Рішення № 87859849, 17.02.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2020 р. справа № 300/2021/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Могили А.Б.

за участі:

секретаря судового засідання Фолезюк Р.В.,

представника позивача Федорців О.О.,

представника відповідача Соботника В.Й.

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерства Фінансів України Наталич А.А.,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління Державної казначейської служби у м.Івано-Франківську Куцан О.І.,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Івано-Франківської міської ради Буджака В.М.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство Фінансів України, Управління Державної казначейської служби у м.Івано-Франківську до Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Івано-Франківська міська рада про стягнення простроченої заборгованості за договором субкредитування в сумі 54237594,68 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося в суд із позовною заявою Комунального підприємства "Івано-Франківськводоектотехпром" про стягнення простроченої заборгованості за договором субкредитування в сумі 43821971,45 грн.

Третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача визначено Міністерство Фінансів України та Управління Державної казначейської служби у м.Івано-Франківську, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Івано-Франківську міську раду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за Комунальним підприємством "Івано-Франківськводоектотехпром" рахується прострочена заборгованість перед державним бюджетом у сумі 43821971,45 грн.

Позивачем двічі – 02.12.2019 та 10.01.2020 подавалися суду заяви про зміну позовних вимог. Згідно заяви від 10.01.2020 Головне управління ДПС в Івано-Франківській області просить стягнути з відповідача 54237594,68 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Комунальним підприємством "Івано-Франківськводоектотехпром" укладено Угоду № 28000-04/207 від 10.12.2007 та договір № 28010-02/108 від 14.09.2010 про субкредитування з Міністерством фінансів України, Міністерством з питань житлово-комунального господарства України про використання сум Позики, що надається Україні Міжнародним банком реконструкції та розвитку. Управлінням Державної казначейської служби у м. Івано-Франківську направлено Головному управлінню ДПС в Івано-Франківській області подання від 23.12.2019 №№ 12.1, 12.2, 12.3, згідно яких Комунальним підприємством "Івано-Франківськводоектотехпром" допущено заборгованість до державного бюджету за субкредитними угодами (договорами) в загальній сумі 54237594,68 грн. Пунктом 9 ст. 17 Бюджетного кодексу України, п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 та розділом ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України перебачено право контролюючих органів стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Відповідач 06.11.2019, 16.12.2019, 27.01.2020 скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та на заяви позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до яких проти позову заперечив. У відзиві від 27.01.2020 зазначив, що Головне управління ДПС в Івано-Франківській області на підтвердження наявності боргу посилається тільки на подання Управління Державної казначейської служби України у м. Івано - Франківську №12.2 від 23.12.2019 та №12.3 від 23.12.2019. При цьому контролюючим органом не надано доказів надання позики та її отримання Комунальними підприємством "Івано-Франківськводоектотехпром", як і не надано відповідних розрахунків суми основного боргу та пені за договором про субкредитування №28010-02/108 від 14.09.2010 та за угодою про субкредитування №28000-04/207 від 10.12.2007. Відповідач також не вказує за який період виникла заборгованість та станом на яку дату заборгованість становить 54237594,68 грн. Тобто єдиними доказами наявності заборгованості є вищевказані подання органу казначейської служби. В силу Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №174 від 02.03.2011 подання носить лише обліковий, інформативний характер щодо наявності суми простроченої заборгованості за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою перед державою. Отже, самі подання не можуть бути належними доказами наявності заборгованості.

