Рішення № 87868725, 25.02.2020, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2020 р. м. Рівне Справа № 918/930/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді Заголдної Я.В. при секретарі судового засідання Васильєвій О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Фермерського господарства "П`ятигірське" (35764, Рівненська область, Здолбунівський р-н, с. П`ятигори, поштова адреса: 35711, Рівненська область, Здолбунівський р-н, с. Уїздці, вул. Господарська, 6, код ЄДРПОУ 24170468) до Державного підприємства "Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної Академії Аграрних Наук України" (35415, Рівненська область, Гощанський р-н, с. Тучин, вул., С.Наливайка, 13, код ЄДРПОУ 00729592) про стягнення заборгованості у сумі 1 297 652 грн. 12 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Кулай Ольга Іванівна (заступник голови з правових питань)

від відповідача -Зарудняк Іван Миколайович ( в.о. директора )

Відповідно до ч. 14 ст. 8, ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

Для архівного зберігання оригіналу звукозапису надано диск DVD-R, серійний номер MAP6B2WK011327514B.

У судовому засіданні 25.02.2020 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2019 року Фермерське господарство "П`ятигірське" (далі - ФГ "П`ятигірське") звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Державного підприємства "Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної Академії Аграрних Наук України" (далі - відповідач) у якому просить, посилаючись на ст. ст. 11, 509, 526, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 15, 54-57, 64, 66, 67 ГПК України, стягнути з відповідача 1 297 652,12 грн. (з яких - 1 270 979 грн 05 коп. - основна заборгованість, 2 402 грн. 58 коп. - 3 % річних, 24 270 грн. 49 коп. - пеня) за наступними реквізитами: р/р НОМЕР_1 в РФ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 333391.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем №05-ФГ-191001/2 від 01.10.2019 року та договору про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом № 01-ФГ-191101/1 від 04.11.2019 року, укладених між позивачем та відповідачем, в частині оплати.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 27.12.2019 року позовну заяву Фермерського господарства "П`ятигірське" залишено без руху, постановлено надати фермерському господарству "П`ятигірське" у 10-денний строк з дня отримання даної ухвали докази усунення недоліків позовної заяви, а саме шляхом подання суду опис вкладення з переліком конкретних додатків, які надіслані відповідачу, що підтвердить направлення доданих до позовної заяви документів для відповідача.

10.01.2020 року від заявника на поштову адресу господарського суду надійшли докази усунення недоліків, а саме необхідний опис вкладення з переліком конкретних додатків.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 13.01.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/930/19, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 28.01.2020 року, запропоновано сторонам надати суду документи у відповідності до положень ГПК України.

28 січня 2020 року у судовому засіданні судом встановлено, що відповідач у справі не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення підготовчого засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Від відповідача 28.01.2020 року надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю представників Державного підприємства "Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної Академії Аграрних Наук України" у іншому суді в цей час.

Від позивача 28.01.2020 року надійшли:

- клопотання № 9 від 27.01.2020 року про виправлення описки в прохальній частині позовної заяви в частині реквізитів, у якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договорами у сумі 1 297 652,12 грн. за наступними реквізитами: р/р UA НОМЕР_2 в РФ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 333391.

- супровідний лист № 10 від 27.01.2020 року про долучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме - копії претензії № 447 від 03.12.2019 року до директора відповідача з вимогою проведення оплати за договорами оренди №05-ФГ-191001/2 від 01.10.2019 року та надання послуг з перевезення вантажів № 01-ФГ-191101/1 від 04.11.2019 року, а також доказів направлення відповідачу даного листа з претензією та клопотання про виправлення описки № 9 від 27.01.2020 року.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 28.01.2020 року відкладено підготовче засідання на 25.02.2020 року.

12 лютого 2020 року від відповідача надійшло клопотання № 1202 від 12.02.2020 року, у якому в.о. директора зазначає про надходження до суду заяви Фермерського господарства "П`ятигірське" про забезпечення позову та просить суд призначити розгляд заяви про забезпечення позову в судовому засіданні з викликом сторін та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

У судовому засіданні 25.02.2020 року відповідач усно просив суд не розглядати клопотання № 1202 від 12.02.2020 року оскільки воно подано передчасно, що підтверджується протоколом судового засідання. Відтак, дане клопотання суд не розглядає.

