Рішення № 87867951, 20.02.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 20.02.2020 Справа № 554/7660/19

Провадження №2/554/2525/2019

2/554/49/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2020 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави в складі суду :

судді Блажко І.О.

при секретарі - Хмельницькій М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання

зустрічним позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про визнання безпідставними грошових вимог, про визнання незаконними дії щодо нарахування грошової заборгованості за комунальні послуги, стягнення моральної шкоди , -

в с т а н о в и в :

Позивач ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» звернулися з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання. В якому прохали: стягнути в солідарному порядку з відповідачів заборгованість за послуги теплопостачання з врахуванням індексу інфляції та 3% річних в сумі 2 655 грн. 20 коп. та судовий збір в розмірі 1 921 грн. (а.с.3)

23 серпня 2019 року ухвалою судді відкрито провадження у справі №554/7660/19. Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Призначено справу до судового розгляду на 25 вересня 2019 року. (а.с.16)

23 вересня 2019 року до суду надійшли додаткові пояснення позивача ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго». В яких зазначили, що підприємство надає послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в квартиру АДРЕСА_1 . У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань по оплаті за спожиті послуги утворилася заборгованість, щодо стягнення якої підприємство було змушене 26.04.2011 звернутися до Октябрського районного суду м.Полтави. Судовим наказом Октябрського районного суду м.Полтави від 27.04.2011 у справі № 2-н-1627/11 з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго” стягнуто солідарно заборгованість за період 01.04.2010 по 01.04.2011 в сумі 1151,49 грн., індекс інфляції в сумі 59,73 грн., три відсотки річних в сумі 14,66 грн. та в рівних частках 30 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи. Наказ виданий стягувачу - 30 жовтня 2015 року. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 17.12.2015 заяву ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго” про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання — задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа у справі № 2-н-1627/11 від 27.04.2011 до виконання. Поновлено ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго” строк для пред`явлення виконавчого документа № 2-н-1627/11 від 27.04.2011, виданого Октябрським районним судом м.Полтави щодо стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та судових витрат з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 30.05.2017 ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго” звернулося до Шевченківського ВДВС м.Полтава ГТУЮ у Полтавській області із заявою про примусове виконання зазначеного судового наказу. Не погодившись з судовим наказом, 22.06.2017 боржник звернувся до суду з заявою про його скасування. Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 30.06.2017 вказаний судовий наказ скасовано, а сторонам роз`яснено, що заявлені вимоги можуть бути розглянуті можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову, як визначено ч.3 ст.171 ЦПК України. Враховуючи вищевикладене, 22.08.2019 ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго” правомірно звернулося до Октябрського районного суду м.Полтави з позовною заявою щодо стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за послуги теплопостачання за адресою: АДРЕСА_2 за період з 01.04.2010 по 01.04.2011 в сумі 1151,49 грн., нарахованого індекса інфляції в сумі 1204,69 грн. та трьох відсотків річних в сумі 299,02 грн. У відповідності до ст. 264 ЦК України позовна давність переривається пред`явленням позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Враховуючи, що судовий захист права може бути реалізовано, як в позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу, як особливої форми судового рішення, подання заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом II ЦПК України, перериває перебіг строку позовної давності. Така ж правова позиція висловлена Верховним судом України в постанові від 21.01.2015 у справі № 6-214цс14, яка в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковою для судів. Звернення до суду 26.04.2011, винесення в послідуючому судового наказу Октябрським районним судом м.Полтави від 27.04.2011 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за період з 01.04.2010 по 01.04.2011, набрання ним законної чинності та видача стягувачу для пред`явлення до примусового виконання, свідчить про те, що до моменту його скасування 30.06.2017 порушене право підприємства не підлягало захисту. З викладеного слідує, що пред`являючи вимогу про видачу судового наказу у 2011 році, ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго” просило стягнути заборгованість за період з 01.04.2010 по 01 квітня 2011 року. Про неодноразове переривання строків свідчать звернення 26.04.2011 до Октябрського районного суду м.Полтави, видача судового наказу від 27.04.2011 та його скасування – 30.06.2017, адже саме з цього моменту за ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго” протягом трьох років зберігається право звернутися з тими ж вимогами в порядку позовного провадження, чим підприємство скористалося в межах трирічного строку - 22 серпня 2019 року. Виходячи з вищевикладеного, саме з моменту винесення Октябрським районним судом м.Полтави ухвали від 30.06.2017 про скасування судового наказу від 27.04.2011, відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України, почався перебіг позовної давності. Оскільки саме з цього часу у стягувача виникло право звернутися з тими ж вимогами в позовному провадженні, а порушене право, після скасування наказу, знову підлягало захисту. Таким чином, підприємство правомірно звернулося до суду щодо стягнення заборгованості, що утворилася в результаті невиконання відповідачами зобов`язань по оплаті за спожиті послуги теплопостачання за адресою: АДРЕСА_2 , а викладене свідчить, що винесенням ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 30.06.2017 почався перебіг строку позовної давності, та відповідно до заявлених позовних вимог строк позовної давності не пропущений. (а.с.30-33)

25 вересня 2019 року в судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 надав суду відгук відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на позовну заяву. В якому зазначили, що заявлені позовні вимоги не визнають у повному обсязі. Будинок в якому вони проживають за адресою: АДРЕСА_2 було введено в експлуатацію приблизно у 1993 році. Даний будинок є одним із останніх відомчих об`єктів виробничого об`єднання «Знамя», тобто відомчим. Квартира АДРЕСА_3 , у якій вони мешкають, знаходиться на 2 поверсі 14 поверхового будинку із силікатної сірої цегли + технічний поверх. Враховуючи катастрофічну ситуацію з системою опалення у будинку взагалі, та у їхній квартирі зокрема, а також бездіяльність позивача, ними було визначено, на підставі ч.6 ст.26 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004, зникнення потреби в отриманні таких послуг опалення та відмови від користування послугами виконавця/виробника шляхом розірвання договору. У травні 2007 року відповідачами було отримано витяг з протоколу №9 від 11.05.2007 міжвідомчої комісії з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО та ГВП про дозвіл на відключення квартири від мереж централізованого опалення. В зв`язку із вказаним відповідачем було запрошено суб`єкта господарювання для виготовлення проекту відключення квартири від мережі централізованого опалення (зняття батарей опалення). 22.06.2007 на адресу позивача відповідачем направлено заяву про зникнення потреби в отриманні послуг централізованого опалення та відмови від користування послугами. У вказаній заяві позивачу пропонувалось направити комісію для складення акту фактичного відключення квартири та припинення нарахувань за послуги теплопостачання. У заяві серед іншого, було вказано телефон відповідача для зв`язку та погодження дати візиту такої комісії. Комісія монополіста проігнорувала заяву відповідачів від 19.06.2007. Таким чином відповідачі виконавши вимоги законодавства, за власний рахунок здійснили відключення квартири від систем централізованого опалення. Сума позову заявлена позивачем у позовній заяві надісланій судом – 2 655,20 грн., а згідно розрахунків у додатку – значно більша (а.с.38-42).

25 вересня 2019 року ухвалою суду клопотання представника позивача за довіреністю Пихтіної Ю.А. – задоволено. Витребувано з архіву Октябрського районного суду м. Полтави цивільну справу №2-н-1627/11 за заявою ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за послуги теплопостачання з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Перейдено від розгляду в спрощеному до загального позовного провадження у цивільній справі №554/7660/19. Призначено підготовче судове засідання на 09.00 годин на 25 жовтня 2019 року (а.с.50,51).

10 жовтня 2019 року до суду надійшла відповідь на відзив (відгук) позивача ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго». В якій зазначили, що в судовому засіданні 25.09.2019 представнику позивача було вручено копію відгуку на позовну заяву, ознайомившись з яким, ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго” підприємство скористалося правом подати до суду відповідь на відзив, не погоджується з викладеними в ньому запереченнями, зокрема, щодо правомірності відключення квартири відповідачів від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, виходячи з наступного. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є споживачами послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, які надаються ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго” за адресою: АДРЕСА_2 , загальною опалювальною площею 48,2 кв.м. Взаємовідносини підприємства “Полтаватеплоенерго” та відповідача по наданню послуг з теплопостачання регулюються ЖК України, ЗУ “Про житлово-комунальні послуги”, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005. Відповідно до ст.1 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” в редакції від 24.06.2004 № 1875-IV, чинній на час виникнення спірних правовідносин, комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку встановленому законодавством. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору. Твердження відповідачів, викладені у відгуку, щодо відсутності договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг між виконавцем та споживачем, що на їх думку виключає існування між сторонами зобов`язань є безпідставними, оскільки обов`язок оплати житлово-комунальних послуг виникає у споживача за фактично отримані послуги незалежно від наявності чи відсутності договору про їх надання. Пунктом 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 за № 1198 передбачено, що споживач теплової енергії зобов`язаний погоджувати з теплопостачальною організацією нові підключення і відключення та переобладнання системи теплопостачання, які є причиною збільшення або зменшення обсягу споживання теплової енергії. Згідно з вимогами будівельних норм при проектуванні будинку, в якому передбачається централізоване теплопостачання, всі стояки та внутрішні розподільчі мережі опалення гідравлічно ув`язані для забезпечення стабільної роботи внутрішньобудинкової системи загалом. Будь-яке втручання в неї шляхом зміни гідравлічного опору (від`єднання від централізованого опалення) погіршує роботу системи вцілому, чим порушує права інших мешканців, що є неприпустимим. Відповідно до ст.20 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” споживач житлово-комунальних послуг зобов`язаний дотримуватись вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг. Відповідно до п.п.24-27 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади, самовільне відключення забороняється. Відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення, відключення приміщення від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за умови, що проведення таких робіт грунтується на дозволі Міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж централізованого опалення. Підставою для припинення відносин з приводу теплопостачання є затвердження постійно діючою Міжвідомчою комісією для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, акту про відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води. Процедура відключення споживачів від мереж централізованого теплопостачання, на момент виникнення спірних правовідносин була визначена Порядком “Про відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання”, затверджену наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 №4. Відповідно до вказаного Порядку для вирішення питання відключення споживача від мережі централізованого опалення він повинен звернутися до міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мережі ЦО і ГВП з відповідною письмовою заявою. У заяві повинні бути зазначені причини відключення. З урахуванням технічних можливостей даного населеного пункту комісія виносить рішення, яке оформляється протоколом. При позитивному рішенні заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі ЦО. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі ЦО виконує проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником. Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. Відключення приміщень від внутрішньобудинкової мережі ЦО виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника приміщення (квартири). По закінченні робіт складається акт про відключення від мережі ЦО і в десятиденний строк подається заявником до Комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання. З копії витягу із протоколу № 9 від 11.05.2007 Міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання при виконавчому комітеті Полтавської міської ради № М-1465 від 14.05.2007, остання розглянула питання щодо відключення квартири АДРЕСА_1 та надала дозвіл на відключення цієї квартири від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання та встановлення індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП необхідно звернутися до ВАТ “Полтавагаз” та ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго”. Проте, споживачами не було дотримано визначений законом порядок відключення від мереж централізованого опалення. Надані відповідачами докази не містять даних, що відповідачі зверталися до відповідних організацій для отримання технічних умов та розроблення проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП. Акт про відключення монтажною організацією квартири від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання не складався та не затверджувався у визначеному законом порядку. Таким чином, відповідачем не було дотримано визначений законом порядок відключення від мереж централізованого опалення. Враховуючи викладене, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами те, що квартиру відключено від централізованого опалення у вставленому законодавством порядку, тому вказане відключення 12.07.2007 від мережі централізованого опалення є самовільним, та не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання обов`язків щодо сплати за надану теплову енергію. Підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири, свідчить про виконання зобов`язань щодо надання послуг ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго”, за які відповідач зобов`язаний здійсниити розрахунок. Таким чином, підприємство правомірно звернулося до суду щодо стягнення заборгованості, що утворилася в результаті невиконання відповідачами зобов`язань по оплаті за спожиті послуги теплопостачання за адресою: АДРЕСА_2 за період з 01.06.2010 по 01.04.2011.Підприємство вважає, що заперечення викладені у відзиві є безпідставними та необгрунтованими, а позовні вимоги підприємства правомірними та такими, що підлягають до задоволення (а.с.58-61).

