Рішення № 87864355, 27.02.2020, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/898/19

Провадження № 2/168/33/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2020 року смт. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі

головуючого-судді Назарука О.В.,

секретар судових засідань – Таксюк О.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Смідинської сільської ради Старовижівського району Волинської області про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Смідинської сільської ради Старовижівського району Волинської області про визнання права власності в порядку спадкування.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , які були їхніми батьками. Вказують, що спадкодавцям на праві спільної сумісної власності належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Після смерті матері ОСОБА_3 спадщину прийняв її чоловік ОСОБА_4 та син ОСОБА_1 , які постійно проживали з спадкодавцем на момент відкриття спадщини. ОСОБА_2 спадщини після матері не прийняла. Кожен з них успадкував 1/2 частку належного матері майна, тобто по 1/4 частці. Зазначають, що успадкувавши 1/4 частку майна дружини, їхній батько став власником 3/4 часток господарства, а тому після його смерті відкрилася спадщина за законом, яку в рівних частках успадкували вони, тобто його син та донька. Інший спадкоємець першої черги за законом ОСОБА_5 помер до смерті батьків, дружини та дітей не мав, проживав одиноко, а тому ОСОБА_2 успадкувала 3/8 частки нерухомого майна, а ОСОБА_1 став власником 5/8 часток. Зазначають, шо нотаріусом їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність у спадкодавців правовстановлюючих документів на спадковий житловий будинок. На підставі викладеного просять суд визнати за ОСОБА_1 право власності на 5/8 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , а за ОСОБА_2 право власності на 3/8 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 .

У підготовче засідання позивачі не з`явилися, однак їх представник ОСОБА_6 подав до суду письмову заяву, в якій вказав, що позов підтримує та просить розглядати справу без його та позивачів участі.

Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій вказав, що позов визнає та просить справу розглядати за відсутності представника Смідинської сільської ради.

Враховуючи, що в підготовче засідання всі учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши та оцінивши докази, приходить до висновку про те, що позов підставний та підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до статті 328 ЦК України однією із підстав набуття права власності є спадкування, яке згідно зі статтею 1216 цього Кодексу являє собою перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Статтями 1268, 1269, 1270 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Відповідно до статті 22 КЗпШС України, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Аналогічні положення містяться у статті 60 СК України. Згідно з частиною 1 статті 28 КЗпШС частки подружжя у майні, яке їхньою спільною сумісною власністю, є рівними.

Судом, з матеріалів справи та наданої в підготовче засідання нотаріусом копії спадкової справи № 82/2019, заведеної після смерті ОСОБА_4 , встановлені наступні обставини.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (аркуш справи 9-12). У 1983 році, під час спільного проживання у зареєстрованому шлюбі (аркуш справи 13), останні побудували житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою виконавчого комітету Смідинської сільської ради Старовижівського району Волинської області № 285 від 01 листопада 2019 року витягом з погосподарської книги № 2 за 2019 рік Смідинської сільської ради Старовижівського району Волинської області (аркуш справи 17-18).

Оскільки спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами збудований у сільській місцевості і зареєстрований у погосподарській книзі, то він вважається прийнятим в експлуатацію і не є самовільним будівництвом.

Отже, вказане нерухоме майно не є самовільним будівництвом та, у відповідності до статті 22 КЗпШС в редакції 1969 року, вважається спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і право кожного з них щодо володіння, користування і розпорядження цим майном є рівним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (аркуш справи 14). Після її смерті відкрилась спадщина на 1/2 частини будинку. Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняв її чоловік ОСОБА_4 та син ОСОБА_1 шляхом постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Таким чином ОСОБА_4 успадкувавши 1/4 частку майна після смерті дружини, став власником 3/4 часток майна, а ОСОБА_1 став власником 1/4 частки майна.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батька – ОСОБА_4 , відкрилась спадщина на належну останньому частку у розмірі 3/4 у вказаному нерухомому майні (аркуш справи 15). Відповідно до заяви, наявної в матеріалах спадкової справи та поданої до нотаріуса, позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину шляхом постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (аркуш справи 43). Позивач ОСОБА_2 пропустила встановлений законом шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, однак за письмовою згодою другого спадкоємця за законом – позивача ОСОБА_1 , відповідно до положень частини 2 статті 1272 ЦК України подала 15 серпня 2019 року заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 (аркуш справи 44). Інший спадкоємець першої черги за законом ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (аркуш справи 13, 16). Таким чином, ОСОБА_2 успадкувала 3/8 частки нерухомого майна після смерті батька (3/4 : 2 = 3/8), а її брат ОСОБА_1 успадкував 5/8 часток (1/4 + 3/8 = 5/8) нерухомого майна. Доказів про існування інших спадкоємців за заповітом, за законом, чи таких, що мають право на обов`язкову частку, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , судом не здобуто.

Таким чином судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в установленому законом порядку прийняли спадщину, однак не можуть отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, зокрема на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , через відсутність у спадкодавців ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , правовстановлюючих документів, про що нотаріусом винесені відповідні постанови (аркуш справи 20, 59).

Із заяви, поданої до суду убачається, що відповідачу було відомо про відкриття спадщини, позовні вимоги визнаються в повному обсязі (аркуш справи 39). Дані обставини, в силу вимог статті 206 ЦПК України, серед інших, є підставою для задоволення позову, оскільки визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Відповідно до частин 3, 4 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Враховуючи зазначені вище обставини справи та правові норми, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом на 5/8 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , що залишилося після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а за ОСОБА_2 на 3/8 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , що залишилося після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору залишити за ними у зв`язку з поданою про це письмовою заявою.

Керуючись статтями 328, 392, 1216, 1217, 1218, 1223, 1268, 1269, 1270 ЦК України, статтями 141, 200, 206, 229, 247, 352-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в порядку спадкування право власності на 5/8 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в порядку спадкування право власності на 3/8 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 .

Витрати по сплаті судового збору залишити за позивачами.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Позивач: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник позивача: ОСОБА_6 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Смідинська сільська рада Старовижівського району Волинської області, адреса місця знаходження: вулиця Грушевського, 9, село Смідин, Старовижівський район, Волинська область, код за ЄДРПОУ 04332880.

Суддя О.В. Назарук