Рішення № 87868773, 24.02.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3558/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Державної екологічної інспекції у Харківській області, місто Харків до Комунального підприємства "Вода Есхара", Харківська область, Чугуївський район, селище міського типу Есхар про стягнення 193 820,74 грн. за участю представників:

позивача - Сосіна І.О. довіреність № 4219/01-22/12-16 від 29.10.2018;

відповідача - Іванов А.М. - директор, наказ № 37-К від 21.08.2019;

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Харківській області (позивач) звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Вода Есхара" (відповідач) про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення Комунальним підприємством природоохоронного законодавства в розмірі 193 820,74 грн. Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.11.2019 позовну заяву Державної екологічної інспекції у Харківській області прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/3558/19 та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 27.01.2020 справу № 922/3558/19 призначено до судового розгляду по суті на 10 лютого 2020 року.

В судовому засіданні 10.02.2020 у справі № 922/3558/19 оголошено перерву до 24 лютого 2020 року, на підставі статті 216 Господарського процесуального кодексу України. Про перерву в судовому засіданні постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу від 10 лютого 2020 року.

Представник позивача, який брав участь в судовому засіданні 24.02.2020, позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на те, що в період з 01.08.2016 по 16.03.2017 КП "Вода Есхара" здійснювало самовільне використання водних ресурсів з підземних джерел (2-х артезіанських свердловин) без відповідного дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст.ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.02.2020 проти задоволення позову Державної екологічної інспекції у Харківській області заперечував, у відзиві на позовну заяву (за вх. № 29481) зазначив, що КП "Вода Есхара" дійсно не мало дозволу на спеціальне водокористування в період з 01.08.2016 по 16.03.2017, але самостійно сплачувало до бюджету рентну плату, чим компенсувало можливі тимчасові збитки держави.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Харківській області та заперечення КП "Вода Есхара", об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

В період з 22.04.2019 по 08.05.2019 Державною екологічною інспекцією у Харківській області на підставі статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статей 4, 5, 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та наказу Інспекції від 18.04.2019 року № 333/11-02 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності Комунального підприємства "Вода Есхара".

За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією у Харківській області складено Акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 333/11-02/04-06 від 08 травня 2019 року, який без зауважень підписано директором підприємства Івановим А.М. (том І, арк.с. 15-20).

Відповідно до вказаного Акту на перевірку представлений договір б/н від 01.08.2016 на утримання та обслуговування, згідно якого Есхарівська селищна рада передає КГІ "Вода Есхара" мережі водопостачання і каналізації смт. Есхар, а саме: артезіанську насосну, очисні споруди, КНС (далі - Майно) на утримання та обслуговування згідно з додатком 1. Відповідно до Додатку 1 (акт приймання-передачі від 01.08.2016) до вищевказаного договору Есхарівська селищна рада передає КП "Вода Есхара" наступні основні засоби: очисні споруди з трьома КНС, зовнішні каналізаційні мережі; артезіанські свердловини (будівлі та споруди, обладнання). Державна реєстрація прав на земельні ділянки, на яких розташовані артезіанські свердловини, очисні споруди біологічної очистки стічних вод, каналізаційні насосні станції (КНС), відсутня, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Так, з 01 серпня 2016 року на підставі рішення XII сесії VII скликання Есхарівської селищної ради КП "Вода Есхара" здійснює експлуатацію та обслуговування 2-х артезіанських свердловин. З 17 березня 2017 року водокористування з підземних джерел (2-х артсвердловин) КП "Вода Есхара" здійснює на підставі дозволу на спеціальне водокористування Укр.№03.01-10-1093А/Хар. від 17.03.2017, виданого Департаментом екології та природних ресурсів ХОДА терміном дії до 18.03.2020.

Таким чином в період з 01.08.2016 по 16.03.2017 КП "Вода Есхара" здійснювало самовільне використання водних ресурсів з підземних джерел (2-х артезіанських свердловин) без відповідного дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст.ст. 44,48,49 Водного кодексу України.

Згідно даних Звітів про використання води за формою №2-ТП (водгосп) за 2016 рік, 2017 рік: за період з 01.08.2016 по 28.02.2017 обсяг самовільного використання підземних вод з артезіанських свердловин склав 137,4 тис.м3. Згідно даних Журналу первинного обліку водокористування з артезіанських свердловин (ведеться побічним методом за показниками витрат електроенергії), за період з 01.03.2017 по 16.03.2017 обсяг самовільного використання підземних вод склав - 10,764 тис.м3.

Таким чином, з 01.08.2016 по 16.03.2017 об`єм самовільно забраних підземних вод, а саме без дозволу на спеціальне водокористування склав - 148,164 тис.м3.

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства виявлених під час здійснення планового заходу - перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, 14 травня 2019 року Інспекцією видано КП "Вода Есхара" Припис № _06_/04-06. Вказаний Припис прийнято до виконання особисто директором КП "Вода Есхара" (том І, арк.с. 21-25).

Відповідно до пункту 1.7 "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за № 767/16783 (в редакції Наказу Міністерства екології та природних ресурсів № 367 від 13.10.2015; далі - Методика) самовільне водокористування - використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів.

В подальшому, у зв`язку із виявленими порушеннями, Державною екологічною інспекцією у Харківській області розраховано шкоду заподіяну державі внаслідок самовільного водокористування в період з 01.08.2016 по 28.02.2017. Ставка рентної плати за спеціальне використання підземних вод по Харківській області складає 87,21 гривень за 100 куб. метрів. Для житлово-комунальних підприємств застосовується до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3. З урахуванням норм передбачених пунктом 9 Методики та даними Звітів про використання води за формою №2-ТП (водгосп) і Журналу первинного обліку, розмір збитків за самовільне використання водних ресурсів (підземні води) склав 193 820,74 грн.

Розрахунок збитку, заподіяного державі внаслідок самовільного водокористування (підземні води) разом із Претензією № 84 від 22 липня 2019 року (вих. № 2673/04-06) щодо добровільного відшкодування шкоди направлено Державною екологічною інспекцією у Харківській області на адресу Комунального підприємства "Вода Есхара" і отримано відповідачем 25.07.2019, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6352400845692 (том І, арк.с. 26-30). Однак, Претензію залишено КП "Вода Есхара" без відповіді та без задоволення.

Обставини щодо стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення Комунальним підприємством "Вода Есхара" природоохоронного законодавства, стали підставою для звернення Державної екологічної інспекції у Харківській області до суду із даним позовом.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 8 частини другої вказаної статті передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частиною третьою статті 16 ЦК України також унормовано, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За приписами статті 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала в зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Разом з цим, загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди визначено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Слід зауважити, що стаття 1166 ЦК України, встановлює загальні правила відшкодування завданої особі недоговірної шкоди так званої "деліктної шкоди". Загальною підставою застосування до правовідносин із завдання шкоди вказаної статті є відсутність договірних відносин між боржником (завдавачем шкоди) та кредитором (потерпілим).

Загальне правило вказаної статті встановлює, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі.

Отже, для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи (неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії); наявність шкоди (під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права; у правовідносинах, що розглядаються, шкода - це фактично міра відповідальності); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; остання складова - вина завдавача шкоди, але за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону, обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Зважаючи на заявлені позовні вимоги, мова йде про шкоду/збитки, яку завдано державі саме у зв`язку з недотриманням Комунальним підприємством вимог закону (природоохоронного законодавства) і відповідно, в силу прямої вказівки закону, настає відповідальність у вигляді шкоди.

Суб`єктом відшкодування шкоди у даному конкретному випадку є особа, яка її завдала - Комунальне підприємство "Вода Есхара".

Приписами частини першої статті 149, статті 151 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Водночас відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до статті 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Статтею 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, зокрема: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Згідно статті 1 Водного кодексу України водокористування - використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів).

