Рішення № 87859999, 27.02.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/3395/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить скасувати рішення Олександрійського районного Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області стосовно відмови ОСОБА_1 в прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 19.11.2019.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що позивачу протиправно відмовлено в прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи це тим, що рішенням сесії Олександрійської районної ради народних депутатів від 28.02.1992 року №96 позивачу надана земельна ділянка площею 50,0 га за рахунок земель запасу на території Косівської сільської ради Олександрійського району у довічне успадковане володіння для ведення селянського (фермерського) господарства.

Проте державний акт на право користування землею серії Б №010497, земельна ділянка, яка знаходиться на території Косівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області загальним розміром 50,0 га для ведення селянського (фермерського) господарства виданий у невідповідності до рішення органу місцевого самоврядування.

Представником позивача подано відповідь на відзив, згідно якої доводи викладені в позовній заяві не спростовані (а.с. 36-38).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 , 12.11.2019 звернувся із заявою про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

До заяви додано технічну документацію із землеустрою, електронні дані.

19.11.2019 державним кадастровим реєстратором Касяненко М.А. надано позивачу рішення № РВ-3500837702019 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав того, що електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа, а також невідповідності поданих документів законодавству, а саме: відповідно до запису № 6 від 05.11.1992 Державний акт серія Б № 010497(який міститься в технічній документації), що виданий ОСОБА_1 , зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право постійного користування землею (а.с .5).

Не погоджуючись із зазначеною відмовою представник позивача звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

На підставі пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15, основними завданнями Держгеокадастру України є, зокрема реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Відповідно до пункту 7 зазначеного Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 15 Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 333 від 29.09.2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 року за №1391/29521, затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру в області.

Згідно з цим Положенням Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством (пп.13 п.4 Положення).

Отже, до повноважень відповідача, як територіального органу Держгеокадастру, належить розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення на території Кіровоградської області.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру установлює Закон України “Про Державний земельний кадастр”.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про Державний земельний кадастр” державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Згідно цієї ж статті державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. №1051 затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру (далі - Порядок № 1051, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), який визначає процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру.

Згідно пункту 66 Порядку №1051 до Державного земельного кадастру державними кадастровими реєстраторами вносяться відомості (зміни до них), зазначені у пунктах 21 - 25 цього Порядку, про об`єкти Державного земельного кадастру.

Приписами пункту 67 Порядку №1051 визначено, що внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України “Про Державний земельний кадастр” та цього Порядку.

Забороняється вимагати для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених Законом України “Про Державний земельний кадастр”.

Документи, які є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам: текст документів має бути написаний розбірливо; документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; документи мають відповідати вимогам Закону України “Про Державний земельний кадастр” та цього Порядку.

З аналізу наведених норм, суд приходить до висновку, що Законом України “Про Державний земельний кадастр” та Порядком №1051 чітко визначено підстави та порядок прийняття Державним кадастровим реєстратором рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Крім того, суд звертає увагу, що основним документом для реєстрації земельної ділянки є погоджена відповідно до законодавства документація із землеустрою.

Судом встановлено, що позивачем подано повний пакет документів для здійснення реєстраційних дій.

Також, встановлено, що відповідно до державного акту на право користування землею серії Б №010497 виданого громадянину ОСОБА_1 , земельна ділянка, яка знаходиться на території Косівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області загальним розміром 50,0 га для ведення селянського/ фермерського господарства передана у приватну власність, даний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право користування землею за №6 (а.с.8-9).

Доказів того, що даний державний акт був скасований в судовому порядку суду не надано.

Згідно з оскаржуваним рішенням єдиною підставою прийняття Державним кадастровим реєстратором рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру є те, що документи не відповідають чинному законадавству.

На переконання суду, наведена відповідачем підстава для прийняття оскарженого рішення не узгоджується з приписами Закону України “Про Державний земельний кадастр” та Порядок №1051, які чітко визначають підстави та порядок прийняття Державним кадастровим реєстратором рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, з огляду на наступне.

Частина 6 статті 24 Закону України “Про Державний земельний кадастр” визначає підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки, а саме:

- розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;

- подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі;

- невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

- знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Суд зауважує, що зазначений перелік підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідачам не доведено належними доказами, що подані позивачем документи не відповідають чинному законодавству.

Таким чином позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

При зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн.

З огляду на викладене, відповідно до ст. 139 КАС України, судовий збір у розмірі 768,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України, серії НОМЕР_1 , виданий Олександрійським РВ УМВД України в Кіровоградській області 27.02.1997 року; реєстраційний номер облікової картки платника податків – відсутній) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 39767636) про скасування рішення - задовольнити.

Скасувати рішення державного кадастрового реєстратора Касяненко М.А. від 19.11.2019№ РВ-3500837702019 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-296 та пунктом 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун