Рішення № 87861142, 20.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2020 року м. Київ № 640/16725/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрянської Я.І., при секретарі судового засідання Корніюк А.В.

за участі представників сторін:

від позивача - Тимчук В.О.,

від відповідача - Івах Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАНОРАМА-ІНВЕСТ"

до Головного управління Державної податкової служби м.Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАНОРАМА-ІНВЕСТ" з позовом до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України та зазначає про протиправність податкового повідомлення-рішення від 16.05.2019р № 6682615141, зазначає про помилковість висновків контролюючого органу щодо завищення товариством відємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 16444136, 00 грн. Одночасно позивач зазначив що для розрахунку теперішньої вартості фінансового зобов`язання необхідно врахувати що майбутні грошові потоки будуть включати не тільки безпосередньо погашення основного боргу (суму заборгованості за тілом кредиту), а й погашення відсотків за кредитом. Отже, розрахунок контролюючого органу теперішньої вартості позики без врахування необхідності погашення відсотків за договором є необґрунтованим.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2019р відкрито загальне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 12.11.2019р. закінчено підготовче провадження, суд перейшов до судового розгляду справи по суті.

Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Податковий кодекс України та зазначив про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ПАНОРАМА-ІНВЕСТ» податкового законодавства за період з 01.01.2016р по 30.09.2018р: валютного - за період з 01.01.2016р по 30.09.2018р, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011р по 30.09.2018р, за результатами якої складено акт від 26.03.2019р № 180/26-15-14-01-04/32206363 (далі - акт перевірки).

За результатами перевірки ГУ ДФС у м. Києві встановлено порушення п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п.7 П(С)БО 15 «Дохід», в результаті чого ТОВ «ПАНОРАМА-ІНВЕСТ» завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на / прибуток за 9 місяців 2018 року на загальну суму 16 444 136 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що між Компанією «ВАРГА ФІНАНСІНГ ЛІМІТЕД» («VARGA FINANCING LIMITED») (Кредитор), що є юридичною особою за законодавством Республіки Кіпр, зареєстрована за № НЕ 164632, Свідоцтво про реєстрацію від 26.08.2005р та ТОВ «ПАНОРАМА-ІНВЕСТ» (Позичальник) укладено Кредитний договір № 1К від 10.08.2006р.

Згідно з договором кредитор зобов`язується надати Позичальникові грошові кошти в сумі 3 000 000 доларів США, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит не пізніше 31 грудня 2016 року (кінцева дата) та сплатити відсотки за фіксованою ставкою у розмірі 11% річних від наданої та неповерненок) суми кредиту.

Кредит надається Позичальнику для забезпечення його розвитку, виконання статутних завдань, поповнення обігових коштів та фінансування поточних витрат.

Кредит надається Кредитодавцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний валютний рахунок Позичальника в наступному порядку:

Перша частина кредиту в розмірі 700 000 доларів США, має бути одержана Позичальником до 31 грудня 2006 року.

Друга частина кредиту в розмірі 2 300 000 доларів США має бути одержана Позичальником до 31 грудня 2007 року.

Головним управлінням НБУ по м. Києву і Київській області було видано реєстраційне свідоцтво від 30.08.2006р № 5799 (№ 10-201/20196).

Відповідно до додаткової угоди від 30.12.2009р № 1 новим кредитором є Компанія «AMBITLAND TRADING LIMITED» (Республіка Кіпр). На внесені зміни видано додаток до реєстраційного свідоцтва ГУ НБУ по м. Києву і Київській області від 28.05.2010р № 1 (№ 09- 204/12178).

Відповідно до додаткової угоди від 21.02.2013р № 3 загальна сума договору - 17 900 000,00 доларів США, процентна ставка - 11% річних, строк погашення - 30.12.2019р.

На внесені зміни видано додаток до реєстраційного свідоцтва ГУ НБУ по м. Києву і Київській області від 13.05.2013р № 2 (№ 09-204/7623).

Станом на 01.01.2016р кредиторська заборгованість за кредитним договором від 10.08.2006р № 1К по сумі основного боргу становила 5 278 885 дол. США, що еквівалентно 126 696 761,02 грн.

За період з 01.01.2016р по 30.09.2018р позикові кошти від нерезидента не надходили.

ТОВ «ПАНОРАМА-ІНВЕСТ» за період з 01.01.2016р по 30.09.2018р виплачено відсотки за користування кредитом «AMBITLAND TRADING LIMITED» (Республіка Кіпр) у сумі 2530010,69 дол. США (еквівалент 67 131 514,85 грн.) та повернуто частину боргу у розмірі 70 000,00 дол. США (еквівалент 1 988 808,64 грн.).

Станом на 30.09.2018р за кредитним договором від 10.08.2006р № 1К з Компанією «AMBITLAND TRADING LIMITED» (Республіка Кіпр) встановлена заборгованість по сумі основного боргу на суму 5 208 885,00 дол. США (еквівалент 147 402 392,46 грн.).

Для визначення первісної вартості визнання позики у сумі 5 208 878 дол. США, яка обліковується станом на 30.09.2018р, необхідно розрахувати ефективну ставку відсотка:

(5 208 878*11%)/5 208 878=11%.

Ефективна ставка відсотка становить 11 %.

Розрахунок амортизації дисконту по договору фінансової позики, укладеного з Компанією «AMBITLAND TRADING LIMITED» у сумі 5 208 878 дол. США, яка обліковується станом на 30.09.2018р:

PV = 5 208 878/(1 + 0,11)^3 = 3 808 686,7 доларів США., де

5 208 878 грн. - сума заборгованості за отриманою фінансовою позикою.

0,11 - ефективна ставка відсотка.

X3 - кількість періодів граничного строку погашення фінансової допомоги, тобто до 30.12.2019р.

Станом на 31.12.2016р курс Національного банку України становив 27,19 грн. за 1 долар США, тобто балансова вартість суми позики, отриманої ТОВ «ПАНОРАМА-ІНВЕСТ» у нерезидента (Кіпр) становить 38 071 201,00 гривню.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «ПАНОРАМА-ІНВЕСТ» на порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п.7 П(С)БО 15 «Дохід» занижено показник у рядку 01 Декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за 2016 рік всього на суму 38 071 248, 00 гривень.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивачем подано заперечення від 27.04.2019р № 18/1.

Листом від 13.05.2019р за № 89429/10/26-15-14-01.04 ГУ ДФС у м.Києві повідомило позивача, що висновки акту документальної планової виїзної перевірки переглянуті та викладено в наступній редакції: перевіркою встановлено порушення Товариством податкового законодавства.

За результатами перевірки ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.05.2019р № 6682615141 про зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 16 444 136, 00 гривень.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 20.08.2019р № 39937/6199-99-11-04-01-25 залишено податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м.Києві від 16.05.2019р № 6682615141 без змін.

Вважаючи свої права порушеними рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (пункт 56.2 статті 56 ПК України).

Пунктом 56.3 статті 56 ПК України визначено, що скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку (пункт 56.8 статті 56 ПК України).

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті (пункт 56.9 статті 56 ПК України).

Пунктом 56.10 статті 56 ПК України визначено, що рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Відповідно до пункту 56.17 статті 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується:

днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк;

днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;

днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику;

днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань що оскаржувались.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Згідно з пунктом 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Разом з тим, пунктом 60.1 статті 60 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;

контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу;

контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;

рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;

рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Згідно з пунктом 60.4 статті 60 ПК України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.

Як встановлено судом, позивач не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 16.05.2019р № 6682615141, оскаржив його в адміністративному порядку (а.с. 102-116).

За результатами розгляду скарги позивача, Державною фіскальною службою України зроблений висновок, що контролюючим органом під час здійснення перевірки встановлено порушення товариством п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п.7 П(С)БО 15 «Дохід», в результаті чого ТОВ «ПАНОРАМА-ІНВЕСТ» завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на / прибуток за 9 місяців 2018 року на загальну суму 16 444 136, 00 гривень (а.с. 117-123).

Відповідно до підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов`язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з`ясування під час перевірки питань, що повинні бути з`ясовані під час перевірки для винесення об`єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про зобов`язання та їх розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 11 «Зобов`язання».

Відповідно до П(С)БО 11 «Зобов`язання», встановлено наступне:

Довгострокові зобов`язання - всі зобов`язання, які не є поточними зобов`язаннями.

Згідно з п.10 П(С)БО 11 «Зобов`язання», довгострокові зобов`язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов`язання.

Теперішня вартість - дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов`язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Сума погашення - недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов`язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Згідно п.5 П(С)БО 11 «Зобов`язання», зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашанню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Відповідно до п.6 П (С)БО 11 «Зобов`язання», з метою бухгалтерського обліку зобов`язання поділяються на:

- довгострокові;

- поточні;

- непередбачені зобов`язання.

- доходи майбутніх періодів.

Згідно з п.7 П(С)БО 11 «Зобов`язання» , до довгострокових зобов`язань належать:

- довгострокові кредити банків;

- інші довгострокові зобов`язання;

- відстрочені податкові зобов`язання;

- довгострокові забезпечення.

Згідно з п.8 П(С)БО 11 «Зобов`язання», зобов`язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов`язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов`язання на довгострокове.

Згідно з п.4 П(С)БО 13 «Фінансові інструменти», фінансовий інструмент - контракт, який одночасно приводить до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного підприємства і фінансового зобов`язання або інструмента власного капіталу в іншого.

Фінансове зобов`язання - контрактне зобов`язання:

а) передати грошові кошти або інший фінансовий актив іншому підприємству;

б) обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно невигідних умовах.

Відповідно до п.10 П(С)БО 13 «Фінансові інструменти», фінансовий актив або фінансове зобов`язання відображається у балансі, якщо підприємство є стороною - укладачем угоди щодо фінансового інструмента.

Згідно з п.29 П(С)БО 13 «Фінансові інструменти», фінансові інструменти первісно оцінюють та відображають за їх фактичною собівартістю, яка складається із справедливої вартості активів, зобов`язань або інструментів власного капіталу, наданих або отриманих в обмін на відповідний фінансовий інструмент, і витрат, які безпосередньо пов`язані з придбанням або вибуттям фінансового інструмента (комісійні, обов`язкові збори та платежі при передачі цінних паперів тощо).

Відповідно до п. 30 П(С)БО 13 «Фінансові інструменти», на кожну наступну після визнання дату балансу фінансові активи оцінюються за їх справедливою вартістю, крім:

- п.30.1 дебіторської заборгованості, що не призначена для перепродажу;

- п.30.2 фінансових інвестицій, що утримуються підприємством до їх погашення;

- п.30.3 фінансових активів, справедливу вартість яких неможливо достовірно визначити;

- п.30.4 фінансових інвестицій та інших фінансових активів, щодо яких не застосовується оцінка за справедливою вартістю.

Відповідно до п.31. П(С)БО 13 «Фінансові інструменти», на кожну наступну після визнання дату балансу фінансові зобов`язання оцінюються за амортизованою собівартістю, крім фінансових зобов`язань, призначених для перепродажу, і зобов`язань за похідними фінансовими інструментами.

Балансова вартість фінансових активів, щодо яких не застосовується оцінка за справедливою вартістю, переглядається щодо можливого зменшення корисності на кожну дату балансу на основі аналізу очікуваних грошових потоків.

Сума втрат від зменшення корисності фінансового активу визначається як різниця між його балансовою вартістю та теперішньою вартістю очікуваних грошових потоків, дисконтованих за поточною ринковою ставкою відсотка на подібний фінансовий актив, з визнанням цієї різниці іншими витратами звітного періоду.

Згідно з П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції», амортизована собівартість фінансової інвестиції - собівартість фінансової інвестиції з рахуванням часткового її списання внаслідок зменшення корисності, яка збільшена (зменшена) на суму накопиченої амортизації дисконту (премії).

Ефективна ставка відсотка - ставка відсотка, що визначається діленням суми річного відсотка та дисконту (або різниці річного відсотка та премії) на середню величину собівартості інвестиції (або зобов`язання) та вартості її погашення.

Метод ефективної ставки відсотка - метод нарахування амортизації дисконту або премії, за яким сума амортизації визначається як різниця між доходом за фіксованою ставкою відсотка і добутком ефективної ставки та амортизованої вартості на початок періоду, за який нараховується відсоток.

Відповідно до П(С)БО 28 «Зменшення корисності активів», теперішня вартість майбутніх чистих грошових надходжень від активу визначається застосуванням відповідної ставки дисконту до майбутніх грошових потоків від безперервного використання активу та його продажу (списання) наприкінці строку корисного використання (експлуатації). Майбутні грошові потоки від активу визначаються, виходячи з фінансових планів підприємства на період не більше п`яти років. Якщо в підприємства є досвід визначення суми очікуваного відшкодування активу і наявні розрахунки, що свідчать про достовірність оцінки майбутніх грошових потоків, то така оцінка може визначатися на підставі фінансових планів підприємства, які охоплюють період більше п`яти років.

Ставка дисконту базується на ринковій ставці відсотка (до вирахування податку), що використовується в операціях з аналогічними активами. За відсутності ринкової ставки відсотка ставка дисконту базується на ставці відсотка на можливі позики підприємства або розраховується за методом середньозваженої вартості капіталу підприємства.

При визначенні ставки дисконту враховуються ризики, крім ризиків, що були враховані при визначенні майбутніх грошових потоків.

Враховуючи наведене, на дату виникнення кредиторської заборгованості боржник має визначити теперішню (справедливу) вартість свого зобов`язання. Сума дисконту (різниця між майбутньою та теперішньою вартістю зобов`язання) включається до доходу в момент отримання позики і до витрат - в процесі амортизації такого дисконту протягом строку користування позикою.

Сума амортизації дисконту або премії нараховується одночасно з нарахуванням відсотка (доходу від фінансових інвестицій), що підлягає отриманню, та відображається у складі інших фінансових доходів або інших фінансових витрат з одночасним збільшенням або зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій відповідно.

Операція дисконтування зводиться до формули:

PV = FV / (1 + і) n, де

FV - майбутня вартість;

PV - теперішня вартість;

і - ставка дисконтування (середня річна облікова ставка рефінансування НБУ);

n - строк (число періодів).

Справедлива вартість наданої позики дорівнюватиме величині усіх майбутніх грошових потоків, дисконтованих за ринковою ставкою відсотка на подібний інструмент (подібний за валютою, строками, типом ставки відсотка та іншими ознаками).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 15 «Дохід».

Доходи - збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов`язань, які призводять до зростання власного.

Проценти - плата за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані підприємству.

Дивіденди - частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.

Відповідно до п.5 П(С)БО 15 «Дохід», дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Згідно з п.7 П(С)БО 15 «Дохід», визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

- дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

- інші операційні доходи;

- фінансові доходи;

- інші доходи.

Враховуючи положення п. 15 П(С)БО 15 «Дохід», визначений дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не коригується на величину пов`язаної з ним сумнівної та безнадійної заборгованості. Доходом визнається сума зобов`язання, яке не підлягає погашенню.

Відповідно до положення п. 20 П(С)БО 15 «Дохід», дохід який виникає в результаті використання активів підприємства іншими сторонами, визнається у вигляді процентів, роялті та дивідендів, якщо:

- імовірне надходження економічних вигод, пов`язаних з такою операцією;

- дохід може бути достовірно оцінений.

Такий дохід має визнаватися у такому порядку:

- проценти визнаються у тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами з урахуванням економічного змісту відповідної угоди;

- роялті визнаються за принципом нарахування згідно з економічним змістом відповідної угоди;

- дивіденди визнаються у періоді прийняття рішення про їх виплату.

Згідно з п.21 П(С)БО 15 «Дохід», дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.

Аналізуючи наведені положення норм законодавства України, суд дійшов до висновку, що зроблений розрахунок контролюючого органу теперішньої вартості позики товариства є вірним.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

З урахуванням наведеного та з огляду на встановлені у суді обставини, суд дійшов до висновку що ГУ ДФС у м.Києві при винесенні податкового повідомлення-рішення від 16.05.2019р № 6682615141 діяв відповідно до вимог Податкового кодексу України, Конституції та чинних законів України. В той же час позивачем до суду не надано належних доказів на підтвердження своїх доводів.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 139, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАНОРАМА-ІНВЕСТ" до Головного управління Державної податкової служби м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська

Повний текст рішення суду виготовлений 26.02.2020р.