Вирок № 87871653, 26.02.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/52466/19-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.02.2020 Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Шапутько С. В.

за участю секретаря Янкового Д. В.

прокурора Сказка С. І.

захисника Редіч Н. Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

перекладача Соломко Л. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12019100060004255, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.09.2019, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Александрія Республіки Єгипет, громадянина Республіки Єгипет, студента Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, не одруженого, раніше не судимого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

29.09.2019 приблизно о 20 год. 51 хв. ОСОБА_1 шляхом вільного доступу зайшов до приміщення магазину ТОВ «Зара Україна» (код ЄДРПОУ 35534116), що розміщений за адресою - м. Київ, вул. Хрещатик, 23.

Перебуваючи у приміщенні вказаного магазину, ОСОБА_1 направився до торгового залу, де серед інших речей виявив чоловіче взуття вартістю 333 грн. 04 коп.; 443 грн. 92 коп.; 467 грн. 57 коп., 501 грн. 01 коп., яке він вирішив вкрасти.

З метою приховання свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 зайшов до примірочної із товаром, а саме чоловічим взуттям вартістю 333 грн. 04 коп. арт. 5219/002/202/42, чоловічим взуттям, вартістю 443 грн. 92 коп. арт. 2200/002/001/43, чоловічим взуттям, вартістю 467 грн. 57 коп. арт.2250/002/040/43, чоловічим взуттям, вартістю 501 грн. 10 коп. арт. 5505/002/010/42. У подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих спонукань, ОСОБА_1 після примірки зазначеного взуття поклав його до власної сумки з особистими речами, що знаходилась при ньому.

Не бажаючи припиняти свої злочинні дії, спрямовані на таємне заволодіння чужим майном (крадіжку), ОСОБА_1 із метою доведення до кінця свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння чужим майном, не маючи наміру оплачувати вартість товару, направився на вихід з магазину ТОВ «Зара Україна», таким чином виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки, знаходячись за межами антикрадіжкової рамки, яка спрацювала, не сплативши при цьому за майно - чоловіче взуття, вартістю 333 грн. 04 коп. арт. 5219/002/202/42, чоловіче взуття, вартістю 443 грн. 92 коп. арт. 2200/002/001/43, чоловіче взуття, вартістю 467 грн. 57 коп. арт.2250/002/040/43, чоловіче взуття, вартістю 501 грн. 10 коп. арт. 5505/002/010/42 , всього на загальну вартість 1745 грн. 63 коп., він був затриманий охоронцем магазину ТОВ «Зара Україна», після чого у нього вилучено викрадений товар.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та щиро розкаявся, викладені в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення, вид та вартість викраденого майна не оспорював. Пояснив, що це було прикрою помилкою, він дійсно мав при собі кошти для купівлі взуття, проте здійснив такі дії на спір із друзями. Коли його дії були виявлені охороною магазину, він пропонував адміністратору оплатити вартість взуття, компенсувати всі збитки, проте адміністратор сказала, що це неможливо і викликала поліцію.

ОСОБА_1 вказав, що усвідомив значення своїх дій і дуже шкодує про скоєне, в подальшому ніколи не допустить протиправної поведінки. Зазначив, що він навчається та через 3 місяці має отримати диплом лікаря-стоматолога.

Прокурором запропоновано порядок дослідження доказів у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 , його захисник також вважали недоцільним у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України досліджувати інші докази стосовно фактичних обставин вчиненого обвинуваченим діяння. Розуміють, що в такому випадку будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

В судовому засіданні ухвалою головуючого вирішено питання про недоцільність дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позицій сторін, наслідки розгляду справи в такому порядку сторонам роз`яснені та зрозумілі.

З урахуванням викладеного, оцінивши показання обвинуваченого як належний, допустимий та в даному випадку достатній доказ, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), та його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного злочину (який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості), особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання, суд враховує повне визнання обвинуваченим вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_1 на обліку нарколога, психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, є особою молодого віку, студентом, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.

На підставі зазначених обставин, а також з урахуванням конкретних обставин справи, фактичної відсутності спричиненої злочином шкоди, оскільки викрадений товар був вилучений в обвинуваченого при затриманні, суд погоджується із думкою прокурора та вважає, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 , попередження вчинення ним нових злочинів, буде покарання в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України - у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень,.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлено, процесуальні витрати відсутні. На стадії досудового розслідування та судового розгляду запобіжний захід до ОСОБА_1 не застосовувався, підстави для його застосування на час до набрання вироком суду законно сили - відсутні.

Питання речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 373, 374, КПК України, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

До набрання вироком суду законної сили запобіжний захід до ОСОБА_1 не застосовувати.

Речові докази:

Чоловіче взуття (4 пари), передане на зберігання представнику ТОВ «Зара Україна» - залишити за налужністю потерпілому;

CD-R диск - зберігати при матеріалах провадження.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його оголошення, у разі неподання на нього апеляції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його оголошення через Печерський районний суд м. Києва.

Копію вироку вручити учасникам кримінального провадження після його оголошення.

Суддя С. В. Шапутько