Ухвала суду № 87865599, 20.02.2020, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/2381/20

Провадження №1-кс/369/518/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2020 м. Київ

Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Т.В., при секретарі Мазурик Д.С., за участю прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Прокоповича Р.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання т.в.о. начальника відділення СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області капітана поліції Говорун К.О., про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019110200006111 від 13.12.2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження №12019110200006111 від 13.12.2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 27.09.2016 року на підставі Протоколу №27/09 загальних зборів Учасників ТОВ «Белрум» ОСОБА_1 прийнято до складу учасників товариства.

На підставі Протоколу №17/02 загальних зборів Учасників ТОВ «Белрум» ОСОБА_1 призначено директором ТОВ «Белрум».

Діючи на підставі статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Белрум», затвердженого Рішенням Загальних зборів Учасників від 16 липня 2018 року, ОСОБА_1 , як директор, уповноважений на здійснення від імені Товариства без спеціального доручення буд-яких з правомірних дій, за винятком тих, що віднесені Статутом до компетенції загальних зборів Учасників Товариства і чинним законодавством України, а саме:

а) без довіреності діє і представляє інтереси Товариства в усіх державних органах, державних, комунальних приватних і суспільних підприємствах, товариствах та організаціях, перед фізичними особами, у судових органах, к вітчизняних так і іноземних, вчиняє від імені товариства юридичні дії і межах компетенції, визначеної Статутом;

б) відкриває рахунки в банківських установах, підписує розрахункові документи і розпоряджається грошовими коштами Товариства для забезпечення статутної діяльності товариства;

в) наймає та звільнює працівників Товариства, вживає до них заходи заохочення та накладає стягнення відповідно до чинного законодавства України, статуту та внутрішніх документів товариства;

г) в межах своєї компетенції видає накази і дає обов`язкові для всіх робітників товариства вказівки та розпорядження;

д) приймає рішення про укладення та виконання колективного договору, призначення та відкликання осіб, які беруть участь у колективних переговорах як представники товариства, підписує від імені Товариства колективний договір, зміни та доповнення до нього;

е)розробляє проекти річного бюджету, бізнес-планів, програми фінансово-господарської діяльності товариства;

є) розробляє та затверджує поточні фінансово-господарські плани, оперативні завдання Товариства та забезпечує їх реалізацію;

ж) виключно в межах своєї компетенції приймає рішення щодо укладання договорів (угод, правочинів)а підписує від імені Товариства договори (угоди), вчиняє правочини;

з) самостійно вирішує всі інші питання діяльності Товариства та здійснює всі інші функції, які необхідні для забезпечення нормальної роботи Товариства.

Таким чином, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «Белрум», являється особою, яка постійно обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто, згідно ч. 3 ст. 18 КК України, примітки 1 до ст. 364 КК України, являється службовою особою.

Так, діючи від імені ТОВ «Белрум», ОСОБА_1 , маючи умисел, направлений на привласнення чужого майна, що перебувало в його відання, переслідуючи мету незаконного збагачення, діючи в особистих цілях, 19.12.2017 р. уклав з ТОВ «Хот-Сток», де він також перебував на посаді директора, договір про надання цільової поворотної фінансової допомоги № 19/12/17-ФД у розмірі 750 тис. грн. На виконання вказаного договору 21.12.2017 року ТОВ «Хот-Сток» перерахувало на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , належному ТОВ «Белрум» (код ЄДРПОУ 39204320), кошти у розмірі 750000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №200 від 21.12.2017. Строк виконання зобов`язання з повернення наданих коштів до 31.12.2018. Однак, ОСОБА_1 , маючи умисел, направлений на привласнення чужого майна, що перебувало в його віданні, переслідуючи мету незаконного збагачення, отримавши від ТОВ «Хот-Сток» грошові кошти в сумі 750 000,00 грн. та не маючи в подальшому наміру повертати їх згідно умов договору про надання цільової поворотної фінансової допомоги № 19/12/17-ФД від 19.12.2017, привласнив вищезазначені грошові кошти в сумі 750 000,00 грн. для власних потреб.

Крім того, ОСОБА_1 , маючи умисел, направлений на привласнення чужого майна, що перебувало в його відання, переслідуючи мету незаконного збагачення, діючи в особистих цілях, 12.07.2018 видав довіреність на ім`я ОСОБА_2 з метою укладення у подальшому між ТОВ «Хот-Сток» договору про надання цільової поворотної фінансової допомоги та привласнення грошових коштів.

Так, 12.07.2018 між ТОВ «Хот-Сток» в особі ОСОБА_2 та ТОВ «Белрум» у особі ОСОБА_1 укладено договір про надання цільової поворотної фінансової допомоги № 12/07/18-ФД у розмірі 500000,00 грн. На виконання вказаного договору ТОВ «Хот-Сток» перерахувало на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , належному ТОВ «Белрум» (код ЄДРПОУ 39204320), кошти у розмірі 500000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 19 від 13.07.2018. Строк виконання зобов`язання з повернення наданих коштів до 11.07.2019. Однак, ОСОБА_1 , маючи умисел, направлений на привласнення чужого майна, що перебувало в його віданні, переслідуючи мету незаконного збагачення, отримавши від ТОВ «Хот-Сток» грошові кошти в сумі 500 000,00 грн. та не маючи в подальшому наміру повертати їх згідно умов договору про надання цільової поворотної фінансової допомоги № 12/07/18-ФД від 12.07.2018 привласнив вищезазначені грошові кошти в сумі 500 000,00 грн. для власних потреб.

Також, 09.08.2018 р. між ТОВ «Хот-Сток» в особі ОСОБА_2 та ТОВ «Белрум» у особі ОСОБА_1 укладено договір про надання цільової поворотної фінансової допомоги № 09/08/18-ФД у розмірі 1 млн. грн. На виконання вказаного договору ТОВ «Хот-Сток» перерахувало на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , належному ТОВ «Белрум» (код ЄДРПОУ 39204320), кошти у розмірі 445 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 29 від 10.08.2018. Строк виконання зобов`язання з повернення наданих коштів до 31.12.2019 р. Однак, ОСОБА_1 , маючи умисел, направлений на привласнення чужого майна, що перебувало в його віданні, переслідуючи мету незаконного збагачення, отримавши від ТОВ «Хот-Сток» грошові кошти в сумі 445 000,00 грн. та не маючи в подальшому наміру повертати їх згідно умов договору про надання цільової поворотної фінансової допомоги № 09/08/18-ФД від 09.08.2018, привласнив вищезазначені грошові кошти в сумі 445 000,00 грн. для власних потреб.

Своїми протиправними діями, ОСОБА_1 привласнив грошові кошти, належні ТОВ «Хот-Сток», чим завдав вищевказаній юридичній особі збитків в особливо великих розмірах, на загальну суму 1 695 000,00 грн.

11.02.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

В ході досудового розслідування виникла необхідність у відшкодуванні матеріального збитку, завданого ТОВ «Хот - Сток» внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 шляхом накладення арешту на майно, що перебуває у приватній власності ОСОБА_1 з метою виконання вимог цивільного позову, заявленого потерпілого стороною.

Згідно Інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 володіє на праві приватної власності наступним майном:

- Садовий будинок, площею 59 м2, за адресою: АДРЕСА_6 ;

- Земельна ділянка (5123981700:01:004:0907), площею 0,0579 га, за адресою: АДРЕСА_1;

- Земельна ділянка (5123981700:01:004:0842), площею 0,0707 га, за адресою: АДРЕСА_1;

- Нежитлове приміщення, площею 11,9 м2, за адресою: АДРЕСА_5 ;

03.01.2020 до канцелярії Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області від представника ТОВ «ХОТ - СТОК» (код 40539818) Шкаровського Дениса Олеговича надійшов цивільний позов про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення вимог цивільного позову про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, поданого в рамках кримінального провадження, виникла необхідність у накладенні арешту.

Згідно положень ст. 170 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є накладення арешту на майно, який являє собою тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Арешт майна допускається в тому числі, з метою забезпечення збереження речових доказів; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов). Слідчий, прокурор повинні вживати необхідні заходи з метою виявлення та розшуку майна, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у державних органів та органів місцевого самоврядування.

На даний час є підстави вважати, що особи, винні у вчиненні кримінального правопорушення, вживають заходів щодо подальшого незаконного розпорядження майном, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , шляхом продажу зазначеного нерухомого майна іншим особам, що дає підстави для заборони користування та розпорядження вказаним нерухомим майном її законному власнику. У відповідності до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підстав}" для арешту майна. 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно-небезпечного діяння. по підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.

В судове засідання т.в.о. начальника відділення СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області Говорун К.О. не з`явилася.

Відповідно до ч. 1. ст. 172 КПК України неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив суд задовольнити його у повному обсязі.

Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, заслухавши думку прокурора, слідчий суддя вважає, що клопотання слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

У відповідності до ч. 2 ст. 167 KПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом.

Стаття 170 КПК України визначає що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Стаття 171 КПК України визначає що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження, приходить до переконання, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню, з метою відшкодування матеріального збитку, завданого ТОВ «Хот - Сток» внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 шляхом накладення арешту на майно, що перебуває у приватній власності ОСОБА_1 з метою виконання вимог цивільного позову, заявленого потерпілою стороною.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання т.в.о. начальника відділення СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області капітана поліції Говорун К.О., про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019110200006111 від 13.12.2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, - задовольнити.

Накласти арешт на садовий будинок, площею 59 м2, за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним нерухомим майном.

Накласти арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 5123981700:01:004:0907, площею 0,0579 га, за адресою: АДРЕСА_1 ; що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним нерухомим майном.

Накласти арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 5123981700:01:004:0842, площею 0,0707 га, за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним нерухомим майном.

Накласти арешт на нежитлове приміщення, площею 11,9 м2, за адресою: АДРЕСА_5 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним нерухомим майном.

Ухвала виконується слідчим негайно.

Ухвала може бути оскаржена до Київського Апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Т.В. Дубас