Рішення № 87860453, 26.02.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/114/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказу, припису та постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 /далі – позивач, ФОП ОСОБА_1 / звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням уточненої позовної заяви) до Управління Держпраці у Полтавській області /далі – відповідач/ про визнання протиправними та скасування наказу Управління Держпраці у Полтавській області №227П від 22 жовтня 2019 року в частині проведення перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , припису про усунення виявлених порушень №ПЛ5269/783/АВ/П від 05 листопада 2019 року та постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ5269/783/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 29 листопада 2019 року /а.с. 109-118, 132-134/.

Позов обґрунтований тим, що відповідачем винесено наказ №227П від 22 жовтня 2019 року про проведення заходу державного контролю стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 без наявних на те правових підстав та сам захід державного контролю проведено з порушенням вимог частини четвертої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо строку здійснення позапланового заходу, статей 4 та 7 вказаного Закону щодо відповідності форми складеного акту №ПЛ5269/783/АВ від 29 жовтня 2019 року уніфікованій формі такого акту, внаслідок чого припис про усунення виявлених порушень №ПЛ5269/783/АВ/П від 05 листопада 2019 року та постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ5269/783/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 29 листопада 2019 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, а також призначено судове засідання /а.с. 120-122/.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 137-139/ зазначив, що штраф накладено на позивача правомірно, оскільки вона допустила порушення вимоги частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України у зв`язку з допуском працівника, ОСОБА_2 , до роботи без укладення з нею трудового договору. Підставою для призначення та проведення інспекційного відвідування позивача стало звернення фізичних осіб. Акт №ПЛ5269/783/АВ від 20 березня 2019 року складений за формою, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики №1338 від 18 серпня 2017 року. Норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", на які посилається позивач у позовній заяві, на орган Держпраці не поширюються в силу частини п`ятої статті 2 цього Закону, а відтак не порушені відповідачем.

25 лютого 2020 року до суду надійшла відповідь на відзив /а.с.169-171/, в якій представник позивача знову зазначила про те, що відповідачем при проведенні інспекційного відвідування порушено положення частини четвертої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо строку проведення вказаного заходу державного контролю.

У судове засідання учасники справи не з`явилися та надали суду клопотання про розгляд справи без їх участі у порядку письмового провадження /а.с. 174-175/.

Згідно з частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Зважаючи на те, що клопотання про проведення судового засідання без їх участі у порядку письмового провадження заявили всі учасники справи, суд визнав за можливе проводити судовий розгляд справи у порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) зареєстрована як фізична особа-підприємець 18 грудня 2018 року та здійснює підприємницьку діяльність у м. Полтаві за видом діяльності: 7.81 "Роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами", що підтверджується загальнодоступними відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

22 жовтня 2019 року до Управління Держпраці у Полтавській області надійшла заява громадян ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 (вх№16-КО1520/01) /а.с. 144/ про проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 , в якій зазначено, що ОСОБА_6 працювала в продуктовому магазині ФОП ОСОБА_1 "Свіжачок" та після звільнення вона дізналася, що трудові відносини з нею не були оформлені, хоча документи надавалися.

Пунктом 1.21 наказу Управління Держпраці у Полтавській області №227П від 22 жовтня 2019 року "Про проведення заходів державного контролю" наказано провести заходи державного контролю щодо відповідності вимогам законодавства про працю ФОП ОСОБА_1 на підставі звернення ОСОБА_3 та ін. №16-М1520/01 від 22 жовтня 2019 року /а.с.143/.

На підставі вказаного наказу заступником начальника Управління Держпраці у Полтавській області Великою Н. видано головним державним інспекторам Козубенку Б., Черкаській А. направлення на проведення заходу державного контролю № 1893 від 22 жовтня 2019 року у період з 22 жовтня 2019 року по 04 листопада 2019 року з питання додержання законодавства про працю в частині належного оформлення трудових відносин ФОП ОСОБА_1 /а.с. 145/.

У період з 22 жовтня 2019 року по 29 жовтня 2019 року головними державними інспекторами Козубенком Б., Черкаською А. проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питання додержання нею вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин /а.с. 152-157/, за результатами якого складено акт №ПЛ5269/783/АВ від 29 жовтня 2019 року /а.с. 152-157/.

В акті №ПЛ5269/783/АВ від 29 жовтня 2019 року зафіксовано порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимоги частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України внаслідок допущення до роботи без укладення трудового договору фізичної особи ОСОБА_2 .

Так, з опису виявленого порушення слідує, що "22 жовтня 2019 року о 14:27 год головними державними інспекторами з метою проведення інспекційного відвідування було здійснено вихід за місцем здійснення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 (магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на ринку "Балковий") та було встановлено, що за вказаною вище адресою знаходиться магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", в якому здійснюється торгівля продуктами харчування. Всередині магазину за прилавком знаходилася особа жіночої статі, яка здійснювала обслуговування покупців з продажу їм продуктів харчування. В усній розмові з державними інспекторами дана особа представилась як ОСОБА_7 (як було встановлено пізніше - ОСОБА_2 ) та повідомила, що працює "на хазяїна", уточнивши потім, що працює у ФОП ОСОБА_1 недавно (приблизно шість днів), з 07:00 год до 20:00 год, та змінює її безпосередньо ОСОБА_1 . На запитання інспекторів чи укладено між нею та ФОП ОСОБА_1 трудовий договір гр. ОСОБА_2 відповіді не дала та повідомила, що працює недавно, трудова книжка знаходиться в неї на руках та відповідного запису туди не внесено. В присутності державних інспекторів ОСОБА_2 зателефонувала роботодавцю, повідомивши її про проведення заходу державного контролю. В телефонній розмові з інспектором ФОП ОСОБА_8 повідомила, що з`явиться в магазині через деякий час. При цьому, під час інспекційного відвідування ОСОБА_2 знаходилась в магазині сама, продаж товарів та розрахункові операції здійснювала самостійно. Будь-які інші особи, у яких би проходила стажування ОСОБА_2 , на момент відвідування в приміщенні магазину були відсутні. Через деякий час до магазину з`явилась ФОП ОСОБА_1 та підтвердила факт того, що громадянка ОСОБА_2 з 16 жовтня 2019 року фактично працює продавцем без укладання трудового договору. Неукладення трудового договору ОСОБА_1 пояснила необхідністю перевірити здатність ОСОБА_2 до такої роботи та виражала наміри укласти такий договір в найкоротший термін. Пояснення, надані ФОП ОСОБА_1 під час усного спілкування, було викладено нею в письмовій формі такого змісту: "Я, ОСОБА_1 повідомляю про те, що ОСОБА_2 знаходиться в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на стажуванні з 16 жовтня 2019 року та вчиться працювати торговим працівником, а також вести облік, і здійснює торговий процес, трудовий договір не укладався". 29 жовтня 2019 року ФОП ОСОБА_1 державному інспектору надано копію трудового договору укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 24 жовтня 2019 року, відповідно до умов якого ОСОБА_2 прийнято на роботу продавцем, а також наказ №1 від 24 жовтня 2019 року, відповідно до якого ОСОБА_2 прийнято на роботу продавцем з 26 жовтня 2019 року з режимом роботи - 40 годин на тиждень. Також було надано копію заяви ОСОБА_2 про прийняття на роботу. Крім того, ФОП ОСОБА_1 державному інспектору було надано копію повідомлення про прийняття працівника ( ОСОБА_2 ) на роботу, яке подано до територіального органу Державної податкової служби 25 жовтня 2019 року, про що свідчить проставлений штамп у верхньому лівому кутку повідомлення. Крім того, 29 жовтня 2019 року ФОП ОСОБА_1 виявила бажання надати додаткові письмові пояснення, в яких повідомила, що є вдовою, самостійно виховує дитину, допущене порушення викликане незнанням законодавства. Викладене вище, свідчить про те, що гр. ОСОБА_2 станом на 14 годину 22 жовтня 2019 року працювала у ФОП ОСОБА_1 без належного оформлення трудових відносин, що є порушенням вимог частини третьої статті 24 КЗпП України в частині допущення працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України "/а.с. 155-156/.

З актом інспекційного відвідування фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ознайомлена та примірник акта отримала 29 жовтня 2019 року, а також поставила відмітку про наявність зауважень до акта /а.с. 156-зворот - 157/.

05 листопада 2019 року інспектором Управління Держпраці у Полтавській області винесено припис про усунення виявлених порушень №ПЛ5269/783/АВ/П, яким фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 зобов`язано усунути порушення вимоги частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України. Примірник вказаного припису надіслано ФОП ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та вручено ОСОБА_1 11 листопада 2019 року /а.с. 158-161/.

29 листопада 2019 року начальником Управління Держпраці у Полтавській області Щербаком С.Л. винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ5269/783/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 125190,00 грн на підставі абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України за порушення вимоги частини третьої статті 24 КЗпПУ в частині допущення працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням керівника /а.с. 167-168/.

Не погодившись із прийняттям відповідачем наказу Управління Держпраці у Полтавській області №227П від 22 жовтня 2019 року в частині проведення щодо неї інспекційного відвідування, припису про усунення виявлених порушень №ПЛ5269/783/АВ/П від 05 листопада 2019 року та постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ5269/783/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 29 листопада 2019 року, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аргументам учасників справи, які мають значення для правильного вирішення справи, суд виходить з такого.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).

Відповідно до частини першої статті 259 КЗпПУ державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11 лютого 2015 року, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до Положення про Управління Держпраці у Полтавській області, затвердженого наказом Держпраці №8 від 04 лютого 2016 року, Управління Держпраці у Полтавській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21 серпня 2019 року /далі – Порядок № 823 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин/.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Підстави для проведення інспекційного відвідування визначені пунктом 5 Порядку №823.

