Рішення № 87870988, 27.02.2020, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/8683/19

Провадження № 2/712/193/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2020 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Романенко В.А.

за участю секретаря Назаренко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

01 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування збитків заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якій просила стягнути з ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 57000 грн. та понесені витрати нею судові витрати – судовий збір в сумі 704,80 грн.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 липня 2019 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та призначено до розгляду за правилами скороченого позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 жовтня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу копії ухвали.

25 жовтня 2019 року представником позивача ОСОБА_3 на виконання ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 жовтня 2019 року подано до суду позовну заяву у відповідності до ст. 175 УПК України з додатками засвідченими належним чином у 2-х примірниках.

ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись на те, що згідно з вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 жовтня 2018 року ОСОБА_2 визнаний винуватцем та засуджений за те, що він 18 грудня 2016 року близько 02 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та керуючи транспортним засобом ВАЗ - 21113 д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Богдана Хмельницького від вулиці Благовісна до вулиці Нарбутівська із перевищенням максимально допустимої швидкості в населеному пункті 70 - 82 км/год., згідно висновку експерта №19/12-1/71-СЕ/18 від 26 березня 2018 року, при проїзді перехрестя з вулицею Надпільна, порушуючи вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та пункти 2.9.а) ,2.3.б) ,12.4, 16.11 Правил дорожнього руху України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, був не уважний до дорожньої обстановки та, не обравши безпечної швидкості руху в населеному пункті, та при переїзді нерівнозначного перехрестя не надав дорогу автомобілю ВАЗ - 2170 реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , що рухався по головній дорозі, саме по вулиці Надпільна від вулиці Митницької до вулиці Пастерівська в м. Черкаси, через що відбулось зіткнення вказаних транспортних засобів.

Згідно з постановою Придніпровського районного суду м. Черкас від 25.10.2018 року дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю мого транспортного засобу ВАЗ – 2170 реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіля під керуванням ОСОБА_2 сталася з вини останнього, дане адмінправопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Внаслідок ДТП їй було спричинено істотної матеріальної шкоди, також для відновлення свого порушеного права вона змушена була понести витрати у зв`язку із пошкодженням транспортного засобу ВАЗ - 2170 реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Згідно з розрахунком ПАТ «СК «Універсальна» та згідно з умовами договору № 3014/230/105941 добровільного страхування наземного транспорту від 29 червня 2016 року вона отримала страхове відшкодування в розмірі 74808 грн. 90 коп.

Але необхідно відмітити, що згідно з висновком № 137/16 від 03.01.2017 року загальна вартість матеріального збитку з технічної точки зору завдана їй, як власнику автомобіля ВАЗ 217030 д.н.з. НОМЕР_2 , 2012 року випуску, внаслідок ДТП, що мала місце 18.12.2016 року склала 95455 грн. 88 коп.

Зважаючи на те, що сума страхового відшкодування, яку сплатила ПАТ «СК Універсальна» значно менша, аніж сума матеріального збитку, а саме 95455 грн. 88 коп. - 74808 грн. 90 коп. = 20646 грн. 98 коп. та й той факт, що у відповідача на момент ДТП був відсутній поліс ОСЦПВ, всупереч статті 1 п.п. 1.7. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Керуючись статтею 41.1. та у відповідності із ст. 33 та 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з метою отримання страхового відшкодування 27.12.2016 року вона направила в МТСБУ цінним листом з описом вкладення повідомлення (потерпілого) про подію, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу (ТЗ), заяву про виплату страхового відшкодування разом з цими документами нею були подані всі інші документи, необхідні для виплати страхового відшкодування.

29.12.2016 року МТСБУ отримало даний пакет документів.

В свою чергу МТСБУ, керуючись статтею 36.2. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме: «Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішення у такій справі законної сили» в той час залишило надані документи без розгляду та сплатила частину належного їй страхового відшкодування лише в квітні місяці 2019 року, після того, як ухвала суду апеляційного суду Черкаської набрала законної сили.

Отже, зважаючи на те, що суми страхового відшкодування, яка була перерахована ПАТ «СК «Універсальна» вистачило їй на проведення часткового ремонту, а використання в такому стані її пошкодженого та частково відремонтованого транспортного засобу не можливий, вона вимушена була продати даний транспортний засіб у тому стані, в якому він був на дату продажу.

Внаслідок пошкодження транспортного засобу позивач зазнала моральних страждань, які виразились у перенесенні депресії і психологічної травми, що пов`язана із тривалим процесом відновлення її транспорту та відшкодуванням матеріальної шкоди, хвилюванням через те, що дуже тривалий проміжок часу вона залишиться без можливості використовувати свій транспорт за призначенням, а також у зв`язку із ускладненнями пов`язаними з подальшим придбанням іншого (нового) автомобіля, який потрібен позивачу для використання у повсякденному житті, що значним чином впливає також на продуктивність її праці та спілкуванні з родиною, через що вона змушена шукати способи вирішення виниклої проблеми з транспортом та нести додаткові витрати у зв`язку з цим. За звичайним способом життя позивачу був постійно необхідний транспортний засіб для пересування по місту, внаслідок його пошкодження та небажання відповідача врегулювати даний спір позивач зазнав значних душевних страждань, що виразились у нервових переживаннях, втраті спокою, необхідності витрачати свій час на вирішення питання пов`язані з відшкодуванням збитків, зміні способу життя, тощо.

Крім того, розмір моральної шкоди позивач обґрунтовує тривалим часом, протягом якого тривало досудове розслідування, судовий розгляд кримінального провадження у відношенні відповідача, а також тим, що на даний час відповідач вимушує позивача застосовувати для відновлення своїх порушених прав судовий захист та не визнає позов, позовні вимоги, а таким чином свою провину.

Зазначений розмір матеріальної компенсації моральної шкоди, який заявлений позивачем у позовній заяві вважається позивачем як розумний та справедливий, з урахуванням обставин справи, наслідків спричинення шкоди та психічних особливостей позивача.

Керуючись ч. 3 ст. 23 ЦК України, а саме: «Моральна шкода відшкодовується грошима, іншим майном або в інший спосіб», вважає що завдана їй моральна шкода: складає 57000 грн. 00 коп.

Просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої їй внаслідок пошкодження належного їй майна через дорожньо-транспортну пригоду 57000 грн. Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь понесені нею документально підтверджені судові витрати – судовий збір в сумі 769,80 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що стосується суті позовних вимог, то позивачем в основу останніх покладено наступне.

На думку позивача, ОСОБА_2 завдано матеріальних збитків, які ОСОБА_1 були відшкодовані в повній мірі лише в квітні 2019 року. В наслідок цього позивач та члени його сім`ї не мали можливості в повній мірі користуватися своїм автомобілем та вимушені були його продати.

Позивач вважає, що не можливість використовувати своє авто за призначенням в наслідок тривалого не проведення відшкодування завданої шкоди спричинили ОСОБА_1 моральну шкоду у вигляді душевних страждань, які остання оцінила в 57000 гривень.

Він не може погодитися з вказаними позовними вимогами, вважає їх безпідставними та не обґрунтованими в зв`язку з чим останні не підлягають до задоволення.

Позивачем в обґрунтування позовної вимоги зазначено, що страховою компанією ПАТ «СК «Універсальна» на виконання умов договору № 3014/230/105941 від 29.06.2016 було сплачено страхове відшкодування в сумі 74808 грн. 90 коп. Проте відповідно до висновку № 137/16 від 03.01.2017 сума завданих збитків становить 95455 грн. 88 коп. Тому за отриманням різниці позивач звернувся в МТСБУ, який виплатив вказану різницю лише в квітні 2019 року після набрання чинності ухвалою апеляційного суду Черкаської області по справі № 711/4536/18. В наслідок цього позивач та члени її сім`ї були позбавлені можливості закінчити ремонтні роботи і вільно користуватися своїм автомобілем. Такі обставини викликали у позивача душевні страждання, що призвело до завдання ОСОБА_1 моральної шкоди.

З такою позицією позивача не може погодитися з огляду на наступне.

29.06.2016 між ОСОБА_5 та ПАТ «СК «Універсальна» був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 3014/230/105941.

Відповідно до п. 1.3 Договору страхова сума становить 134000 гривень. Строк дії Договору 30.06.2016 - 29.06.2017 (п. 1.13 Договору). Варіант розрахунку суми відшкодування обраний Варіант № 2 (п. 1.12 Договору).

