Рішення № 87861155, 26.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2020 року м. Київ № 826/19468/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Добрівської Н.А.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Форте Лайф»до Національної комісії, що здійснює державне регулювання фінансових послугпро визнання незаконною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Форте Лайф» (надалі - позивач, ПрАТ «СК «Форте Лайф») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання фінансових послуг (далі - відповідач, Нацкомфінпослуг) з вимогою: визнати незаконною та скасувати постанову від 16.11.2016 року за №378/13-15/13/4 про накладання штрафної санкції.

Позов обґрунтовано тим, що спірною постановою протиправно застосовано захід впливу, передбачений підпунктом 3 пункту 2.1 Положення про застосування заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 року №2319, у вигляді штрафної санкції, в порушення пункту 2.4 цього Положення. Як вказує позивач, за одним і тим самим фактом (Товариством не надано до Нацкомфінпослуг підтверджуючих документів на виконання вимог розпорядження №981) наявні дві справи про правопорушення, розпочаті актом №514/13-14/13/15 від 20.07.2016 року та актом №678/13-14/13/4 від 28.10.2016 року. Враховуючи наявність справи про правопорушення, провадження якої розпочато за актом №514/13-14/13/5 від 20.07.2016 року Нацкомфінпослуг за тим самим фактом протиправно відкрило провадження у справі актом №678/13-14/13/4 від 28.10.2016 року, на підставі якого винесена спірна постанова про накладання штрафної санкції від 16.11.2016 року за №378/13-15/13/4. Як вказує позивач, застосування за одне і те саме правопорушення подвійного штрафу забороняється пунктом 2.4 Положення. Позивач наголошує, що усунення порушень, визначених розпорядженням №981 полягало в тому, що Товариство зобов`язане зареєструвати в Нацкомфінпослуг Правила страхування в новій редакції, що було виконано позивачем.

16.02.2017 року позивачем подані письмові пояснення по суті позову, в яких наголошується на тому, що застосування за одне і те саме правопорушення подвійного штрафу забороняється законодавством, що підтверджується відповідною судовою практикою.

03.03.2017 року до суду надійшли заперечення на позов, в яких зазначається про необґрунтованість заявлених позовних вимог. Мотивуючи свою позицію представник відповідача вказує на те, що оскаржувана постанова від 16.11.2016 року №378/13-15/13/4 винесена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки розпорядження №981 виконано товариством, проте несвоєчасно.

Ухвалою суду від 13.12.2016 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчено підготовче провадження у справі і призначено її до розгляду в судовому засіданні.

На підставі розпорядження про повторний автоматизований розподіл від 10.10.2017 року №4595 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2017 року визначено суддю Добрівську Н.А. для розгляду адміністративної справи №826/19468/16 та вказану справу 20.10.2017 року передано на розгляд судді Добрівській Н.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2017 року прийнято до провадження адміністративну справу №826/19468/16, зобов`язано учасників процесу подати до канцелярії суду всі наявні документи та пояснення, які, на їх думку, мають значення для розгляду даної справи, крім тих, що вже наявні в матеріалах справи, а також призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Разом з тим, 15.12.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року №2147-VIII, яким внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом викладення його у новій редакції.

Відповідно до пункту 10 підпункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядається за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

29.05.2018 року відповідачем поданий відзив на позовну заяву, в якому наводяться доводи, аналогічні тим, що висловлені у наданих раніше письмових запереченнях, а також містяться посилання на судову практику і наголошується на тому, що розпорядження №981 не оскаржувалось.

Також, аналогічні доводи містяться і у письмових запереченнях відповідача від 06.06.2018 року.

У відповіді на відзив, поданих позивачем 11.06.2018 року, вказується на те, що на виконання розпорядження №981 від 12.05.2016 року позивачем подані відповідачу на реєстрацію Правила добровільного страхування життя (далі також - Правила), однак, 09.08.2016 року Нацкомфінпослуг видано розпорядження за №1872, яким визначено невідповідність оновлених Правил вимогам законодавства. Оскільки станом на 14.09.2016 року позивач розпорядження №1872 не отримував, він звернувся до відповідача із запитом щодо реєстрації Правил у новій редакції, а 15.09.2016 року ПрАТ «СК «Форте Лайф» усунуло суперечності змісту Правил, визначених розпорядженням №1872 та повторно надало на реєстрацію Правила страхування. 11.09.2016 року Нацкомфінпослуг видано розпорядження №2543 про відмову в реєстрації Правил страхування, однак підстави для такої відмови були відмінні від тих, що наведені у розпорядженні №1872. 15.09.2016 року позивачем після усунення суперечностей, про які зазначено у розпорядженні №2543, подані Правила страхування в оновленій редакції. Ці правила були зареєстровані відповідачем лише 15.11.2016 року, після чого винесено оскаржувану постанову. Наведене, на переконання позивача, вказує на протиправність дій відповідача.