22 листопада 2019 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго». В якому прохала: прийняти зустрічний позов до розгляду в одному провадженні разом зі справою №554/7660/19, провадження №2/554/2525/2019 ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання. Розглянути справу за її відсутності та повідомити її письмово про результати розгляду. Визнати факт подання первісного позову позивачем – зловживанням процесуальними правами з боку останнього, а самий позов таким, що має очевидно штучний характер. Визнати безпідставними грошові вимоги позивача до відповідача за первинним позовом. Визнати незаконними дії позивача за первинним позовом щодо нарахування грошової заборгованості за комунальні послуги відповідача за первинним позовом у період з липня 2007 року і по теперішній час. Ухвалити рішення, яким відмовити позивачу за первісним позовом в задоволенні позовних вимог у повному розмірі. Скасувати заочне рішення, винесене к справі №554/11450/14-ц, «2/554/3357/2014 Октябрським районним судом м. Полтави 17.11.2014 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.04.2011 по 01.07.2014 в розмірі 4440,79 грн., судового збору в розмірі 243,60 грн. Стягнути з ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» на користь ОСОБА_1 151684,39 грн. моральної шкоди. Стягнути з позивача за первинним позовом витрати понесені відповідачем за первинним позовом та позивачем за зустрічним позовом при розгляді справи у суді (а.с.89-98).

27 листопада 2019 року ухвалою суду прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про визнання безпідставними грошових вимог, про визнання незаконними дії щодо нарахування грошової заборгованості за комунальні послуги, стягнення моральної шкоди. Відмовлено у прийнятті зустрічного позову в частині : визнати факт подання первісного позову позивачем – зловживанням процесуальними правами з боку останнього, а самий позов таким, що має очевидно штучний характер, скасування заочного рішення, винесеного у справі №554/11450/14-ц, «2/554/3357/2014. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування доказів - відмовлено. Клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виклик свідків – задоволено частково. Викликано в судове засідання свідків: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Розгляд справи проводити в порядку загального провадження. Призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 09.00 годин на 19 грудня 2019 року. (а.с.137-139)

12 грудня 2019 року до суду надійшов відзив ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» на зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 . В якому зазначили, що підприємство не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_1 , виходячи з наступного. Що стосується визнання безпідставними грошових вимог підприємства, як позивача за первісним позовом, до відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 , а такожперіоду заявлених позовних вимог та наданих суду розрахунків суми заборгованості з урахуванням інфляції та трьох відсотків річних, слід зазначити наступне. Судовим наказом Октябрського районного суду м.Полтави від 27.04.2011 у справі № 2-н-1627/11 з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго” стягнуто солідарно заборгованість за період 01.04.2010 по 01.04.2011 в сумі 1151,49 грн., індекс інфляції в сумі 59,73 грн., три відсотки річних в сумі 14,66 грн. та в рівних частках 30 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи. Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 30.06.2017 вказаний судовий наказ скасовано, а сторонам роз`яснено, що заявлені вимоги можуть бути розглянуті можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову. Враховуючи вищевикладене, 22.08.2019 ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго” правомірно звернулося до Октябрського районного суду м.Полтави з позовною заявою щодо стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за послуги теплопостачання за адресою: АДРЕСА_2 за період з 01.04.2010 по 01.04.2011 в сумі 1151,49 грн., а також нарахованого за період з 01.06.2010 по 01.07.2019 індексу інфляції в сумі 1204,69 грн. та трьох відсотків річних в сумі 299,02 грн. Щодо відсутності договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг між виконавцем та споживачем, що на думку позивача за зустрічним позовом, виключає існування між сторонами зобов`язань. Законодавством передбачений двосторонній обов`язок щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим у разі відмови від оплати таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг в повному обсязі (Постанова Верховного суду України від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13). Статтею 526 Цивільного кодексу України визначені загальні умови виконання зобов`язання, зокрема, зобов`язання повинно виконувати належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Щодо стягнення з ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго” на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу, слід звернути увагу на наступне. Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, а згідно пункту 1 частини 3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою правовою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою. Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Враховуючи, що такі докази суду не надано, жодного підтвердження понесених судових витрат матеріали справи не містять, правові підстави для стягнення з підприємства на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу відсутні. Відповідно до пункту 4 ППВС України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, у позовній заяві має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачу за зустрічним позовом ОСОБА_6 , з яких міркувань вона виходила, визначаючи розмір шкоди в сумі 151684,39 грн., не надавши відповідного обгрунтованого розрахунку та доказів, що свідчать про правомірність вимог в цій частині. Під моральною шкодую слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Позивачем за зустрічним позовом не надано жодних доказів які б підтверджували заподіяння моральної шкоди підприємством ”Полтаватеплоенерго”. Згідно абзацу 2 пункту 5 ППВС України ”Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Позивачем не доведено факту заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, не вказано за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, яким чином в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Позивачем не надано доказів спричинення, моральної шкоди, саме: втрат немайнового характеру внаслідок моральних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних їй теплопостачальною організацією та причинного зв`язку між сумою заборгованості та моральними стражданнями ОСОБА_1 . Отже, з вищезазначеного випливає, що між діями ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго” та моральною шкодою, яка начебто завдана позивачу за зустрічним позовом, відсутній причинний зв`язок. Щодо заперечень відповідачів факту отримання послуг наданих підприємством, оскільки з липня 2007 року офіційно відмовилися від отримання таких послуг, встановили автономне електричне опалення. Відповідно до пунктів 24-27 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади, самовільне відключення забороняється. Відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення, відключення приміщення від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за умови, що проведення таких робіт грунтується на дозволі Міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж централізованого опалення. Підставою для припинення відносин з приводу теплопостачання є затвердження постійно діючою Міжвідомчою комісією для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, акту про відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води. Процедура відключення споживачів від мереж централізованого теплопостачання, на момент виникнення спірних правовідносин була визначена Порядком “Про відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання”, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 № 4. Відповідно до вказаного Порядку для вирішення питання відключення споживача від мережі централізованого опалення він повинен звернутися до міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мережі ЦО і ГВП з відповідною письмовою заявою. У заяві повинні бути зазначені причини відключення. З урахуванням технічних можливостей даного населеного пункту комісія виносить рішення, яке оформляється протоколом. При позитивному рішенні заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі ЦО. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі ЦО виконує проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником. Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. Надані відповідачами докази не містять даних, що відповідачі зверталися до відповідних організацій для отримання технічних умов та розроблення проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП. Акт про відключення монтажною організацією квартири від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання не складався та не затверджувався у визначеному законом порядку. Таким чином, відповідачами за первісним позовом не було дотримано визначений законом порядок відключення від мереж централізованого опалення. Враховуючи викладене, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами те, що квартиру відключено від централізованого опалення у вставленому законодавством порядку, тому вказане відключення 12.07.2007 від мережі централізованого опалення є самовільним, та не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання обов`язків щодо сплати за надану теплову енергію. Підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири свідчить про виконання зобов`язань щодо надання послуг ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго”. Викладене повністю підтверджується постановою Апеляційного суду Полтавської області від 10 травня 2018 року. Враховуючи вищевикладене, підприємство вважає, що зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та необгрунтованими, такими, що не підлягають до задоволення (а.с.144-149).

19 грудня 2019 року ухвалою суду заяву ОСОБА_1 про уточнення вимог зустрічного позову – повернуто без розгляду. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виклик свідків та витребування доказів від УСЗН виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради - відмовлено. Клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування доказів від ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» – задоволено частково. Витребувано від ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» детальний розрахунок заборгованості за період з квітня 2010 року по квітень 2011 року з урахуванням суми отриманих останнім коштів від Державного бюджету України через органи соціального захисту населення Полтавської області за пільгою на опалення ОСОБА_1 та безпосередньо від боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Закрито підготовче провадження у цивільній справі №554/7660/19. Призначено справу до судового розгляду по суті на 15.30 годин на 22 січня 2020 року (а.с.163-166).

22 січня 2020 року ухвалою суду повторно викликано в судове засідання свідків: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Призначено справу в судовому засіданні на 13.30 годин на 20 лютого 2020 року (а.с.180).

Позивач/відповідач ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» в судове засідання свого представника не направили, надіславши суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, зазначивши, що первісні позовні вимоги підтримують в повному обсязі. Проти зустрічного позову заперечують та прохають відмовити у його задоволенні. (а.с.178)

В судове засідання відповідач/позивач ОСОБА_1 не з`явилася, будучи у встановлений ЦПК України спосіб повідомлена. Надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності. (а.с.84)

Відповідач у первісному позові ОСОБА_2 після початку розгляду справи по суті покинув залу судового засідання.

