивши клопотання, додані до нього матеріали, дійшла висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 17.02.2020 року накладено арешт, в тому числі, на активи - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: місто Київ, Львівська площа, 8, шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) по ТОВ «Ексім кар» (код ЄДРПОУ 42926153), та заборонено ТОВ «Ексім кар» (код ЄДРПОУ 42926153) відчужувати, користуватися та розпоряджатися активами-сумами ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197), за адресою: місто Київ, Львівська площа, 8.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не булла піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження булла застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов протии Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов протии Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен протии Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 17.02.2020 при накладенні арешту слідчий судя виходив з того, що при розгляді клопотання встановлено достатньо даних для висновку, що ліміти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш протии Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу протии Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот протии Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, якізастосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) не може бути предметом протиправної діяльності, об`єктом та знаряддям злочину, оскільки вони не можуть містити ознаки речових доказів, зважаючи на те, що вони не є майном, не може бути матеріальними об`єктами, а є виключно записами на рахунку, відкритому в органі Державної фіскальної служби.

Виходячи з дослідженої в судовому засіданні ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 17.02.2020 року, арешт на ліміти сум ПДВ накладався з метою збереження речових доказів.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку щодо необґрунтованості накладення арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ).

Приймаючи до уваги наведене, а також те, що прокурор, за ініціативою якого накладався арешт в судове засідання не з`явився та не спростував доводи, викладені в клопотанні, слідчий суддя вважає, що існує правова підстава для скасування арешту з сум лімітів ПДВ та скасувати заборону відчужувати, користуватися та розпоряджатися активами-сумами ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170,171, 172, 173, 174, 372, ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ :

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 17.02.2020 року у кримінальному провадженні № 320 170 000 000 001 47 від 09.08.2017, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а саме на активи - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: місто Київ, Львівська площа, 8, по ТОВ «Ексім кар» (код ЄДРПОУ 42926153), шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) за вказаним підприємством, на які останнє має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя : А.В. Кваша