Рішення № 87860821, 26.02.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4255/19

РІШЕННЯ

іменем України

26 лютого 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. , розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Хмельницький обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 19 Рішення Міністерства оборони України, викладеного в протоколі засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 01.11.2019 №143, затвердженого 13.11.2019 т.в.о. Міністра оборони України Руснак І. про відмову ОСОБА_1 , підполковнику у відставці, інваліду ІІ групи, внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини в призначенні одноразової грошової допомоги;

- зобов`язати Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як інваліду ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням ним військової служби, відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 №975".

В обґрунтування позову позивач зазначає, що звернувся до Міністерства оборони України із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини.

Згідно витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 01.11.2019 №143 вбачається, що розглянувши подані позивачем документи, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки ОСОБА_1 змінено групу інвалідності понад дворічний термін. Зазначено, що на час первинного встановлення інвалідності не існувало правової норми щодо виплати одноразової грошової допомоги, також те, що заявником не подано документи, що свідчать про причини та обставини травми, який передбачено законодавством.

Вважаючи таку відмову необґрунтованою, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

На адресу суду відповідач подав відзив на позов, згідно якого посилається на те, що зміна групи інвалідності позивачу мала місце протягом понад дворічного терміну після її первинного встановлення, що є підставою для відмови у виплаті йому одноразової грошової допомоги відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". На думку відповідача, необхідно врахувати правовий висновок Верховного Суду, наведений у постанові від 822/220/18, в якому вказано, що висновок військово-лікарської комісії Міністерства оборони України не є документом, що підтверджує обставини поранення (травми). Просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Позивач скористався правом на подачу відповіді на відзив, в якому вказав, що вважає вказані у відзиві підстави для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги необґрунтованими, просить позов задовольнити.

Від представника третьої особи надійшло пояснення, в якому зазначено, що Хмельницький обласний військовий комісаріат діяв та діє у відповідності до вимог чинного законодавства, просить у задоволенні позову відмовити.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 26.12.2019 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Хмельницький обласний військовий комісаріат.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Встановлено, що ОСОБА_1 , підполковник медичної служби Збройних сил України у відставці, є учасником бойових дій та інвалідом 2-ї групи захворювання, пов`язаним з захистом Батьківщини, що підтверджується Випискою з акта огляду медико-соціальною комісією серії АВ № 1080647 від 06.06.2018, виданої Хмельницькою обласною МСЕК та довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України № 1484 від 08.12.2018.

Після отримання ІІ групи інвалідності та звільнення із військової служби у відставку за пунктом "б" (за станом здоров`я) відповідно до частини 6ї статті 26 Закону України" Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХП, що підтверджується Витягом із наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача збройних сил України від 25.05.2018 №277 позивач, відповідно до положення пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 №975, звернувся до Міністерства Оборони України із заявою про виплату одноразової грошової допомоги.

Хмельницький обласний військовий комісаріат своїм листом № 14/3798/7 від 15.11.2019 направив на адресу позивача копію Витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 01.11.2019 №143, затвердженого 13.11.2019 Тимчасово виконуючим обов`язки Міністра оборони України Руснак І.

У вказаному рішенні, оформленому протоколом від 01.11.2019 №143, Комісія Міністерства оборони України відмовила позивачу з наступних підстав:

- позивач 07.02.1997 під час первинного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю III групи внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії (довідка МСЕК серія 2-18АЖ №061049 від 28.02.1997), а 06.06.2018 під час повторного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю II групи внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини (довідка МСЕК, серія АВ №1080647 від 06.06.2018);

- позивач не має права на одержання одноразової грошової допомоги, оскільки на час встановлення інвалідності в 1997 році не існувало правової норми щодо виплати одноразової грошової допомоги;

- що згідно з абзацом 2 пункту 4 ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пункту 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, у разі зміни інвалідності її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюються, тоді як зміна групи інвалідності у заявника відбулася понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності;

- що позивачем не подано документ, що свідчить про причини та обставини травми, який передбачено пункту 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 № 975, а висновок військово-лікарської комісії МО України від 18.07.1996 №526/8, який поданий разом з іншими документами, не є документом, що свідчить про обставини поранення травми.

На переконання позивача рішення Комісії щодо відмови у призначенні та виплати одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 01.11.2019 № 143 є незаконним і необґрунтованим, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІ) (у редакції, чинній на час звернення позивача до відповідача) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" ( Закон № 2011-ХІІ).

20.12.1991 було прийнято Закон № 2011-ХІІ, який було введено в дію 10.01.1992 постановою Верховної Ради України № 2012-XII "Про порядок введення в дію Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

З набранням чинності Закону № 2011-ХІІ діяла редакція статті 16 цього Закону, відповідно до якої, військовослужбовці, а також військовозобов`язані, призвані на збори, підлягають державному обов`язковому особистому страхуванню на випадок загибелі або смерті в розмірі 100-кратного мінімального прожиткового рівня населення України на час загибелі або смерті, а також в разі поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби (зборів), у розмірі, залежному від ступеня втрати працездатності, що визначається у відсотковому відношенні від загальної суми страхування на випадок загибелі або смерті.

Законом № 328-V статтю 16 Закону № 2011-ХІ викладено в новій редакції, яка діяла з 01.01.2007 до 01.01.2014, та якою було введено поняття "одноразова грошова допомога".

Законом України від 04.07.2012 № 5040-VI "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців", який набрав чинності 01.01.2014 статтю 16 Закону 2011-ХІ викладено в новій редакції та доповнено статтями 16-1-16-4.

Відповідно до статті 16 Закону №2011(в редакції, чинній на час встановлення позивачу ІІ групи інвалідності) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Підставою для отримання одноразової грошової допомоги є встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті. ( п.4)

Відповідно до частини 9 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, прийнятою відповідно до пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ, затверджено Порядок № 975, яким урегульовано призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 975 особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії АВ №1080647 від 06.06.2018 з позивачу встановлено довічно II групу інвалідності, "захворювання, пов`язані із захистом Батьківщини".

Відомості про отримання позивачем одноразової грошової допомоги на час розгляду справи відсутні.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 975 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Право на отримання одноразової грошової допомоги безпосередньо пов`язане з датою встановлення інвалідності та, відповідно, визначається положенням законодавства, яке було чинним саме на той момент, та встановлювало, зокрема, порядок отримання та розмір такої допомоги. Наступна зміна законодавства не впливає на порядок отримання, розмір допомоги тощо, і це відповідає принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 09.11.2018 у справі № 759/5707/16-а.

Станом на лютий 1997 (дату встановлення позивачу інвалідності ІІІ групи) не існувало правової норми щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги такій категорії військовослужбовців. ІІ групу інвалідності позивачу встановлено з 06.06.2018. Отже з цієї дати у позивача виникло право на отримання одноразової грошової допомоги.

На день встановленні ІІ групи інвалідності позивачу діяв Порядок № 975, а тому саме його належить застосовувати у спірних правовідносинах.

Відповідно до пункту 8 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Після встановлення позивачу ІІ групи інвалідності відповідно до довідки МСЕК від 06.06.2018, позивач звернувся до Хмельницького обласного військового комісаріату із заявою про направлення особистих документів до Міністерства оборони України для прийняття рішення про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини. Тобто, в межах строку передбаченого пунктом 8 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ.

Враховуючи встановлені обставини та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності з 06.06.2018, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини.

Аналогічний підхід до застосування наведених вище правових норм висловлено у постановах Верховного Суду від 10.06.2019 у справі №285/4389/17, 21.01.2020 у справі №280/405/19

Відповідно до пункту 12 Порядку № 975 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Пунктом 13 вказаного Порядку визначено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Враховуючи встановлені обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про протиправність рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, як інваліду II групи, що настала внаслідок захворювання пов`язаного із захистом Батьківщини, оформлене протоколом засіданні комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 01.11.2019 № 143.

Суд вважає, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання відповідача вирішити питання про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги із прийняттям відповідного рішення з урахуванням правової позиції суду.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 19 Рішення Міністерства оборони України, викладеного в протоколі засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 01.11.2019 №143, затвердженого 13.11.2019 т.в.о. Міністра оборони України Руснак І. про відмову ОСОБА_1 , підполковнику у відставці, інваліду ІІ групи, внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини в призначенні одноразової грошової допомоги;

Зобов`язати Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як інваліду ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням ним військової служби, відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 №975.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 26 лютого 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач: Третя особа:Міністерство оборони України (пр-т Повітрофлотський, 6, м.Київ, 03168 , код ЄДРПОУ - 00034022) Хмельницький обласний військовий комісаріат (вул. Героїв Майдану, 64, м. Хмельницький, 29000, код ЄДРПОУ 08202826) Головуючий суддя В.В. Матущак