У письмових поясненнях Міністерство Фінансів України зазначило, що між Комунальним підприємством “Івано-Франківськводоекотехпром” і Міністерством фінансів України, Міністерством з питань житлово-комунального господарства України укладено договори субкредитування про використання сум Позики, що надається Україні Міжнародним банком реконструкції та розвитку. Згідно вищевказаних договорів субкредитування Мінфін (Субкредитор) надає Комунальному підприємству "Івано-Франківськводоектотехпром" субкредит за рахунок коштів позики, яку погодився надати Україні МБРР на строк та на умовах, що визначені цими договорами, а субпозичальник, у свою чергу зобов`язується повернути отриману суму субкредиту, сплатити відсотки за користування ним та здійснити інші, пов`язані з таким користуванням платежі. Міністерство фінансів України листами, до яких були додані відповідні розрахунки, повідомляло відповідача про необхідність сплати коштів по субкредиту, відповідно до умов статті V укладених договорів та попереджувало Підприємство, що у разі несвоєчасного здійснення платежу, на підставі п.14.2 Договору субкредитування, будуть застосовувані штрафні санкції в обсягах та порядку, встановленому для цього чинним законодавством України. При цьому, між Комунальним підприємством “Івано-Франківськводоекотехпром” та Міністерством фінансів України було підписано відповідні акти звірки розрахунків. Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 № 174 затверджено Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості. Відповідно до п.3 вказаного Порядку облік заборгованості, в тому числі простроченої, за кредитами ведеться Мінфіном та банком-агентом у валюті кредиту, в якій вони надані. Облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою ведеться органами Державної казначейської служби у валюті бюджетної позички/фінансової допомоги, в якій вони надані (пункт 6 Порядку). Пунктом 11 Порядку встановлено, що пеня нараховується: Мінфіном на прострочену заборгованість за кредитами; територіальними органами Державної казначейської служби за місцем реєстрації боржника на прострочену заборгованість за бюджетними позичками/фінансовою допомогою. У зв`язку з неповерненням відповідачем коштів своєчасно і в повному обсязі та з метою захисту інтересів держави прострочена заборгованість Комунального підприємства “Івано-Франківськводоекотехпром” підлягає до стягнення в судовому порядку.

Управління Державної казначейської служби у м.Івано-Франківську правом на поданням письмових пояснень не скористалося.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Івано-Франківська міська рада проти позову заперечила, з підстав зазначених у письмових поясненнях, які за змістом відповідають обґрунтуванням відповідача наведеними у відзивах на позовну заяву.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 відкрито провадження в даній справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.12.2019.

Згідно з ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 закрито підготовче провадження в даній адміністративній справі та розпочато розгляд справи по суті.

Судом, ухвалою від 14.01.2020 в задоволенні заяви відповідача про закриття провадження у даній справі відмовлено.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав викладених в позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог. Просила стягнути з Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром" прострочену заборгованість в сумі 54237594,68 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначив, що заявлені вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Представник Міністерства Фінансів України у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Представник Управління Державної казначейської служби у м.Івано-Франківську у судовому засіданні позовні вимоги підтримала. Вказала, що відповідно до ст.17 Бюджетного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №174 Управлінням направлено Головному управлінню ДПС в Івано-Франківській області подання від 23.12.2019 №№ 12.1, 12.2, 12.3 для ведення претензійно-позовної роботи щодо стягнення простроченої заборгованості за субкредитними угодами (договорами) в загальній сумі 54237594,68 грн., яка обліковується за Комунальним підприємством "Івано-Франківськводоекотехпром".

Представник Івано-Франківської міської ради в судовому засіданні проти позову заперечив.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, пояснення представників третіх осіб, дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

Судом встановлено, що між Міністерством фінансів України (Субкредитор), Міністерством з питань житлово-комунального господарства України та Комунальним підприємством "Івано-Франківськводоекотехпром" (Субпозичальник) укладено Угоду про субкредитування № 28000-04/207 від 10.12.2007 про використання сум Позики, що надається Україні Міжнародним банком реконструкції та розвитку (Угода про позику (Проект розвитку міської інфраструктури) №4869-UA від 26.05.2008) (т.1 а.с.53 - 70, 217 - 234).

За умовами Угоди про субкредитування №28000-04/207 від 10.12.2007 Субкредитор рекредитує Субпозичальнику частину коштів Позики у сумі, що включає одноразову комісію і не перевищує 7 170 000,00 дол. США (Субкредит) на платній, зворотній, строковій основі, а Субпозичальник зобов`язується використовувати надані кошти у відповідності з умовами цієї Угоди, Угоди про позику, Угоди про виконання проекту, виконувати інші зобов`язання, передбачені цією Угодою, Угодою про виконання проекту, повернути отриману суму Субкредиту, сплатити відсотки за користування ним та інші платежі, нараховані згідно з положеннями цієї Угоди (п.2.1 Угоди).

