Рішення № 87861214, 27.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2020 року м. Київ № 826/15000/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінеус»до Державної фіскальної служби Українитретя особа про Товариство з обмеженою відповідальністю «Робікон-Н» визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінеус» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної фіскальної служби України, в якій просить суд

1) визнати протиправними дії відповідача щодо неприйняття податкової накладної від 17.11.2015 №13, виписаної ТОВ «РОБІКОН-Н»;

2) зобов`язати відповідача визнати право товариства з обмеженою відповідальністю «Сінеус» на віднесення сум податку на додану вартість в склад податкового кредиту у місяці фактичної реєстрації ТОВ «РОБІКОН-Н» податкової накладної від 17.11.2015 №13 в сумі 488 730,00 грн. без застосування обмеження терміном у 365 календарних днів, але не більше загальноприйнятого терміну позовної давності - 1095 календарних днів.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.10.2016 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні.

У зв`язку з припиненням повноважень судді щодо здійснення правосуддя, в провадженні якого перебувала адміністративна справа, справу було повторно розподілено між суддями.

Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу передано на розгляд судді Григоровичу П.О.

Ухвалою від 15.06.2017 справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду в судовому засіданні на 22.09.2017, яке в подальшому неодноразово відкладалось з метою отримання додаткових доказів для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Протокольною ухвалою, проголошеною в судовому засіданні 27.11.2017 без виходу до нарадчої кімнати, залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ «Робікон-Н».

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву, які наявні в матеріалах справи.

Третя особа правом на подання пояснень по суті заявлених позовних вимог не скористалась.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції до 15.12.2017, а рішення постановлене з урахуванням п. 10 частини першої Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

17 листопада 2015 року третьою особою - ТОВ «Робікон-Н» на користь позивача складено податкову накладну №13 на загальну суму 2 932 380,00 грн, в т.ч. ПДВ - 488 730,00 грн.

24 листопада 2015 року ТОВ «Робікон-Н» здійснено спробу реєстрації вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії Квитанції №1 стосовно реєстрації податкової накладної №13 в ЄРПН, зазначено: документ не прийнято, виявлені помилки - продавець не є платником ПДВ 24.11.2015.

Суть спору зводиться до того, що внаслідок не прийняття податкової накладної №13 до реєстрації в ЄРПН, позивач, як отримувач такої податкової накладної, позбавлений можливості сформувати податковий кредит в сумі 488 730,00 грн.

При цьому, позивач вважає, що обраний ним спосіб захисту порушеного права на податковий кредит цілком відповідає нормам Податкового кодексу України, внаслідок чого звернувся до суду з даним позовом та просить його задовольнити.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

У відповідності до підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Правовий режим податкової накладної визначений статтею 201 розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України.

Зокрема, абзацом 1 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

За приписом пункту 201.1 статті 201 цього ж Кодексу на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до абзаців 2 і 3 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

Починаючи з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.

Відповідно до абзаців 4, 8 - 11 пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 23.11.2015 №127/15-229 анульовано реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Робікон-Н» (37242694) на підставі внесення до ЄДР інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу, яка надійшла від державного реєстратора.

Оскільки станом на 24.11.2015 ТОВ «Робікон-Н» не було платником ПДВ, то вчинення останнім дій по реєстрації податкової накладної в ЄРПН суперечило вимогам п.201.1 Податкового кодексу України, внаслідок чого у відповідача були відсутні законодавчо визначені підстави для реєстрації такої податкової накладної, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими.

При цьому, оскільки імперативними нормами абзаців 2 і 3 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що виключно податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних є для покупця таких товарів/послуг підставою для формування нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, а станом на 24.11.2015 податкова накладна №13 в ЄРПН зареєстрована не була, то позивач станом, як на вказану дату, так і станом на дату звернення до суду з даним позовом не мав права на формування податкового кредити в сумі 488 730,00 грн.

Посилання позивача на те, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016 №810/1685/16 за позовом ТОВ «Робікон-Н», визнано протиправним та скасовано рішення Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Робікон-Н» №127/15-229 від 23.11.2015, судом відхиляються, адже дана обставини може бути підставою для реєстрації податкової накладної в ЄРПН датою її надходження до ДФС одразу після набрання рішенням по справі №810/1685/16 законної сили та, як наслідок, вчинення позивачем та його контрагентом дій щодо уточнення показників податкової звітності відповідно до ст.50 Податкового кодексу України.

Позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача визнати право товариства з обмеженою відповідальністю «Сінеус» на податковий кредит в сумі 488 730,00 грн. без застосування обмеження терміном у 365 календарних днів, але не більше загальноприйнятого терміну позовної давності - 1095 календарних днів, задоволенню не підлягають, як такі, що є невірно обраним способом захисту порушеного права, адже в матеріалах справи відсутні будь-які докази не визнання відповідачем права позивача на такий податковий кредит, як то проведення перевірок та прийняття ППР про донарахування ПДВ в зазначеній сумі.

Позивач, як платник податків, з урахуванням норм п.44.1 ПК України на власний розсуд формує показники податкової звітності на підставі первинних документів, а контролюючий орган, в силу наданий повноважень, проводить перевірки правомірності задекларованого ПДВ у відповідній податковій звітності.

Доводи позивача про те, що відповідач позбавив його законного права на податковий кредит є недоречними, адже законне право на ПК виникає з моменту реєстрації ПН в ЄРПН та декларування податкового кредиту у податковій звітності, за умови підтвердження такого ПК контролюючим органом, докази чого в цілому в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СІНЕУС» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36937094, адреса: 29015, Хмельницька обл., місто Хмельницький, ПРОСПЕКТ МИРУ, будинок 102).

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39292197, адреса: 04053, м.Київ, ЛЬВІВСЬКА ПЛОЩА, будинок 8).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович