Ухвала суду № 87863932, 12.02.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"12" лютого 2020 р. м. Київ Справа № 911/2600/19

У справі за позовом Громадської організації «Воїнів-учасників Антитерористичної операції смт. Чабани та с. Новосілки»

до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Державного підприємства «Дослідне господарство «Новосілки» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України», Ітитуту садівництва Національної академії аграрних наук України та Головного управління Держгеокадастру у Київській області

за участю Прокуратури Київської області

про визнання протиправним та скасування розпорядження

Суддя Карпечкін Т.П.

За участю представників:

від прокуратури: Слабковська О.О. (посвідчення № 051060 від 02.10.2018 року);

від позивача: Ковальов В.М. (ордер КС № 490114 від 23.122019 року); Самойленко А.В. (ордер КС № 490115 від 23.122019 року);

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи1: Білан М.І. (довіреність б/н від 20.12.2019 року); Гаврилюк В.Г. (витяг б/н від 02.04.2012 року).

від третьої особи2: Білан М.І. (довіреність № 12 від 10.01.2020 року).

Обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Громадської організації «Воїнів-учасників Антитерористичної операції смт. Чабани та с. Новосілки» до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Державного підприємства «Дослідне господарство «Новосілки» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України», Ітитуту садівництва Національної академії аграрних наук України та Головного управління Держгеокадастру у Київській області за участю Прокуратури Київської області про визнання протиправним та скасування Розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 26.12.2003 року № 565 «Про передачу в постійне користування земельної ділянки Дослідному господарству «Новосілки» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук в межах Чабанівської селищної ради».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.11.2019 року відкрито провадження у справі №911/2600/19, справу №911/2600/19 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.12.2019 року. Також відповідною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство «Дослідне господарство «Новосілки» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України».

16.12.2019 року від прокуратури Київської області надійшло повідомлення про вступ у справу прокурора.

20.12.2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким останній проти позову заперечував та просив відмовити в повному обсязі та лист, в якому останній просив розглядати справу без їх представника.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 23.12.2019 року не з`явився.

В судове засідання 23.12.2019 року заявлене усне клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України. В обґрунтування клопотання представник третьої особи зазначає про те, що відповідно до постанови № 3 від 24.02.2016 року Національної Академії аграрних наук України «Про реорганізацію Державного підприємство «Дослідне господарство «Новосілки» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України» реорганізовано останнього шляхом приєднання його до Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України та встановлено останнього як правонаступника майнових та немайнових прав, основних засобів і матеріальних цінностей, землі, майна та зобов`язань Державного підприємства «Дослідне господарство «Новосілки» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України». В підтвердження зазначеного, заявник надав копію Акту приймання-передачі майнових та немайнових прав, основних засобів, матеріальних цінностей, землі, майна та зобов`язань Державного підприємства «Дослідне господарство «Новосілки» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України» до Інститут садівництва Національної академії аграрних наук України б/н від 21.07.2016 року. Тому судове рішення може вплинути на права та обов`язки останнього.

Суд, розглянувши в судовому засідання 23.12.2019 року клопотання про залучення третьої особи, заслухавши думку присутніх учасників справи, дійшов висновку, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України та про залучення до участі в справі останнього у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.12.2019 року відповідно до ч. 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Інститут садівництва Національної академії аграрних наук України та відкладено підготовче засідання на 13.01.2020 року.

10.01.2020 року представником третьої особи 2 подано письмові пояснення по суті позову. 13.01.2020 року представником позивача подано заяву про відкладення підготовчого засідання.

В судове засідання 13.01.2020 року позивач та відповідач не з`явилися, відповідач про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.01.2020 року відкладено підготовче засідання на 27.01.2020 року та з врахуванням наданих Інститутом садівництва Національної академії аграрних наук України пояснень та доказів, судом було витребувано у відповідача та третіх осіб додаткові докази та пояснення: пояснення та докази вилучення земельної ділянки площею 177,07 га з постійного користування за Державним актом І-КВ № 001739 від 06.05.1997 року; пояснення та докази щодо підстав передачі Державному підприємству «Дослідне господарство «Новосілки» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України» в постійне користування земельної ділянки площею 177,07 га зі складу земель Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (заява, розпорядження).

24.01.2020 року представником прокуратури подано письмові пояснення по суті спору.

27.01.2020 року представником позивача подано додаткові докази по суті спору та заяву про призначення судової земельно-технічної експертизи у справі, представником третьої особи 2 подано доповнення до пояснень по суті спору.

Крім того, 27.01.2020 року від представника відповідача надійшли письмові пояснення по суті спору та клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Головного управління Держгеокадастру у Київській області. В обґрунтування клопотання представник відповідача зазначає про те, що саме Держгеокадастр формує документацію із землеустрою на основі збирання, обробки, обліку матеріалів, отриманих у результаті проведення землеустрою незалежно від місця розташування земельних ділянок та форми власності на них для використання їх органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями і громадянами, тому судове рішення може вплинути на права та обов`язки останнього.

Суд розглянувши в судовому засідання 27.01.2020 року клопотання про залучення третьої особи, заслухавши думку присутніх учасників справи, дійшов висновку, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки Головного управління Держгеокадастру у Київській області та про залучення до участі в справі останнього у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.01.2020 року відповідно до ч. 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Київській області та відкладено підготовче засідання на 12.02.2020 року. У третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у Київській області витребувано: письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог; пояснення та докази щодо підстав передачі Державному підприємству «Дослідне господарство «Новосілки» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України» в постійне користування земельної ділянки площею 177,07 га зі складу земель Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (заява, розпорядження).

В підготовчому судовому засіданні 12.02.2020 року розглянуто подану позивачем 27.01.2020 року заяву про призначення судової земельно-технічної експертизи у справі №911/2600/19.

В обґрунтування відповідної заяви позивач зазначає, що з врахуванням встановлених під час підготовчого провадження у справі обставин, зокрема, з наданих відповідачем та третіми особами пояснень та доказів, йому стали відомі обставини, які мають істотне значення для справи і потребують додаткового дослідження. Зокрема, виявилось, що рішенням виконкому Чабанівської селищної ради №35 від 25.04.1997 року Інституту садівництва НААНУ передано 317,30 га землі для сільськогосподарського використання в постійне користування, на підставі вказаного рішення було видано Державний акт на право постійного користування землею серії І-КВ № 001739 від 06.05.1997 року.

Інститут садівництва НААНУ стверджує, що між ним та Дослідним господарством «Новосілки» проведено розподіл земель саме за вищенаведеним Державним актом серії І-КВ № 001739 від 06.05.1997 року і в подальшому, як стверджує третя особа у своїх поясненнях, Києво-Святошинською районною державною адміністрацією прийнято Розпорядження від 26.12.2003 року №565 про затвердження технічної документації по складанню Державного акту на право постійного користування землею та наданню третій особі - ДП «Дослідне господарство «Новосілки» Інституту садівництва НААУ земельної ділянки загальною площею 177,07 га землі для ведення сільськогосподарського виробництва.

Однак, з наданих пояснень та документів не можливо встановити, чи передано ДП «Дослідне господарство «Новосілки» Інституту садівництва НААУ земельну ділянку площею 177,07 га саме з загальної площі 317,30 га, які перебували в постійному користуванні з 1997 році Інституту садівництва НААНУ, чи це інша, додаткова, земельна ділянка. Матеріали справи не містять документів про точне місце розташування та межі вказаних земельних ділянок як площею 317,30 га, так і площею 177,07 га, без наявності яких неможливо з точною вірогідністю стверджувати, що земельна ділянка площею 177,07 га входила до загальної площі земельної ділянки 317,30 га.

Також позивач наголошує на відсутності документів, які свідчать про дотримання визначеного ст. 141 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) порядку припинення права користування земельною ділянкою у попереднього користувача.

Основною підставою позовних вимог позивачем зазначено саме недотримання встановленого ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) порядку надання у постійне користування земельної ділянки, згідно з положеннями якої, надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок (ч.І ст. 123 ЗК України).

Позивач наголошує, що з наявних у матеріалах справи доказів, а саме, листів Києво-Святошинської райдержадміністрації Київської області та Головного Управління Держгеокадастру у Київській області відомо, що документи з землеустрою про виділення землі (проект землевідведення), дозвіл на розробку проекту землеустрою, другий примірник державного акту, технічна документація та ін. відсутні.

З огляду на норму ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України позивач надав пояснення, що оскільки з наданих у справі доказів та пояснень вбачається відсутність документів щодо попереднього вилучення земельної ділянки з Державного акту 1997 року (з 317,30 га) та передачі спірної земельної ділянки саме як частини земельної ділянки за Державним актом 1997 року (317,30 га), враховуючи відсутність технічної документації, позивач наголошує, що відповідні обставини можуть бути встановлені виключно за наслідками земельно-технічної експертизи, що має значення для справи, оскільки від відповідного факту залежить правомірність чи протиправність винесення спірного розпорядження на підставі технічної документації чи необхідно було розробляти проект землеустрою. Також позивач зауважує, що спірна ділянка не має кадастрового номеру, відсутня будь-яка документація із землеустрою яка б визначала точне місце розташування земельної ділянки, тому без спеціальних знань це встановити не можливо.

В своєму клопотанні позивач просить призначити у справі №911/2600/19 судову земельно-технічну експертизу та доручити її проведення Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення експертизи просить поставити питання: Чи входить земельна ділянка площею 177,07 га, яка передана в постійне користування Державному підприємству «Дослідне господарство «Новосілки» Інституту садівництва НААН України згідно розпорядження Києво- Святошкнської РДА від 26 грудня 2003 року № 565, право на яке посвідчено Державним актом на право постійного користування землею серії І-КВ № 001208 від 30.12.2003р., до меж земельної ділянки площею 317,30 га, яка була передана в постійне користування Інституту садівництва НААНУ згідно рішення виконкому Чабанівської селищної ради №35 від 25.04.1997р., право на яку посвідчено Державним актом на право постійного користування землею серії І-КВ № 001739 від 06.05.1997р; Які фактично площа та місце розташування земельної ділянки згідно Державного акту на право постійного користування землею серії І-КВ № 001208 від 30.12.2003р., яким посвідчено право постійного користування землею Державного підприємства «Дослідне господарство «Новосілки» Інституту садівництва НААН України площею 177,07га, що передано згідно розпорядження Києво-Святошинської РДА від 26 грудня 2003 року № 565.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1).

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч.2).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.3). Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч.4).

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Як вбачається з обставин справи та наданих Інститутом садівництва Національної академії аграрних наук України доказів та пояснень, які відображені також в поясненнях прокуратури, надання Державному підприємству «Дослідне господарство «Новосілки» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України» за спірним Розпорядженням земельної ділянки в постійне користування на підставі затвердженої технічної документації відбувалось у зв`язку з тим, що відповідна земельна ділянка площею 177,07 га була передана зі складу земельної ділянки площею 317,30 га, яка перебувала в постійному користуванні Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України на підставі Державного акту І-КВ № 001739 від 06.05.1997 року.

Тобто не відбувався виділ нової земельної ділянки, для чого вимагалось розроблення проекту землеустрою, а були встановлені в натурі межі виділеної земельної ділянки зі складу земельної ділянки, яка вже перебувала в постійному користуванні Інстиуту садівництва Національної академії аграрних наук України, для чого було достатньо розроблення та затвердження технічної документації.

В обґрунтування наведених обставин Інститутом садівництва Національної академії аграрних наук України надано пояснення, що за наслідками реорганізації Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України та виділення з його складу Дослідного господарства «Новосілки» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України за Наказом від 23.12.2002 року № 138 Інституту садівництва УНААН, за погодженням Інституту садівництва УНААН та Дослідного господарства «Новосілки» відбувся розподіл землекористування Інституту садівництва УНААН (на підставі Державного акту І-КВ № 001739 від 06.05.1997 року площею 317,30 га) за результатами чого погоджено передачу Дослідному господарству «Новосілки» земельної ділянки площею 177,07 га.

Спірним Розпорядженнням Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 26.12.2003 року № 565 було затверджено технічну документацію зі складання державного акта на право постійного користування землею та передано ДП «ДГ «Новосілки «Інститутут садівництва УААН в постійне користування земельну ділянку загальною площею 177,07 га.

В той же час, до матеріалів справи не надано всіх доказів в підтвердження викладених обставин, відсутні докази, які дають змогу достовірно встановити, що за спірним Розпорядженням передавалась саме земельна ділянка, яка входила до складу земельної ділянки 317,30 га за Державним актом І-КВ № 001739 від 06.05.1997 року.

Зокрема, в якості єдиного доказу розподілу земель між Інститутом садівництва УНААН та Дослідним господарством «Новосілки» надано Наказ № 141 від 28.12.2002 року, який не містить посилання саме на землі за Державним актом І-КВ № 001739 від 06.05.1997 року площею 317,30 га, в такому Наказі мова йде про інші площі земельних ділянок, всього щодо розподілу 319,51 га, з яких Дослідному господарству «Новосілки» передано 167,8 га та в Інституту садівництва УНААН залишилось 151,71 га. Крім того, у відповідному Наказі мова йде ще про 71,45 га землі Інституту садівництва УНААН (всього по Інститутут 223,16 га).