Відповідно до положень статей 46, 48 Водного кодексу України, водокористування може бути загальним або спеціальним. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Згідно пункту 9 частини першої статті 44 Водного Кодексу України, водокористувачі зобов`язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Статтею 49 Водного Кодексу України також передбачено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування. Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство "Вода Есхара" з 01 серпня 2016 року здійснює експлуатацію та обслуговування 2-х артезіанських свердловин. Разом з тим, лише з 17 березня 2017 року водокористування з підземних джерел здійснюється підприємством на підставі дозволу на спеціальне водокористування Укр.№03.01-10-1093А/Хар., виданого Департаментом екології та природних ресурсів ХОДА терміном дії до 18.03.2020.

Використання водних ресурсів з підземних джерел (2-х артезіанських свердловин) без відповідного дозволу на спеціальне водокористування в період з 01.08.2016 по 16.03.2017 не заперечується також і директором Комунального підприємства "Вода Есхара".

В пункті 4.5.2. роз`яснень Вищого господарського суду України від 27 червня 2001 року № 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" (із змінами і доповненнями, внесеними роз`ясненням президії Вищого господарського суду України від 31 травня 2002 року № 04-5/609 рекомендаціями президії Вищого господарського суду України від 18 листопада 2003 року № 04-5/1429, від 25 березня 2009 року № 04-06/44) вказано, що використання природних ресурсів без відповідного дозволу є самовільним.

Згідно зі статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Також відповідно до статті 110 Водного Кодексу України відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Статтею 111 Водного кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов`язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

На підставі викладеного, суд зазначає, що сплата Комунальним підприємством "Вода Есхара" збору за спеціальне користування відповідними природними ресурсами (рентної плати, податку, тощо) не звільняє його від відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Відтак, суд не приймає посилання відповідача на те, що підприємство самостійно сплачувало до бюджету рентну плату, чим компенсувало можливі тимчасові збитки держави.

Відповідно до статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі", затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017. № 312 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 вересня 2017 за № 1080/30948, до повноважень Держекоінспекції належить вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах; здійснювати розрахунок розміру шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389 затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів. Згідно з пунктами 9.1, 9.2 Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), здійснюється за формулою: 3 сам = 5 х W х Тар (грн.),(23), де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води); Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 куб.м, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 куб.м, води, яка входить до складу напоїв, - грн/куб.м). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об`єкти", встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення. Фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою.

За результатами ланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності Комунального підприємства "Вода Есхара" та відповідно до вказаної Методики Державною екологічною інспекцією у Харківській області зроблено розрахунок розміру відшкодування збитків, зумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів-дозволу на спеціальне водокористування, згідно якого розмір збитків склав 193 820,74 грн.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, враховуючи те, що відповідачем не доведено відсутність його вини у порушенні вимог природоохоронного законодавства, що виразилося у використанні водних ресурсів з підземних джерел (2-х артезіанських свердловин) без відповідного дозволу на спеціальне водокористування в період з 01.08.2016 по 16.03.2017, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Харківській області про стягнення з Комунального підприємства "Вода Есхара" шкоди заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 193 820,74 грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином, з Комунального підприємства "Вода Есхара" підлягають стягненню також витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2 907,31 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 12, 13, 18, 73-80, 86, 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Харківській області задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Вода Есхара" (місцезнаходження: 63524, Харківська область, Чугуївський район, селище міського типу Есхар, вулиця Молодіжна, будинок 17; код ЄДРПОУ 40574323) на користь держави (на р/р UA588999980000033117331020466, УК у Чугуївському районі Харківської області (смт Есхар), код ЄДРПОУ 37792204, МФО 899998, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", в установі банку - Казначейство України (ЕАП)) шкоду заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 193 820,74 грн.

Стягнути з Комунального підприємства "Вода Есхара" (місцезнаходження: 63524, Харківська область, Чугуївський район, селище міського типу Есхар, вулиця Молодіжна, будинок 17; код ЄДРПОУ 40574323) на користь Державної екологічної інспекції у Харківській області (61166, місто Харків, вулиця Бакуліна, будинок 6; код ЄДРПОУ 37999518) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 907,31 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України та п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "27" лютого 2020 р.

Суддя В.В. Рильова

справа № 922/3558/19