Рішення № 87861087, 27.02.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2020 року Чернігів Справа № 825/1877/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.,

за участі секретаря Чоботар А.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Національної академії аграрних наук України» до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

25.10.2016 Державне підприємство «Дослідне господарство «Івківці» Національної академії аграрних наук України» звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області та просить суд визнати протиправною бездіяльність начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Палігіна О.П. про відмову в застосуванні положень статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» по зведеному виконавчому провадженню №34264992; зобов`язати начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Палігіна О.П. провести дії по зведеному виконавчому провадженню № 34264992 в порядку визначеному статтями 34, 35, та 37 Закону України «Про виконавче провадження» та застосувати положення частини третьої статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» - надіслати виконавчі документи по зведеному виконавчому провадженню до центрального органу виконавчої влади для безспірного списання коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачів та зупинити вчинення виконавчих дій по зведеному виконавчому провадженню в порядку статей 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на 05.10.2016) до моменту повідомлення про перерахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачу.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.11.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017, позовні вимоги задоволено. Верховним Судом прийнято постанову від 29.01.2020, якою постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Житняк Л.О.

Ухвалою суду від 18.02.2020 справу прийнято до провадження та призначено її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та проведенням судового засідання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на вимоги ст.4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», у випадку невиконання судових рішень протягом шести місяців не з вини боржника, виконавчі документи направляються до центрального органу виконавчої влади, який здійснює списання коштів у безспірному порядку на рахунок державної виконавчої служби або стягувачу. Дана позиція вказаного закону не суперечить вимогам ст.ст.34 та 35 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній з 05.10.2016), у випадку надіслання виконавчих документів до центрального органу виконавчої влади в порядку ст.4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», державний виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до моменту повідомлення про перерахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачу. Добросовісно користуючись правами та обов`язками сторони у зведеному виконавчому провадженні боржник повідомив про наявність обставин визначених ст.4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та просив надіслати виконавчі документи по зведеному виконавчому провадженню до центрального органу виконавчої влади для безспірного списання коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або стягувача та зупинити вчинення виконавчих дій по зведеному виконавчому провадженню в порядку ст.ст.34 та 35 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на 05.10.2016) до моменту повідомлення про перерахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачу.

Представники сторін в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Фіксування судового засідання технічними засобами у відповідності до ст.229 Кодексу адміністративного судочинства не здійснювалось.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

На виконанні у Відділі примусового виконання рішень відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області знаходиться зведене виконавче провадження ВП № 34264992 з виконання 21 виконавчих документів про стягнення боргів з Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Національної академії аграрних наук України» на загальну суму 9 588 749,41 грн., що підтверджується обліковою карткою (а.с.15-17).

Боржник у зведеному виконавчому провадженні є державним підприємством зі 100% часткою держави в особі Національної академії аграрних наук України, що, зокрема, підтверджується його Статутом.

Відповідно до п.4.3 Статуту Державне підприємство «Дослідне господарство «Івківці» Національної академії аграрних наук України» земельні ділянки, які надані в постійне користування Господарству для розміщення його об`єктів, здійснення науково-дослідної та господарської діяльності, виробництва оригінального, елітного та репродукційного насіння, вирощування садивного матеріалу сільськогосподарських культур, кормів для племінних тварин і пропаганди ведення товарного сільськогосподарського виробництва, визначених Статутом Академії та цим Статутом, є державною власністю.

22.07.2016 до відділу надійшла заява Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Національної академії аграрних наук України» про звернення стягнення на автотранспорт підприємства.

04.08.2016 при виїзді державного виконавця за місцезнаходженням боржника, було виявлено металобрухт, що залишився від 1 автомобіля, який було описано актом опису й арешту майна, іншого автотранспорту на території підприємства виявлено не було, про що складено відповідний акт державного виконавця (а.с.82).

10.08.2016 актом опису й арешту майна №67А/6 державним виконавцем описано майно боржника, а саме: майбутній врожай сої 2016 року, що буде зібраний з полів, що перебувають у користуванні Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Національної академії аграрних наук України» та позначені на карті Д-32, Д- 31; майбутній врожай соняшника 2016 року, що буде зібраний з полів, що перебувають у користуванні Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Національної академії аграрних наук України» та позначені на карті Д-50, Д-51; майбутній врожай кукурудзи 2016 року, що буде зібраний з полів, що перебувають у користуванні Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Національної академії аграрних наук України» та позначені на карті Д-47, Д-48. Д-49, Д-52 (а.с.83).

05.10.2016 Державне підприємство «Дослідне господарство «Івківці» Національної академії аграрних наук України» звернулось до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області з заявою, в якій просить останнього винести постанову про повернення стягувачам виконавчих документів по стягненню боргів з позивача відповідно до ст.4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (а.с.14).

11.10.2016 відповідачем Державному підприємству «Дослідне господарство «Івківці» Національної академії аграрних наук України» направлено вимога щодо виконання судових рішень та повідомлення про місцезнаходження врожаю 2016 року, що було зібрано з полів, які перебувають у користуванні у боржника (а.с.85).

11.10.2016 відповідачем Державному підприємству «Дослідне господарство «Івківці» Національної академії аграрних наук України» направлено лист №02.1-25, в якому повідомлено, що на даний час державним виконавцем вживаються дії, щодо виявлення майна Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Національної академії аграрних наук України» на яке можливо за законом звернути стягнення, а тому застосування положень ст.4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» неможливо (а.с.8-9).

18.10.2016 постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника ЗВП №34264992 було описано та накладено арешт на майбутній врожай сорго 2016 року, що буде зібрано з полів Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Національної академії аграрних наук України» (а.с.84).

У зв`язку з не здійсненням відповідачем дій щодо поверненню стягувачу вищевказаного зведеного виконавчого провадження, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

В силу прямої дії ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України від 02.06.2016 №1404 «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404) (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Основною функцією державної виконавчої служби є задоволення вимог виконавчого документа, забезпечення дотримання при цьому прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб, сприяння їм у реалізації своїх процесуальних прав.

Згідно ч.1 ст.6 Закону №1404 державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону №1404, учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання.

Частинами 1 та 2 ст.8 Закону №1404 передбачено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

За статтею 11 Закону №1404 державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 2 Закону України від 05.06.2012 №4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон №4901-VI) визначено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державне підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи провадять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їх статутного фонду.

Дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування.

Згідно ч.1 ст.4 Закону №4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону №4901-VI у разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Судом встановлено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області знаходиться зведене виконавче провадження ВП №34264992 з виконання 21 виконавчих документів про стягнення боргів з Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Національної академії аграрних наук України» на загальну суму 9 588 749,41 грн, що підтверджується обліковою карткою, а саме:

- постанова про відкриття виконавчого провадження від 19.05.2016 ВП №51167583 (стягувач ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України»);

- постанова про відкриття виконавчого провадження від 16.06.2016 ВП №51466131 (стягувач ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України»);

- постанова про відкриття виконавчого провадження від 24.06.2016 ВП №51518704 (стягувач ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України»);

- постанова про відкриття виконавчого провадження від 14.07.2016 ВП №51667782 (стягувач ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України»);

- постанова про відкриття виконавчого провадження від 20.08.2015 ВП №48515362 (стягувач ФОП Мальчик П.В.);

- постанова про відкриття виконавчого провадження від 20.08.2015 ВП №48515534 (стягувач ФОП Мальчик П.В.);

- постанова про відкриття виконавчого провадження від 22.04.2013 ВП №37699871 (стягувач Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»);

- постанова про відкриття виконавчого провадження від 22.04.2013 ВП №37697193 (стягувач Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»);

- постанова про відкриття виконавчого провадження від 30.10.2012 ВП №34964487 (стягувач ПАТ Банк Демарк);

- постанова про відкриття виконавчого провадження від 12.12.2014 ВП №45822359 (стягувач Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»);

- постанова про відкриття виконавчого провадження від 27.07.2016 ВП №51794113 (стягувач ПАТ «Агрохімцентр»);

- постанова про відкриття виконавчого провадження від 23.09.2014 ВП №44834156 (стягувач ПАТ «Агрохімцентр»);

- постанова про відкриття виконавчого провадження від 28.01.2015 ВП №46259840 (стягувач ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України»);

- постанова про відкриття виконавчого провадження від 21.02.2013 ВП №36688595 (стягувач ПАТ «Полікомбанк»);

- постанова про відкриття виконавчого провадження від 13.11.2012 ВП №35186081 (стягувач ПАТ «Полікомбанк»);

- постанова про відкриття виконавчого провадження від 13.11.2012 ВП №35186145 (стягувач ПАТ «Полікомбанк»);

- постанова про відкриття виконавчого провадження від 05.08.2015 ВП №48348783 (стягувач ТОВ «БСМ ЕНЕРДЖІ»);

- постанова про відкриття виконавчого провадження від 14.06.2016 ВП №51436492 (стягувач ТОВ «Агенство безпеки «Тайфун»);

- постанова про відкриття виконавчого провадження від 22.04.2013 ВП №37700284 (стягувач Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»);

- постанова про відкриття виконавчого провадження від 29.09.2016 ВП №52416060 (стягувач ТОВ «Шевченківський завод продтоварів»);

- постанова про відкриття виконавчого провадження від 08.09.2016 ВП №52164443 (стягувач Кракан О.І.).

Таким чином, дія Закону №4901-VI не поширюється на виконавчі провадження № № 37697193, 37699871, 37700284, 45822359, 46259840, 51167583, 51466131, 51518704, 51667782, оскільки стягувачами в них є державні органи, установи, організації.

Крім того, у виконавчих провадженнях №51167583, №51466131, №51518704, №51667782, №51794113. №51436492, №52416060, №52164443 не сплинув шестимісячний термін виконання судових рішень з часу ухвалення постанов про відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч.3 ст.4 Закону №4901-VI протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

Приписами п.2, п.4, п.9 ч.1 ст.37 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо:

- у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені протягом року виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

- стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа;

- законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення;

- законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Тобто, станом на момент звернення позивача із відповідною заявою до відповідача, у останнього були відсутні підстави для застосування щодо вказаних вище виконавчих проваджень положень ч.2, ч.3 ст.4 Закону №4901-VI.

Щодо решти виконавчих проваджень, суд вказує наступне.

Частиною 1 ст.1 Закону України від 29.11.2001 №2864-III «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» (далі - Закон №2864-III) встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Дія мораторію, встановлена ч.1 цієї статті, не поширюється на застосування примусової реалізації майна (за виключенням об`єктів, що відповідно до закону не підлягають приватизації, а також підприємств, перед якими у держави є підтверджена в установленому порядку заборгованість з відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з опалення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню) для погашення заборгованості перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» та її дочірніми підприємствами, що здійснювали постачання природного газу на підставі ліцензії. Порядок реалізації майна встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.2 Закону № 2864-III для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних капіталів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв`язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов`язань боржника з перерахування фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Як встановлено судом, боржником у зведеному виконавчому провадженні є державне підприємство зі 100% частки держави в особі Національної академії аграрних наук України. Статутом державного підприємства також чітко вказано, що його засновником є Національна академія аграрних наук України з часткою, що належить державі в статутному капіталі, що складає 100%.

Відповідно до п.4.3 Статуту Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Національної академії аграрних наук України»: «Земельні ділянки, які надані в постійне користування Господарству для розміщення його об`єктів, здійснення науково-дослідної та господарської діяльності, виробництва оригінального, елітного та репродукційного насіння, вирощування садивного матеріалу сільськогосподарських культур, кормів для племінних тварин і пропаганди ведення товарного сільськогосподарського виробництва, визначених Статутом Академії та цим Статутом, є державною власністю».

Отже, відповідно до Статуту Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Національної академії аграрних наук України», на земельних ділянках господарства вирощується виключно різні сорти насіння.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основними видами економічної діяльності позивача є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (а.с.18-19).

Відповідно до Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» забороняється відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних капіталів цих підприємств.

Тобто, зернові культури є основними засобами виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності підприємства, на які встановлено мораторій.

Таким чином, у виконавчих провадженнях №48515362 (стягувач ФОП ОСОБА_1 ), №48515534 (стягувач ФОП ОСОБА_1 ), №34964487 (стягувач ПАТ Банк Демарк), №44834156 (стягувач ПАТ «Агрохімцентр»), №36688595 (стягувач ПАТ «Полікомбанк»), №35186081 (стягувач ПАТ «Полікомбанк»), №35186145 (стягувач ПАТ «Полікомбанк»), №48348783 (стягувач ТОВ «БСМ ЕНЕРДЖІ») не може бути звернуто стягнення на майно боржника та проведено примусову реалізацію майна, оскільки останнє забезпечує ведення виробничої діяльності позивачем та належить державі.

Крім того, у вказаних виконавчих провадженнях відсутні обставини, за яких дія Закону України «Про ведення мораторію на примусову реалізацію майна» не поширюється на застосування примусової реалізації майна, відповідно до ст.1 та ст.2 цього Закону.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем при проведенні дій по зведеному виконавчому провадженню №34264992 не були повністю враховані вимоги Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» та Порядком погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 №440.

Відповідно до наданих заяв Державне підприємство «Дослідне господарство «Івківці» Національної академії аграрних наук України» неодноразово зверталось до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області щодо вчинення останнім дій по зведеному виконавчому провадженні №34264992, а саме: заява про зупинення примусової реалізації майна від 27.09.2016, від 05.10.2016 (а.с.10,13).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що начальник Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області діяв не на підставі, та не у межах повноважень, необґрунтовано, та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження», та повинен був подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачам у виконавчих проваджененях №48515362 (стягувач ФОП ОСОБА_1 ), №48515534 (стягувач ФОП ОСОБА_1 ), №34964487 (стягувач ПАТ Банк Демарк), №44834156 (стягувач ПАТ «Агрохімцентр»), №36688595 (стягувач ПАТ «Полікомбанк»), №35186081 (стягувач ПАТ «Полікомбанк»), №35186145 (стягувач ПАТ «Полікомбанк»), №48348783 (стягувач ТОВ «БСМ ЕНЕРДЖІ») коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих доказів, з урахуванням встановлених фактів суд вважає, що позивачем частково доведено суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування своїх позовних вимог, а тому позов належить задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Палігіна О.П. про відмову в застосуванні положень статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» по зведеному виконавчому провадженню №34264992 щодо виконавчих проваджень №48515362, №48515534, №34964487, №44834156, №36688595, №35186081, №35186145, №48348783 та зобов`язати начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Палігіна О.П. провести дії по зведеному виконавчому провадженню №34264992, в частині що стосується проваджень №48515362, №48515534, №34964487, №44834156, №36688595, №35186081, №35186145, №48348783, в порядку визначеному статтями 34, 35, та 37 Закону України «Про виконавче провадження» та застосувати положення частини третьої статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» - надіслати виконавчі документи по зведеному виконавчому провадженню до центрального органу виконавчої влади для безспірного списання коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачів та зупинити вчинення виконавчих дій по зведеному виконавчому провадженню в порядку статей 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на 05.10.2016) до моменту повідомлення про перерахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачу.

У відповідності до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною третьої цієї статті визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань підлягає сплачена сума судового збору пропорційно до задоволених вимог у розмірі 689,00 грн.

Керуючись ст. ст. 139, 227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Національної академії аграрних наук України» - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Палігіна О.П. про відмову в застосуванні положень статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» по зведеному виконавчому провадженню №34264992 щодо виконавчих проваджень №48515362, №48515534, №34964487, №44834156, №36688595, №35186081, №35186145, №48348783.

Зобов`язати начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Палігіна О.П. провести дії по зведеному виконавчому провадженню № 34264992, в частині що стосується проваджень №48515362, №48515534, №34964487, №44834156, №36688595, №35186081, №35186145, №48348783, в порядку визначеному статтями 34, 35, та 37 Закону України «Про виконавче провадження» та застосувати положення частини третьої статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» - надіслати виконавчі документи по зведеному виконавчому провадженню до центрального органу виконавчої влади для безспірного списання коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачів та зупинити вчинення виконавчих дій по зведеному виконавчому провадженню в порядку статей 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на 05.10.2016) до моменту повідомлення про перерахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на користь Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Національної академії аграрних наук України» 689,00 грн (шістсот вісімдесят дев`ять гривень) судових витрат. відповідно до частини задоволених вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення суду складено 27.02.2020.

Позивач - Державне підприємство «Дослідне господарство «Івківці» Національної академії аграрних наук України» (с. Івківці, Прилуцький район, Чернігівська область, 17580, код ЄДРПОУ 00729847);

Відповідач -Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області (проспект Миру, 43, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 34924518).

Суддя Л.О. Житняк