Ухвала суду № 87860193, 27.02.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 лютого 2020 р. справа № 1440/1677/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідачів1) Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020 2) Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, пр. Центральний, 141-В, м. Миколаїв, 54055

провизнання бездіяльності протиправною і зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

12 листопада 2019 року позивач подав клопотання, в якому просив суд прийняти заходи по забезпеченню виконання судових рішень Миколаївського окружного адміністративного суду та П`ятого апеляційного адміністративного суду по виплаті позивачу суми компенсації в розмірі 7 045,44 грн. та припинення ігнорування ГУ ПФУ в Миколаївській області вказаних вимог.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року зазначене клопотання повернуто позивачеві без розгляду.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач оскаржив ухвалу суду до П`ятого апеляційного адміністративного суду, який постановою від 23 січня 2020 року скасував ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року та направив справу за клопотанням ОСОБА_1 від 12 листопада 2019 року у справі № 1440/1677/18 для продовження розгляду (т. 2 а. с. 174-177).

Ухвалою від 3 лютого 2020 року суд продовжив розгляд клопотання по забезпеченню виконання судових рішень Миколаївського окружного адміністративного суду та П`ятого апеляційного адміністративного суду по виплаті ОСОБА_1 суми компенсації в розмірі 7 045,44 грн.

Зазначеною ухвалою суд просив позивача подати письмові пояснення, в яких зазначити, які саме заходи забезпечення мають бути вжиті судом та якими нормами Кодеск адміністративного судочинства (надалі - КАС України) передбачено вжиття таких заходів.

13 лютого 2020 року позивач подав пояснення до клопотання від 12 листопада 2019 року, в якому наголошує, що протягом 14 місяців ГУ ПФУ в Миколаївській області не виконуються судові рішення у даній справі, а саме: постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2018 року, ухвала П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року, окрема ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2019 року (а. с. 184-186).

Вирішуючи клопотання позивача від 12 листопада 2019 року, суд враховує наступне.

В липні 2018 року позивач подав до Миколаївського окружного адміністративного суду позов, в якому просив суд:

- визнати бездіяльність відповідача 1 щодо невиплати відповідно до рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2018 р. у справі № 814/2756/17 різниці не доплаченої пенсії з 1 січня 2016 р. до 31 грудня 2017 р., в розмірі 22 316,40 грн.;

- зобов`язати відповідача 1 негайно провести виплату відповідно до рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2018 р. у справі № 814/2756/17 різниці не доплаченої пенсії з 1 січня 2016 р. до 31 грудня 2017 р., в розмірі 22 316,40 грн.;

- визнати бездіяльність відповідача 1 щодо не виплати різниці пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та довідки про розмір грошового забезпечення від 21 березня 2018 р., за період з 1 січня 2016 р. до 31 грудня 2017 р., в сумі 6 375,60 грн.;

- зобов`язати відповідача 1 негайно провести виплату різниці пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та довідки про розмір грошового забезпечення від 21 березня 2018 р., за період з 1 січня 2016 р. до 31 грудня 2017 р., в сумі 6 375,60 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 та зобов`язати виплатити компенсацію за втрату частини доходів, в розмірі 4 611,57 грн.;

- зобов`язати відповідача 1 негайно провести виплату моральної шкоди в розмірі 10 мінімальних заробітних плат;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення в даній адміністративній справі.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2018 року у справі № 1440/1677/18 в задоволенні позовних вимог відмовлено (т. 1 а. с. 116-120).

За апеляційною скаргою позивача рішення суду першої інстанції 6 грудня 2018 року переглянуто П`ятим апеляційним адміністративним судом, який частково задовольнив апеляційну скаргу, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду скасував та прийняв нове рішення, яким позов задоволено частково, а саме:

1) визнано протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо невиплати позивачу компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати донорахованої за період з 1 січня 2016 р. до 31 грудня 2017 р. пенсії;

2) відповідача 1 зобов`язано нарахувати і виплатити позивачу компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати донорахованої за період з 1 січня 2016 р. до 31 грудня 2017 р. пенсії, у відповідності до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 159 (надалі - Порядок № 159).

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено (т. 1 а. с. 180-187).