До страхових випадків відповідно до п/п А.1 п. 2.2 Договору належить дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ.

Пунктом 3.3 договору визначені випадки, за яких страхова компанія не здійснює відшкодування.

Відповідно до п. 10.1.2 Розрахунок страхового відшкодування здійснюється на підставі калькуляції СТО, запропонованої Страховиком.

Страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування протягом 12 (дванадцяти) календарних днів з дня прийняття рішення про виплату страхового відшкодування (п. 9.5 Договору). Страховик здійснює страхове відшкодування в розмірі прямого збитку, але не більше страхової суми, вказаної у Договорі, з вирахуванням франшизи, зазначеної у п. 1.7 Договору. Страхова сума встановлюється в межах дійсної вартості ТЗ на момент у (п. 9.6 Договору) укладення Договору.

Розділом 8 Договору передбачений перелік документів, що подається Страхувальником Страховику для підтвердження факту настання страхового випадку та розміру збитків. Серед вказаних документів визначено документи, складені ремонтним підприємством та погоджені Страховиком, які містять відомості стосовно вартості відновлювального ремонту.

Враховуючи вище викладені умови договору № 3014/230/105941 від 29.06.2016 вбачається, що виплачене позивачу страхове відшкодування в сумі 74808 грн. 90 коп. було розраховане на підставі калькуляції СТО, запропонованої Страховиком. Тобто на час проведення такої виплати за вказані кошти можливо було відновити автомобіль позивача в повному обсязі. Позивач зазначену калькуляцію та проведену виплату в судовому порядку не оскаржував, відповідно погодився з вказаним розрахунком і його відповідністю обставинам справи.

Натомість наявність висновку № 137/16 від 03.01.2017 з сумою збитків в розмірі 95455 грн. 88 коп. надавали на той час позивачу підстави для звернення до ПАТ «СК «Універсальна» з клопотанням про перерахунок суми відшкодування та проведення її додаткової оплати, або ж оскарження відмови в судовому порядку. Важливо й те, що позивач з цивільним позовом про відшкодування шкоди до відповідача не звертався, тобто жодних матеріальних претензій до ОСОБА_2 ОСОБА_1 не має.

Таким чином зволікання з проведенням ремонту автомобіля ВАЗ 2170, д.н.з. НОМЕР_2 здійснено саме позивачем за наявності необхідної суми коштів, виплачених ПАТ «СК «Універсальна» та СТО, що надало розрахунок-калькуляцію суми відновлюваного ремонту та могло провести такий ремонт.

Окрім того, п. 10.9 Договору встановлено, що якщо у випадку, коли в процесі відновлюваного ремонту виявлені приховані пошкодження, виплата страхового відшкодування по таких пошкодженням можлива лише за умови складання акту огляду ТЗ та визнання Страховиком цих пошкоджень такими, що сталися в наслідок страхового випадку.

Тобто, якщо різниця в сумі між фактично виплаченими коштами та висновком № 137/16 від 03.01.2017 виникла в наслідок виявлення прихованих пошкоджень, то позивач повинен був вжити заходів з належного фіксування вказаних пошкоджень та отримання додаткових виплат від ПАТ «СК «Універсальна».

В той же час суду не надано жодних доказів розрахунку суми страхового відшкодування ПАТ «СК «Універсальна», висновку № 137/16 від 03.01.2017 та будь-яких інших доказів, що б підтверджували вжиття позивачем своєчасних заходів з відновлення автомобіля і не можливості проведення цього з об`єктивних непереборних причин.

Також важливим є та обставина, що не може бути підставою для відшкодування моральної шкоди тривалий розгляд в суді кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Статтею 17 КПК України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

А тому вимоги, передбачені ст. 36.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не залежать від позиції ОСОБА_2 , тобто є об`єктивно незалежними від волі відповідача, як і розгляд кримінального провадження. А тому дотримання вимог закону не може бути підставою для стягнення моральної шкоди.

Таким чином, неможливість користування частково відремонтованим транспортним засобом та необхідність його продажу в такому вигляді виникла саме з вини позивача, а відповідно і завдані душевні страждання є проявом бездіяльності з боку ОСОБА_1 .

Окрім того, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що автомобіль ВАЗ 2170, д.н.з. НОМЕР_2 через пошкодження чи не належний стан був проданий за ціною, нижчою від її ринкової вартості, що також викликало, на думку позивача, душевні хвилювання.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 , на момент скоєння ДТП 18.12.2016 автомобілем, що належав ОСОБА_1 , керував гр-н ОСОБА_4 . Відповідно до висновку експерта від 25.04.2018 № 4/384 автомобіль ВАЗ 2170, д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_4 , рухався з перевищенням дозволеної швидкості, чим порушував пп. 12.2, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України. Таким чином, винні дії ОСОБА_4 , який на законних підставах керував автомобілем, що належав ОСОБА_1 , чв. тому числі стали однією із підстав пошкодження автомобіля ВАЗ 2170, д.н.з. НОМЕР_3 та в подальшому завдання моральної шкоди Позивачу.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1994 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та доказами це підтверджується. При недотриманні позивачем зазначених вимог настають наслідки, передбачені 121 ЦПК України.

Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження завдання такої моральної шкоди, не наведено жодного розрахунку, з якого б випливало, що така шкода взагалі була завдана, в тому числі в розмірі 57000 гривень. Не наведено жодних доказів, що саме із-за протиправних дій ОСОБА_2 позивач не зміг вчасно відремонтувати свій автомобіль і вимушений був тривалий час ним не користуватися і продати за ціною, нижчою від її ринкової вартості, в наслідок чого була завдана моральна шкода.

Відповідачем на підтвердження своєї позиції та спростування доводів позивача були направлені адвокатські запити до Регіонального сервісного центру МВС в Черкаській області та ПАТ «СК «Універсальна». Проте станом на 05.08.2019 відповіді на вказані запити не надійшли. Тому в порядку ч. 5 ст. 83 ЦПК України просять встановити додатковий строк для подання доказів.

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 178 ЦПК України заперечує щодо стягнення з відповідача суми судових витрат, а саме судового збору у зв`язку з тим, що він є інвалідом II групи.

На виконання вимог п. 7 ч. 3 ст. 178 ЦПК України надає суду попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, а саме витрат на професійну правову допомогу, що становить 6000 гривень (адвокатські запити - 2000 грн., підготовка та складання відзиву - 3000 грн., участь у судових засіданнях - 1000 грн.).

Просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків заподіяних в наслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Суд, заслухавши сторони, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, виходить з наступного.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно положень до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке вона може здійснити шляхом звернення до суду у визначеному ЦПК України порядку (ст. 4 ЦПК України) і що також гарантовано ст. 124 Конституції України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Судом встановлено, що вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 жовтня 2018 року визнано ОСОБА_2 винуватим у пред`явленому обвинуваченні за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначено покарання у виді позбавлення волі строком - три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

Згідно даного вироку ОСОБА_2 засуджений за те, що він 18.12.2016 близько 02 години 30 хвилин перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та керуючи автомобілем «ВАЗ-21113» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по АДРЕСА_1 Богдана Хмельницького від вулиці Благовісна до вулиці Нарбутівська із перевищенням максимально допустимої швидкості в населеному пункті 70-82 км/год., згідно висновку експерта №19/12-1/71-СЕ/18 від 26.03.2018, при проїзді перехрестя з вулицею Надпільна, порушуючи вимоги дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу» та пункти 2.9.а), 2.3.б), 12.4, 16.11 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, був неуважний до дорожньої обстановки та не обравши безпечної швидкості руху в населеному пункті та при проїзді нерівнозначного перехрестя, не надав дорогу автомобілю «ВАЗ-2170» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , що рухався по головній дорозі, а саме по вулиці Надпільна від вулиці Митницької до вулиці Пастерівської в м. Черкаси, через що відбулось зіткнення вказаних транспортних засобів.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 03 квітня 2019 року вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 жовтня 2018 року змінено в частині призначеного покарання, пом`якшивши його.

Вважати ОСОБА_2 засудженим за ч. 2 ст. 286 КК України на три роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком на два роки.

ОСОБА_1 зазначає, що моральна шкода полягає в тому, що внаслідок пошкодження транспортного засобу позивач зазнала моральних страждань, які виразились у перенесенні депресії і психологічної травми, що пов`язана із тривалим процесом відновлення її транспорту та відшкодуванням матеріальної шкоди, хвилюванням через те, що дуже тривалий проміжок часу вона залишиться без можливості використовувати свій транспорт за призначенням, а також у зв`язку із ускладненнями пов`язаними з подальшим придбанням іншого (нового) автомобіля, який потрібен позивачу для використання у повсякденному житті, що значним чином впливає також на продуктивність її праці та спілкуванні з родиною, через що вона змушена шукати способи вирішення виниклої проблеми з транспортом та нести додаткові витрати у зв`язку з цим. За звичайним способом життя позивачу був постійно необхідний транспортний засіб для пересування по місту, внаслідок його пошкодження та небажання відповідача врегулювати даний спір позивач зазнав значних душевних страждань, що виразились у нервових переживаннях, втраті спокою, необхідності витрачати свій час на вирішення питання пов`язані з відшкодуванням збитків, зміні способу життя, тощо.

Крім того, розмір моральної шкоди позивач обґрунтовує тривалим часом, протягом якого тривало досудове розслідування, судовий розгляд кримінального провадження у відношенні відповідача, а також тим, що на даний час відповідач вимушує позивача застосовувати для відновлення своїх порушених прав судовий захист та не визнає позов, позовні вимоги, а таким чином свою провину.

Зазначений розмір матеріальної компенсації моральної шкоди, який заявлений позивачем у позовній заяві вважається позивачем як розумний та справедливий, з урахуванням обставин справи, наслідків спричинення шкоди та психічних особливостей позивача.

Вважає що завдана їй моральна шкода: складає 57000 грн. 00 коп.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

За змістом ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до п. 3,5,9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.3.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Отже, для відшкодування моральної шкоди в даній справі необхідні наступні підстави: наявність душевних страждань, яких позивач зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою щодо нього, членів його сім`ї чи близьких родичів або у зв`язку з пошкодженням його майна. Необхідними умовами також є неправомірність рішень, дій чи бездіяльності та наявність вини відповідача.

В позовній заяві позивач посилається на те, що згідно з висновком № 137/16 від 03.01.2017 року загальна вартість матеріального збитку з технічної точки зору завдана їй, як власнику автомобіля ВАЗ 217030 д.н.з. НОМЕР_2 , 2012 року випуску, внаслідок ДТП, що мала місце 18.12.2016 року склала 95455 грн. 88 коп.

Зважаючи на те, що сума страхового відшкодування, яку сплатила ПАТ «СК Універсальна» значно менша, аніж сума матеріального збитку, а саме 95455 грн. 88 коп. - 74808 грн. 90 коп. = 20646 грн. 98 коп. та й той факт, що у відповідача на момент ДТП був відсутній поліс ОСЦПВ, всупереч статті 1 п.п. 1.7. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з метою отримання страхового відшкодування 27.12.2016 року вона направила в МТСБУ цінним листом з описом вкладення повідомлення (потерпілого) про подію, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу (ТЗ), заяву про виплату страхового відшкодування разом з цими документами нею були подані всі інші документи, необхідні для виплати страхового відшкодування.

Даний висновок в судовому засіданні не досліджувався, сторонами як доказ не надавався.

Як пояснив представник позивача, в судовому засіданні, в суму 95455,88 грн. також входять інші витрати (витрати на паливо, послуги евакуатора та інші). В підтвердження вищевказаної суми доказів в судовому засіданні не надано.

В матеріалах даної справи лише міститься лист ПАТ СК «Універсальна» від 01.02.2017 вих. № 168/09-203 в якому зазначено, що відповідно до висновку № 137/16 автотоварознавчого дослідження, вартість відновлювального ремонту рівна 120891,97 грн., що перевищує70% дійсної вартості ТЗ на момент настання страхового випадку (С=130428,90 грн.).

Страхова сума згідно договору складає 134000 грн.

Дійсна ринкова вартість ТЗ 130428,90 грн.

Вартість залишків прийнята на підставі торгів вищезазначеного ТЗ, що проводились ТОВ «Аудатекс Україна» і становить 42220 грн.

Франшиза за договором дорівнює 13400 грн.

Враховуючи наведене, сума страхового відшкодування, розрахована згідно п. 10.7.1.1 договору складає: 130428,90 грн. - 13400 грн. - 42220 грн. = 74808,90 грн.

