Рішення № 87863824, 18.02.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2020 справа № 914/2294/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. за участю секретаря Толочко І.І., розглянув в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІП-ТРАНС», м. Стрий Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар Трейд Плюс», м. Львів

про: стягнення 222965,57 грн. заборгованості за Договором №58 про надання послуг з організації перевезень вантажів від 01 грудня 2017 р.

За участю представників сторін: не з`явились

Судові процедури

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІП-ТРАНС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар Трейд Плюс» про стягнення 222965,57 грн. заборгованості за Договором №58 про надання послуг з організації перевезень вантажів від 01 грудня 2017 р.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 11.11.2019 справу №914/2294/19 передано на розгляд судді Кидисюку Р.А.

Ухвалою суду від 15.11.2019 позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено 10-денний строк з дня вручення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху для усунення позивачем зазначених в ухвалі недоліків шляхом подання заяви про усунення недоліків з долученням відповідних доказів на підтвердження.

Позивач у строк, встановлений ухвалою суду від 15.11.2019, усунув допущені недоліки позовної заяви шляхом подання надіслання клопотання про долучення до матеріалів справи доказів (вх.№51455/19 від 06.12.2019).

Ухвалою суду від 09.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.01.2020.

В судовому засіданні 09.01.2020 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 04.02.2020.

Протокольною ухвалою від 04.02.2020 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 18.02.2020.

Представник позивача в судове засідання 18.02.2020 не з`явився, за матеріалами справи просить позов задовольнити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву з доказами на спростування позиції позивача не подав, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений.

Так, 08.01.2020 на адресу суду повернулося повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (копії ухвали суду від 09.01.2019 про відкриття провадження у справі), направлене на юридичну адресу відповідача (79037, м. Львів, вул.Земельна, буд. 6) з відміткою про вручення відповідачу 17.12.2019.

Cуд, з`ясувавши обставини справи та дослідивши наявні у матеріалах справи докази, вважає за можливе вирішити спір по суті у даному судовому засіданні.

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором №58 про надання послуг з організації перевезень вантажів від 01 грудня 2017 р. в частині повної та вчасної оплати вартості наданих позивачем послуг, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 75796,73 грн. Окрім суми основного боргу відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку розміру позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 116718,72 грн пені, 20255,10 грн інфляційних нарахувань, 10195,02 грн 3 % річних.

Заперечення відповідача

Відповідач проти задоволення позову не заперечив, відзиву на позовну заяву з доказами на спростування тверджень позивача не подав, про наявність поважних причин невиконання вимог ухвали суду не повідомив.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Обставини справи

01.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІП-ТРАНС» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Солар Трейд Плюс» (Замовник) укладено Договір № 58 про надання послуг з організації перевезень вантажів (Договір), відповідно до п.1.1. якого Виконавець від свого імені та за рахунок Замовника надає послуги з організації перевезень вантажів шляхом надання вагонів.

На виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги з організації перевезень вантажів, що підтверджується долученими до позовної заяви Актами надання послуги №723 від 31.12.2017 на суму 20900,00 грн, №44 від 31.01.2018 на суму 168500,00 грн, №92 від 28.02.2018 на суму 249740,00 грн, №100 від 28.02.2018 на суму 81847,68 грн, №127 від 22.03.2018 на суму 2288,40 грн, №153 від 31.03.2018 на суму 94300,00 грн, №155 від 04.04.2018 на суму 1239,84 грн, №166 від 14.04.2018 на суму 1144,20 грн, №170 від 19.04.2018 на суму 3941,76 грн, №189 від 30.04.2018 на суму 46440,00 грн.

У свою чергу всупереч взятим на себе зобов`язанням за Договором відповідач оплатив вартість наданих позивачем послуг частково, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 75796,73 грн.

Наявність заборгованості в сумі 75796,73 грн підтверджується також долученим до матеріалів справи Актом звіряння взаємних розрахунків за період липень 2018 – грудень 2018, який підписаний та скріплений печатками обох сторін.

Позиція суду

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов`язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 929 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Вказані положення кореспондуються зі статтею 316 Господарського Кодексу України.

Пунктом 3.3. укладеного між сторонами Договору визначено, що Замовник до дня передачі вагонів у користування проводить 100% (сто відсотків) попередню оплату вартості послуг Виконавця за перший та останній місяці протягом 5-ти (п`яти) календарних діб з моменту отримання рахунку Виконавця, згідно з бланк-заявки (Додаток №4). Замовник проводить 100% (сто відсотків) попередню оплату вартості послуг Виконавця за кожний наступний місяць користування до 25 (двадцять п`ятого) числа цього місяця, виходячи з кількості вагонів, які будуть знаходиться у користуванні у наступному місяці, зменшену на суму наднормативних платежів, здійснених та не повернутих станом на дату платежу. У разі не оплати Замовником до 25 (двадцять п`ятого) числа коштів за наступний місяць користування Виконавець вправі затримати вагони до внесення платежів з віднесенням на Замовника витрат, пов`язаних з їх затримкою та/або достроково припинити дію даного договору без сплати будь-яких штрафних санкцій. Замовник зобов`язаний отримати рахунок на оплату послуг за наступний місяць користування у Виконавця.

Всупереч взятим на себе зобов`язанням за Договором відповідач оплатив вартість наданих позивачем послуг частково, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 75796,73 грн.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (частина 6 статті 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 4.3. Договору за несвоєчасну оплату належних Виконавцю за використання вагонів Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Перевіривши правильність проведеного позивачем розрахунку розміру позовних вимог, судом з`ясовано, що позивачем при розрахунку пені не враховано положень частини 6 статті 232 Господарського кодексу України про шестимісячний термін нарахування пені від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Розрахунок інфляційних нарахувань та 3 % річних здійснено правильно.

Здійснивши перерахунок розміру пені по кожній накладній окремо, врахувавши проведені відповідачем часткові оплати, суд виходив з того, що проведені відповідачем оплати зараховуються в першу чергу в погашення заборгованості з основного боргу по попередніх Актах наданих послуг, оскільки положеннями Договору сторони не домовились про інше.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач проти задоволення позову не заперечив, доказів погашення заборгованості, контррозрахунку розміру позовних вимог чи інших доказів на спростування позиції позивача не надав, поважності причин неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 75796,73 грн основного боргу, 87802,69 грн пені, 20255,10 грн інфляційних нарахувань, 10195,02 грн 3 % річних.

Судові витрати

За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3344,49 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученням №1235 від 28.10.2019.

На виконання положень пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар Трейд Плюс» (79037, м. Львів, вул. Земельна, 6; ідентифікаційний код 41272688) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІП-ТРАНС» (82400, Львівська обл., м. Стрий, вул. С.Бандери, буд. 52, кв. 2; ідентифікаційний код 40807713) 75796,73 грн (сімдесят п`ять тисяч сімсот дев`яносто шість тисяч гривень 73 копійки) основного боргу, 87802,69 грн (вісімдесят сім тисяч вісімсот дві гривні 69 копійки) пені, 20255,10 грн (двадцять тисяч двісті п`ятдесят п`ять гривень 10 копійок) інфляційних нарахувань, 10195,02 грн (десять тисяч сто дев`яносто п`ять гривень 02 копійки) 3 % річних, а також 2910,75 грн (дві тисячі дев`ятсот десять гривень 75 копійок) відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. В частині позову про стягнення 28916,03 грн пені відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 26.02.2020.

Суддя Кидисюк Р.А