У підготовчому засіданні 25.02.2020 року представник позивача підтримала позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача у підготовчому судовому засіданні 25.02.2020 року подав суду клопотання про те, що визнає позовні вимоги Фермерського господарства "П`ятигірське" про стягнення заборгованості у сумі 1 297 652 грн. 12 коп. у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

01 жовтня 2019 року між Фермерським господарством "П`ятигірське" та Державним підприємством "Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної Академії Аграрних Наук України" укладено договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем №05-ФГ-191001/2 від 01.10.2019 року (далі - Договір 1).

За Договором 1 Фермерське господарство "П`ятигірське", платник єдиного податку 4-ої групи, (надалі іменується "Орендодавець") в особі Голови Казмірчука Юрія Володимировича, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та Державне підприємство «Дослідне господарство «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної Академії Аграрних Наук України, далі - "Орендар", в особі в.о. директора Зарудняка Івана Миколайовича, який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, уклали цей Договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем про таке.

Згідно з п.п. 1.1, 1.2 Договору 1 в порядку та на умовах, визначених цим Договором,- орендодавець зобов`язується передати за плату Орендареві у строкове користування, а Орендар зобов`язується прийняти у строкове користування сільськогосподарську техніку, що визначена у цьому Договорі (надалі іменується "об`єкт оренди"), та зобов`язується сплачувати Орендодавцеві орендну плату відповідно до умов цього Договору. Відомості про об`єкт оренди наведено у Додатках № 1,2,3 до цього Договору, які є його невід`ємною частиною.

На підставі п. 3.1. Договору 1 об`єкт оренди передається Орендареві відповідно строкам оренди, вказаним у Додатку № 1.2,3 при умові виконання Орендарем вимог розд. 5.

У відповідності до розділу 5 Договору 1 розмір орендної плати за орендне користування об`єктом оренди вказується у додатку № 1 до цього договору та залежить від відпрацьованих гектарів за допомогою об`єкту оренди. З метою фіксації факту надання послуг оренди за цим Договором, Сторони поетапно (етап складає 7 днів) складають (підписують та скріплюють печатками) Акт прийому-передачі наданих послуг (оренда сільськогосподарської техніки. Орендар протягом 3 (трьох) днів після складання Акту, зобов`язаний направити Орендодавцю електронною поштою чи кур`єром підписаний Акт прийому-передачі наданих послуг (оренди сільськогосподарської техніки). Орендна плата сплачується Орендарем протягом 5 (п`яти) календарних днів після підписання Ату прийому-передачі наданих послуг, на умовах, узгоджених Сторонами, які наведено в Додатку №1 до цього Договору, в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця, на підставі рахунків, які надаються Орендодавцем. Розмір орендної плати може переглядатися за згодою Сторін.

Як вбачається із підписаних Сторонами актів приймання - передачі наданих послуг до договору оренди з екіпажем № 05-ФГ-191001/2:

16.10.2019 року було надано послуг з оренди на суму 62 800,00 грн (акт № 214, том. 1 а.с. 33);

21.10.2019 року було надано послуг з оренди на суму 104 880,00 грн (акт № 195, том 1 а.с. 34);

18.11.2019 року було надано послуг з оренди на суму 688 816,80 грн (акт № 228, том 1 а.с. 37).

18.11.2019 року було надано послуг з оренди на суму 387 520,00 грн (акт № 229, то 1, а.с. 36).

Відтак, судом встановлено, що за Договором оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем №05-ФГ-191001/2 від 01.10.2019 року було надано послуг на загальну суму 1 244 016 грн. 80 коп.

На підставі п. 5.4. Договору 1 строк оплати настав відповідно 21.10.2019 року (за актом № 214 від 16.10.2019 року), 26.10.2019 року (за актом № 195 від 21.10.2019 року), 23.11.2019 року (за актами № 228, 229 від 18.11.2019 року).

У відповідності до п. 9.2.1. Договору 1 у випадку прострочення у сплаті орендних платежів Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення за весь період прострочення.

Оскільки відповідач не провів розрахунки за Договором 1, позивач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення розміру наданих послуг за Договором 1 у сумі 1 244 016 грн. 80 коп., а також сум 3 % річних і пені.

04 листопада 2019 року між Фермерським господарством "П`ятигірське" та Державним підприємством "Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної Академії Аграрних Наук України" укладено договір № 01-ФГ- 191104/1 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі - Договір 2).

На підставі Договору 2 Фермерське господарство "П`ятигірське" (далі іменується "Перевізник"), в особі голови Казмірчука Юрія Володимировича, який діє на підставі Статут, з однієї сторони, та Державне підприємство "Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної Академії Аграрних Наук України" (далі іменується "Замовник") в особі в.о. директора Зарудняка Івана Миколайовича, який діє на підставі Статут, з іншої сторони, надалі спільно іменовані "Сторони", а кожна окремо - "Сторона", уклали даний Договір перевезення про нижченаведене.

У відповідності до розділу 1 Договору 2 в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Перевізник бере на себе зобов`язання надати послуги з перевезення кукурудзи (з використанням власного пального) з місця завантаження Рівненська обл., Гощанський р-н, с. Тучин (з поля) до пункту призначення: Рівненська обл., Здолбунівський р-н, м. Здолбунів, вул. І.Гонти, 3, на відстань 55 (п`ятдесят п`ять) кілометрів або: Рівненська обл., Здолбунівський р-н, с. Уїздці, вул. Господарська, 6, на відстань 65 шістдесят п`ять) кілометрів, і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі, а Замовник бере на себе зобов`язання сплатити за перевезення вантажу встановлену даним Договором плату.

Послуги надаються на підставі заявки в якій визначаються характеристики вантажу, інформацію про вантаж, його властивості, умови його перевезення, інструкції щодо кріплення та упакування, вантажовідправник, вантажоодержувач, адреса розвантаження, маршрут, тип і кількість автотранспортних засобів, вартість послуг та ін. умови.

Заявки надаються Замовником у будь-якій прийнятній для Сторін формі, у тому числі в усній, не пізніше за 12 (дванадцять) годин до моменту завантаження.

У відповідності до п.2.2.5 Договору 2 Перевізник зобов`язується складати та передавати Замовнику на підписання Акти приймання - передачі наданих послуг. Перевізник до 5-го числа місяця наступного за звітним складає та передає Замовнику Акт приймання-передачі наданих послуг. Замовник на протязі 2-ох робочих днів розглядає та підписує Акт і повертає один примірник підписаного та скріпленого печаткою Акту Перевізнику.

Згідно з п. 3.1 Договору 2 вартість перевезення узгоджується Сторонами, та становить; 155(сто п`ятдесят п`ять) грн. з ПДВ за 1 тону перевезеного вантажу до м. Здолбунів, вул. І.Гонти, 3 або 160 (сто шістдесят) грн. з ПДВ за 1 тону перевезеного вантажу до с. Уїздці, вул. Господарська,6.

Відповідно до п. п. 3.3, 3.4. Договору 2 оплата наданих послуг здійснюється Замовником після надання оригіналів всіх необхідних для ведення бухгалтерського обліку документів на протязі 10 (десяти) банківських днів, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Перевізника на підставі виставленого ним рахунку. Датою оплати ціни перевезення вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок Перевізника.

Як вбачається із підписаного 06.11.2019 року Сторонами акту приймання - передачі наданих послуг до Договору 2 було надано послуг з перевезення на суму 26 962 грн 25 коп. (акт № 226, том 1 а.с. 35).

Відтак, судом встановлено, що за Договором про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом № 01-ФГ-191101/1 від 04.11.2019 року було надано послуг на загальну суму 26 962 грн 25 коп.

На підставі п. п. 4.1, 4.3 за невиконання та/або неналежне виконання умов цього Договору винна сторона несе відповідальність в порядку, визначеному чинним законодавством України та цим Договором. За прострочення Замовником свого зобов`язання щодо оплати послуг з перевезення вантажу, фактично наданих Перевізником, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

Оскільки відповідач не провів розрахунки за Договором 2, позивач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення розміру наданих послуг за Договором 2 у сумі 26 962 грн 25 коп., а також сум 3 % річних і пені.

Як вбачається із підписаного сторонами акту звіряння взаємних розрахунків за період 4 квартал 2019 року між позивачем та відповідачем, за Державним підприємством "Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної Академії Аграрних Наук України" перед ФГ "П`ятигірське" рахується заборгованість у розмірі 1 270 979,05 грн 05 коп. (том. 1, а.с.40).

Позовна заява Фермерського господарства "П`ятигірське" складена та підписана 16.12.2019 року.

Відтак, позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення основної заборгованості за Договорами 1 та 2 на загальну суму 1 270 979,05 грн 05 коп., а також 2 402 грн. 58 коп. - 3 % річних та 24 270 грн. 49 коп. - пені - за період з 24.11.2019 року по 16.12.2019 року.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та ст. 174 Господарського кодексу України (далі – ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Стаття 173 ГК України визначає, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Згідно з ст. 11 ЦК України та ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

На підставі ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

У відповідності до ст. 798 ЦК України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Згідно з ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

На підставі ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата. Плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, що здійснюється транспортом загального користування, визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку.

На підставі ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено правові наслідки за порушення зобов`язання, одним з яких є сплата неустойки (штраф, пеня), а порушенням зобов`язання є його невиконання.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

У відповідності до ч. 1 ст. 552 ЦК України сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Матеріали справи підтверджують факт невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо оплати за договорами оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем №05-ФГ-191001/2 від 01.10.2019 року та надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом № 01-ФГ-191101/1 від 04.11.2019 року, укладених між позивачем та відповідачем.

Судом встановлено наявність у відповідача перед позивачем основної заборгованості за Договорами 1 та 2 на загальну суму 1 270 979,05 грн 05 коп.

Оскільки строк оплати згідно Договорів 1 та 2 закінчився 23.11.2019 року, а відповідач не провів розрахунків, позивач нарахував 3 % річних (у розмірі 2 402 грн. 58 коп.) та пеню (у розмірі 24 270 грн. 49 коп.) за невиконання зобов`язання за період з 24.11.2019 року по 16.12.2019 року.

Суд, перевіривши розрахунки 3% річних та пені зроблені позивачем за період з 24.11.2019 року по 16.12.2019 року встановив, що останні зроблений відповідно до норм чинного законодавства та є арифметично вірними.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідач, скористався наданим йому законом правом і визнав обґрунтованість позовних вимог у повному обсязі (визнав позов).

У відповідності до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76-79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч. 4 ст. 191 ГПК України).

Відповідач позов визнав, визнання позову не суперечить закону і не порушує права та інтереси інших осіб. У суду наявні законні підстави для прийняття рішення про задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, в повній мірі дослідивши матеріали, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Фермерського господарства "П`ятигірське" до Державного підприємства "Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної Академії Аграрних Наук України" про стягнення заборгованості у розмірі 1 297 652,12 грн. (з яких - 1 270 979 грн 05 коп. - основна заборгованість, 2 402 грн. 58 коп. - 3 % річних, 24 270 грн. 49 коп. - пеня) є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову, Фермерським господарством "П`ятигірське", заявляючи вимогу про стягнення заборгованості, було сплачено 19 464 грн. 78 коп. судового збору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" унормовано підстави повернення судового збору, яким зокрема зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

За таких обставин, враховуючи визнання відповідачем позовних вимог до початку розгляду справи по суті, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У відповідності до вищенаведених приписів Закону України "Про судовий збір" 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, може бути повернуто ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Таким чином, суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися з клопотанням про повернення судового збору.

Відповідно до ст. 129 ГПК України на відповідача покладається судовий збір в розмірі 50%, що дорівнює 9 732 грн. 39 коп.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 130, 191, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної Академії Аграрних Наук України" (35415, Рівненська область, Гощанський р-н, с. Тучин, вул., С.Наливайка, 13, код ЄДРПОУ 00729592) на користь Фермерського господарства "П`ятигірське" (35764, Рівненська область, Здолбунівський р-н, с. П`ятигори, поштова адреса: 35711, Рівненська область, Здолбунівський р-н, с. Уїздці, вул. Господарська, 6, код ЄДРПОУ 24170468) 1 297 652 (один мільйон двісті дев`яносто сім тисяч шістсот п`ятдесят два) грн. 12 коп. (з яких - 1 270 979 (один мільйон двісті сімдесят тисяч дев`ятсот сімдесят дев`ять) грн. 05 коп. - основна заборгованість, 2 402 (дві тисячі чотириста два) грн. 58 коп. - 3 % річних, 24 270 (двадцять чотири тисячі двісті сімдесят) грн. 49 коп. - пеня) за наступними реквізитами: р/р UA НОМЕР_2 в РФ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 333391.

3. Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної Академії Аграрних Наук України" (35415, Рівненська область, Гощанський р-н, с. Тучин, вул., С.Наливайка, 13, код ЄДРПОУ 00729592) на користь Фермерського господарства "П`ятигірське" (35764, Рівненська область, Здолбунівський р-н, с. П`ятигори, поштова адреса: 35711, Рівненська область, Здолбунівський р-н, с. Уїздці, вул. Господарська, 6, код ЄДРПОУ 24170468) 9 732 (дев`ять тисяч сімсот тридцять два) грн. 39 коп. - судового збору.

4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 26.02.2020 року.

Суддя Заголдна Я.В.