Ухвала суду № 87872726, 24.02.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/2888/20

№ 1-кс/755/991/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" лютого 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді Метелешко О.В.,

при секретарі Нероді В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Нестерця Ю.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Києва, українцю, громадянину України, із неповною середньою освітою, не одруженому, не працюючому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому, у кримінальному проводженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100040001093 від 12.02.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора Базни Р.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Нестерець Ю.А. звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 .

Клопотання погоджено з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Батраком А.Г.

Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 11.02.2020 року, приблизно о 19 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи на станції метро «Дарниця», помітив раніше незнайомого йому чоловіка, що знаходився на вищезазначеному місці, який тримав у руках мобільний телефон. У цей час, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, обравши об`єктом свого злочинного посягання, мобільний телефон марки «Самсунг А10», який перебував у правій руці вищевказаного чоловіка. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , діючи умисно з корисливих мотивів, підійшов до ОСОБА_2 , де в подальшому, своєю правою рукою вирвав із рук мобільний телефон марки «Самсунг А10», вартістю 3514,00 гривень, чорного кольору, на якому перебував чохол-книжка чорного кольору, імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , у середині якого, була сім-картка мобільного оператора «Київстар», вартістю 50 гривень, без залишку на рахунку, номер телефону НОМЕР_3 . У подальшому, ОСОБА_1 з вищевказаним відкрито викраденим майном з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 3514 гривень 00 копійок.

Таким чином, ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а саме: у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою до застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від чотирьох до шести років, а також - ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також, запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також, необхідно врахувати обставини, передбачені ст. 178 КК України, а саме вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним тяжкого злочину, покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та відсутність у нього постійного місця роботи.

Під час проведення досудового розслідування не отримано даних про те, що підозрюваний ОСОБА_1 , не може утримуватись в умовах державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та його належну поведінку, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що останній має не зняту та не погашену судимість за корисливий злочин і знаходиться на іспитовому строці, може впливати на потерпілу, може вчиняти інші кримінальні правопорушення, не має стійких соціальних зв`язків. Зокрема, просив визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний ОСОБА_1 просив відмовити у застосуванні до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив застосувати до нього домашній арешт, щоб він зміг побути вдома.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Таким чином, слідчим у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення є тяжким, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, відповідно до п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини «Харченко проти України» (Заява № 40107/02) від 10 лютого 2011 року, набуло статус остаточного 10 травня 2011 року, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93).

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.

Таким чином, наявні ризики дають підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний може вчинити інші правопорушення, не надано підтверджуючих документів щодо офіційного працевлаштування, може впливати на потерпілого та свідків, уникати від досудового розслідування та суду, є неодноразово судимий, зокрема, за злочини проти власності, підозрюється у вчиненні злочину, перебуваючи на іспитовому терміні, а тому, слідчий суддя вважає необхідним застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 183, 176-178, 186, 193-196, 206, 208, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Нестерця Ю.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів, тобто до 23 квітня 2020 року.

Взяти ОСОБА_1 під варту в залі суду 24.02.2020 року о 15.30.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 168 160 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки: не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України, в`їзд в Україну.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі порушення ним обов`язків, покладених на нього в цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: