Рішення № 8786708, 18.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.03.10 р.                     Справа № 43/29                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Братченко Т.А.          

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк

до відповідача: Комунальної установи «Лікувально-профілактичний заклад міська дитяча клінічна лікарня №4 м. Донецька», м. Донецьк

про стягнення 319,60грн. заборгованості по оплаті наданих послуг; 1385,73грн. штрафу за неналежне виконання зобов’язань

Представники сторін:

від позивача: Васильєва С.А. за дов. №21/1-134/Сг від 20.01.10р.

від відповідача: Польська М.В. за дорученням №01/6-73 від 23.02.10р.

В судовому засіданні брали участь:

          СУТЬ СПРАВИ:

Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунальної установи «Лікувально-профілактичний заклад міська дитяча клінічна лікарня №4 м. Донецька», м. Донецьк про стягнення 319,60грн. заборгованості по оплаті наданих послуг; 1385,73грн. штрафу за неналежне виконання зобов’язань.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань за договором термінового виклику наряду міліції №239/Лн від 05.08.08р., в частині сплати вартості наданих послуг.

Відповідач у листі №01/6-74 від 25.02.10р. (вх.№02-41/8457) проти стягнення 319,60грн. заборгованості по оплаті наданих послуг та 1385,73грн. штрафу за неналежне виконання зобов’язань. заперечив. Пояснив, що сума основного боргу за грудень 2009р. у розмірі 319,60грн. ним сплачена, що підтверджується платіжним дорученням №114 від 07.02.10р. з вказанням призначення платежу.

Позивач в останньому судовому засіданні у зв’язку зі сплатою відповідачем суми боргу у розмірі 319,60грн., просив суд стягнути з відповідача 1385,73грн. штрафу за неналежне виконання зобов’язань, відповідно до заяви №181/Лн від 24.02.10р. В підтвердження сплати боргу відповідачем позивач представив банківську виписку від 17.02.10р.

У судовому засіданні були досліджені наступні докази: договір термінового виклику наряду міліціїї №239/Лн від 05.08.08р. з додатками, акти прийому-здачі виконаних робіт № ЛН-0006923 за травень 2009р., № ЛН-0007039 за червень 2009р., № ЛН-0008441 за липень 2009р., № ЛН-0009883 за серпень 2009р., № ЛН-0011240 за вересень 2009р., № ЛН-0014010 за жовтень 2009р., № ЛН-0014108 за листопад 2009р., № ЛН-0015545 за грудень 2009р., банківські виписки від 29.05.09р., 30.06.09р., 31.07.09р., 31.08.09р., 30.09.09р., 30.10.09р., 30.11.09., 17.12.09р., платіжне доручення №114 від 07.02.10р.

Водночас у позові заявлені вимоги про забезпечення позову шляхом накладання арешту майно, що належить відповідачеві.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивачем не підтверджено ймовірність припущення того, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення. Відтак, у задоволенні вимог про забезпечення позову у справі шляхом накладання арешту майно, що належить відповідачеві, слід відмовити, як необґрунтовано заявлених.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача, відповідача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.08.2008р. між Управлінням Державної служби охорони при управлінні МВС України в Донецькій області /правонаступником якого є Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, згідно наказу №285 від 10.10.06р./ (виконавцем) та Комунальною установою «Лікувально-профілактичний заклад міська дитяча клінічна лікарня №4 м. Донецька» (замовником) був укладений договір термінового виклику наряду міліції охорони №239/Лн, згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов’язання забезпечити реагування наряду міліції охорони у разі надходження на пульт централізованого спостереження сигналу тривоги при використанні відповідачем засобів ручної тривожної сигналізації, встановлених на об’єктах відповідача, які зазначені на розрахунку-дислокації (додаток №1 до договору) і план-схемі (додаток №3 до договору), а відповідач зобов’язався оплачувати надані послуги за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором.

Відповідно до пункту 2.3. договору оплата замовлених послуг здійснюється замовником на умовах внесення попередньої оплати, шляхом внесення щомісячно сум, зазначених у дислокації (додаток №1 до договору).

Згідно до пункту 2.4. договору першу оплату замовник здійснює не пізніше п’яти банківських днів після підписання сторонами договору, а усі наступні платежі здійснюються замовником не пізніше п’яти днів до кінця кожного поточного місяця.

Виконавець щомісячно надає замовнику рахунки, податкові накладні, акти виконаних робіт (акти виконаних робіт замовник в обов’язковому порядку підписує і один примірник повертає виконавцю). У разі відсутності заперечень щодо якості та обсягу наданих охоронних послуг впродовж 10 днів після закінчення місяця, в якому такі послуги були надані, вважається, що замовник прийняв надану виконавцем послугу в повному обсязі, вартістю, визначеною дислокацією (додаток 1 до договору). Відсутність нарікань на якість та обсяги наданих послуг з боку замовника вважається їх прийняттям, навіть узгодження (підписання) актів виконаних робіт.

Відповідно до пункту 8.1. договору, він набуває чинності після підписання його обома сторонами і діє один рік.

Якщо за 15 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не вимагатиме у письмовій формі його припинення або перегляду, договір вважається продовженим на тих же умовах на той же термін. Продовження дії договору оформлюються сторонами шляхом підписання нових дислокації (додаток №1 до договору) та протоколу узгодження вартості послуг охорони (додаток №5 до договору) на відповідний термін (пункт 8.2. договору).

Отже на момент виникнення зобов’язань сторони перебували у договірних відносинах.

Сторонами підписано розрахунок-дислокацію на друге півріччя 2008р., розрахунок-дислокацію на 2009р. та протоколи узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони.

Надавши належну правову оцінку договору термінового виклику наряду міліції охорони №239/Лн від 05.08.08р. суд дійшов висновку, що до нього, як до договору про надання послуг, застосовуються положення глави 63 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як зазначає позивач, останнім у період травень-грудень 2009р. були фактично надані відповідачу послуги охорони на суму 395,45грн. щомісячно. Нарікань на якість та обсяги наданих охоронних послуг від відповідача не надходило.

Як встановлено судом, відповідач, уклавши договір термінового виклику наряду міліції охорони №239/Лн від 05.08.08р., прийняв на себе зобов’язання своєчасно сплачувати охоронні послуги.

Проте зобов`язання по сплаті наданих послуг відповідач належним чином не виконав, а саме:

послуги за травень-листопад 2009р. сплачені з порушенням строку, обумовленого сторонами у пункті 2.4. договору, що підтверджується банківськими виписками від 29.05.09р., 30.06.09р., 31.07.09р., 31.08.09р., 30.09.09р., 30.10.09р., 30.11.09р., послуги за грудень 2009р. є несплаченими у розмірі 319,60грн. на момент подачі позову.

Відповідач, в свою чергу, визнає власне порушення умов договору щодо неоплати 319,60грн. за послуги, надані у грудні 2009р. Поряд з цим зазначає, що 319,60грн. були оплачені після подачі позову до суду, що підтверджується платіжним дорученням №114 від 07.02.10р.

Таким чином під час розгляду справи відповідачем надано докази здійснення оплати послуг за грудень 2009р.

За таких обставин суд доходить висновку про припинення провадження у справі №43/29 в частині стягнення суми боргу у розмірі 319,60грн.

Разом з тим, оскільки відповідачем своєчасно невиконано зобов’язання зі сплати вартості наданих послуг за травень-грудень 2009р., позивачем нараховано до стягнення штраф за прострочення оплати вартості послуг за травень-грудень 2009р. у сумі 1385,73грн.

Як зазначено у пункті 6.2. договору, у разі порушення зобов’язань обумовлених пунктами 2.3, 2.4, 2.6, 3.2.7 договору, замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 10% від суми кожного невиконаного зобов’язання. Якщо порушення, зазначених зобов’язань будуть систематичні (два і більш рази) - замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 50% від суми кожного своєчасно невиконаного зобов’язання.

За умовами ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ст.548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

З розрахунку суми штрафу вбачається, що штраф розрахований у розмірі 10% від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за травень 2009р. та у розмірі 50% від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за червень-грудень 2009р.

Факт несвоєчасного виконання відповідачем зобов’язань по оплаті послуг, наданих позивачем за травень-грудень 2009р. є доведеним, тому згідно пункту 6.2. договору нарахування штрафу є обґрунтованим.

Разом з тим, за приписами п.3 ст.83 ГПК України суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання. На думку суду сума штрафних санкцій є значною у порівнянні із заборгованістю.

З урахуванням викладеного, суд користуючись правом, наданим Господарським процесуальним кодексом України, зменшує розмір штрафу, який підлягає стягненню з відповідача на 50%. Таким чином, сума штрафу, яка підлягає стягненню з відповідача дорівнює 692,87грн.

З урахуванням вищевикладеного, позов Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк до Комунальної установи «Лікувально-профілактичний заклад міська дитяча клінічна лікарня №4 м. Донецька», м. Донецьк про стягнення 319,60грн. заборгованості по оплаті наданих послуг; 1385,73грн. штрафу за неналежне виконання зобов’язань, підлягає задоволенню частково.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 546, 548, 599, 629, 654, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк до Комунальної установи «Лікувально-профілактичний заклад міська дитяча клінічна лікарня №4 м. Донецька», м. Донецьк про стягнення 319,60грн. заборгованості по оплаті наданих послуг; 1385,73грн. штрафу за неналежне виконання зобов’язань – задовольнити частково.

Стягнути з Комунальної установи «Лікувально-профілактичний заклад міська дитяча клінічна лікарня №4 м. Донецька» (83010, м. Донецьк, вул. Карамзіна, 8; ідентифікаційний код 13474998) на користь Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області (83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, 10 а; ідентифікаційний код 08596860, МФО 334970) штраф у розмірі 692,87грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 60,56грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 140,11грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження у справі №43/29 в частині стягнення суми боргу у розмірі 319,60грн., в зв’язку з відсутністю предмету спору, в порядку п.1-1. ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

У задоволенні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 1385,73грн. відмовити через зменшення судом суми до 692,87грн.

У судовому засіданні 18 березня 2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя                               

Повний текст рішення за правилами

ст. 84 Господарського процесуального

кодексу України підписано 23 березня 2010р.