Рішення № 87863922, 05.02.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2020 р. м. Київ Справа № 911/2454/19

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Богуславська сільгосптехніка»

до Комунального підприємства Богуславської районної ради «Богуславтепловодопостачання»

про зобов`язання вчинити певні дії

За участю секретаря судового засідання Беркут Я.О.

Суддя Карпечкін Т.П.

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

Обставини справи:

В провадженні Ггосподарського суду Київської області знаходиться справа № 911/2454/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Богуславська сільгосптехніка» до Комунального підприємства Богуславської районної ради «Богуславтепловодопостачання» про зобов`язання вчинення певних дій.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.10.2019 року справу прийнято до провадження, підготовче засідання призначено на 25.11.2019 року.

22.11.2019 року представником відповідача подано клопотання про відкладення підготовчого засідання у справі.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 25.11.2019 року не з`явився, вимог ухвали Господарського суду Київської області від 30.10.2019 року не виконав, про причини неможливості виконання вимог цієї ухвали не повідомив.

Розглянувши в судовому засіданні 25.11.2019 року клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, проти якого представник позивача не заперечував, суд дійшов висновку про поважність причин неявки відповідача в судове засідання та про задоволення відповідного клопотання.

Ухваорю Господарського суду Київської області від 25.11.2019 року підготовче засідання у справі відкладалось на 23.12.2019 року.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 23.12.2019 року не з`явилися, про причини неможливості прибуття до суду не повідомили.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.12.2019 року підготовче засідання у справі відкладався на 22.01.2020 року.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 22.01.2020 року не з`явився, уточнень позовних вимог не надав.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.01.2020 року проти позову заперечував, однак відзив на позовну заяву не надав.

Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 05.02.2020 року.

В судове засідання 05.02.2020 року представники сторін не з`явились.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 05.02.2020 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, позивач зазначає, що 10.10.2014 року між Богуславською районною радою, Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Богуславська сільгосптехніка» (Інвестор) та Комунальним підприємством Богуславської районної ради «Богуславтепловодопостачання» (Підприємство) було укладено Інвестиційний договір №1, згідно якого інвестор зобов`язався забезпечити реалізацію та контроль над планом інвестиційного проекту реконструкції котельні по вул. Польова, 40 в м. Богуслав, Київської області (надалі - об`єкт) Комунального підприємства «Богуславтепловодопостачання» згідно плану інвестицій, а підприємство - погодитися з проведенням реконструкції об`єкта та створити умови для виконання плану інвестицій.

Відповідно до п. 2.7. Інвестиційного договору №1 від 10.10.2014 року інвестор здійснює інвестицію в підприємство шляхом надання в довгострокове платне користування теплогенеруючого обладнання для виробництва теплової енергії з використанням нетрадиційних джерел енергії за умови додержання радою та підприємством умов інвестування.

Згідно з п.2.4. Інвестиційного договору №1 від 10.10.2014 року вартість фінансування, що здійснюється інвестором уточнюється після проведення реконструкції об`єкту та оформлюється додатковою угодою до договору.

Пунктом 2.9. Інвестиційного договору №1 від 10.10.2014 року передбачено, що строк платного користування теплогенеруючого обладнання за цим договором та договором оперативного лізингу становить 5 років.

Відповідно до пункту 3.3.5. Інвестиційного договору №1 від 10.10.2014 року Підприємство зобов`язалося повернути інвестору інвестиції шляхом своєчасних розрахунків по орендним платежам згідно договору оперативного лізингу.

Згідно з п. 4.2. Інвестиційного договору №1 від 10.10.2014 року теплогенеруюче обладнання передається КП «Богуславтепловодопостачання» за Договором оперативного лізингу за актом приймання-передачі, які підписуються представниками сторін та скріплюються їх печатками.

Згідно з п. 4.4. Інвестиційного договору №1 від 10.10.2014 року повернення інвестору інвестицій здійснюється за рахунок орендних платежів протягом 5 (п`яти) років з дати підписання договору оперативного лізингу.

Відповідно до п 8.2. Інвестиційного договору №1 від 10.10.2014 року договір набирає чинності з моменту його затвердження сесією Богуславської районної ради.

12.02.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Богуславська сільгосптехніка» (Орендодавець), Комунальним підприємством Богуславської районної ради «Богуславтепловодопостачання» (Орендар) та Богуславською районною радою було укладено Договір оперативного лізингу №1, згідно якого орендодавець зобов`язався передати, а орендар - прийняти у строкове платне користування теплогенератор твердопаливний водогрійний ТгТ-5,0 (твердопаливний тепловий комплекс ТгТ-5,0) в комплекті з додатковим обладнанням згідно додатку № 1 - 1 шт. (далі - об`єкт оренди) для виробництва теплової енергії з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії.

Відповідно до п. 1.1. Договору оперативного лізингу №1 ТОВ ТД «Богуславська сільгосптехніка» (Орендодавець) передало у строкове платне користування Комунальному підприємству Богуславської районної ради «Богуславтепловодопостачання» (Орендар) Теплогенератор твердопаливний водогрійний ТгТ-5.0 - Об`єкт оренди.

Згідно з п. 2.2. Договору оперативного лізингу №1 від 12.02.2015 року технічний стан та інші характеристики об`єкта оренди зафіксовано в акті приймання-передачі, що є невід`ємною частиною договору.

Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 15.04.2025 року, згідно з частиною третьою статті 631 Цивільного кодексу України умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 01.01.2015 року (п. 10.1. Договору).

12.02.2015 року між позивачем та відповідачем підписано акт прийому-передачі об`єкта оренди, згідно якого інвестор передав, а відповідач прийняв у тимчасове, строкове, платне користування належний орендодавцю теплогенератор твердопаливний водогрійний ТгТ-5,0 (твердопаливний тепловий комплекс ТгТ-5,0) в комплекті з додатковим обладнанням за погодженим сторонами договору переліком.

Відповідно до пункту 3.2. Договору оперативного лізингу №1 за користування Об`єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату в розмірі 86 712,50 грн., в тому числі ПДВ 14 452,08 грн. за один місяць на опалювальний сезон осінь 2014 - весна 2015 року. В подальшому на кожен наступний опалювальний сезон орендна плата розраховується згідно нових розрахунків, про що укладається відповідна додаткова угода.

Згідно з досягнутими домовленостями між позивачем та відповідачем протягом дії Договору оперативного лізингу укладалися Додаткові угоди про узгодження розміру та строків оплати орендних платежів та сторони сумлінно виконували взяті на себе зобов`язання.

03.09.2018 року сторонами укладено додаткову угоду №4 до Договору оперативного лізингу №1, Орендодавець продовжує використовувати Об`єкт оренди, документи про повернення майна з користуванню відповідачем сторонами не підписувалася.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди №4 від 03.09.2018 року сторони дійшли згоди доповнити розділ 3 Договору «Розмір орендної плати та порядок розрахунків» п. 3.9., виклавши його в наступній редакції:

- за період з 15.10.2018 року по 31.10.2018 року орендна плата за предмет оренди становись 87 125 грн.

- за період з 01.11.2018 року по 30.11.2018 року орендна плата за предмет оренди становиъ 159 265 грн.

- за період з 01.12.2018 року по 31.12.2018 року орендна плата за предмет оренди становить

159 450 грн.

- за період з 01.01.2019 року по 31.01.2019 року орендна плата за предмет оренди становить 160 350 грн.

- за період з 01.02.2019 року по 28.02.2019 року орендна плата за предмет оренди становить 161 400 грн.

- за період з 01.03.2019 року по 31.03.2019 року орендна плата за предмет оренди становить 155 790 грн.

- за період з 01.04.2019 року по 15.04.2019 року орендна плата за предмет оренди становить 80 640,00 грн.

Відповідно до п. 3.6. Договору орендна плата сплачується орендарем помісячно не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця.

Позивач зазначає, що ним на адресу відповідача направлено акти виконаних робіт та рахунки на оплату орендних платежів за жовтень 2018 - квітень 2019 року.

Однак, відповідні акти були залишені відповідачем без підпису та не повернуті, рахунки на оплату орендних платежів за жовтень 2018 - квітень 2019 року не сплачені.

Відповідно до умов Інвестиційною договору №1 від 10.10.2014 року та Договору оперативного лізингу №1 від 12.02.2015 року ТОВ ТД «Богуславська сільгосптехніка» направило на адресу КП БРР «Богуславтепловодопостачання» додаткову угоду № 5 про узгодження орендної плати за користування Об`єктом на опалювальний сезон 2019 - 2020 років, що підтверджується Листом № 144 від 10.09.2019 року з дадатками.

Відповідно до запропонованого проекту Додаткової угоди № 5 сторони дійшли згоди доповнити розділ 3 Договору «Розмір орендної плати та порядок розрахунків» пунктом 3.9. виклавши його в наступній редакції:

- у період з 15.10.2019 року по 31.10.2019 року орендна плата за предмет оренди становить 93 981,70 грн.

- у період з 01.11.2019 року по 30.11.2019 року орендна плата за предмет оренди становить

172 499,51 грн.

- у період з 01.12.2019 року по 31.12.2019 року орендна плата за предмет оренди становить

173 154,76 грн.

- у період з 01.01.2020 року по 31.01.2020 року орендна плата за предмет оренди становить 177 846,64 грн.

- у період з 01.02.2020 року по 28.02.2020 року орендна плата за предмет оренди становить 109 443,20 грн.

Позивач в позові зазначає, що згідно зі ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни/розірвання договору або у разі недержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Позивач в позові зазначає, що відповідач безпідставно в односторонньому порядку відмовляється від виконання умов Інвестиційного договору №1 від 10.10.2014 року та Договору оперативного лізингу №1 від 12.02.2015 року.

Згідно зі ст.16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України визначено, шо особа може захистити своє порушене право шляхом присудження примусового виконання обов`язку в натурі.

У зв`язку з чим, позивач стверджує, що у нього наявні підстави для звернення до суду з позовом про зобов`язання відповідача виконувати свої обов`язки з вказаними Договорами.

Також, позивач в позові зазначає, що невиконання відповідачем умов Інвестиційного договору №1 та Договору оперативного лізингу №1 у вигляді неукладення додаткових угод на продовження використання обладнання призводить не тільки до порушення прав позивача як інвестора на повернення інвестиції у визначений договорами спосіб, але й призводить до необгрунтованого підвищення тарифів на теплову енергію для населення, до нераціонального та економічно невигідного використання природного газу. Адже у випадку використання орендованого за договором оперативного лізингу обладнання опалення за допомогою газу передбачається у виняткових випадках, коли потужності альтернативного котла не вистачатиме.

Позивач зазначає, що звертається з даним позовом за захистом свого права на повернення інвестицій, з яким кореспондується відповідний обов`язок відповідача, а також обґрунтовує неправомірну поведінку відповідача з огляду на економічно обґрунтовані розрахунки вигідності виробництва теплової енергії, що і було метою укладенні інвестиційного договору.

В позові позивач просить присудити Комунальному підприємству Богуславської районної ради «Богуславтепловодопостачання» виконувати умови Інвестиційного договору №1 від 10.10.2014 року щодо повернення інвестору інвестиції шляхом своєчасних розрахунків по орендним платежам згідно Договору оперативного лізингу №1 від 11.02.2015 року. Присудити Комунальному підприємству Богуславської районної ради «Богуславтепловодопостачання» виконувати умови Договору оперативного лізингу №1 від 12.02.2015 року щодо використання теплогенератора твердопаливного водогрійною ТгТ 5,0 (твердопаливний тепловий комплекс ТгТ-5,0) на наступний опалювальний сезон 2019-2020 років згідно умов Додаткової угоди № 5 наступного змісту:

сторони дійшли згоди доповнити розділ 3 Договору «Розмір орендної плати та порядок розрахунків» пунктом 3.9. виклавши його в наступній редакції:

- у період з 15.10.2019 року по 31.10.2019 року орендна плата за предмет оренди становить 93 981,70 грн.

- у період з 01.11.2019 року по 30.11.2019 року орендна плата за предмет оренди становить

172 499,51 грн.

- у період з 01.12.2019 року по 31.12.2019 року орендна плата за предмет оренди становить

173 154,76 грн.

- у період з 01.01.2020 року по 31.01.2020 року орендна плата за предмет оренди становить 177 846,64 грн.

- у період з 01.02.2020 року по 28.02.2020 року орендна плата за предмет оренди становить 109 443,20 грн.

Також позивач в позові просить відшкодувати йому витрати на сплату судового збору в сумі 3842,00 грн. та 15000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Відповідач в ході розгляду спору подав клопотання про закриття провадження у справі, в якому зазначає, що в провадженні Господарського суду Київської області перебуває інша судова справа за позовом ТОВ «Торговий дім «Богуславська сільгосптехніка» до Комунального підприємства Богуславської районної ради «Богуславтепловодопостачання» за участю третьої особи - Богуславської районної ради Київської області про зобов`язання вчинення певних дій.

Позивач, вважаючи, що його права за вищевказаними договорами були порушені, звернувся Господарського суду Київської області із позовом про стягнення заборгованості за Договором оперативного лізингу № 1 від 12.02.2015 року (справа № 911/391/19).

Також, КП «Богуславтепловодопостачання», розуміючи, що вищевказані договори суперечать вимогам чинного законодавства та є нікчемними, звернувся Господарського суду Київської області із позовом про застосування наслідків нікчемності (справа №911/712/19).

Відповідач стверджує, що фактично позивач звернувся до суду з позовом із тих самих підстав, що й у справі №911/391/19.

Щодо визначеного позивачем предмету спору - про своєчасне проведення розрахунків та виконання умов Договорів, відповідач зазначив, що чинне законодавство чітко визначає правові наслідки порушення певного зобов`язання, в той час, як позивачем не обґрунтовано наведені в прохальній частині вимоги і захист прав позивача, про які йде мова в позові, не передбачено в наведений в прохальній частині позову спосіб.

Відповідач також зазначає про відсутність спору між сторонами, оскільки Договори продовжують виконуватись, 13.12.2019 року між позивачем, КП «Богуславтепловодопостачання» та Богуславською районною радою Київської області було підписано Додаткову угоду № 5 до Договору лізингу, у Додатку № 1 якої сторони визначили розмір орендної плати на 2019-2020 року опалювальний сезон, погодили порядок розрахунків, а також порядок погашення заборгованості.

Дослідивши викладені в позові обставини з врахуванням заперечень відповідача, судом встановлено, що у матеріалах справи № 911/391/19 розглядалось питання стягнення заборгованості з орендних платежів згідно Договору оперативного лізингу № 1 від 12.02.2015 року в межах додаткових угод №№ 1-4, які стосуються погодження розміру орендних платежів (осінь 2016 року - весна 2019 року) за загальний період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року в сумі 884 263,00 грн.

За наведених обставин, враховуючи позовні вимоги у справі № 911/2454/19, а саме в частині, що стосується Договору оперативного лізингу №1 від 12.02.2015 року щодо використання теплогенератора твердопаливного водогрійною ТгТ 5,0 (твердопаливний тепловий комплекс ТгТ-5,0) на наступний опалювальний сезон 2019-2020 років згідно умов Додаткової угоди № 5, підстави та предмети позовів у справах №911/391/19 та № 911/2454/19 є різними, тому відсутні підстави для закриття провадження у справі № 911/2454/19.

Розглядаючи позов в частині вимоги про присудження Комунальному підприємству Богуславської районної ради «Богуславтепловодопостачання» виконувати умови Інвестиційного договору №1 від 10.10.2014 року щодо повернення інвестору інвестиції шляхом своєчасних розрахунків по орендним платежам згідно Договору оперативного лізингу №1 від 11.02.2015 року, судом досліджено та встановлено наступне.

Відповідно до п. 2.7. Інвестиційного договору №1 від 10.10.2014 року інвестор здійснює інвестицію в підприємство шляхом надання в довгострокове платне користування теплогенеруючого обладнання для виробництва теплової енергії з використанням нетрадиційних джерел енергії за умови додержання радою та підприємством умов інвестування.

Пунктом 2.9. Інвестиційного договору №1 від 10.10.2014 року передбачено, що строк платного користування теплогенеруючого обладнання за цим договором та договором оперативного лізингу становить 5 років.

Відповідно до пункту 3.3.5. Інвестиційного договору №1 від 10.10.2014 року Підприємство зобов`язалося повернути інвестору інвестиції шляхом своєчасних розрахунків по орендним платежам згідно договору оперативного лізингу протягом строку, визначеного цим договором.

Згідно з п. 4.4. Інвестиційного договору №1 від 10.10.2014 року повернення інвестору інвестицій здійснюється за рахунок орендних платежів протягом 5 (п`яти) років з дати підписання договору оперативного лізингу.

Відповідно до п 8.2. Інвестиційного договору №1 від 10.10.2014 року договір набирає чинності з моменту його затвердження сесією Богуславської районної ради.

Як вбачається з обставин справи та наявних у ній доказів, Інвестиційний договір № 1 затверджено рішенням сесії Богуславської районної ради № 366-33-VІ від 10.10.2014 року.

Таким чином, Інвестиційний договір №1 від 10.10.2014 року набрав чинності з 10.10.2014 року і обумовлені ним зобов`язання з повернення інвестиційних платежів з огляду на умови п.п. 2.9., 4.4., діяли відповідно до 10.10.2019 року.

Позивач звернувся до суду з вимогою про зобов`язання Комунального підприємства Богуславської районної ради «Богуславтепловодопостачання» виконувати умови Інвестиційного договору №1 від 10.10.2014 року щодо повернення інвестору інвестиції шляхом своєчасних розрахунків по орендним платежам згідно Договору оперативного лізингу №1 від 11.02.2015 року.

Однак, позивачем в позові не визначено періоду та суми прострочення та не визначено чітко позовних вимог, зокрема, яке право порушено і в який спосіб має бути захищено, яка саме умова Інвестиційного договору порушена і що саме і за який період має вчинити відповідач для реалізації права чи інтересу позивача за Інвестиційним договором.

При цьому, судом встановлено, що визначений Інвестиційним договором термін інвестиційних зобов`язань спливав 10.10.2019 року.

Одночасно з наведеною вимогою про зобов`язання Комунального підприємства Богуславської районної ради «Богуславтепловодопостачання» виконувати умови Інвестиційного договору №1 від 10.10.2014 року щодо повернення інвестору інвестиції шляхом своєчасних розрахунків по орендним платежам згідно Договору оперативного лізингу №1 від 11.02.2015 року, позивачем в позові заявлено вимогу про присудження Комунальному підприємству Богуславської районної ради «Богуславтепловодопостачання» виконувати умови Договору оперативного лізингу №1 від 12.02.2015 року щодо використання теплогенератора твердопаливного водогрійною ТгТ 5,0 (твердопаливний тепловий комплекс ТгТ-5,0) на наступний опалювальний сезон 2019-2020 років згідно умов Додаткової угоди № 5.

Дослідивши обставини справи в частині вищенаведеної позовної вимоги судом встановлено, що відповідна Додаткова угода №5 підписана сторонами і стосується розміру орендних платежів на загальний період з 15.10.2019 року по 28.02.2020 року.

Враховуючи, що позов подано до суду 02.10.2019 року, відповідна Додаткова угода № 5 стосується періоду на майбутнє, щодо якого ще не могло настати прострочення. Крім того, позивачем в позові не визначено періоду та суми прострочення та не визначено чітко позовних вимог, зокрема, яке право порушено і в який спосіб має бути захищено, яка саме умова Договору оперативного лізингу порушена і що саме має вчинити відповідач для реалізації права чи інтересу позивача.

З викладених у позові обставин вбачається, що недотримання відповідачем зобов`язань за Договором оперативного лізингу № 1 полягало у неукладенні додаткових угод на продовження використання обладнання.

В той же час, з умов Договору оперативного лізингу №1 вбачається визначення сум орендної плати на кожен наступний опалювальний сезон шляхом укладення додаткових угод щодо нових розрахунків орендної плати. При цьому, умовами Договору не визначено безумовного обов`язку відповідача щодо укладення відповідних додаткових угод.

Пунктом 3.3. Договору оперативного лізингу №1 визначено, що сторони зобов`язуються пропорційно та обґрунтовано переглянути розмір орендної плати у разі настання обставин у випадках, визначених відповідними п.п. 3.3.1, 3.3.2. Договору оперативного лізингу №1.