Також, відповідний Наказ містить вказівки щодо необхідності оформлення Дослідним господарством Державного акту постійного користування та внесення уточнень в Державний акт користування Інституту до 01.05.2003 року (однак, не зазначено в який саме).

В спірному Розпорядженні мова йде про затвердження технічної документації по виготовленню державного акту на право постійного користування. Однак відсутні докази, з яких можливо було б встановити підстави та замовника технічної документації, позитивний висновок державної землевпорядної експертизи, про які йде мова у спірному Розпорядженні РДА. У спірному Розпорядженні мова йде про надання Дослідному господарству «Новосілки» в постійне користування 177,07 га земель, однак не можливо встановити з яких земель, відсутнє посилання на землі за Державним актом І-КВ № 001739 від 06.05.1997 року та відомості про попереднє вилучення земельної ділянки у попереднього землекористувача.

Як пояснив Інститут садівництва УНААН в ході розгляду спору, внесення коригувань до Державного акту І-КВ № 001739 від 06.05.1997 року площею 317,30 га не здійснювалось, документи про попереднє вилучення відсутні.

Як вбачається з листа №07-21/2998 від 07.10.2019 року, Києво-Святошинська райдержадміністрація Київської області (відповідач у справі) повідомляє, що документи з землеустрою (проекти тощо) про виділення 177,07 га у постійне користування ДГ «Новосілки» у них відсутні, дозволу на розробку проекту землеустрою не виявлено і в архівному фонді вони не перебувають.

Листами №29-10-0.222-12899/2-19 від 07.10.2019 року та №29-10-0.222-16921/2-19 від 23.12.2019 року Головне Управління Держгеокадастру у Київській області надано інформацію, що за результатами інвентаризації за участю представників МВС другий примірник Державного акту на право постійного користування землею ДГ «Новосілки», Книг записів реєстрації державних, актів з відомостями про видачу цього акту, а також документації з землеустрою, яка стала підставою для виготовлення державного акту, не виявлено.

З огляду на наведені обставини та наявні у справі докази, в ході розгляду спору з`ясувалось, що затверджена спірним Розпорядженням технічна документація по складанню державного акту на право постійного користування земельною ділянкою відсутня і її місцезнаходження не відоме. При цьому, ні прокуратура, ні інші учасники провадження не надали суду обґрунтованих пояснень щодо причин відсутності технічної документації та інших документів, які мали складатись в процесі надання у постійне користування спірної земельної ділянки.

Розглянувши в судовому засіданні 12.02.2020 року заяву позивача про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи, судом встановлено, що предметом спору у справі є вимога про визнання недійсним Розпорядження про надання в користування земельної ділянки з підстав порушення порядку відведення земельних ділянок, а саме ч. 1 ст.123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), оскільки земельна ділянка надана на підставі затвердженої технічної документації, а не проекту відведення.

В заперечення наведених позивачем обставин, відповідач, треті особи 1,2 та прокуратура пояснили, що спірна земельна ділянка відводилась не вперше, а зі складу земельної ділянки 317,30 га, яка вже перебувала в постійному користуванні, що правомірно відбувалось на підставі затвердженої технічної документації.

Однак, з наявних у справі доказів та пояснень вбачається відсутність документів, які свідчать що спірна земельна ділянка 177,07 га виділялась саме з земельної ділянки 317,30 га, яка вже перебувала в постійному користуванні на підставі Державного акту серії І-КВ № 001739 від 06.05.1997 року, тако відсутні документи, які мали складатись в процесі надання у постійне користування спірної земельної ділянки.

Таким чином, суд вважає за доцільне, з метою всебічного та об`єктивного розгляду справи, встановити факт, що земельна ділянка площею 177,07 га, яка передана в постійне користування Державному підприємству «Дослідне господарство «Новосілки» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України» згідно розпорядження Києво-Святошинської РДА від 26.12.2003 року № 565, виділялась саме зі складу земельної ділянки площею 317,30 га, яка перебувала в постійному користуванні Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії І-КВ № 001739 від 06.05.1997 року.

Однак, з огляду на відсутність будь-яких документів, які мали складатись в процесі надання у постійне користування спірної земельної ділянки (технічної документації, заяв про її розроблення), необхідні для розгляду спору обставини можливо виключно за допомогою спеціальних знань шляхом призначення у справі судової земельно-технічної експертизи.

Експертиза також допоможе з`ясувати дійсні обставини справи та усунути прогалини в землевпорядній документації на спірну земельну ділянку.

