Рішення № 87860598, 26.02.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

26 лютого 2020 р. справа № 520/846/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Старосєльцевої О.В., розглянувши у порядку ст.263 КАС України справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправної та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивач, ОСОБА_1 , у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправною бездіяльності (дії) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні нарахування та виплаті пенсії з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 15 років відповідно до положень частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; 2) зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок, нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з її збільшенням на 1% заробітку за кожен послідуючий рік роботи понад мінімальний стаж 15 років відповідно до положень частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 10.06.2019 року; 3) допустити судове рішення до негайного виконання в частині стягнення заборгованості за 1 місяць.

Аргументуючи вимоги заявник зазначив, що має право на отримання пенсії за віком з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 15 років відповідно до положень частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, з поданим позовом не погодився.

Підставами заперечень проти позову є доводи про те, що розрахунок пенсії позивача здійснюється згідно статей 27, 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Для проведення перерахунку пенсії позивач повинен був звернутись до Управління із заявою оформленою з відповідно до Додатку 3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846 (із змінами), але позивач таким правом не скористався, тому в Управління відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Позивач є інвалідом 3 групи з 01.07.1997р., та віднесена до 1 категорії, як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Позивач перебувала на обліку Управління ПФУ в Московському районі м. Харкова (правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 628 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України") та отримувала пенсію по інвалідності та додаткову пенсію відповідно до ст.ст.50 та 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Вказані обставини підтверджуються довідкою про інвалідність позивача, посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, рішенням Московського районного суд м. Харкова по справі №2а-1750/09 від 03.03.2010р. та рішенням Московського районного суд м. Харкова від 28.07.2010р. по справі №2-12668/2010.

19.06.2019 позивач звернулась до Управління ПФУ в Московському районі м. Харкова з заявою про призначення пенсії за віком у порядку Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно протоколу призначення пенсії від 06.08.2019р. Управлінням ПФУ в Московському районі м. Харкова заява позивача була задоволена.

11.11.2019 р. позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою довільного зразка, з питання перевірки пенсійної справи за ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 14).

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області листом від 12.12.2019р. №10644/02.16-20 повідомило позивача, про відмову у здійсненні відповідного перерахунку та зазначило, що розрахунок пенсії позивача провадиться згідно статей 27, 28 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування“ (далі Закону). Загальний страховий стаж склав 35 років 4 місяці 16 днів та обчислений відповідно до статті 24 Закону, заробітну плату для обчислення пенсії визначено відповідно до статті 40 Закону. (а.с. 15-17).

Не погоджуючись з наслідками перерахунку пенсії, позивач звернулась до суду із зазначеним позовом.

Перевіряючи відповідність закону вчиненого владним суб`єктом у даному випадку управлінського діяння, суд зазначає, що правовідносини з приводу соціального захисту громадянина шляхом одержання коштів як виплат за пенсією унормовані як приписами загальних норм права, до яких належать положення ст. 46 Конституції України, ст. 25 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Закону України “Про пенсійне забезпечення”, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", так і спеціальних норм права, до яких у даному випадку відносяться положення Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Так, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796 від 28.02.1991 (далі Закон №796-XII).

Відповідно до частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 (далі Закон №1058-ІV) за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Таким чином, вказаною нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" або спеціальним Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 15.11.1991р. умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII від 28.02.1991р. або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Частиною 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону № 796-XII право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення пенсії" № 2148-VIII від 03.10.2018р. у статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991р., пункт 2 доповнено "у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У зв`язку з цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в пункті 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ.

Саме цей закон визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.

Згідно з абз.2 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058, за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини.

Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в частині другій статті 56 Закону №796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.

Згідно із цим Законом він дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 28 Закону № 1058 встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи мають право на перерахунок пенсії за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.

Вказаний правовий висновок також викладений в постанові Верховного Суду України від 20.09.2016 року у справі № 21-1255а16, в постанові Верховного Суду від 17.10.2018 року № 610/3718/16-а, постанові Верховного Суду від 06.02.2018 року у справі № 560/675/17, постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року по справі № 610/3718/16-а.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що на позивача поширюються пільги, передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для осіб, віднесених до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Тому, під час призначення пенсії за віком за заявою від 19.06.2019р. підлягає застосування положення пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII.

Згідно з п.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Обов`язок доведення відповідності оскарженого рішення (діяння) закону за критеріями ч.2 ст.2 КАС України у силу ч.2 ст.77 КАС України покладено саме на владного суб`єкта.

Проте, у спірних правовідносинах владний суб`єкт правомірності оскарженого діяння не довів.

Ураховуючи, що відмова у розумінні вчинку як волевиявлення владного суб`єкта управлінського характеру може бути втілена як у рішенні, так і у дії чи бездіяльності, суд з огляду на зміст заявлених вимог вважає за можливе визнати оскаржену відмову протиправною саме як дію адміністративного органу.

Отже, бездіяльність в даному випадку відсутня, оскільки була вчинена відмова.

Стосовно форми звернення заявника, суд зазначає, що у силу правового висновку Верховного Суду від 27.11.2019р. по справі №748/696/17 (адміністративне провадження №К/9901/16284/18) якщо зміст звернення очевидно дає змогу оцінити намір заявника та у разі долучення до звернення усіх необхідних документів, то вимога адміністративного органу про форму заяви є надмірним формалізмом.

Окрім того, у даному випадку заявник ініціював не процедуру призначення чи перерахунку пенсії, а перевірку правильності обчислення страхового стажу за матеріалами пенсійної справи. Відносно саме такого випадку відсутня затверджена форма звернення.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів заявника підтверджений матеріалами справи, що є визначеною процесуальним законом підставою для задоволення позову в частині вимог про визнання протиправними дій Головного управління щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні нарахуванні та виплаті пенсії з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 15 років відповідно до положень частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов`язання владного суб`єкта призначити пенсію позивачу за заявою від 19.06.2019р. з урахуванням частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 19.06.2019 року (з дати звернення позивач з заявою про призначення пенсії) та провести виплату різниці.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом – Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі “Гарсія Руїз проти Іспанії”, від 22.02.2007р. у справі “Красуля проти Росії”, від 05.05.2011р. у справі “Ільяді проти Росії”, від 28.10.2010р. у справі “Трофимчук проти України”, від 09.12.1994р. у справі “Хіро Балані проти Іспанії”, від 01.07.2003р. у справі “Суомінен проти Фінляндії”, від 07.06.2008р. у справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії”) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України судом не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.10 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір”, а доказів понесення інших витрат позивачем не надано.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 поверх, м. Харків, 61022) щодо відмови ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в проведенні нарахування та виплати пенсії з врахуванням положень частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 19.06.2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 поверх, м. Харків, 61022) призначити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсію за заявою від 19.06.2019р. з урахуванням частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 19.06.2019 року та провести виплату різниці і допустити негайне виконання у межах платежу за один місяць.

Позов у решті вимог - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати виготовлення повного судового рішення).

Суддя О.В. Старосєльцева