Однак, позивачем в позові не обґрунтовано обов`язку відповідача щодо укладення додаткової угоди з посиланням на відповідні п.п. 3.3.1, 3.3.2. Договору оперативного лізингу №1.

В той же час, позивач не заявляє до вирішення саме переддоговірного спору, пов`язаного з укладенням додаткових угод. Крім того, як пояснив відповідач та надав докази, відповідна Додаткова угода № 5 ним підписана і не заперечується.

Також, суд враховує, що Договір оперативного лізингу №1 укладений 12.02.2015 року щодо конкретно визначеного обладнання, однак не містить посилань на Інвестиційний договір № 1 від 10.10.2014 року, за яким до того ж на момент звернення до суду, спливав п`ятирічний термін виконання зобов`язань саме з повернення інвестицій. Враховуючи, що п`ятирічний термін інвестиційних зобов`язань закінчувався 10.10.2019 року, охоплений умовами Додаткової угоди №5 період з 15.10.2019 року по 28.02.2020 року не підпадає під дію інвестиційних зобов`язань, відповідні правовідносини стосуються користування майном і регулюються Договором оперативного лізингу №1 та нормами чинного законодавства.

За змістом положень статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Щодо вимоги позивача про зобов`язання виконувати умови Інвестиційного договору №1, суд враховує, що основним нормативно-правовим актом, який регулює інвестиційні правовідносини є Закон України «Про інвестиційну діяльність».

З огляду на зміст Інвестиційного договору №1 та фактичні правовідносини сторін, судом встановлено, що такий договір не відповідає умовам та ознакам, визначеним Законом України «Про інвестиційну діяльність», тому не породжує саме інвестиційних відносин. Відповідний договір фактично є домовленістю сторін про спільну діяльність з метою досягнення певної мети – домовленість використання відповідачем за плату переданого йому позивачем обладнання з метою здешевлення енергоносіїв. Тобто, відповідний договір окреслює стратегічні питання взаємодії сторін на визначений в ньому п`ятирічний термін.

В той же час, підставою для передачі майна в користування та здійснення платежів, сторонами укладено Договір оперативного лізингу № 1, яким і визначено конкретні строки, порядок та суми плати за користування майном.

Як визначено ч. 1 ст. 13 Цивільного кодексу України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Як визначено ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 3 ст. 14 Цивільного кодексу України виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Як визначено ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 510 Цивільного кодексу України якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України визначає правові наслідки порушення зобов`язання. Зокрема, ч.1 наведено ст. 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 2 наведено ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником негативного зобов`язання кредитор незалежно від сплати неустойки та (або) відшкодування збитків і моральної шкоди має право вимагати припинення дії, від вчинення якої боржник зобов`язався утриматися, якщо це не суперечить змісту зобов`язання. Така вимога може бути пред`явлена кредитором і в разі виникнення реальної загрози порушення такого зобов`язання.

Статтею 615 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом (ч.1).

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання (ч.2).

Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється (ч.3).

Як вбачається з умов Інвестиційного договору №1, в розділі відповідальність сторін не передбачено відповідальності Підприємства (відповідача), п.8.3. відповідного Договору передбачено відповідальність сторін в разі припинення договірних відноси в тому числі через їх порушення, передбачено відшкодування збитків винною стороною. Договір оперативного лізингу №1 в розділі 6 має умови та наслідки відповідальності сторін в залежності від характеру порушення, однак, позивачем не наведено в позові посилання на відповідні умови.

Таким чином, з огляду на фактичні обставини спору та норми чинного законодавства, враховуючи, що позивачем не визначено та не обґрунтовано чіткого обов`язку відповідача у вигляді вчинення конкретних дій, передбачених конкретними умовами Договорів, позовні вимоги є необґрунтованими і не доведеними, тому задоволенню не підлягають.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги не доведені та не обґрунтовані, тому задоволенню не підлягають.

Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог, понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Богуславська сільгосптехніка» до Комунального підприємства Богуславської районної ради «Богуславтепловодопостачання» про зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256-257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 14.02.2020 р.

Суддя Т.П. Карпечкін