Посилання позивача на те, що суми страхового відшкодування, яка була перерахована ПАТ «СК «Універсальна» вистачило їй на проведення часткового ремонту, а використання в такому стані її пошкодженого та частково відремонтованого транспортного засобу не можливий, вона вимушена була продати даний транспортний засіб у тому стані, в якому він був на дату продажу, суд оцінює критично, оскільки відповідно до п. 7.1.6 договору № 3014/230/105941 добровільного страхування наземного транспорту від 29 червня 2016 року у разі настання події, що має ознаки страхового випадку із ТЗ страхувальник зобов`язаний письмово погодити із страховиком СТО (відповідно до умов договору) до здійснення ремонту ТЗ.

Пунктами 7.2 – 7.4 зазначеного договору страхувальник має право самостійно оплачувати відновлювальний ремонт на станції технічного обслуговування чи іншому спеціалізованому підприємстві та купувати необхідні для ремонту запчастини та матеріали (в тому числі за кордоном) тільки після попередньої письмової згоди страховика, в іншому разі страховик може відмовити у страховій виплаті або зменшити її розмір. Ремонтна калькуляція СТО узгоджується (підписується страхувальником або його представником і представником страховика) до початку ремонтно-відновлювальних робіт. Невиконання страхувальником/водієм будь-яких обов`язків та вимог, зазначених в розділі 7 договору, дає право страховику відмовити у виплаті страхового відшкодування.

Доказів про те, що автомобіль був частково відремонтований в судовому засіданні стороною позивача не надано.

Посилання позивача на те, що в зв`язку з частковим від ремонтуванням автомобіля вона була вимушена продати даний ТЗ спростовується рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 квітня 2018 року (справа № 712/12946/18), яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ Страхової компанії «Європейський страховий альянс» про відшкодування матеріальної шкоди задоволено повністю.

Стягнуто з ПрАТ Страхової компанії «Європейський страховий альянс» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 13569,42 грн., пеню за прострочення виплати страхового відшкодування в сумі 1353,22 грн., судові витрати на оплату судового збору в сумі 704,80 грн., всього стягнути 15627,44 грн.

Відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди.

Зазначеним рішенням встановлено, що 14.01.2018 близько 02 год. 00 хв. в м. Черкаси на перехресті вул. Пушкіна та бульвар Шевченка сталась ДТП за участю транспортного засобу FORD FIESTA, д.н. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_7 та легкового автомобіля ВАЗ 217030, д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8 , внаслідок чого належний позивачу згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії САТ № НОМЕР_5 автомобіль ВАЗ 217030, д.н. НОМЕР_2 зазнав технічних ушкоджень.

Обґрунтування позивачем розміру моральної шкоди тим, що тривалий час проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні та судовий розгляд даного кримінального провадження, суд не може взяти до уваги, оскільки дорожньо-транспортна пригода відбулася 18 грудня 2016 року, а відповідно до листа ПАТ СК «Універсальна» від 07.08.2019 року № 625/09-003 виплата страхового відшкодування в сумі 74808,90 грн. була здійснена 24.01.2017 року, в межах строку встановленого законодавством.

На підтвердження моральної шкоди представником позивача надано суду висновок соціально-психологічного дослідження № 01-11-19 від 06.11.2019 року, громадська експертиза моральної шкоди потерпілого, як суспільно-етичної категорії громадянського суспільства, відповідно до якого ОСОБА_1 завдана моральна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. що сталась 18 грудня 2016 року близько 02 год. 30 хв. з вини засудженого вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25.10.2018 року за ч. 2 ст. 286 КК України водія ОСОБА_2

Психіка під експертної особи відповідає нормі, що прогнозує відчуття моральної шкоди за подібних умов спів розмірно з відчуттями середньо унормованої особистості потерпілого.

Громадська оцінка завданої потерпілому моральної шкоди за досліджуваних обставин, з урахуванням ведення апеляційного суду в оману, тривалого невідшкодування шкоди, доказів потерпілого, його індивідуальних психічних особливостей, соціального оточення, моральних цінностей, засад розумності і справедливості та судової практики у подібних справах, становить: грошову суму в межах 12 (десяти) мінімальних заробітних плат на час дослідження. (*станом на 01.11.2019 року 1 мінімальна заробітна плата дорівнює 4173 грн.).

Даний висновок суд не може взяти до уваги, оскільки він поданий з порушенням ч. 2 ст. 83 ЦПК України відповідно до якої позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Крім того, зазначений висновок не було надано іншій стороні для ознайомлення. З зазначеного висновку вбачається, що під час його складання бралися пояснення позивача, які мають розбіжності з позовною заявою.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 83 ЦПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Частиноа 8 ст. 83 ЦПК України передбачає, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Ні позивач, ні її представники позивача не зверталися до суду з заявою про визнання поважними причинами неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк.

Крім того, в даному висновку зазначено, виявлені провідні особисті тенденції піддослідної особи ОСОБА_1 – характеризуються як норма з невираженими проявами спонтанності та емотивності, за досліджених обставин: накопичення психологічного стресу через довготривале позбавлення можливості використовувати за цільовим призначенням власного автомобіля, вкрай необхідного для забезпечення власної родини; накопичення психологічного стресу через усвідомлення того, що пошкоджений автомобіль перебував у іпотеці яку вона вимушена продовжувати виплачувати, навіть не користуючись машиною; психологічна травма через глибоке обурення від усвідомлення аморальності дій винуватця ДТР, який добровільно не відшкодував завдані збитки, але повідомив апеляційний суд про їх повне відшкодування, що стало мотивацією для пом`якшення вироку винуватцю.

В судовому засіданні встановлено, що у позивача відсутнє посвідчення водія, автомобілем користувалися інші особи, діями відповідача не було завдано шкоди здоров`ю позивача, а тому істотного порушення нормальних життєвих зв`язків відповідача не відбулося.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України (далі, - ЦК України), способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно із статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Така шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої чи членів її сім`ї.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

При визначенні розміру моральної шкоди яка підлягає відшкодуванню з відповідача на користь позивача, суд враховує характер та обсяг душевних та психічних страждань ОСОБА_1 , яких вона зазнала в результаті дорожньо-транспортної пригоди, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача щодо її пошкодженого майна.

Суд виходячи із засад розумності та справедливості, оцінюючи докази, надані позивачем в обґрунтування спричинення останньому моральних страждань, вважає можливим задовольнити вимоги про стягнення моральної шкоди частково, а саме, в розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ч.ч. 3, 4, 5 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та адвокатом Плясовим Олексієм Вікторовичем укладено договір про надання правової допомоги від 27 серпня 2019 року. За надання правничої допомоги позивачем сплачено 3015 грн.

При подачі позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Дані витрати підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенні у розмірі 5000 грн., таким чином вартість судових витрат, які підлягають до стягнення становить 335,43 грн., виходячи з наступного: ціна позову складає 57000 грн. - 100%, розмір задоволених позовних вимог 5000 грн. – х%; х%=5000 грн. х 100%/57000 грн.=0,009%; 3015 грн. х 0,09%=272 грн., 704,80 грн. х 0,09%=63,43 грн.; 272 грн. + 63,43 грн. = 335,43 грн.

Відповідач ОСОБА_2 являється інвалідом ІІ групи та на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняється від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В зв`язку з викладеним зазначені судові витрати в розмірі 335 грн. 43 коп. необхідно компенсувати ОСОБА_1 за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судові витрати про оплату за проведення соціально-психологічного дослідження від 01.11.2019 року у розмірі 4173 грн., транспортні витрати на відрядження до міста Києва для взяття участі у проведенні вищевказаного дослідження у розмірі 1191,60 грн. не підлягають до задоволення, оскільки висновок не взятий судом до уваги та поданий з порушенням с. 2 ст. 83 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Статтями 15 та 20 ЦК України кожній особі гарантовано та закріплено право на судовий захист своїх прав та вільний вибір способів такого захисту.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ч. 1 ст. 77, ст. 79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Роз`яснити позивачу право звернутися до суду з заявою про повернення зайво сплаченого судового збору у розмірі 65 грн.

Керуючись ст.ст. 16, 23, 1167 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 77, 76, 80, 121, 141, 265, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.

Судові витрати в розмірі 335 грн. 43 коп. компенсувати ОСОБА_1 за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Інформацію стосовно справи, що розглядається, можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/sud2316/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований: АДРЕСА_3 ІПН НОМЕР_7 .

Головуючий:

Повний текст рішення суду виготовлений 27 лютого 2020 року.