У судовому засіданні 10.07.2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив і просив відмовити у його задоволенні.

За наявності відповідної письмової заяви учасників справи, у судовому засіданні 10.07.2018 року суд на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши наведені в обґрунтування позову доводи представника позивача та заперечення відповідача, ознайомившись з письмово викладеними позиціями учасників справи, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

12.05.2016 року Нацкомфінпослуг видано розпорядження №981 «Про застосування заходу впливу до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Форте Лайф», (далі - розпорядження №981), яким встановлено порушення позивачем вимог законодавства про фінансові послуги, а саме:

- частини другої статті 20 Закону України «Про страхування» щодо невиконання страховиком обов`язків, передбачених умовами договору страхування; пункту 2.15 розділу 2 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.08.2003 року №40, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.09.2003 року за №805/8126 щодо недотримання обов`язків страховика, визначених статтею 20 Закону України «Про страхування» (пункт 1.1. констатуючої частини розпорядження №981);

- пункту розділу 3 Методики формування резервів із страхування життя, затвердженої розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 27.01.2004 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.02.2004 року за №198/8797, щодо відсутності розрахунку розміру викупної суми в Методиці, яка є невід`ємною частиною правил страхування життя (пункт 1.2 констатуючої частини розпорядження №981).

Згідно мотивувальної частини розпорядження №981 Положення про формування резервів із страхування життя, затверджене Головою Правління ПрАТ «СК «Форте Лайф» від 21.06.2011 року, що було надано до Держфінпослуг листом Товариства від 21.06.2011 року №408, не містить ані методики розрахунку модифікованого ретроспективного резерву, ані будь-якого іншого розрахунку розміру викупної суми.

Розпорядженням №981 зобов`язано ПрАТ «СК «Форте Лайф»:

- усунути порушення законодавства про фінансові послуги, зазначені у пункті 1.1 констатуючої частини цього розпорядження, вжити заходів для усунення причин, що сприяли вчиненню порушення та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення таких порушень із наданням підтверджуючих документів включно до 02.06.2016 року;

- усунути порушення законодавства про фінансові послуги, зазначені у пункті 1.2 констатуючої частини цього розпорядження та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення таких порушень із наданням підтверджуючих документів у термін до 12.07.2016 включно.

20.07.2016 року Нацкомфінпослуг складено акт №514/13-14/13/5 про правопорушення, вчиненні ПрАТ «СК «Форте Лайф» на ринку фінансових послуг, у якому міститься посилання на те, що позивач листами від 01.06.2016 року вх.№4589/СК та від 12.07.2016 року вх.№0380 надав документи на виконання вимог розпорядження №981, проте викладене в листах не підтверджує виконання даного розпорядження в повному обсязі.

У зв`язку з наведеним, Нацкомфінпослуг в акті зафіксовано порушення вимоги пункту 5.9 розділу V Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 року №2319 зареєстрованого Міністерстві юстиції України 18.12.2012 року за №2112/22424, яким визначено, що рішення Нацкомфінпослуг про застосування заходів впливу після набрання ними чинності є обов`язковими для виконання учасниками ринку фінансових послуг.

На підставі акта №514/13-14/13/5, 10.08.2016 року відповідачем видано постанову №293/13-15/13/5 про накладення штрафної санкції (штрафу) на ПрАТ «СК «Форте Лайф» за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг. Даною постановою відповідачем на підставі статті 39, пункту 3 частини першої статті 40, пункту 3 частини першої статті 41, частини першої статті 42 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», абзацу першого пункту 1.5 розділу І, підпункту 3 пункту 2.1, пункту 2.4 розділу ІІ, пункту 3.2 розділу III, абзацу другого пункту 4.21 розділу IV Положення, до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 1 700,00 грн.

Відповідно до мотивувальної частини постанови №293/13-15/13/5, ПрАТ «СК «Форте Лайф» листами до Нацкомфінпослуг від 01.06.2016 року №0301 (вх.№4589/СК від 01.06.2016 року), від 12.07.2016 року №0380 (вх.№5732/СК від 12.07.2016 року) надано документи на виконання вимог розпорядження №981, проте викладене в листах не підтверджує виконання вимог розпорядження №981 у повному обсязі, а саме пункту 1.2 констатуючої частини розпорядження №981.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.12.2018 року в адміністративній справі №826/16603/16 визнано незаконною та скасовано постанову від 28.09.2016 року №340/1/13-15/13/14 про накладення штрафної санкції на ПрАТ «СК «Форте Лайф», виданої Нацкомфінпослуг.

Судове рішення, що набрало законної сили 25.02.2019 року, мотивовано тим, що постановою від 28.09.2016 року №340/1/13-15/13/14 в черговий раз застосовано відносно ПрАТ «СК «Форте Лайф» штрафну санкцію за невиконання розпорядження №981 у повному обсязі, яка вже застосовувалася постановою №293/13-15/13/5, хоча, невиконання позивачем розпорядження №981 є триваючим правопорушенням. Суд дійшов висновку, що відповідач не мав права повторно застосовувати штраф за одне і те саме правопорушення, а тому дана постанова прийнята Нацкомфінпослуг із порушеннями приписів Положення №2319 та є протиправною і підлягає скасуванню.

28.10.2016 року Нацкомфінпослуг складено акт №678/13-14/13/4 про правопорушення, вчиненні ПрАТ «СК «Форте Лайф», на ринку фінансових послуг, в якому зазначаються мотиви, аналогічні тим, що викладалися в акті від 20.07.2016 року №514/13-14/13/5, а саме: «Товариством листами до Нацкомфінпослуг від 01.06.2016 №0301 (вх.№4589/СК від 01.06.2016), від 12.07.2016 №0380 (вх 5732/СК від 12.07.2016) надано документи на виконання вимог розпорядження №981, проте викладене в листах не підтверджує виконання вимог розпорядження №981 у повному обсязі».

В акті №678/13-14/13/4 фіксується порушення позивачем пункту 5.9 розділу V Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 року №2319, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 року за №2112/22424, яким визначено, що рішення Нацкомфінпослуг про застосування заходів впливу після набрання ними чинності є обов`язковими для виконання учасниками ринку фінансових послуг.

16.11.2016 року ПрАТ «СК «Форте Лайф» подані письмові пояснення для їх врахування при розгляді справи про правопорушення, що призначено на 16.11.2016 року, в яких, крім іншого, повідомляється про те, що 27.10.2016 року ПрАТ «СК «Форте Лайф» втретє подало на реєстрацію Правила страхування у новій редакції. На день подання цих пояснень Товариство не отримало офіційної відповіді щодо відмови чи у прийнятті на реєстрацію Правил страхування у новій редакції.

За результатами розгляду справи про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, провадження у якій розпочато актом №678/13-14/13/4 від 28.10.2016 року, Нацкомфінпослуг 16.11.2016 року видана постанова №378/13-15/13/4, в якій зазначається, що листами до Нацкомфінпослуг від 01.06.2016 року №0301 (вх.№4589/СК від 01.06.2016 року), від 12.07.2016 року №0380 (вх. 5732/СК від 12.07.2016 року), від 16.11.2016 року №0596 (вх.№9019/СК від 16.11.2016 року) надано документи на виконання вимог розпорядження №981. Відповідно до розпорядження Нацкомфінпослуг від 15.11.2016 року Товариству зареєстровано Правила добровільного страхування життя, викладені в новій редакції. Отже, за висновком відповідача, розпорядження №981 виконане, проте несвоєчасно.

Наведене стало підставою для висновку про те, що позивачем порушено вимоги законодавства про фінансові послуги, а саме пункту 5.9 розділу V Положення про застосування Національною комісією що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 року №2319, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 року за №2112/22424, яким визначено, що рішення Нацкомфінпослуг про застосування заходів впливу після набрання ними чинності є обов`язковими для виконання учасниками ринку фінансових послуг.

Постановою від 16.11.2016 року №378/13-15/13/4 до ПрАТ «СК «Форте Лайф» застосована штрафна санкція в розмірі 1 700,00 грн.

Наполягаючи на протиправності вказаної постанови, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим у справі обставинам, суд, при вирішення спору по суті, враховує наступне.

Спірні правовідносини, на час їх виникнення врегульовувались Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 року №2664-III (далі по тексту - Закон №2664-III у відповідній редакції) та Положенням про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 року №2319 (надалі - Положення №2319 у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Так, загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг встановлюються Законом №2664-III, частина перша статті 27 якого, до основних завдань Нацкомфінпослуг відносить: здійснення державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг та додержанням законодавства у цій сфері (пункт 2), захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг (пункт 3).

У відповідності до пункту 12 частини першої статті 28 Закону №2664-III Нацкомфінпослуг у межах своєї компетенції надсилає фінансовим установам та саморегулівним організаціям обов`язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів.

Також пунктом 10 частини першої статті 28 Закону №2664-III до компетенції Нацкомфінпослуг віднесено застосування заходів впливу та накладення адміністративних стягнень у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Статтею 39 Закону №2664-III встановлюється, що у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Згідно частини другої статті 40 цього ж Закону, порядок та умови застосування заходів впливу встановлюються законами України та нормативно-правовими актами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Порядок провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг (далі - справи про правопорушення), механізм прийняття рішень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг) про застосування заходів впливу та їх оскарження визначається Положенням про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженим розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 року №2319 (Положення №2319).

У відповідності до пункту 1.6 Положення №2319, Нацкомфінпослуг, уповноважені та посадові особи Нацкомфінпослуг в межах своїх повноважень зобов`язані в кожному випадку виявлення порушення законодавства про фінансові послуги вжити всіх необхідних заходів для документального закріплення факту такого порушення, всебічно, повно та об`єктивно дослідити обставини справи про правопорушення, а також своєчасно прийняти рішення за справою про правопорушення та застосувати передбачені законодавством заходи впливу.

У пункті 1.7 Положення №2319 закріплено, що рішення у справі про правопорушення повинно бути законним та обґрунтованим.

Рішення повинно ґрунтуватися лише на тих доказах, які були досліджені під час розгляду справи про правопорушення.

Доказами в справі про правопорушення є будь-які фактичні дані, отримані в установленому законом порядку, що свідчать про наявність чи відсутність порушення законодавства про фінансові послуги, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Посадова особа Нацкомфінпослуг при виявленні порушення законодавства про фінансові послуги, за яке застосовується захід впливу, складає акт про правопорушення (пункт 1.11 Положення №2319).

Розділом ІІ Положення №2319 визначаються види заходів впливу, які можуть застосовуватись Нацкомфінпослуг. До таких заходів впливу підпунктом 3 пункту 2.1 цього Положення віднесено і накладення штрафів в розмірах, передбачених статтею 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (Закон №2664-III).

Так, пунктом 3 частини першої статті 41 Закону №2664-III встановлюється, що Нацкомфінпослуг, застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпорядження, рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про усунення порушення щодо надання фінансових послуг - у розмірі від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Сполучник «або» у даному пункті статті 41 Закону №2664-III є розділовим, тобто таким, що вказує на неможливість застосування двох, наведених у цій нормі підстав одночасно.

Отже, застосування до учасника ринку фінансових послуг заходів впливу у вигляді санкції за невиконання (ухилення від виконання) розпорядження і за несвоєчасне виконання - є взаємовиключними.

Згідно з частиною першою стаття 42 Закону №2664-III штрафи, передбачені статтею 41 цього Закону, накладаються Головою, іншими членами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а також уповноваженими комісією посадовими особами після розгляду матеріалів, що засвідчують факт правопорушення.

Частина друга стаття 42 Закону №2664-III, яка за своїм змістом кореспондується з пунктом 1.11 Положення №2319, передбачає, що про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 41 цього Закону, уповноваженою особою, яка його виявила, складається акт, який разом з поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи чи фізичної особи - підприємця та документами, що стосуються справи, протягом трьох днів надсилається посадовій особі, яка має право накладати штраф.

Як було встановлено судом, оскаржувана позивачем постанова №378/13-15/13/4 від 16.11.2016 року була винесена (згідно її змісту) за результатами розгляду справи про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, провадження у якій розпочато актом про правопорушення від 28.10.2016 року №678/13-14/13/4. Даною постановою до ПрАТ «СК «Форте Лайф» застосовано штрафну санкцію у розмірі 1 700,00 грн саме у зв`язку з несвоєчасним виконанням розпорядження №981.

Однак, як вбачається з тексту акта про правопорушення від 28.10.2016 року №678/13-14/13/4, ним фіксується, що ПрАТ «СК «Форте Лайф» надані документи на виконання розпорядження №981, «проте викладене в листах не підтверджує виконання вимог розпорядження №981 у повному обсязі».

Таким чином, актом про правопорушення зафіксовано інше порушення (неналежне виконання розпорядження), ніж те правопорушення, про яке зазначається у постанові, що прийнята на підставі цього акта (несвоєчасне виконання розпорядження).

Крім того, суд вважає за доцільне наголосити на тому, що акт про правопорушення №678/13-14/13/4, складений 28.10.2016 року, містить посилання на отримані від позивача документи листами від 01.06.2016 року №0301 та від 12.07.2016 року №0380.

Разом з тим, як свідчать докази, що надані і позивачем і відповідачем у даній справі, 27.10.2016 року (за день до винесення акта про правопорушення №678/13-14/13/4) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг зареєстровано лист ПрАТ «СК «Форте Лайф» за вх.№8451/СК про надання позивачем до Нацкомфінпослуг Правил добровільного страхування життя у новій редакції від 27.10.2016 року.

Саме вказані Правила добровільного страхування життя в редакції від 27.10.2016 року №555 (вх. від 27.10.2016 року №8451/СК) були зареєстровані відповідачем на підставі розпорядження №2860 від 15.11.2016 року.

При цьому, оскаржувана постанова №378/13-15/13/4 від 16.11.2016 року не містить посилань на документи, що були надані ПрАТ «СК «Форте Лайф» відповідачу 27.10.2016 року, але містить вказівку на лист Компанії від 16.11.2016 року №0596 (вх. №9019/СК від 16.11.2016 року).

Однак, лист ПрАТ «СК «Форте Лайф» від 16.11.2016 року №0596 (вх. №9019/СК від 16.11.2016 року), копія якого наявна в матеріалах даної справи, є письмовими поясненнями Компанії, які містять, крім іншого, посилання на направлені позивачем документи листом від 27.10.2016 року та відсутності інформації від Нацкомфінпослуг про результат їх розгляду.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта.

Так, у відповідності о наведеної норми Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

- безсторонньо (неупереджено);

- добросовісно;

- розсудливо;

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Прийняте суб`єктом владних повноважень рішення у спосіб, що визначений Конституцією та законами України свідчить про те, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Згідно статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 12 статті 92 Основного Закону України встановлено, що виключно законами України визначаються організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики.

При цьому, Конституція України не передбачає право центральних органів виконавчої влади застосовувати аналогію права або закону при вирішенні будь-яких питань, що належать до їх компетенції, а вимагає діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз змісту оскаржуваної постанови №378/13-15/13/4 від 16.11.2016 року, акта про правопорушення №678/13-14/13/4 від 28.10.2016 року, що слугував підставою для розгляду питання про притягнення позивача до відповідальності, а також документів, які мали б бути враховані відповідачем при вирішенні питання щодо наявності правових підстав для притягнення ПрАТ «СК «Форте Лайф» до відповідальності, вказують на недотримання Нацкомфінпослуг вимог законодавства, яким регулюються спірні правовідносини, зокрема вимог частини другої статті 39 Закону №2664-III та пунктів 1.6, 1.7 Положення №2319, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи про правопорушення, законності і обґрунтованості рішень Нацкомфінпослуг про притягнення учасника ринку фінансових послуг до відповідальності, які мають бути прийняті на підставі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення і не довів правомірності прийнятого ним рішення.

Щодо інших доводів учасників справи, судом наголошується, що відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправною і скасування оскаржуваної постанови відповідача, а отже, і для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Форте Лайф» задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання фінансових послуг від 16.11.2016 року за №378/13-15/13/4.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Форте Лайф» (адреса: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 46, корп. А, 46, код ЄДРПОУ - 33940722) судові витрати по сплаті судового збору 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (адреса: 01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, код ЄДРПОУ - 38062828).

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя: Н.А. Добрівська