Рішення № 87861036, 27.02.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року справа № 580/4182/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування,

УСТАНОВИВ:

26.12.2019 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (18029, м.Черкаси, вул. Прикордонника Лазаренка, буд.1; код ЄДРПОУ 38646021) (далі – позивач) про застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі – відповідач) заходів реагування шляхом заборони експлуатації приміщень будівлі ресторанно-готельного комплексу “Водограй”, розташованих за місцем провадження господарської діяльності за адресою: 20603, Черкаська область, м.Шпола, вул. Лозуватська, буд.64, - шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх входів (із накладенням печаток), до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач порушує вимоги законодавства з пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей. Тому задля недопущення таких подій позивач просить суд застосувати вказані заходи реагування.

Ухвалою суду від 27.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче засідання. Також встановлено відповідачу строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та доказів. Згідно з даними рекомендованого повідомлення вказану ухвалу позивач отримав 31.12.2019.

25.10.2019 відповідач подав суду відзив на позов, в якому просив у його задоволенні відмовити. Вважає, що підстави для вжиття заходів реагування судом відсутні, оскільки не доведено створення загрози життю та здоров`ю людей. Наголошує на відсутності складеного за наслідками перевірки припису усунення вимог законодавства з пожежної безпеки. Стверджує, що частково усунув встановлені перевіркою порушення, що свідчить про добросовісність його намірів для усунення порушень. Відповідач стверджує, що заходи, які просить застосувати позивач, унеможливлять доступ до будівлі та усунення порушень, зокрема монтаж протипожежної сигналізації та блискавковідводу. Тому вважає, що відсутні порушення, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, та, відповідно, підстави для задоволення позову.

Ухвалою від 22.01.2020 суд відмовив у задоволенні клопотань позивача (вх. від 22.01.2020 №1903/20 та №1908/20) про залишення позовної заяви без розгляду.

21.02.2020 відповідач подав суду заяву, в якій просив врахувати, що при визначенні ступеню ризику позивач застосував норми постанови КМУ від 29.02.2012 №306, яка скасована постановою КМУ від 27.12.2017 №1043. Також застосував ДСТУ Б.В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будинків і споруд», яка скасована наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації. Сертифікації та якості» від 16.10.2019 №313.

Ухвалами від 21.02.2020, внесеними до протоколу судового засідання, суд задовольнив клопотання позивача (вх. від 18.02.2020) про подальший розгляд справи за відсутності його представника, закрив підготовче провадження, призначив судовий розгляд справи по суті та з огляду на відсутність необхідності виклику та допиту свідків та призначення експертизи, прибуття не всіх учасників спору у судові засідання, вирішив справу розглянути у порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, оцінивши заявлені доводи сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Суд встановив, що позивач зареєстрована фізичною особою-підприємцем з 10.09.2002 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

За наслідками позапланової перевірки відповідача позивач виявив 15 порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що зафіксовані актом від 10.10.2019 №149. Наявність цих порушень відповідачем не оспорена.

Оскільки добровільно відповідач порушення не усунув, позивач звернувся в суд з позовом.

Під час розгляду справи судом з метою перевірки усунення відповідачем виявлених порушень позивач провів позапланову перевірку, результати якої оформлені актом від 12.02.2020 №203, підписаним сторонами без заперечень, яким встановлено наявність не усунених таких порушень:

1) не виконано захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б.В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будинків і споруд»;

2) не проведено вогнезахисну обробку дерев`яних конструкцій будівлі;

3) відсутня декларація відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя, здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до вимог статей 64, 66 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI (далі – КЦЗ України) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Передумовою для звернення до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг згідно з положеннями п.12 ч.1 ст.67 КЦЗ України є загроза внаслідок таких порушень життю та/або здоров`ю людей.

Підставами для звернення до суду для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом, відповідно до ч.2 ст.68 КЦЗ України є встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Оцінюючи підстави для застосування до відповідача заходів реагування суд врахував таке.

Пунктом 33 ч.1 ст.2 КЦЗ України визначено, що пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Пунктами 1, 3, 4 ч.1 ст.7 КЦЗ України передбачено, що цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

За приписами п.21 ч.1 ст.20 КЦЗ України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.50 КЦЗ України джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є потенційно небезпечні об`єкти та об`єкти підвищеної небезпеки.

Частинами 2, 3 ст.55 КЦЗ України передбачено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Пунктами 1, 4, 6 ч.1 ст.70 КЦЗ України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність.

Згідно з висновками Верховного Суду у постанові від 07.08.2019 у справі №810/1820/18, які обов`язкові для врахування судами відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки.

Суд врахував, що відповідач частково усунув зафіксовані актом від 10.10.2019 №149 порушення. Отже, вживав заходи для усунення виявлених порушень.

Надані суду копії укладених відповідачем з ФОП ОСОБА_2 договорів від 25.10.2019: №10-19-ВД про розробку проектної документації на виконання робіт з підвищення вогнестійкості дерев`яних конструкцій, №7-19-БЗ про розробку проектної документації на влаштування пристроїв для захисту будинків і споруд від розрядів блискавки; робочого проекту з підвищення вогнестійкості дерев`яних конструкцій, - підтверджують вжиття відповідачем окремих заходів для усунення порушень, але не є достатніми доказами реального виконання цих робіт, у т.ч. відсутності загрози життю чи здоров`ю людей, що перебувають у його приміщенні.

Доводи відповідача, що ним було усунуто переважну більшість виявлених порушень та вжито ряд заходів, спрямованих на усунення тих, які залишились, що, на його думку, виключає необхідність застосування заходів реагування, суд вважає безпідставними, оскільки зазначені обставини не виключають, а, навпаки, підтверджують наявність порушень вимог пожежної і техногенної безпеки, допущених відповідачем на момент проведення перевірки та, відповідно, існування підстав для застосування заходів реагування з метою усунення небезпеки заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей.

Відповідно до ч.1 ст.57 КЦЗ України початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) здійснюється суб`єктом господарювання на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (далі - декларація), а для суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику - також за наявності позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об`єкта чи приміщення.

Правила пожежної безпеки в Україні затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 №252/26697 (далі – Правила).

Відповідно до п.4 розділу І Правил пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки відповідно до п.2 розділу ІІ Правил є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів. Положеннями вказаного розділу визначено, що керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту. Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ.

Згідно з п.2.5. розділу ІІІ Правил у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Відповідно до п.1.21. розділу IV Правил захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 “Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд”.

Стосовно доводів відповідача, що наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 16.10.2019 №313 скасовано ДСТУ Б.В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будинків і споруд», суд врахував, що станом на час проведення перевірки та складення акту від 10.10.2019 вони були чинними.

Станом на час складення акту від 12.02.2020 чинним є наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 28 травня 2012 року №640, яким введено в дію, як національний стандарт ДСТУ EN 62305:2012 «Блискавкозахист» (європейський стандарт IEC 62305-2010), що складається з ДСТУ EN 62305-1:2012 «Загальні принципи», ДСТУ EN 62305-2:2012 «Керування ризиками», ДСТУ EN 62305-3:2012 «Фізичні руйнування споруд та небезпека для життя людей», ДСТУ EN 62305-4:2012 «Електричні та електронні системи, розташовані в будинках і спорудах».

Отже, скасування ДСТУ Б.В.2.5-38:2008 не позбавляє відповідача обов`язку здійснювати захист будівлі засобами блискавкозахисту.

Як свідчить акт позапланової перевірки від 12.02.2020, вказаних вимог відповідач не дотримався. Зазначені обставини свідчать про загрозу життю та здоров`ю людей під час виконання робіт на об`єктах відповідача.

Сукупності належних і допустимих доказів усунення викладених в акті від 12.02.2020 №203 порушень суду не надано, а, отже, не підтверджено усунення загрози пожежної небезпеки, життю та здоров`ю людей.

Доводи відповідача, що позивач застосував норми недіючої постанови КМУ від 29.02.2012 №306 "Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки" не підтверджені, оскільки вищевказані акти перевірки від 10.10.2019 №149 та від 12.02.2020 №203 не містять посилання на цей нормативно-правовий акт.

Зважаючи на викладене суд дійшов висновку про обґрунтованість оцінки позивачем виявлених та вказаних в акті від 27.12.2019 №190 порушень законодавства з пожежної безпеки, як таких, що спричиняють загрозу життю та здоров`ю людей, що існує на час вирішення спору.

Частиною 1 ст.246 Господарського кодексу України передбачено, що здійснення будь-якої діяльності, що загрожує життю і здоров`ю людей або становить підвищену небезпеку для довкілля, забороняється.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Посилання відповідача на недотримання принципу пропорційності під час застосування такого заходу, як зупинення експлуатації об`єкту, є необґрунтованим, оскільки забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Оскільки позовні вимоги обґрунтовані та доведені стверджувані позивачем факти, наявні підстави для застосування заходів реагування.

Суд врахував, що згідно з ч.2 ст.70 КЦЗ України виключно за рішенням адміністративного суду здійснюється повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг.

Зважаючи, що вказаною нормою не передбачено такого способу, як заборона експлуатації приміщення та території, як про те просить позивач, в цій частині позов є необґрунтованим.

Частина 2 ст.70 КЦЗ України застосовує поняття "зупинення роботи" до підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць. Тому саме в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з урахуванням вказаного позивачем способу - зобов`язання відповідача знеструмити на вказаний період електроживлення та закриття всіх входів із накладенням печаток.

Суд акцентує увагу сторін, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту реального усунення виявлених відповідачем порушень, що зумовили звернення до суду з вищевказаним позовом.

Крім того, застосований захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на реальне забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Він не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення ризику завдання шкоди життю і здоров`ю людей, у тому числі працівникам відповідача.

Щодо розподілу судових витрат суд врахував, що відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки доказів понесення таких витрат суду не надано, відсутні підстави для стягнення судового збору на користь позивача.

Керуючись ст.ст.2, 6, 9, 14, 138-139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (код ЄДРПОУ 38646021) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

Зобов`язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) повністю зупинити роботу приміщень будівлі ресторанно-готельного комплексу “Водограй”, розташованих за адресою: 20603, Черкаська область, м. Шпола, вул. Лозуватська, буд.64, - шляхом знеструмлення електроживлення та закриття всіх входів із накладенням печаток, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зафіксованих в акті від 12.02.2020 №203.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом 30 днів з складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 27.02.2020.