Щодо поставленого позивачем питання стосовно невідповідності площі земельної ділянки на джланий час в порівнянні з площею на момент прийняття спірного Розпорядження, з наявних у справі доказів вбачається, що відповідне зменшення відбувалось після винесення спірного Розпорядження, що не впливає на його правомірність.

За наведених обставин суд дійшов висновку про необхідність призначення судової експертизи лише в частині встановлення факту, що земельна ділянка площею 177,07 га, про яку мова йде у спірному Розпорядженні Києво-Святошинської РДА від 26.12.2003 року № 565, виділялась саме зі складу земельної ділянки площею 317,30 га, яка перебувала в постійному користуванні Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії І-КВ № 001739 від 06.05.1997 року. У зв`язку з чим, заява позивача підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» від 08.10.1998 року №53/5 передбачено можливість проведення земельно-технічної експертизи, до основних завдань якої належить визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки.

Вирішити поставлені в ухвалі питання земельно-технічної експертизи, у зв`язку з відсутністю технічної документації щодо однієї із земельних ділянок, експерт може шляхом самостійного виконання топографо-геодезичних робіт.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Частиною 1 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України визначено, що матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

Частинами 3-6 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Пропозиції щодо питань, роз`яснення яких потребує висновку експерта, надані лише позивачем, досліджені судом і частково прийняті. Також, позивач погодився на вирішення організаційних питань, пов`язаних з проведенням експертизи та оплату експертизи на даній стадії розгляду справи.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу». Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов`язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1.6. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Мінюсту від 08.10.1998 року № 53/5 експертизи та дослідження проводяться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування, згідно із переліком зон, наведеним у додатку до даної Інструкції.

Зважаючи на відсутність заперечень з приводу вибору експертної установи, судом вирішено доручити проведення експертизи у справі № 911/2600/19 Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6), зона регіонального обслуговування якого поширюється на територію діяльності сторін у справі.

Згідно з ч. 3, 5 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).

В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв`язку з характером досліджень, або якщо об`єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться за замовленням учасника справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: призначення судом експертизи. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи.

За таких обставин, враховуючи, що в судовому засіданні 12.02.2020 року судом призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої за характером досліджень має відбуватись поза межами суду, провадження у справі № 911/2600/19 підлягає зупиненню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 100, 234, п. 2 ч. 1 ст. 228, п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Призначити у справі № 911/2600/19 судову земельно-технічну експертизу. Проведення експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680, вул. Смоленська, 6, м. Київ).

2.На вирішення земельно-технічної експертизи поставити питання:

Чи входить земельна ділянка площею 177,07 га, яка передана в постійне користування Державному підприємству «Дослідне господарство «Новосілки» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України» згідно розпорядження Києво-Святошинської РДА від 26.12.2003 року № 565, право на яке посвідчено Державним актом на право постійного користування землею серії І-КВ № 001208 від 30.12.2003 року, до меж земельної ділянки площею 317,30 га, яка була передана в постійне користування Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України згідно рішення виконкому Чабанівської селищної ради №35 від 25.04.1997 року, право на яку посвідчено Державним актом на право постійного користування землею серії І-КВ № 001739 від 06.05.1997 року ?

3. Витрати на проведення експертизи та організаційні питання, пов`язані з її проведенням, на даній стадії розгляду справи покласти на позивача.

4. Матеріали справи № 911/2600/19, в яких містяться всі наявні у суду копії документів, надіслати для здійснення експертизи до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 6.

5. Зобов`язати учасників справи за першою вимогою експертів своєчасно подати необхідні для проведення експертизи матеріали (документи, зразки, пояснення тощо) безпосередньо до експертної установи та забезпечити допуск і належні умови для проведення експертизи. Попередити сторони про майнову відповідальність в порядку ст. 135 Господарського процесуального кодексу України у вигляді штрафу за ухилення від вчинення дій, обов`язок вчинення яких покладено господарським судом на сторони. Попередити учасників провадження у справі про кримінальну відповідальність згідно ст. 382 Кримінального кодексу України України за невиконання рішень, ухвал суду, що набрали законної сили.

6. Попередити експертів, що будуть здійснювати експертизу, про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

7. По закінченню експертизи, висновок експерта разом з матеріалами справи № 911/2600/19, а також дані щодо витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, подати господарському суду.

8. Зупинити провадження у справі № 911/2600/19 на час проведення судової земельно-технічної експертизи.

9. Матеріали справи № 911/2600/19 надіслати до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 6.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст. ст. 256-257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу XI Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.П. Карпечкін