Рішення № 87860542, 27.02.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/281/20

27 лютого 2020 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

за участю:

секретаря судового засідання Риндюк В.Т.

представника позивача адвоката Будзика Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярошенко Костянтин Юрійович, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс інновація" про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

21 січня 2020 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярошенка Костянтина Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс інновація" про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.12.2019 ВП60941309 щодо примусового виконання виконавчого напису №8469, виданого 19.12.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршадським І.В. щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс інновація" заборгованості в сумі 12920,00 грн., а також плати за вчинення виконавчого напису в сумі 2000,00 грн., всього 14920,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 13.01.2020 позивачем отримано постанову про відкриття виконавчого провадження від 28.12.2019, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Ярошенком Костянтином Юрійовичем (надалі - виконавець чи відповідач) по виконавчому провадженню №60941309 щодо примусового виконання виконавчого напису №8469, виданого 19.12.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршадським І.В. щодо стягнення з позивача на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс інновація" (надалі - третя особа) заборгованості в сумі 12920,00 грн., а також плати за вчинення виконавчого напису в сумі 2000,00 грн., разом 14920,00 грн.

Позивач вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 28.12.2019 винесена приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Ярошенко Костянтином Юрійовичем по виконавчому провадженню №60941309, підлягає визнанню протиправною та скасуванню, оскільки винесена з грубим порушенням норм чинного законодавства України, та згідно з частиною третьою статті 25 Закону №1403-VIII право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

Позивач зареєстрований та фактично проживає у с. Зеленче Теребовлянського району Тернопільської області, а відповідач має право на ведення незалежної професійної діяльності у виконавчому окрузі м. Києва, крім того, у постанові не наведено мотивів, з яких виконавче провадження відкривається у виконавчому окрузі міста Києва, а не у виконавчому окрузі Тернопільської області.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання на 06.02.2020.

03.02.2020 від відповідача приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярошенка Костянтина Юрійовича через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду поступив відзив на позовну заяву.

Заперечуючи щодо позовних вимог відповідач зазначає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки дії приватного виконавця були вчинені відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" та приймаючи рішення для відкриття виконавчого провадження виходив з підстав визначених частиною другою статті 24 Закону, оскільки приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцезнаходженням майна (грошових коштів) боржника.

Одночасно у відзиві на позовну заяву відповідач просив провести розгляд справи без його участі.

06.02.2020 в судовому засіданні розгляд справи відкладено до 18.02.2020 за клопотанням представника позивача.

Представником позивача 18.02.2020 через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду подано відповідь на відзив.

18.02.2020 в судовому засіданні оголошено перерву до 27.02.2020.

27.02.2020 в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав наведених у позовній заяві та відповіді на відзив та просив позов задовольнити повністю.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс інновація" в судове засідання повторно не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату час і місце розгляду справи.

Статтею 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) встановлено, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Відтак, повідомлення учасників справи здійснювалося відповідно до статті 268 КАС України шляхом направлення їм повісток на електронну пошту та поштовим зв`язком.

Згідно з частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень статті 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи у суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах адміністративної справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, судом встановлено наступне

23.12.2019 товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс інновація" звернулося до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярошенка Костянтина Юрійовича із заявою про примусове виконання виконавчого напису виданого приватним нотаріусом Баршацьким Ігорем Вікторовичем Київського міського нотаріального округу за №8469 від 19.12.2019 про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 14120 грн. 00 коп.

В заяві про примусове виконання рішення також повідомлено, що у боржника наявне майно, а саме грошові кошти на рахунку відкритого в АТ "КБ "Приватбанк", платіжна карта НОМЕР_1 , у валюті гривня, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д та відкрито рахунок №242436 у товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс інновація" від 09.05.2019 у валюті гривня.

28.12.2019 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Ярошенком Костянтином Юрійовичем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60941309 з виконання виконавчого напису №8469, виданого 19.12.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В.

Не погоджуючись із постановою приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач, покликаючись на те, що не проживає і не має майна у місті Києві, вважає, що у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярошенка Костянтина Юрійовича не було законних підстав приймати до виконання виконавчий напис №8469 від 19.12.2019 та відкривати виконавче провадження №60941309.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1404-VIII).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Пунктом 4 частини другої статті 23 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" №1403-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1403-VIII) у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

З Єдиного реєстру приватних виконавців України вбачається, що виконавчим округом приватного виконавця Ярошенка Костянтина Юрійовича є м. Київ.

Згідно з частиною другою статті 25 Закон №1403-VIII приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону №1404-VIII приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Згідно частини першої статті 26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати. (частина третя статті 26 Закону №1404-VIII)

За приписами частини першої статті 19 Закону №1404-VIII, право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону №1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Частиною першою статті 24 Закону №1404-VIII визначено, що право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувану.

Судом встановлено, що місце проживання позивача (боржника у виконавчому провадженні) зареєстроване за адресою: с. Зеленче Теребовлянського району Тернопільської області.

В отриманій заяві про примусове виконання рішення стягувача товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс інновація" було зазначено всі необхідні дані про позивача (боржника), місце проживання, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, дані про наявність грошових коштів на рахунку в АТ "КБ "Приватбанк" (платіжна карта №4149 4991 НОМЕР_2 ), наявність рахунку в ТОВ "Фінансова компанія "Фінанс Інновація" (№242436).

Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Згідно вимог статті 179 Цивільного кодексу України, річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492 "Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах", банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів і які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

До системи банківських рахунків для грошового обороту належать такі рахунки: кореспондентські; поточні (поточний з овердрафтом, поточні рахунки типу «Н», «П», карткові рахунки, поточні рахунки виборчих фондів); вкладні (депозитні), кредитні (позичкові), розподільчі тощо.

Частиною 3.1 статті 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Згідно з частинами 6.1, 6.2 статті 6 вказаного Закону, банки мають право відкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам-інвесторам, представництвам юридичних осіб в Україні та фізичним особам). Особи, визначені в пункті 6.1 цієї статті, мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб.

Частинами 7.1, 7.1.4, 7.1.5 статті 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки. Особливості режимів функціонування вкладних (депозитних), поточних рахунків, рахунків умовного зберігання (ескроу) та кореспондентських рахунків визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України та договорами, що укладаються клієнтами та обслуговуючими їх банками. Зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.

Безготівкові кошти розглядаються у доктрині банківського права як такі, що можуть бути об`єктом права власності внаслідок юридичної фікції, яка передбачає також визнання того, що безготівкові кошти знаходяться на відповідному рахунку у банку. Відкинути цю юридичну фікцію, означало б, що безготівкові кошти є недосяжним для звернення на них стягнення, оскільки слід було б визнати, що вони одночасно всюди і ніде не знаходяться, тобто не мають місцезнаходження, інформація про яке є необхідною при вчиненні виконавчих дій і зазначається під час арешту цього майна. Можливість ініціювати операції стосовно безготівкових коштів в іншому місці, окрім як у банку, у якому відкрито відповідний рахунок, не суперечить цій юридичній фікції, яка закріплена також у Законі України "Про виконавче провадження", в якому йдеться про "кошти, які перебувають на рахунках боржника у банках".

Частиною четвертою статті 24 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Верховний Суд у рішенні від 10.09.2018 по справі №905/3542/15 зазначає, що оскільки боржник має відкриті рахунки в банківській установі з місцем реєстрації у місті Києві, і подальші дії приватного виконавця у межах вже відкритого виконавчого провадження не обмежуються виконавчим округом цього виконавця, Суд зазначає, що дії приватного виконавця, який здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва, з відкриття виконавчого провадження шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та подальші виконавчі дії з винесенням постанов про арешт коштів на всіх рахунках боржника - відповідача, відкритих у банківських установах - не суперечать нормам законодавства.

Таким чином, очевидно, що гроші, в тому числі у безготівковій формі, є майном і їхнім місцезнаходженням вважається місцезнаходження фінансової установи, в якій відкритий відповідний рахунок боржника.

У листі-роз`ясненні №23123/16620-33-18/20.5.1 від 11.06.2018, Міністерство юстиції, зокрема зазначає, що відповідно до частини першої статті 190 Цивільного кодексу України, майном, як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. При цьому, виходячи з положень частини першої статті 179, статті 177 цього Кодексу, одним із різновидів майна є гроші.

Зазначеним листом Мін`юст чітко підтвердив позицію щодо можливості приватного виконавця приймати виконавчі документи за місцезнаходженням грошових коштів боржника, у тому числі, коштів, що знаходяться на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що приватним виконавцем Ярошенком К.Ю. з дотриманням вимог Закону №1404-VIII правомірно згідно поданих документів прийнято до виконання виконавчий напис №8469, виданий 19.12.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 28.12.2019 ВП№60941309.

Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наведені в позовній заяві обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярошенка Костянтина Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс інновація" про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.12.2019 ВП 60941309 щодо примусового виконання виконавчого напису №8469, виданого 19.12.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршадським І.В. щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс інновація" заборгованості в сумі 12920,00 грн., а також плати за вчинення виконавчого напису в сумі 2000,00 грн., всього 14920,00 грн. відмовити повністю.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 );

відповідач - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Ярошенко Костянтин Юрійович (місцезнаходження: пров. Музейний 10 каб. 208, м. Київ, 01001);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс інновація" (місцезнаходження: бульвар Вацлава Гавела, буд. 4 оф. 520, Солом`янський район, м. Київ 03124).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення.

Повне судове рішення складено 27 лютого 2020 року.

Головуючий суддя Мартиць О.І.

копія вірна:

Суддя Мартиць О.І.