27 грудня 2018 року у справі № 1440/1677/18 видано виконавчий лист (т. 1 а. с. 197).

25 січня 2019 року позивач подав до П`ятого апеляційного адміністративного суду заяву про роз`яснення судового рішення (т. 1 а. с. 203-205). В заяві позивач зазначив, що відповідач листом повідомив його про виконання рішення суду та надав розрахунок компенсації втрати частини доходів, з якого вбачається, що розрахунок такої компенсації проведено відповідачем лише з квітня 2018 р., тоді як на переконання позивача, такий розрахунок необхідно провести з січня 2016 р. Крім того, в листі відповідача вказано, що виплата компенсації буде проводитись в порядку передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649, якою затверджено "Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", що суперечить мотивувальній і резолютивній частині рішення апеляційного суду.

18 лютого 2019 року П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою роз`яснив прийняту ним постанову таким чином, що компенсація втрати частини доходів підлягає нарахуванню позивачу, починаючи з 26 січня 2016 року, тобто з моменту, коли відповідач 1 допустив бездіяльність щодо виплати позивачу пенсії. Стосовно порядку виплати компенсації, суд зазначив, що в цій частині рішення суду є чітким і зрозумілим, не допускає двоякого тлумачення і виплата позивачу компенсації повинна проводитись відповідно до приписів Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку № 159 (т. 1 а. с. 223-227).

28 березня 2019 року позивач подав до Миколаївського окружного адміністративного суду заяву в порядку ст. 383 КАС України, в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача 1, яка полягає у невиконанні постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2018 року та ухвали про його роз`яснення від 18 лютого 2019 року;

- прийняти інші передбачені законом заходи, які здатні забезпечити виконання вищезазначених рішень П`ятого апеляційного адміністративного суду;

- за наявності підстав постановити ухвалу в порядку ст. 249 КАС України (т. 1 а. с. 240-245).

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2019 року вищезазначена заява повернута позивачу (т. 1 а. с. 238-239).

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року ухвала суду першої інстанції скасована, справу направлено для продовження розгляду (т. 2 а. с. 18-22).

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 3 червня 2019 року продовжено розгляд вищевказаної заяви позивача (т. 2 а. с. 25-26).

13 червня 2019 року судом прийнята окрема ухвала, якою:

- визнано протиправною бездіяльність відповідача 1, яка полягає у невиконанні постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2018 р. у справі № 1440/1677/18, з урахуванням ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2019 р. у справі № 1440/1677/18 щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати донорахованої за період з 1 січня 2016 р. до 31 грудня 2017 р. пенсії;

- визнані протиправними дії відповідача 1, які полягають у виплаті позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати донорахованої за період з 1 січня 2016 р. до 31 грудня 2017 р. пенсії у відповідності до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. № 649;

- відповідачу 1 приписано вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли невиконанню постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2018 р. у справі № 1440/1677/18, а також порушенню вимог ст. 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та п. 5 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 159;

- встановлено відповідачу 1 строк для подання відповіді на окрему ухвалу - 15 календарних днів з дня її отримання (т. 2 а. с. 35-39).

3 жовтня 2019 р. П`ятий апеляційний адміністративний суд за апеляційною скаргою відповідача 1 переглянув окрему ухвалу та залишив апеляційну скаргу без задоволення, а окрему ухвалу без змін (т. 2 а. с. 115-120).

Одним з основних принципів адміністративного судочинства є обов`язковість судових рішень. Так, відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з ч. 3 зазначеної статті невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009, метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Судом встановлено, що ГУ ПФУ в Миколаївській області не виконано постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2018 року, ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року та окрему ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року.

Враховуючи, що судові рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області не виконуються, суд дійшов висновку про необхідність встановлення судового контролю за виконанням судових рішень у справі № 144/1677/18 шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Миколаївській області подати до суду звіт про виконання судових рішень.

Роз`яснити ГУ ПФУ в Миколаївській області, що відповідно до ч. 2 ст. 382 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 241-243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) подати до Миколаївського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2018 року у справі № 1440/1677/18, з урахуванням ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року та окремої ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року відповідно до ст. 382 КАС України у місячний строк з дати набрання даною ухвалою законної сили.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.

3. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень КАС України.

Суддя А. О. Мороз