Відповідно до ч.ч.3-6 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Наслідки, визначені частинами третьою - п`ятою цієї статті, настають і в разі, якщо учасник справи (його представник) залишить залу судового засідання.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, первісний позов задовольнити повністю, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити повністю.

Судом встановлено і, як вбачається з матеріалів справи, що 17.11.2014 заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави у справі №554/11450/14-ц позов ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 4440,79 грн. та судовий збір в розмірі 243,60 грн., а всього 4 684,39 грн. Рішення набрало законної сили (а.с.108).

10 травня 2018 року постановою Апеляційного суду Полтавської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишено без задоволення. Заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 листопада 2014 року залишено без змін. Рішення набрало законної сили (а.с.62, 63, 112, 113).

Відповідно ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено рішеннями судів, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» надає послуги теплопостачання в квартиру АДРЕСА_4 , загальною опалювальною площею 48,2 кв.м, в якій проживають ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заперечують факт отримання послуг наданих ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», оскільки з липня 2007 року офіційно відмовилися від отримання таких послуг, встановили автономне електричне опалення з дозволу виконкому Полтавської міської ради, ПАТ «Полтаваобленерго». З копії витягу із протоколу № 9 від 11.05.2007 Міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж ЦО і ГВП при виконавчому комітеті Полтавської міської ради № М-1465 від 14.05.2007, остання розглянула питання щодо відключення квартири за співрною адресою та надала дозвіл на відключення цієї квартири від мереж ЦО та ГВП та установлення індивідуального опалення. Роз`яснено, що для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП необхідно звернутися до ВАТ «Полтавагаз» та ОВП «Полтаватеплоенерго». Проте, споживачами послуг не було дотримано визначений законом порядок відключення від мереж централізованого опалення.

Таким чином, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» надає послуги теплопостачання в квартиру АДРЕСА_4 . Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг, сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Справа не містить даних, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зверталися до відповідних органів для отримання технічних умов та розроблено проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП. Акт про відключення монтажною організацією квартири від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання за вищевказаною адресою не складався та не затверджувався у визначеному законом порядку.

Квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної часткової власності по Ѕ ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , що підтверджується копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №115424724 від 27.02.2018. (а.с.5, 6).

Таким чином, квартира за адресою – АДРЕСА_2 є приватною та належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 , ОСОБА_1

За адресою АДРЕСА_2 надаються послуги з теплопостачання ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго”.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.2 ст.19 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” від 24.06.2004 учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є : власник, споживач, виконавець, виробник.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.20 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004, споживач зобов*язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з вимогами ст.ст.64, 67 ЖК України та п.п.14, 17, 35 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, квартиронаймачі зобов`язані вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги, у тому числі і за послуги теплопостачання, у строки, встановлені чинним законодавством, а повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем житла майнову відповідальність. Згідно з п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, споживачі зобов`язані оплачувати спожиті послуги не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим місяця.

Відповідно до ст.150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Відповідно до ст.162 ЖК України та п.п.14, 17, 35 Правил утримання жилих будинків та при будинкових територій, затверджених Постановою КМ України від 17.05.2005 №76, відповідач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги, в тому числі і за послуги з теплопостачання у строки, встановлені чинним законодавством.

Пунктом 18 «Правил надання послуг населенню з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» затверджених постановою КМ України від 21.07.2005 №630, передбачено, що споживачі зобов`язані оплачувати за спожиті послуги не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим місяцем.

Передбачена п.10 ч.3 Закону №1875-ІV норма щодо відповідальності боржника у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування наслідків ч.2 ст.625 ЦК України (постанови ВСУ від 20 червня 2012 року у справі №6-68цс12, від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59ц13).

Відповідно до ч.3 ст.20 ЗУ №1875-ІУ укладення договору на надання житлово-комунальних послуг визначено як обов`язок, а не право сторін, а тому відсутність договірних правовідносин не є підставою для відмови в стягненні із відповідача коштів за надані житлово-комунальні послуги.

Таким чином, за відсутності договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати житлово-комунальних послуг, покладають на боржника відповідальність, передбачену ч.2 ст.625 ЦК України. Ця позиція підтверджується практикою ВСУ (постанова ВСУ від 30.10.2013 у справі №6-59цс13).

Відповідно до ст.319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власність зобов`язує.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач житлово –комунальних послуг зобов`язаний оплачувати такі послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.19 ЗУ «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до п. 10 Постанови КМУ № 630 від 21.07.2005 Про затвердження Правил надання послугз централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення споживач зобовязаний вносити щомісячну плату за надані послуги, згідно встановлених тарифів.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг, сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За період з 01.04.2010 по 01.04.2011 утворилась заборгованість в сумі 1 151 грн. 49 коп., крім того за період з 01.06.2010 по 01.07.2019 нараховано індекс інфляції в сумі 1 204 грн. 69 коп. та три проценти річних – 299 грн. 02 коп., всього – 2 655 грн. 20 коп., згідно розрахунків заборгованості за адресою АДРЕСА_2 . (а.с.7-12)

Таким чином, грошова вимога підприємства, як позивача за первісним позовом, до відповідачів за первісним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а такожперіоду заявлених позовних вимог та наданих суду розрахунків суми заборгованості з урахуванням інфляції та трьох відсотків річних, є правомірною.

На підставі викладеного, борг підлягає стягненню із власників квартири у загальному розмірі 2 655 грн. 20 коп.

Статтями 256, 257 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

Частинами 1, 5 ст.261 ЦК України встановлено, що перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позовна давність відповідно до ч.1 ст.260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст.ст.253-255 цього Кодексу.

При цьому ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» 27.04.2011 зверталося до Октябрського районного суду м.Полтави із заявою про видачу судового наказу (справа №2-н-1627/11), який в подальшому за заявою боржника – 22.06.2017 був скасований. (а.с.4).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що строк звернення з позовом до суду не пропущено.Враховуючи, що судовий захист права кредитора на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої фори судового рішення, подання заяви про видачу судового наказу перериває перебіг строку позовної давності. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21.01.2015 у справі №6-214цс14. А тому безпідставним є посилання щодо застосування до даних правовідносин позовної давності, оскільки строк позовної давності переривався шляхом звернення підприємства до суду в порядку наказного провадження.

На ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" покладено обовязок по теплопостачанню будинка за вказаною адресою.

ОСОБА_7 ареха ОСОБА_8 , ОСОБА_1 заперечують факт отримання послуг наданих ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", оскільки з липня 2007 року офіційно відмовилися від отримання таких послуг, встановили автономне електричне опалення з дозволу виконкому Полтавської міської ради, ПАТ «Полтаваобленерго».

Відповідно до п. 40 «Правил користування тепловою енергією» затверджених постановою КабМінУ від 03.10.2007 за № 1198, передбачено, що споживач теплової енергії зобов`язаний погоджувати з теплопостачальною організацією нові підключення і відключення та переобладнання системи теплопостачання, які є причиною збільшення або зменшення обсягу споживання теплової енергії.

Відповідно до п. п. 2.5 2.6, 2.7 вказаних Правил, відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення, відключення приміщення від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за умови, що проведення таких робіт ґрунтується на дозволі Міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж централізованого опалення. Підставою для припинення відносин з приводу теплопостачання є затвердження постійно діючою міжвідомчою комісією для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, акту про відключення будинку від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.

Процедура відключення споживачів від мережі централізованого теплопостачання, визначена Порядком «Про відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання», затвердженийнаказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 №4.

Відповідно до вказаного Порядку для вирішення питання відключення споживача від мережі ЦО він повинен звернутися до міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мережі ЦО і ГВП з відповідною письмовою заявою. У заяві повинні бути зазначені причини відключення. З урахуванням технічних можливостей даного населеного пункту комісія виносить рішення, яке оформляється протоколом. При позитивному рішенні заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі ЦО. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі ЦО виконує проект на або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником. Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. Відключення приміщень від внутрішньо будинкової мережі ЦО виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника приміщення (квартири). По закінченні робіт складається акт про відключення від мережі ЦО і в десятиденний строк подається заявником до Комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

З копії витягу із протоколу № 9 від 11.05.2007 Міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж ЦО і ГВП при виконавчому комітеті Полтавської міської ради № М-1465 від 14.05.2007, остання розглянула питання щодо відключення квартири за співрною адресою та надала дозвіл на відключення цієї квартири від мереж ЦО та ГВП та установлення індивідуального опалення. Роз`яснено, що для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП необхідно звернутися до ВАТ «Полтавагаз» та ОВП «Полтаватеплоенерго».

Судом встановлено, що ОСОБА_9 , ОСОБА_1 не було дотримано визначений законом порядок відключення від мереж централізованого опалення.

Станом на 20.02.2020 матеріали справи не містять даних, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зверталися до відповідних органів для отримання технічних умов та розроблено проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП. Акт про відключення монтажною організацією квартири від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання за вищевказаною адресою не складався та не затверджувався у визначеному законом порядку.

На підставі викладеного суд приходить до висновку первісний позов задовольнити повністю, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити повністю. Оскільки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не доведено належними та допустимими доказами те, що вони відключилась від централізованого опалення у встановленому законодавством порядку, тому вказане відключення 12.07.2007 від мережі центрального опалення є самовільним й не є підставою для звільнення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від відповідальності за не виконання обов`язків щодо сплати за надану теплову енергію. З врахуванням того, що власники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 належним чином не виконують своїх обов`язків по сплаті коштів за послуги теплопостачання, встановлених наведеними Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення та Житловим кодексом України.

Відповідно до ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає : 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно п.4, п.5 ППВСУ від 31.03.1995 за №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов”язковому з”ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають : наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв”язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Крім інших вимог, передбачених ст.137 ЦПК України, має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, з яких міркувань виходив позивач, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані , на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди. Оскількипозивачем за зустрічним позовом не надано доказів спричинення, моральної шкоди, а саме: втрат немайнового характеру внаслідок моральних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних їй теплопостачальною організацією та причинного зв`язку між сумою заборгованості та моральними стражданнями ОСОБА_1 . Отже, між діями ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго” та моральною шкодою, яка начебто завдана позивачу за зустрічним позовом, відсутній причинний зв`язок.

В зв`язку з відмовою у зустрічному позові ОСОБА_1 слід відмовити у задоволенні вимог позивача ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу.

Судові витрати по справі сплачені позивачем за первісним позовом при подачі позовної заяви до суду складають 1 921 гривня. (а.с.1-2)

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Також стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в рівних частинах судовий збір у розмірі (1 921:2) 960 грн. 50 коп., сплачений позивачем при подачі позову.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 130, 131, 141, 223, 229, 263, 354 ЦПК України, суд,- в и р і ш и в :

Позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання – задовольнити повністю.

У зустрічному позові ОСОБА_1 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про визнання безпідставними грошових вимог, про визнання незаконними дії щодо нарахування грошової заборгованості за комунальні послуги, стягнення моральної шкоди – відмовити повністю.

Стягнути солідарно з громадянки України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса реєстрації – АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , громадянина України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання відома адреса реєстрації – АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства “Полтаватеплоенерго” (р/р № НОМЕР_3 в філії - Полтавське обласне управління АТ «Ощадбанк» МФО 331467 код ЄДРПОУ 03338030, місцезнаходження: м. Полтава, вулиця Комарова,2 А) заборгованість у розмірі 2 655 (дві тисячі шістсот п`ятдесят п`ять) грн. 20 (двадцять) коп.

Стягнути з громадянина України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання відома адреса реєстрації – АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства “Полтаватеплоенерго” (р/р № НОМЕР_3 в філії - Полтавське обласне управління АТ «Ощадбанк» МФО 331467 код ЄДРПОУ 03338030, місцезнаходження: м. Полтава, вулиця Комарова,2 А) судовий збір в розмірі по 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

Складання поновного тексту відкладено на 7 (сім) днів 26 лютого 2020 року.

Позивач/відповідач - Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства “Полтаватеплоенерго” (р/р № НОМЕР_3 в філії - Полтавське обласне управління АТ «Ощадбанк» МФО 331467 код ЄДРПОУ 03338030, місцезнаходження: м. Полтава, вулиця Комарова,2 А).

Відповідач/позивач - громадянка України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса реєстрації – АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Відповідач - громадянин України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання відома адреса реєстрації – АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, визначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікацйної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі на офіційному вебпорталі судової влади України за веб-адресоюhttp://court.gov.ua/sud1622/з зазначенням індивідуального номеру провадження.

Рішення суду набирає законної сили після спливу строку на подачу апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана.

Повний текст рішення виготовлено 26 лютого 2020 року.

Суддя І.О.Блажко