Згідно п. 5.1, п.5.7 Угоди Субпозичальник погашає основну суму Субкредиту відповідно до графіку погашення, що міститься у додатку до цієї Угоди. У разі зміни графіку погашення позики, викладеного у Додатковій статті 3 Угоди про позику, відповідні зміни вносяться до графіку погашення Субкредиту, що оформлюється додатковою угодою до цієї Угоди. Погашення, обслуговування Субкредиту та сплата будь-яких платежів за цією Угодою здійснюється шляхом перерахування Субпозичальником гривневого еквіваленту відповідної суми у валюті Позики (за офіційним курсом НБУ на день перерахування коштів) на вказаний Субкредитором рахунок.

Субпозичальник, згідно підпункту 8.1.4 пункту 8.1 Угоди зобов`язаний своєчасно здійснювати платежі в рахунок погашення боргу по основній сумі Субкредиту, комісійних по зобов`язаннях, відсотках, маржі та інших платежах, передбачених цією Угодою, інформувати Субкредитора в триденний термін про зміни банківських установ, у яких знаходяться рахунки Судпозичальника в національній та іноземній валюті (підпункт 8.1.4 пункту 8.1 Угоди).

За невиконання або неналежне виконання Субпозичальником своїх обовязків зі своєчасного повернення основної суми Субкредиту, сплати відсотків за користування ним та інших платежів за цією Угодою, Субпозичальник сплачує Субкредитору пеню з розрахунку 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який стягується пеня, від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу, в порядку, визначеному чинним законодавством України (п.14.2 Угоди).

Пунктом 6.1 Угоди встановлено, що засобом забезпечення виконання Субпозичальником своїх зобов`язань за цією Угодою є Договір гарантії, укладений між Міністерством фінансів України та Івано-Франківською міською радою.

Сторонами Угоди укладено додаткові угоди до Договору про надання субкредиту від 10.12.2007 №28000-04/207, а саме: №28000-04/207-1 від 18.07.2008; №28000-04/207-2 від 29.12.2009; №28000-04/207-3 від 25.10.2011; №28000-04/207-4 від 09.09.2015; №28000-04/207-5 від 14.03.2016; №28000-04/207-6 від 07.04.2016 (т.1 а.с.38 - 52).

Крім того, між Міністерством фінансів України (Субкредитор), Міністерством з питань житлово-комунального господарства України та Комунальним підприємством "Івано-Франківськводоекотехпром" (Субпозичальник) укладено Договір про субкредитування № 28010-02/108 від 14.09.2010 про використання сум Позики, що надається Україні Міжнародним банком реконструкції та розвитку (Угода про позику (Проект розвитку міської інфраструктури) №4869-UA від 26.05.2008) за умовами якого Субкредитор рекредитує Субпозичальнику частину коштів Позики, включаючи одноразову комісію, у сумі, що не перевищує 1 456 298,70 дол. США (т. 1 а.с. 18 - 36).

Засобом забезпечення виконання Субпозичальником своїх зобов`язань за цим Договором є гарантія Івано-Франківської міської ради від 07.09.2010 №1, надана Івано-Франківською міською радою Міністерству фінансів України (п.6.1 Договору).

До вказаного договору Сторонами укладено додаткові угоди №28010-02/108-1 від 25.10.2011, №28010-02/108-2 від 21.11.2012, №28010-02/108-3 від 09.09.2015, №28010-02/108-4 від 14.03.2016, №28010-02/108-5 від 07.04.2016 (т. 1 а.с. 72 - 85).

Судом встановлено, що відповідач не в повному обсязі виконував зобов`язання щодо повернення коштів, отриманих за Угодами про субкредитування №28000-04/207 від 10.12.2007 та № 28010-02/108 від 14.09.2010, що призвело до утворення заборгованості перед державним бюджетом України, що не заперечувалося відповідачем в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частиною 3 ст.17 Бюджетного кодексу України встановлено, що державні (місцеві) гарантії надаються на умовах платності, строковості, а також забезпечення виконання зобов`язань у спосіб, передбачений законом.

Обов`язковою умовою надання державної (місцевої) гарантії є укладення договору між Борговим агентством України (відповідним місцевим фінансовим органом) та суб`єктом господарювання про погашення заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста) за виконання гарантійних зобов`язань. Істотними умовами такого договору мають бути зобов`язання суб`єкта господарювання: внести плату за надання державної (місцевої) гарантії; надати майнове або інше забезпечення виконання зобов`язань за гарантією; відшкодувати витрати державного (місцевого) бюджету, пов`язані з виконанням гарантійних зобов`язань; сплатити пеню за прострочення відшкодування зазначених витрат. Пеня нараховується за кожний день прострочення сплати заборгованості у національній валюті з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день нарахування пені; надати гаранту права на договірне списання банком коштів з рахунків суб`єкта господарювання на користь гаранта. Згідно вимог ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.9 ст.17 Бюджетного кодексу України прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб`єкта господарювання органами доходів і зборів, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання.

Таким чином, заборгованість у даних спірних правовідносинах є такою, на яку нараховується пеня в порядку ч. 9 ст. 17 Бюджетного кодексу України.

Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста) не поширюється.

Постановою Кабінету Міністрів України №174 від 02.03.2011 затверджено Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості.

Зазначений Порядок регламентує дії органів виконавчої влади та банків-агентів, які від імені або за дорученням центральних органів виконавчої влади надали суб`єктам господарювання кредити, залучені державою або під державні гарантії, а також дії Мінфіну, який надав бюджетні позички/фінансову допомогу у 1993-1998 роках, та які здійснюють їх обслуговування і ведуть облік заборгованості за ними з метою забезпечення реалізації права вимоги погашення простроченої заборгованості перед державою за такими кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою; встановлює механізм нарахування пені Мінфіном на суми простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та територіальними органами Державної казначейської служби на суми простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Мінфіном у 1993-1998 роках.

Пунктом 3 вказаного Порядку встановлено, що облік заборгованості, в тому числі простроченої, за кредитами ведеться Мінфіном та банком-агентом у валюті кредиту, в якій вони надані.

Облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою ведеться органами Державної казначейської служби у валюті бюджетної позички/фінансової допомоги, в якій вони надані (пункт 6 Порядку).

Згідно п.10 Порядку з метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом: інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені; нараховують пеню та інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені.

Нарахування пені, згідно п. 11 Порядку, починається з моменту виникнення простроченої заборгованості і припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання повинне бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором про надання кредиту, бюджетної позички/фінансової допомоги.

Відповідно до п 12 пеня нараховується: Мінфіном на прострочену заборгованість за кредитами; територіальними органами Державної казначейської служби за місцем реєстрації боржника на прострочену заборгованість за бюджетними позичками/фінансовою допомогою.

Якщо облік заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою здійснюється Державною казначейською службою, її територіальні органи нараховують пеню на підставі інформації про суми простроченої заборгованості, що надійшли від Державної казначейської служби відповідно до пункту 9 цього Порядку.

В п.15 Порядку зазначено, що прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.

Судом встановлено, що Міністерством Фінансів України неодноразово направлялися листи (з відповідними розрахунками) Комунальному підприємству "Івано-Франківськводоекотехпром" про необхідність сплати заборгованості за Угодою про субкредитування № 28000-04/207 від 10.12.2007 та Договором про субкредитування № 28010-02/108 від 14.09.2010 (т. 1 а.с. 154 - 189).

Відповідач не заперечує наявність простроченої заборгованості за Угодою про субкредитування № 28000-04/207 від 10.12.2007 та за Договором про субкредитування № 28010-02/108 від 14.09.2010, однак зазначає що розмір такої заборгованості визначений невірно.

З цього приводу Комунальним підприємством "Івано-Франківськводоекотехпром" було направлено листи до Управлінню Державної казначейської служби у м.Івано-Франківську із вимогою переглянути суму заборгованості, а також до Міністерства Фінансів України щодо проведення у відповідність актів звірки взаєморозрахунків за Угодою про субкредитування № 28000-04/207 від 10.12.2007 та Договором про субкредитування № 28010-02/108 від 14.09.2010 (т. 2 а.с. 15 - 28, 54).

Як наслідок, Комунальним підприємством "Івано-Франківськводоекотехпром" та Міністерством Фінансів України складено та підписано акти звірки розрахунків станом на 11.07.2019, 01.09.2019, 01.11.2019 за Угодою про субкредитування № 28000-04/207 від 10.12.2007 та Договором про субкредитування № 28010-02/108 від 14.09.2010 (т.1 а.с. 190 -191, т.3 а.с. 59-66, 108 - 115).

При цьому позивачем частково погашалася заборгованість перед державним бюджетом за субкредитними угодами, укладеними з Міністерством фінансів України у рамках спільних із Міжнародним банком реконструкції і розвитку проектів, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями та не заперечувалося представником позивача (т.3 а.с. 53 - 55).

У зв`язку з неналежним виконанням Комунальним підприємством "Івано-Франківськводоекотехпром" зобов`язань щодо повернення коштів, Управлінням Державної казначейської служби у м.Івано-Франківську надіслано Головному управлінню ДПС в Івано-Франківській області подання щодо стягнення простроченої заборгованості перед державним бюджетом за субкредитними угодами.

Згідно подання № 12.2 від 23.12.2019 та подання №12.3 від 23.12.2019 за Комунальним підприємство "Івано-Франківськводоекотехпром" станом на 01.12.2019 рахується заборгованість, а саме:

- за основною сумою боргу - повернення позик, наданих для фінансування проектів розвитку за рахунок коштів, залучених державою за Угодою про субкредитування № 28000-04/207 від 10.12.2007 - 24 728 232,68 грн.;

- за основною сумою боргу - повернення позик, наданих для фінансування проектів розвитку за рахунок коштів, залучених державою за Договором про субкредитування № 28010-02/108 від 14.09.2010 - 16 372 509,23 грн.;

- за Угодою про субкредитування № 28000-04/207 від 10.12.2007 нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо - економічної діяльності, за невиконання зобов`язань та застосовані штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства - 7 582 337,74 грн.;

- за Договором про субкредитування № 28010-02/108 від 14.09.2010 - 16 372 509,23 грн. нараховано пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо – економічної діяльності, за невиконання зобов`язань та застосовані штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства - 5 554 515,03 грн. (т. 3 а.с. 130, 131)

Доказів оскарження відповідачем подання Управлінням Державної казначейської служби у м.Івано-Франківську № 12.2 від 23.12.2019 та 12.3 від 23.12.2019 суду не надано.

Таким чином, загальна сума простроченої заборгованості Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром" становить 54 237 594,68 грн.

Підпунктом 20.1.19 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Згідно п.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України погашення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу.

Системний аналіз п. 9 ст. 17 Бюджетного кодексу України, п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20, п.41.1 ст.41, п.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, з урахуванням приписів п.15 Порядку № 174 від 02.03.2011 в сукупності встановлюють право контролюючих органів стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному Податковим кодексом України для стягнення податкового боргу.

Тобто на відносини щодо повернення коштів за субкредитними угодами поширюється законодавство, яке регулює відносини щодо несвоєчасного повернення коштів за іноземними кредитами, наданими під державні гарантії, у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників, а тому посилання відповідача про те, що подання Управління Державної казначейської служби у м.Івано-Франківську не можуть бути належними доказами наявності заборгованості та мають обліковий, інформативний характер є необґрунтованими.

Згідно з п.1 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п.95.4 ст.95 Податкового кодексу України).

У зв`язку з наведеним, станом на день розгляду справи за позивачем залишається непогашеною заборгованість в сумі 54 237 594,68 грн.

Таким чином, позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство Фінансів України, Управління Державної казначейської служби у м.Івано-Франківську до Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Івано-Франківська міська рада про стягнення простроченої заборгованості за договором субкредитування в сумі 54237594,68 грн. підлягає до задоволення.

При цьому, в судовому засіданні від 17.02.2020 Комунальним підприємством "Івано-Франківськводоекотехпром" подано суду клопотання про розстрочення виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду в справі за №300/2021/19 про стягнення з рахунків у банках, що обслуговують Комунальне підприємство "Івано-Франківськводоекотехпром" та за рахунок готівки, що йому належить в дохід державного бюджету простроченої заборгованості за договором субкредитування в розмірі 54237594, 68 грн.

Заява мотивована тим, що заборгованість в розмірі 54237594, 68 грн. негативно вплине на платоспроможність і фінансовий стан Підприємства. В умовах постійного приросту вартості енергоносіїв, матеріалів, витрат на заробітну плату та послуг, які надаються підприємству, погашення боргу за сумою субкредитів одноразово може призвести до припинення надання послуг з водопостачання та водовідведення у м.Івано-Франківську, прилеглих до нього сіл та м.Тисмениця, несплати податкових платежів та виникнення штрафних санкцій.

Відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення визначає стаття 378 Кодексу адміністративного судочинства України.

За приписами частини 1 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Частиною 1 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Судом клопотання про розстрочення виконання судового рішення розглянуто одночасно з постановленням рішення в даній адміністративній справі.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з положеннями частини 4 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Із системного аналізу наведеної статті слідує, що відстрочення, розстрочення виконання рішення суду здійснюється у виняткових випадках і є правом, а не обов`язком суду, а відповідне рішення приймається судом на основі закону та власних переконань.

Необхідною умовою для надання відстрочення виконання рішення суду є наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.

При цьому, підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути лише конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

Виходячи з наведеного, вирішуючи питання про можливість відстрочення виконання рішення суду про стягнення заборгованості, в першу чергу підлягають встановленню наявність обставин, які ускладнюють виконання рішення і впливають на спроможність оплатити вказану заборгованість.

Основною обставиною, що ускладнює виконання судового рішення Комунальним підприємством "Івано-Франківськводоекотехпром" вказано відсутність коштів, на підтвердження чого суду надано оборотно – сальдові відомості, довідку про середньомісячні платежі від 03.02.2020 та інформацію щодо заборгованості з різниці між фактичними витратами та тарифами на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення для населення станом на 01.01.2020.

З огляду на вищенаведене та зазначені відповідачем обставини, які в сукупності свідчать про його скрутне фінансове становище, суд дійшов до висновку про наявність об`єктивних обставин, які ускладнюють виконання судового рішення та підтверджують те, що Комунальне підприємство "Івано-Франківськводоекотехпром" не має можливості виконати рішення суду, сплативши заборгованість одним платежем.

Таким чином, враховуючи підстави, на які посилається Підприємство щодо розстрочення виконання даного судового рішення, з метою дотримання розумного балансу між інтересами позивача та реальними можливостями Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром" погасити заборгованість, суд дійшов до висновку про наявність підстав для розстрочити виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду в справі за №300/2021/19 від 17.02.2020 на 12 місяців, починаючи з дня ухвалення рішення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Комунальне підприємство "Івано-Франківськводоекотехпром" (код ЄДОПОУ 32360815, вул.Ботанічна,2, м.Івано-Франківськ) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід державного бюджету прострочену заборгованість за договором субкредитування в розмірі 54237594 (п`ятдесят чотири мільйони двісті тридцять сім тисяч п`ятсот дев`яносто чотири)грн.68 коп.

Розстрочити виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду за №300/2021/19 від 17.02.2020 про стягнення з рахунків у банках, що обслуговують Комунальне підприємство "Івано-Франківськводоекотехпром" та за рахунок готівки, що йому належить в дохід державного бюджету простроченої заборгованості за договором субкредитування в розмірі 54237594 (п`ятдесят чотири мільйони двісті тридцять сім тисяч п`ятсот дев`яносто чотири) грн.68 коп. на 12 (дванадцять) місяців, починаючи з дня ухвалення рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.

Рішення складене в повному обсязі 27 лютого 2020 р.