Так, згідно цього пункту Порядку № 823 інспекційні відвідування проводяться з таких підстав: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; 4) за рішенням суду; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДПС та її територіальних органів про: - невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; - факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень; - факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб`єкта господарювання; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: - роботодавців, які нараховують заробітну плату 30 і більше відсоткам працівників менше мінімальної; - роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; - роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; - фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; - роботодавців, в яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці, що завершився; - роботодавців, в яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; - роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів; - роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю; 8) за дорученням Прем`єр-міністра України; 9) за зверненням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 10) за запитом народного депутата; 11) у разі невиконання вимог припису.

Отже, підставою для інспекційного відвідування може бути звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин.

Матеріалами справи підтверджується, що підставою для винесення наказу Управління Держпраці у Полтавській області №227П від 22 жовтня 2019 року щодо проведення заходу державного контролю стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 стала заява громадян ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 22 жовтня 2019 року щодо порушення ФОП ОСОБА_1 правил оформлення трудових відносин стосовно ОСОБА_4 , яка надійшла до Управління Держпраці у Полтавській області та зареєстрована за вх№16-КО1520/01 .

Оскільки лише під час інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 відповідач міг встановити наявність будь-яких правовідносин між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , в т.ч. відносин, не оформлених трудовим договором, суд доходить висновку про наявність у відповідача підстав для винесення наказу №227П від 22 жовтня 2019 року щодо проведення заходу державного контролю стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Окрім того, наказ про проведення заходу державного контролю є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання. А тому такий наказ не відновлює порушені права об`єкта відвідування та не є юридично значимим для нього. Після того, як суб`єктом владних повноважень був реалізований наказ та проведено інспекційне відвідування з оформленням його результатів, негативні наслідки для об`єкта відвідування можуть створювати лише рішення, прийняті за результатами проведеного заходу державного контролю, зокрема припис та постанова про накладення штрафу.

За таких обставин суд не знаходить ані фактичних даних, ані правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу Управління Держпраці у Полтавській області №227П від 22 жовтня 2019 року "Про проведення заходів державного контролю" (в частині пункту 1.21), а відтак і для задоволення відповідної вимоги позивача.

Вирішуючи інші вимоги позивача, а саме: про визнання протиправними та скасування припису про усунення виявлених порушень №ПЛ5269/783/АВ/П від 05 листопада 2019 року та постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ5269/783/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 29 листопада 2019 року, суд виходить з наступного.

Зі змісту акта інспекційного відвідування №ПЛ5269/783/АВ від 29 жовтня 2019 року вбачається, що питання дотримання ФОП ОСОБА_1 правил оформлення трудових відносин стосовно фізичної особи ОСОБА_4 не перевірялися та відповідні порушення не встановлені та актом інспекційного відвідування не зафіксовані. Натомість, інспекційним відвідуванням встановлено порушення правил оформлення трудових відносин стосовно ОСОБА_2 , яка відповідно до підпункту 2 пункту 5 Порядку №823 із заявою (зверненням) про порушення правил оформлення трудових відносин стосовно неї до відповідача не зверталася.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що припис №ПЛ5269/783/АВ/П від 05 листопада 2019 року, яким висунута вимога до позивача усунути порушення, виявлене стосовно іншої фізичної особи ( ОСОБА_2 ), яка із зверненням про порушення правил оформлення з нею трудових відносин до органу праці не зверталася, є протиправним та підлягає скасуванню, а відповідна позовна вимога - задоволенню.

З таких же міркувань, які зазначені судом як підстава для визнання протиправним та скасування припису №ПЛ5269/783/АВ/П від 05 листопада 2019 року, суд виходить, надаючи оцінку постанові про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ5269/783/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 29 листопада 2019 року, адже цією постановою на позивача накладений штраф за порушення, яке вчинене позивачем стосовно іншої фізичної особи ( ОСОБА_2 ), ніж тієї ( ОСОБА_4 ), яка звернулася з заявою від 22 жовтня 2019 року про порушення правил оформлення з нею трудових відносин.

Таким чином, постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ5269/783/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 29 листопада 2019 року також є протиправною та підлягає скасуванню судом.

Отже, позов слід задовольнити частково.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи висновок суду про відмову у задоволенні позову в частині однієї немайнової вимоги та задоволення позову в частині іншої немайнової вимоги, а також майнової вимоги та факт сплати позивачем при зверненні до суду судового збору на загальну суму 5455,00 грн (за кожну немайнову вимогу - по 1921,00 грн та одну майнову вимогу - 1613,00 грн) згідно квитанцій №0.0.1568720191.1 від 28 грудня 2019 року та №0.0.1599916115.1 від 30 січня 2020 року /а.с.49, 119/, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягають витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 3534, 00 грн (1921,00 грн + 1613,00 грн).

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Полтавській області (вул.Пушкіна, буд. 119, м.Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 39777136) про визнання протиправними та скасування наказу, припису та постанови задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати припис про усунення виявлених порушень Управління Держпраці у Полтавській області №ПЛ5269/783/АВ/П від 05 листопада 2019 року та постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Полтавській області №ПЛ5269/783/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 29 листопада 2019 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, буд. 119, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 39777136) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 3534,00 грн (три тисячі п`ятсот тридцять чотири гривні нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк