Рішення № 87871899, 21.02.2020, Соснівський районний суд м. Черкас

Рішення

Іменем України

Справа № 712/1028/19

Номер провадження № 2/712/101/20

21 лютого 2020 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Марцішевської О.М.

за участю секретаря судового засідання - Олефіренко В.В.

представника позивачки - адвоката Геращенко Л.Г.

представника відповідача та третьої особи - адвоката Луньової А.Г.

представника третьої особи, яка заявляє самостійні

вимоги щодо предмета спору - адвоката Курдалевської О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, приватний виконавець Бурмага Євгеній Анатолійович, ПАТ "Укрсоцбанк", ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спор: ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, приватний виконавець Бурмага Євгеній Анатолійович, ПАТ "Укрсоцбанк", ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та визнання права власності на квартиру,

В С Т А Н О В И В:

1.Описова частина

Короткий зміст вимог та аргументів учасників справи

24.01.2019 р. до Соснівського районного суду м.Черкаси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, приватний виконавець Бурмага Євгеній Анатолійович, ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

В обгрунтування позову позивачка вказує, що 31.01.2007р. між позивачкою та АКБ "Укрсоцбанк" був укладений кредитний договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 945/022 на суму 158 000 доларів США (далі - Кредитний договір) з кінцевим строком повернення кредитй 10.01.2017р. та сплатою відсотків в розмірі 13,0 % річних. В забезпечення Кредитного договору 31.01.2007р. між АКБ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_4 був укладений іпотечний договір, за умовами якого в іпотеку було передане нерухоме майно в АДРЕСА_1 - блок № НОМЕР_1 торгівельного комплексу літ А, що складається з нежилих приміщень сходів, літнього майданчику, ганку загальною площею 559,10 кв.м. На виконаня умов Кредитного договору позивачкою сплачувались грошові кошти, проте у зв`язку із зміною екомоічних умов виникла заборгованість. В 2014 року у зв`язку з тимчасовою окупацією майно, яке є предметом іпотеки, опинилось на тимчасово окупованій території. В листопаді 2018 р. позивачка дізналась, що в провадженні приватного виконавця виконавчого, округу м. Черкаси Бурмаги Є.А. знаходиться виконавче провадження №57761411 від 22.11.2018 р. за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. №25413 від 31.10.2017 р. про стягнення з неї на користь ТОВ ’’Кредитні ініціативи” заборгованості в сумі 3 891 896,78 грн., що виникла по Договору про надання відновлювальної кредитної лінії №945/022 від 31.01.2007р., право вимоги за яким 28.03.2016 р. було відступлено стягувачу на підставі Договору відступлення права вимоги № 1 від 28.03.2016 р. Позивачка вважає, що приватним нотаріусом Чуловським В.А. при вчиненні виконавчого напису №25413 від 31.10.2018 р. не було дотримано норм чинного законодавства, даний виконавчий напис є незаконним і не підлягає виконанню з тих мотивів, що відповідач ТОВ ’’Кредитні ініціативи” 22.11.2018 р. пред`явив приватному виконавцю Бурмага Є.А. до виконання виконавчий напис нотаріуса №25414 від 31.10.2017 р. з визначенням строку пред`явлення виконавчого напису до виконання 3 роки в порушення ст.91 Закону України "Про нотаріат", якою передбачено, що строк пред`явлення виконавчого напису до виконання обмежується одним роком з моменту вчинення виконавчого напису. Також зазначає, що нотаріус Чуловський В.А. вчинив виконавчий напис не на спеціальному бланку, а на простому аркуші паперу, чим порушив вимоги п. 5.2 Порядку, крім того нотаріус не переконався у наявності повідомлень - письмової вимоги до іпотекодавця та боржника про усунення порушень та не отримав документів, які підтверджують безспірність вимог, у тому числі первинних бухгалтерських документів щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій та процентів, що зазначені у написі є безспірними. Оскільки ні позивач, ні іпотекодавець ОСОБА_5 жодних письмових вимог від нового кредитора ТОВ "Кредитні ініціативи" про усунення порушень основного зобов`язання не отримували, безспірність її заборгованості за кредитним договором №945/022 від 31.01.2007 р. в сумі 3 891 896,78 грн. не доведена і позивачем не визнається, вважає, що виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. №25413 від 31.10.2017 р. про стягнення з неї на користь ТОВ ’’Кредитні ініціативи” заборгованості в сумі 3 891 896,78 грн. вчинений з порушенням норм чинного законодавства і є таким, що не підлягає виконанню. Просить суд визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. №25413 від 31.10.2017 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ’’Кредитні ініціативи” заборгованості у розмірі 3 891 896,78 грн. таким, що не підлягає виконанню; стягнути судові витрати.

В ході судового розгляду до участі в справі в якості третьої особи залучений Прокопчук О.В. на підставі його заяви про залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. В обгрунтування заяви вказав, що 16 січня 2019 року в рамках виконавчого провадження з виконання спірного виконавчого написа відбулись електронні торги з реалізації належної ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_2 і рішення у справі може вплинути на його права та обов`язки заявника як переможця електронних торгів з реалізації предмета іпотеки на підставі оскаржуваного виконавчого напису.

Представник третьої особи ОСОБА_6 адвокат Кірса В.В. у наданих суду від 04.04.2019 р. поясненнях зазначив, що позовна заява ОСОБА_1 не підлягає до задоволення так, як виконавчий напис відповідав вимогам ЗУ «Про нотаріат», Наказу Міністерства Юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», в подальшому - Порядок та Постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999 року «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Також позивачем не надано доказів, які б підтверджували спірність виконавчого напису, або відсутності заборгованості на момент його вчинення.

Представник відповідача Грицай В.О. у наданому суду 15.04.2019 р. відзиві позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні з тих мотивів, що виконавчий напис був вчинений відповідно до закону і порядку, яким передбачена можливість вчинення нотаріусом двох видів виконавчих написів: 1) для стягнення грошових сум та 2) для витребування від боржника майна. Даною нормою порядку передбачено, що написи для стягнення сум вчиняються на документах, що встановлюють заборгованість, а написи для майна - на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно. Зазначав, що спірний виконавчий напис вчинено на кредитному договорі про стягнення суми заборгованості. При цьому у тексті самого оспорюваного виконавчого напису нотаріусом чітко зазначено, що він вчинений саме на підставі п. 2 Переліку. Відповідно до п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями подаються: оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Подання будь-яких інших документів для вчинення написів даної категорії не передбачено. Всі необхідні документи були передані нотаріусу разом із заявою про вчинення виконавчого напису. Посилання позивача на відсутність у нотаріальній справі необхідних документів, зокрема виписок, є лише його припущенням та не підтверджене жодними доказами, в той же час доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Щодо безспірності заборгованості, в обґрунтування законності вимог ТОВ «Кредитні ініціативи» було надано нотаріусу повний пакет документів згідно п. 2 Переліку, що передбачений чинним законодавством України та підтверджує безспірність заборгованості за договором. Таким чином, єдиний документом, який відповідно до профільного нормативного акту підтверджує безспірність заборгованості визначена виписка з рахунка боржника. Жодним нормативним актом не передбачено надання нотаріусу таких первинних бухгалтерських документів, як квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо. Необхідною є виключно виписка по рахунку боржника. Нотаріус не перевіряє наявність спору між сторонами, це не передбачено порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Зазначав, що позовна заява взагалі не містить посилань на відсутність у позивача заборгованості або на неповноту чи неправильність здійснених кредитором розрахунків заборгованості. Навпаки, позивач визнає факт укладення кредитного договору, факт отримання нею кредитних коштів та факт неналежного виконання нею своїх зобов`язань внаслідок зміни економічних умов в країні, різкого підвищення курсу долара.

В ході судового розгляду до спільного розгляду з первісним позовом прийнятий позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, приватний виконавець Бурмага Євгеній Анатолійович, ПАТ "Укрсоцбанк", ОСОБА_2 з вимогами про визнання права вланості на квартиру АДРЕСА_2 та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стягнення судових витрат.

В обгрунтування позовних вимог третя особа ОСОБА_4 вказує, що вчинений приватним нотаріусом Чуловським В.А. виконавчий напис стосується інтересів третьої особи так як вона була майновим поручителем за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 945/022 від 31.01.2007 року і передала в іпотеку власне майно. У зв`язку з порушенням ОСОБА_1 умов кредитного договору, ПАТ Укрсоцбанк» вже реалізував та задовольнив свої вимоги за кредитним договором звернувши в 2014 році стягнення на майно ОСОБА_3 . Так як банк вже задовольнив свої вимоги у спосіб, передбачений кредитним та іпотечним договором та звернув стягнення на майно, а нотаріус не перевірив та не звернув увагу на наявність іпотечного забезпечення, при вчиненні виконавчого напису. Таким чином, станом на сьогоднішній день, з одного і того ж зобов`язання існують одночасно дві різні вимоги кредитора від двох різних суб`єктів. Також приватним нотаріусом не було перевірено день виникнення права вимоги у кредитора для стягнення заборгованості, так як відповідно до доповнення до позовної заяви банку день виникнення права вимоги настало з листопада 2008 року і яка була пред`явлена 08.06.2010 року, а отже 3-річний строк закінчився 08.06.2013 року. Також не зрозуміло на якому бланку вчинявся виконавчий напис, він був вчинений навіть не на оригіналі документу і без застосування спеціального бланку. Також для вчинення виконавчого напису, надаватися відповідно до положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 визначено перелік первинних документів, які складаються банками: - касові (оформляються операції з готівкою і поділяються на прибуткові та видаткові), - меморіальні (відображають в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками До меморіальних документів належать меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки). Виписки з особових рахунків клієнтів не є первинним документом, а є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Вказує також, що приватним нотаріусом в виконавчому написі стягувачем зазначено ТОВ "Кредитні ініціативи", при цьому ОСОБА_1 не отримувала жодного повідомлення про будь-які відступлення права вимоги і дізналась про факторинг лише від державного виконавця, після вчинення виконавчого напису нотаріусом, а так як вимога про дострокове повернення кредиту була направлена банком ще 08.06.2010 р., то будь які нарахування після цієї дати, в тому числі відсотків за користування, є незаконними. За таких обставин, нотаріусом безпідставно встановлено обов`язок стягувати заборгованість по відсотках на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» за період з вересня 2015 - вересень 2017 року. Зазначає, що н отаріус при вчиненні виконавчого напису мав можливість перевірити наявність іпотечного майна в реєстрі обтяжень за кредитним договором та іпотечних застережень в самому кредитному договорі, але проігнорував дані обставини і не перевірив факт звернення стягнення на предмет іпотеки за заявленим правом. Крім того, вчинення і реалізація виконавчого напису безпосередньо порушує права ОСОБА_3 , оскільки ще в 2014 році між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 було укладено договір, за яким ОСОБА_1 зобов`язалась передати ОСОБА_5 , в якості відступного, квартиру АДРЕСА_2 у випадку набрання чинності рішення суду про звернення стягнення на майно ОСОБА_5 за кредитним договором № 945/022 від 31.01.2007 року та договором іпотеки.

Представник позивача адвокат Геращенко Л.Г. у відповіді на відзив пояснила, що відповідач подав до суду відзив на позов з порушенням вимог ЦПК України так як не направив позивачу всіх копій, які були надані до відзиву, також відповідачем не надано до суду доказів направлення додатків до відзиву іншим учасникам справи. Також відповідачем не надано до суду договору факторингу, на який відповідач посилається. З приводу вчинення виконавчого напису, то правова позиція відповідача полягає у тому, що заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку. Нотаріус повинен перевірити не тільки комплектність документів, а також викладену в них інформацію на предмет достатності для встановлення юридичних обставин. Однак, надані відповідачем докази не містять інформації, з якої нотаріус мав би встановити ці обставини перед прийняттям рішення про вчинення виконавчого напису.

16.05.2019 р. представником позивача адвокатом Геращенко Л.Г. надано заяву про зміну (доповнення підстав) позовних вимог, в обгрунтування вказала, що виконавчий напис нотаріуса є таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з тим, що як зазначено у виконавчому написі сума заборгованості складається з простроченої заборгованості по відсоткам за період з 01.09.2015 р. по 12.09.2017 р., однак банк ще 08.06.2010 р. пред`явив вимогу про стягнення всієї суми заборгованості за кредитним договором, а потім в 2010 р. банк пред`явив вимогу про дострокове стягнення кредиту та звернення стягнення на предмет іпотеки, у зв`язку з цим припиняється право банку з 2010 р. нараховувати передбачені договором відсотки, а також банк не мав права передавати заборгованість по відсоткам по договору факторингу. Нотаріус мав право та можливість перевірити дану обставину. Нотаріус вчиняє виконавчі написи відповідно до ст. 88 Закону України "Про нотаріат". Виконавчий напис нотаріуса вчинено з порушенням 3 річного строку з дня виникнення права вимоги за конкретними щомісячними кредитними зобов`язаннями. Встановлення дня виникнення права вимоги - є обов`язком для нотаріуса перед вчиненням виконавчого напису. Також нотаріус повинен встановити безспірність заявлених до стягнення сум. Також порушено нотаріусом порядок та процедура вчинення виконавчого напису, так як виконавчий напис повинен був вчинений на документах, що встановлюють заборгованості, однак виконавчий напис вчинено не на оригіналі документа і без застосування спеціального бланка. Нотаріусом не перевірено чи уповноважена особа і чи має правоздатність та правомочність звертатись з відповідною заявою про вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, укладеному між іншими особами та визначення належного стягувача. Так, як позивач не отримувала повідомлення про відступлення права вимоги, у зв`язку з цим у позивача не виникло обов`язку перед ТОВ «Кредитні ініціативи». Також нотаріус при вчиненні виконавчого напису мав можливість перевірити наявність іпотечного майна в реєстрі обтяжень за кредитним договором та іпотечних застережень в самому кредитному договорі, але проігнорував дані обставини і не перевірив факт звернення стягнення на предмет іпотеки за заявленим правом.

21.05.2019 р. представником позивача адвокатом Геращенко Л.Г. наданий відзив на позов третьої особи ОСОБА_3 , в якому пояснила, що 03.01.2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 укладено договір, за умовами якого ОСОБА_1 зобов`язалась передати ОСОБА_5 в якості відступного свою квартиру АДРЕСА_2 у випадку набрання рішення суду законної сили про звернення стягнення на майно ОСОБА_5 13.01.2014 р. набрало законної сили рішення Апеляційного суду міста Севастополя у справі 22-ц/797/182/2014, яким апеляційну скаргу ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості по кредитному № 945/022 та додатковим угодам до нього звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме на блок № НОМЕР_1 торгівельного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві власності належить ОСОБА_5 , чим позбавили її прав на майно.

04.06.2019 р. представником третьої особи ПАТ "Укрсоцбанк" адвокатом Луньовою А.Г. подане пояснення, в обгрунтування вказує, що позовна заява не підлягає до задоволення з тих підстав, що виконавчий напис вчинено на кредитному договорі про стягнення суми заборгованості. При цьому у тексті самого оспорюваного виконавчого напису нотаріусом чітко зазначено, що він вчинений саме на підставі п. 2 Переліку. Відповідно до п. 2 Переліку для вчинення виконавчого напису надаються оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Подання будь-яких інших документів для вчинення написів даної категорії не передбачено. Всі необхідні документи були передані нотаріусу разом із заявою про вчинення виконавчого напису. Посилання ж позивача на нібито відсутність у нотаріальній справі необхідних документів, зокрема виписок, є лише його припущенням та не підтверджене жодними доказами, в той же час доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. В обґрунтування законності та безспірності вимог кредитором було надано нотаріусу повний пакет документів згідно п. 2 Переліку, що передбачений чинним законодавством України та підтверджує безспірність заборгованості за договором.Таким чином, єдиним документом, який відповідно до профільного нормативного акту підтверджує безспірність заборгованості визначена виписка з рахунка боржника. Жодним нормативним актом не передбачено надання нотаріусу таких первинних бухгалтерських документів, як квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо. Необхідною є виключно виписка по рахунку боржника. Нотаріус не перевіряє наявність спору між сторонами, це не передбачено Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, має бути зазначено: відомості про найменування адресу стягувача та боржника; дата та місце народження боржника - фізичної особи, місце роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу буде необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі затребувати їх у стягувача. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів. Згідно до заяви про вчинення виконавчого напису та додатків до неї, що міститься в матеріалах приватного нотаріуса - банком були виконані зазначені умови, а тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, не є безспірним. Такожвказує, що п озивачем взагалі не спростовано розрахунок заборгованості та суму боргу за виконавчим написом та жодним чином не доведено, що в нього наявний інший розмір заборгованості перед кредитором, адже боржником не надано доказів того, що на час вчинення виконавчого напису, сума заборгованості була іншою ніж та, яка вказана нотаріусом, жодних доказів відсутності заборгованості або існування заборгованості в іншому розмірі, ніж зазначено у виконавчому написі, позивачем надано не було, та позивачем взагалі не доведено, чим таки порушуються його права вчиненням виконавчого напису для погашення заборгованості за кредитним договором при існуючій та неспростованій сумі боргу. До спірних відносин не може бути застосований Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» Нотаріусом вчинено виконавчий напис про стягнення заборгованості, а не про звернення стягнення на предмет іпотеки. При цьому мораторій на стягнення з позичальника заборгованості за кредитним договором за наявності прострочення платежів або на виконання позичальником своїх зобов`язань перед кредитором ні вказаним Законом, ні будь-яким іншим не встановлений. П. 5.2. Порядку визначено, що виконавчі написи вчиняються нотаріусами на документах, які встановлюють заборгованість або передбачають повернення майна. Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, то він має бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документу спеціальному бланку нотаріального документа. Отже, нотаріус має право використовувати спеціальний бланк виключно у тому випадку, якщо напис не вміщується на оригіналі кредитного договору. В даному випадку виконавчий напис вчинений саме на оригіналі кредитного договору, що передбачено п. 5.2. Порядку, а не на «простому аркуші паперу», як зазначає позивач. Ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання та надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу, у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Згідно відмітки на виконавчому написі він перебував на примусовому виконанні та був повернутий стягувачу 21.11.2018 р. Таким чином, строк пред`явлення виконавчого напису до виконання перервався та встановлений заново з 21.11.2018 р.

03.07.2019 р. представником відповідача ТОВ "Кредитні ініціативи" адвокатом Луньовою А.Г. поданий відзив на позовну заяву третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги ОСОБА_3 обгрунтовуючи його тим, що у позовній заяві позивач не вказала, за захистом якого свого порушеного права вона звернулася до суду із вимогою про визнання незаконним та скасування рішення. Також позивач не вказує, які дії чи бездіяльність відповідача призвели або могли призвести порушення саме її прав чи свобод. Оскаржуваним виконавчим написом не були і не могли бути порушені права, свободи чи інтереси ОСОБА_3 , оскільки вона не є боржником за виконавчим написом, більш того, вона також не є поручителем за кредитним договором. Факт стягнення заборгованості з ОСОБА_1 жодним чином не впливає на майнові або інші права ОСОБА_3 . Окрім того, предметом виконавчого напису є саме стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника. ОСОБА_3 не укладала з кредитором договір поруки, вона не є поручителем, не перебуває у родинних відносинах з позичальником, не проживає з нею спільно, не пов`язана спільним побутом, не має з нею взаємних прав та обов`язків, у них відсутній спільний бюджет, таким чином факт стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 жодним чином не впливає на права чи обов`язки ОСОБА_3 . Таким чином, даним виконавчим написом, а так само і ймовірним рішенням у даній цивільній справі не можуть біти вирішені права та обов`язки саме ОСОБА_3 . Що стосується посилань на договір від 03.01.2014, то вважала явно безпідставними та надуманими такі посилання. По-перше, чинність даного договору жодним чином не пов`язана з фактом стягнення заборгованості з позичальника на користь кредитора. Єдиною умовою для передання відступного даним договором визначено набуття законної сили рішенням суду про звернення стягнення на майно ОСОБА_7 . Наголошую, що саме з набуттям рішенням законної сили пов`язано право ОСОБА_3 набуття відступного, а не з фактичним його виконання чи стягненням/нестягненням заборгованості з ОСОБА_10 чи іншими обставинами. Рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки набуло законної сили 13.01.2014 (через 10 днів після укладення договору, на який посилається ОСОБА_3 ). Підстав, чому з 13.01.2014 по теперішній день право власності на квартиру АДРЕСА_2 не передано Ребер ОСОБА_11 , позовна заява не містить. Невиконання сторонами договору від 03.01.2014 його умов з 13.01.2014 по даний час жодним чином не може бути обумовлено вчиненням оспорюваного виконавчого напису, вчинений 31.10.2017, предметом якого є стягнення заборгованості. По-друге, договір від 03.01.2014 є нікчемним, у зв`язку з тим, що сторони договору визначили нерухоме майна, а тому договір від 03.01.2014 підлягав обов`язковому нотаріальному посвідченню. Таким чином, недійсність договору від 03.01.2014, як такого, що укладений без додержання вимоги про обов`язкове нотаріальне посвідчення, прямо передбачена ч. 1 ст. 220 ЦК України, а тому даний договір є нікчемним.

15.07.2019 р. представник третьої особи ОСОБА_2 адвокат Кірса В.В. надав пояснення, в яких заперечив обгрунутвання позовних вимог ОСОБА_4 ) про те, що ПАТ «Укрсоцбанк» вже задовольнив свої вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 945/022 від 31.01.2007 року, звернувши стягнення на майно ОСОБА_4 за іпотечним договором 31.01.2007 року,натомість позивачем не надано будь-яких доказів примусового звернення стягнення на вказане майно, а саме те, що відбулася реалізація вказаного іпотечного майна. Отже, вказані доводи позивача не підтверджуються належними та допустимими доказамита не свідчать про існування перешкод для вчинення нотаріусом виконавчого напису. Доводи позивача стосовно того спірний виконавчий напис, в порушення п. 5.2. Порядку вчинено не на спеціальному бланку, а на простому аркуші паперу також є помилковим, даний виконавчий напис було вчинено на зворотній стороні оригіналу документа та є його складовою частиною, що відповідає положенням п. 5.1. ч. 5 Порядку. Також помилковими є доводи позивача стосовно того, що вчиняючи виконавчий напис нотаріусом не були перевірені виконання вимог ч. 1 ст. 1082 ЦК України, а саме те, чи одержавборжник від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги.Так, як вже було зазначено, перелік документів, які подаються нотаріусу для вчинення виконавчого даного напису визначені положенням2 Переліку, до якого зазначений позивачем документ не входить. Також заперечив доводи ОСОБА_3 щодо того, нотаріус при вчинення оспорюваного виконавчого напису порушив заборону п.п. 2 п. 1 ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», яка передбачає, що не може примусово стягнуто (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у п.п. 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки).Важав, що такі доводи позивача також не ґрунтуються на вимогах законодавства та є помилковими. Із аналізу зазначеного Закону вбачається, що вказані положення мають застосуватись лише в тому випадку та за умов, коли коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки) недостатньо для задоволення його вимог. Натомість, будь-які докази, які б підтверджували факт реалізації (переоцінки) предмета іпотеки та задоволення вимог стягувача (повністю або частково) за рахунок предмета іпотеки в матеріалах справи відсутні. Неможливо також погодитись із доводами позивача щодо неможливості передачі прав вимоги до ТОВ «Кредитні ініціативи» за кредитним договором, оскільки на думку позивача банк вже скористався способом захисту своїх прав - звернувши стягнення на майно ОСОБА_4 . Так, відповідно до приписів статті 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в повному обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Будь-яких доказів погашення вимог ПАТ «Укрсоцбанк» за рахунок стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_3 не надано, а відтак підстави які б свідчили про відсутність майнових вимог ПАТ «Укрсоцбанк» до боржника ОСОБА_1 як на момент укладення договору про відступлення права вимоги № 1 від 28 березня 2016 року, так і станом на момент вчинення виконавчого напису - відсутні. Також заперечив обгрунтування позовних вимог про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_12 з тих підстав, що таке право перейшло до неї внаслідок укладення договору про передачу відступного, укладеного між нею та ОСОБА_1 у 2014 році. Вказує, що жодних доказів в підтвердження таких доводів позивач ОСОБА_4 не надала, а тому вказані вимоги ґрунтуються на вимогах закону та не можуть бути задоволені.Зокрема, позивач ОСОБА_4 не надала будь-яких належних та допустимих доказів того, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності саме їй, що має підтверджуватись виключно даними державної реєстрації такого речового права, а тому відсутнє таке право у позивача за захистом якого він звернувся до суду.

23.09.2019 р. надані додаткові пояснення представника позивача адвоката Геращенко Л.Г. в яких пояснила, що 16.01.2019 року переможцем аукціону по лоту 324260, визнано учасника № 10 (з протоколу № 382747 вбачається, що учасник № 10 - ОСОБА_2 ). В цей же день о 18:00 год. торги були зупинені на підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.01.2019 р. у справі № 712/431/18. Як зазначає далі ДП "СЕТАМ", переможцем по лоту 324260 буде вважатись учасник, який здійснить усі передбачені у розділах X п.1 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. №2831/15. Станом на дату надання відповіді електронні торги зупинено, тому ДП "СЕТАМ" не здійснює жодних заходів щодо визначення переможця по зазначеному лоту. Таким чином, копія протоколу № 382747, яку ОСОБА_2 надав до суду не має юридичної сили, в нього не виникло і не могло виникнути жодного права щодо спірної квартири, яка є предметом виконавчого провадження, відкритого за спірним виконавчим написом приватного нотаріуса Чуловського А.В. № 25413 від 31.10.2017 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" заборгованості в сумі 3 891 896,78 грн., а отже рішення у справі не впливає на права та обов`язки ОСОБА_2

26.09.2019 р. надані додаткові пояснення представником третьої особи ОСОБА_3 - адвокатом Курдалевською О.В., в пояснила, що рішення у справі не вплине на права ОСОБА_2 , який не може вважатись переможцем електронних торгів, тому що не було дотримано порядок, який передбачено, Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2831/5, на підставі якого проводяться електронні торги на базі СЕТАМ і визначається переможець. Як вбачається з листа ДП «СЕТАМ» від 22.05.2019р. № 1722/8319-12-19/12 торги, в яких брав участь ОСОБА_2 , було зупинено, протокол не підписувався та видалено з системи, переможця не визначено. Таким чином, у ОСОБА_2 не виникло та не могло виникнути жодних прав щодо спірної квартири, яка була предметом реалізації оспорюваного виконавчого напису, а висновки про вплив рішення у даній справі на його права та обов`язки є передчасними. Щодо неправомірності вчинення виконавчого напису, то при вчиненні виконавчого напису нотаріус має обмежитись лише формальною перевіркою, так званої «безспірності» і відповідності комплекту поданих документів вимогам п. 2 Постанови КМУ № 1172 від 29.06.1999 р., однак, п. 2 постанови втратив чинність ще задовго до вчинення нотаріусом спірного виконавчого напису, а отже у нотаріуса не було правових підстав виконати вимоги ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та визначити заборгованість «безспірною». Також відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» вимагає від нотаріуса вчинити не лише перевірку «безспірності заборгованості», а також перевірку право-дієздатності особи, що звернулась за вчиненням нотаріальної дії; встановлення дати виникнення права вимоги у кредитора і чи не минуло 3 роки; наявність документів, згідно переліку встановленого КМ України та відповідність в них інформації, що підтверджує безспірність заборгованості. Крім того, відповідно до Закону України «Про нотаріат» нотаріус під час вчинення нотаріальних дій обов`язково використовує відомості єдиних та державних реєстрів. ПАТ «Укрсоцбанк», ще в 08.06.2010 року пред`явив вимогу про стягнення всієї суми заборгованості за кредитним договором, а потім в 2010 році банк пред`явив позов з вимогою достроково погасити кредит та звернути стягнення на предмет іпотеки. Банк з 2010 року не мав права нараховувати відсотки за користування кредитом, а отже формувати фіктивну заборгованість. А нотаріус був зобов`язаний та мав можливість дізнатись та перевірити дані обставини, оскільки п. 2.2. Глави 16 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (Наказ МЮУ від 22.02.2012 № 296/5) передбачено, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача, однак не зробив цього. Нотаріусом безпідставно встановлено обов`язок «стягнути заборгованість по відсотках на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» за період з вересня 2015 по вересень 2017 року» з ОСОБА_1 , що підтверджує незаконність виконавчого напису.

Представник позивача адвокат Геращенко Л.Г. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала та просила їх задоволити з підстав викладених у поданих нею заяваю по суті спору, також не заперечувала проти задоволення позовних вимог третьої особи ОСОБА_3 .

Представник третьої особи ОСОБА_3 ОСОБА_13 в судовому засіданні заявлені ОСОБА_14 позові підтримала та просила їх задоволити, позовні вимоги ОСОБА_1 вважала такими, що підлягають до задоволення.

Представник відповідача ТОВ "Кредитні ініціативи" Луньова А.Г., яка діє також в інтересах третьої особи ПАТ Укрсоцбанк позовні вимоги ОСОБА_15 та ОСОБА_3 не визнала та просила суд відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених у відзивах на позови.

Треті особи ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А., приватний виконавець Бурмага Є.А. в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VІІІ «Про судоустрій та статус суддів», районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Суд вислухаши в судовому засіданні учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.

Хід розгляду справи

15 січня 2019 р. ухвалою суду задоволено заяву позивачки про забезпечення її позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо відчудження квартири АДРЕСА_2 , зареєстрованої у Державному реєстрі прав на нерухоме майно на праві власності позивача на підставі свідоцтва про право власності № 1326630 від 18 березня 2013 року, також зупинено стягнення, яке здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Бурмагою Є.А. на підставі оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Чуловського В.А. № 25413 від 31 жовтня 2017 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" в сумі 3 891 896, 78 грн.

30 січня 2019 р. відкрито провадження у справі в порядку загального провадження.

06 березня 2019 р. залучені треті особи ПАТ «Укрсоцбанк», ОСОБА_2 та задоволено клопотання позивача про витребування доказів,

18 квітня 2019 р. прийнятий позов третьої особи ОСОБА_3 , яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

16 липня 2019 р. закінчено підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.

2.Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що позивач на підставі свідоцтва про право власності № 1326630 від 18 березня 2013 року є власником квартири АДРЕСА_2 .

31.01.2007 року за № 945/022 між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання відновлювальної лінії. (а.с. 9 т.1)

Відповідно до п.1.3.1 Договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 945/022 від 31.01.2007 р.ОСОБА_1 був виданий кредит АКБ "Укрсоцбанк" в сумі 158 000 доларів США зі сплатою 13% річних з кінцевим строком повершення кредиту до 10.01.201 7р. ( а.с.9). Умовами п.3.3.7 договору кредиту встановлений обов`язок позичальника сплачувати відсотки за користування кредитом в строки, встановлені п.1.1 Договору. Умовами п. 3.3.8 Договору кредиту передбачений обов`язок позичальника у випадку пролонгації договору платити кредитору відсотки в розмірі, визначеному додатковою угодою.

В забезпечення виконання Договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 945/022 від 31.01.2007р.між АКБ "Укрсоцбанк" і ОСОБА_5 укладений договір іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_5 передає банку в іпотеку блок № НОМЕР_1 торгівельного комплексу літ «А», що складається з: нежилих приміщень сходів, літнього майданчику, ганку, загальною площею 559,10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до п.1.2 договору вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 4 569 830 грн., що на день укладання договору за курсом НБ України складає 904 916 дол. США.

Заочним рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 07.08.2012 року по справі № 2702/2119/12 за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Кримської республіканської філії Пат «Укрсоцбанк» до ОСОБА_5 , треті особи ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 про розірвання договору та звернення стягнення на майно позовні вимоги задоволені, звернуто стягнення на предмет застави за договором кредитування № 945/807 від 01.12.2006 р. та іпотечним договором від 01.12.2006 р. - блок №8 торгівельного комплексу літ. «А», що складається з нежилих приміщень сходів, літнього майданчику, ганку, загальною площею 559,10 кв.м. шляхом надання ПАТ «Укрсоцбанк» права здійсняти дії, пов`язані з продажем предмету застави.

03.01.2014 р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 укладений договір у простій письмовій формі, згідно з яким ОСОБА_1 в разі набрання законної сили рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, в результаті не виконання боржником зобов?язань по договору зобовязана передати ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_2 .

Рішенням Апеляційного суду міста Севастополя від 13.01.2014 року справа № 22-ц/797/182/2014 р. рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 07.08.2012 року та додаткове рішення від 10.01.2013 року скасовано, та постановлено нове рішення, яким позов ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості в загальній сумі 4456542,05 грн. по кредитним договорам та додатковим угодам до них, укладеним між банком та ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , - звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме блок № НОМЕР_1 торгівельного комплексу літ «А», який розташований по АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_5 на праві приватної власності, та складається з нежитлових приміщень, сходів, літнього майданчику, ганку загальною площею 559,10 кв.м.

Відповідно до договору № 1 про передачу прав за договорами іпотеки від 28.03.2016 року укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» та договору № 1 про відступлення права вимоги від 28.03.2016 року укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було відступлено право вимоги відповідно до додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги від 28.03.2016 року, в тому числі по договору відновлюваної кредитної лінії № 945/022.

Відповідно до заяви ТОВ «Кредитні ініціативи» про вчинення виконавчого напису до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А., в додатках зазначено: оригінал кредитного договору, засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості, строків її погашення з відміткою про непогашення заборгованості, документи стягувача, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання, та документи представника стягувача за довіреності. Відповідно до довідки розрахунку заборгованості станом на 12.09.2017 року прострочена заборгованість 3 427 397,49 грн., прострочена заборгованість по відсоткам 3 891 896,80 грн., загальна сума заборгованості за кредитом 7 319 294,29 грн.

Відповідно до виконавчого напису від 31.10.2017 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А.. (а.с.18 т.1) стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість, що виникла по договору відновлюваної кредитної лінії № 945/022 від 31.01.2007 року за період з 01 вересня 2015 року по 12 вересня 2017 року. Сума заборгованості складається з простроченої заборгованості по нарахованих відсотках – 3 891 896,78 грн., який зареєстрований в реєстрі за номером № 25419.

Відповідно до наданих документів приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. на підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси виконавчий напис був вчинений на підставі: заяви ТОВ «Кредитні ініціативи» про вчинення виконавчого напису від 31.10.2017 року, договору про надання відновлюваної кредитної лінії № 945/022 від 31.01.2007 року, довідки-розрахунку заборгованості, договору № 1 про відступлення права вимоги від 28.03.2016 року, витягу з додатку № 6 до договору про відступлення права вимоги № 1 від 28.03.2016 року, витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, статуту ТОВ «Кредитні ініціативи».

Відповідно до постанови приватного виконавця Бурмаги Є.А. відкрито виконавче провадження № 57761411 від 22.11.2018 року (а.с.13) на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. № 25413 від 31.10.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість, що виникла по договору № 945/022 від 31.01.2007 року за період з 01 вересня 2015 року по 12 вересня 2017 року. Сума заборгованості складається з простроченої заборгованості по нарахованих відсотках – 3 891 896,78 грн.

15.01.2019 р. ухвалою про забезпечення позову № 712/431/18 (а.с.16) заяву ОСОБА_1 задоволено. До вирішення справи по суті встановлено забезпечення позову ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, наступним шляхом: - заборонено третім особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження нерухомого майна ОСОБА_16 , а саме: квартири АДРЕСА_2 , зареєстрованого у Державному реєстрі прав на нерухоме майно та належить їй на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності від 18 березня 2013 року за № 132630; -зупинено стягнення, яке здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу м. Черкаси Бурмагою Є.А. на підставі виконавчого документа – виконавчого напису приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Чуловського В.А. № 25413 від 31 жовтня 2017 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» в сумі 3 891 896 грн. 78 коп.

Згідно з протоколом № 382747 проведення електронних торгів ДП «СЕТАМ» від 16.01.2019 року, реєстрація лоту № 324260, найменування майна однокімнатна квартира, загальною площею 30,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ., стартова ціна 263 648,75 грн., ціна продажу 364 200 грн., переможець торгів - учасник 10 ОСОБА_2 .

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд

Відповідно до ст. 3 ЦПК України та ст. 15 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України). Способи захисту визначені ст. 16 ЦК України та ЖК України

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Отже, вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, вимоги щодо захисту права, щодо якого не доведено факт його порушення, не можуть бути предмету судового захисту.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Згідно з п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року, № 1172 для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі № 754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Як вбачається з заяви про вчинення виконавчого напису від 31 жовтня 2017 року, на підставі якої був виданий оспорюваний виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" заборгованості по нарахованих відсотках в сумі 3 891 896, 78 грн. за період з 01 вересня 205 року по 12 вересня 2017 року, до вказаної заяви були додані: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, документи стягувача, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та особу представника ( а.с.138 т.1).

У матеріалах нотаріальної справи по видачі оспорюваного виконавчого напису, які були витребувані судом у приватного нотаріуса Чуловського В.А., наявна копія договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 945/022 від 31.01.2007р. між ОСОБА_1 та АКБ "Укрсоцбанк" на суму кредиту у межах максимального ліміту 158 000 доларів США з кінцевим строком погашення кредиту 10.01.2017р. зі сплатою 13% річних, а також довідка- розрахунок заборгованості за договором № 954/022, в якій сума боргу по простроченим відсоткам в розмірі 3 891 896,80 грн. обчислена станом на 12.09.2017р. з урахуванням вихідних даних: розмір відсоткової ставки 14%, дата договору 31.01.2007р., дата повернення 25.01.2017р. (а.с.141 т.1)

Враховуючи викладене, судом встановлено, що надані нотаріусу відповідачем документи про нарахування заявленої до стягнення заборгованості по відсотках в розмірі 3 891 896,80 грн., на підставі яких був виданий оспорюваний напис, не надавали підстав для висновку про підтвердження безспірності вказаної вимоги, оскільки розмір відсоткової ставки 14 % та дата повернення кредиту 25.01.2017р. у наданій нотаріусу довідці- розрахунку заборгованості за договором № 954/022 не співпадали з вказаними у наданому нотаріусу договорі про надання відновлювальної кредитної лінії № 945/022 від 31.01.2007р. розміром відсоткової ставки 13 % та датою повернення кредиту 10.01.2017р., а будь-які інші документи щодо підстави зміни відсоткової ставки чи дати повернення кредиту за вказаним договором нотаріусу не були подані.

Також в ході судового засідання не підтверджена належними та допустими доказами відповідність умовам кредитного договору заявленої до стягнення за оспорюваним виконавчим написом заборгованості по відсотках в розмірі 3 891 896,80 грн. за період з 01 вересня 205 року по 12 вересня 2017 року із розрахунку 14% річних, оскільки у договорі про надання відновлювальної кредитної лінії № 945/022 від 31.01.2007р. погоджена сторонами відсоткова ставка встановлена 13 %, а підстави для збільшення відсоткової ставки відповідачем документально не підтверджені ні матеріалами нотаріальної справи, ні в ході судового розгляду.

Крім того, суд виходить з того, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.

Якщо за рішенням про стягнення кредитної заборгованості чи звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.

Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18). Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) передбачено, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Судом встановлено, що 15 червня 2010 року АКБ "Укрсоцбанк" в особі Кримської філії звертався до Гагарінського районного суду м.Севастополя з позовними вимоги до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , серед яких були заявлені вимоги звернути на предмет іпотеки стягнення заборгованості ОСОБА_1 за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 945/022 від 31.01.2007р. По тексту позовної заяви банку зазначено, що у зв`язку з порушенням ОСОБА_1 , з листопада 2008 року умов зазначеного кредитного договору банком було надіслано позичальнику лист № 38-02/96-632 від 08.06.2020 року з вимогою повернути в повному обсязі кредит та проценти за фактичний час використання кредиту та попереджено про звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання вимоги ( а.с.120-123 т.1).

Таким чином, суд вважає доведеним, що погоджений сторонами при підписанні договору № 945/022 від 31.01.2007р. строк повернення кредиту 10.01.2017р. був змінений банком шляхом пред`явлення вимоги у червні 2020 року про дострокове повернення кредиту та вказаний строк вважається таким, що настав на час звернення до суду 15.06.2020р. банку з вимогою про звернення звернення стягнення на предмет іпотеки заборгованості за кредитним договором у повному обсязі.

Враховуючи викладене, суд вважає обгрунтованими посилання позивачки на те, що нарахування заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 945/022 від 31.01.2007р. за період з 01 вересня 2015 року по 12 вересня 2017 року, після спливу після спливу визначеного договором строку кредитування (10 січня 2017 року) та строку повернення кредиту за наслідками пред`явлення до позичальника вимоги про дострокове повренення кредиту (15 червня 2010 року) є таким, що не грунтується на законі та не відповідає умовам договору № 945/022 від 31.01.2007р.

Посилання представника відповідача на те, що нарахування відсотків за договором № 945/022 від 31.01.2007р. передбачено умовами даного договору суд вважає такими, що не обгрунтовують заперечення проти позову, оскільки умовами п. 3.3.8 Договору кредиту передбачений обов`язок позичальника у випадку пролонгації договору платити кредитору відсотки в розмірі, визначеному додатковою угодою. В судовому засіданні не встановлено факту укладення додаткових угод до договору № 945/022 від 31.01.2007р. щодо його пролонгації.

Таким чином нотаріусом вчинено спірний напис за відсутності документів про безспірність вимог, чим порушено п.п.3.1 п.3 Глави 16 Розділ ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердежному наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.

Крім того, згідно ст. 91 ЗУ "Про нотаріат" строк пред`явлення виконавчого напису до примусового виконання обмежується одним роком, а тому суд погоджується з доводами позову про те, що з урахуванням зазначення у оспорюваному виконавчому написі трирічного строку пред`явлення його до примусового виконання вказаний виконавчий напис не може вважатись таким, що виданий на підставі та у спосіб, передбачений законом.

Таким чином, повно та всебічно встановивши обставини справи, оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням на предмет їх належності, достовірності та достатності, суд доходить висновку, що вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису підлягають до задоволення у повному обсязі, оскільки спірний виконавчий напис виданий нотаріусом на підставі документів, які не можуть вважатись такими, що підтверджували безспірність вимог стягувача, крім того в ході судового розгляду позивачем як боржником за спірним виконавчим написом доведено неправомірність вимог, з якими стяувач звернувся до нотаріуса для вчиненням оспорюваного виконавчого напису.

Позовні вимоги ОСОБА_4 не підлягають до задоволення за недоведеністю третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, виходячи з наступного. Оскільки спірний виконавчий напис не стосується безпосередньо прав чи обов`язків майнового поручителя ОСОБА_4 , яка не є стороною виконавчого провадження за спірним виконавчим написом, а причини невиконання договору про передачу відступного від 03.01.2014р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не залежали від дій, рішень чи бездіяльності відповідача, суд доходить висновку, що в судовому засіданні не знайшли підтвердження доводи ОСОБА_4 про порушення відповідачем будь-яких її прав.

Посилання представника ОСОБА_3 в судовому засіданні про те, що за рахунок належного їй предмета іпотеки відбулось погашення заборгованості позивачки за Кредитним договором суд вважає такими, що не обгрунтовують позовні вимоги, оскільки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не вбачається, що право власності майнового поручителя ОСОБА_3 на іпотечне майно є припиненим, а тому відсутні підстави для висновку про звернення на належне майновому поручителю стягнення з боку кредитора.

Що стосується посилань на договір від 03.01.2014 про передачу відступного, за умовами якого ОСОБА_1 зобов`язалась передати ОСОБА_5 в якості відступного свою квартиру АДРЕСА_2 у випадку набрання рішення суду законної сили про звернення стягнення на майно ОСОБА_5 , суд погоджується з доводами представника позивача про те, що сторони договору ОСОБА_1 і ОСОБА_3 предметом вказаного договору визначили нерухоме майно, а тому договір від 03.01.2014 роуц згідно вимог закону підлягав обов`язковому нотаріальному посвідченню. Оскільки недійсність договору від 03.01.2014, як такого, що укладений без додержання вимоги про обов`язкове нотаріальне посвідчення, прямо передбачена ч. 1 ст. 220 ЦК України, тому даний договір є нікчемним.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачкою понесено судові витрати на оплату судового збору у справі в сумі 768,40 грн. (при подачі позовної заяви) та 384,20 грн. (при подачі заяви про забезпечення доказів), всього на суму 1152,60 грн. Вказані витрати підлягають до стягнення з відповідача у повному обсязі у зв`язку з задоволенням позову, як передбачено ст.141 ЦПК України.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 ст.137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 ст.137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 ст.137 ЦПК України).

Позивачкою понесені судові витрати по оплаті правничої допомоги в сумі 34 948,18 грн., на підтвердження чого позивачем надано квитанцію від 23.09.2019р., детальним опис робіт (наданих послуг) виконаних адвотаком ОСОБА_17 згідно з умовами договору на надання правничої допомоги від 24.01.2019 р. Попередній орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу в сумі 45 000 грн. позивачкою був зазначений у позовній заяві.

В наданих суду додаткових поясненнях представник відповідача ТОВ "Кредитні ініціативи" адвокат Луньова А.Г. заперечила повністю проти попереднього розрахунку позивача з приводу судових витрат, так як витрати є не обґрунтовані та не підтверджені належними та допустимими доказами. Витрати на правничу допомогу у розмірі 45000,00 грн. вважала завищеними, надуманими, недоведеними жодними доказами та такими, що дійсно не відповідають складності справи, проведеним роботам та наданим послугам, а тому стягненню не підлягають, а в разі стягнення підлягають зменшенню.

Вирішуючи вимоги позивачки про відшкодування понесених витрат на правничу допомогу, суд виходить з такого.

Згідно із п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Проаналізувавши зроблений адвокатом розрахунок, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачкою особою витрат, беручи до уваги, що дана справа не може вважатись справою значної складності, враховуючи обсяг складених адвокатом в рамках даної справи документів, час, витрачений адвокатом на надання таких послуг, а також представництво інтересів у судових засіданнях, суд вважає, що наявні підстави для часткового відшкодування позивачці витрат на правничу допомогу в сумі 9618,20 грн., які складаються з наступного: консультація 1000 грн., складання заяви про забезпечення позову 1618,20 грн., складання позовної заяви та клопотання про забезпечення доказів 2500 грн., представницто позивача в суді 4500 грн., оскільки інші вказані у детальному описі роботи, зокрема ознайомлення з матеріалами, отримання в суді процесуальних документів, здача і отримання кореспонденції на пошту, не можуть бути віднесені до видів професійної правничої допомоги.

Керуючись п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-УІІІ «Про судоустрій та статус суддів», ст.ст. 4,7,10,81,141, 263-266, 280-282 ЦПК України, Законом "Про нотаріат", Порядком вчинення нотаріальних дій, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. № 25413 від 31.10.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості у розмірі 3 891 896, 78 грн..

Стягнути з ТОВ «Кредитні ініціативи» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1152,60 грн., судові витрати на оплату правничої допомоги 9618,20 грн., всього 10770,80 грн.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та визнання права власності на квартиру.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через місцевий суд (з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до суду апеляційної інстанції) протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

Дата виготовлення повного тексту рішення 27 лютого 2020 року

Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (вул.. Вікентія Хвойки, 21, м. Київ, код ЄДРПОУ 35326253)

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович (провул. Музейний, 4, м. Київ)

Третя особа: Приватний виконавець Бурмага Євгеній Анатолійович (вул. Смілянська, 23, оф. 36/1, м. Черкаси)

Третя особа: ПАТ "Укрсоцбанк" (вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ)

Третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 )

Третя особа: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3