Рішення № 87859753, 26.02.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 лютого 2020 року Справа № 280/4117/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопост» (69098, м. Запоріжжя, вул. Полякова, буд. 3-а, к. 29, код ЄДРПОУ 38840023)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопост» (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач 1) до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 2), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0011521407 від 02 серпня 2019 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0011531407 від 02 серпня 2019 року.

Ухвалою судді від 29 серпня 2019 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначено на 19 вересня 2020 року.

Ухвалою суду від 19 вересня 2019 року провадження у справі зупинено до 06 листопада 2019 року.

06 листопада 2019 року провадження у справі поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

06 листопада 2019 року протокольною ухвалою суду підготовче засідання відкладено до 03 грудня 2019 року.

Ухвалою суду від 03 грудня 2019 року провадження у справі зупинено до 14 січня 2020 року.

14 січня 2020 року провадження у справі поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

Ухвалою суду від 14 січня 2020 року закрито підготовче провадження у справ та справу призначено до розгляду по суті на 28 січня 2020 року.

28 січня 2020 року від представника позивача до суду надійшла заява, в які просить суд розглянути справу за відсутності представника в порядку письмового провадження.

Представник Головного управління ДФС у Запорізькій області проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечив, про що свідчить її підпис на клопотанні.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.

Так, позовна заява обґрунтована тим, що наведені відповідачем в акті перевірки аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарської операції між позивачем та його контрагентами, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказує, що лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних та допустимих доказах. Зазначає, що в акті перевірки не міститься жодних посилань на наявність між позивачем та його контрагентам взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Позивач акцентує увагу на тому, що частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином вказує на те, що податкові повідомлення рішення №0011521407 від 02 серпня 2019 року, №0011531407 від 02 серпня 2019 року. Просить суд позовні вимоги задовільними повністю.

Представник Головного управління ДФС у Запорізькій проти адміністративного позову заперечувала з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.№42146 від 10 жовтня року), відповідно до якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, підпункту 14.1.36 , підпункту 14.1.181, підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПКУ, в результаті чого занижено ПДВ на суму 1456433 грн. та підпункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 ПКУ, в результаті чого занижено податок на прибуток приватних підприємств на суму 1310790 грн. Вказує, що зазначені порушення виникли у зв`язку із не підтвердженням під час проведення документальної позапланової перевірки здійснення господарських взаємовідносин з ТОВ «Промкапіталтрейд», ТОВ «Елада Трейд», ТОВ «Сюрвеєр», ТОВ «Бріск-Торг», ТОВ «Євротезіс», ТОВ «Буд-Інженерія», ТОВ «Білд-Вікс», ТОВ «Сорцеф», ТОВ «Лоріон», ТОВ «ВВП Холдинг», ТОВ «Ізотранс», ТОВ «Будмакстрой». Також посилається на вироки суду та кримінальні провадження відкриті відносно посадових осіб контрагентів позивача. У відзиві просить суд відмовити у задоволенні позовної в повному обсязі.

Так, розглядаючи справу судом встановлено наступне.

На підставі направлення від 27 березня 2019 року №631 та наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 27 березня 2019 року № 1200, відповідно до підпунктів 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податковою кодексу України, проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопост» з питань дотримання вимог податковою законодавства України при визначенні по взаємовідносинам ТОВ «Промкапіталтрейд», ТОВ «Елада Трейд», ТОВ «Сюрвеєр», ТОВ «Бріск-Торг», ТОВ «Євротезіс», ТОВ «Буд-Інженерія», ТОВ «Білд-Вікс», ТОВ «Сорцеф», ТОВ «Лоріон», ТОВ «ВВП Холдинг», ТОВ «Ізотранс», за червень та серпень 2018 року, ТОВ «Будмакстрой» за жовтень 2018 року - показників декларацій з податку на додану вартість за 2016 рік, за 2017 рік, за 2018 рік - фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

За результатами перевірки складено акт №417/08-01-14-07/38840023 від 08 липня 2019 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЕКОПОСТ».

Висновками акту перевірки вказано що позивачем порушено вимоги:

- пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства, який підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 1 310 790 грн., в т.ч. за 2016 рік - 119 772 грн., за 2017 рік - 546 192 грн., за 2018 рік - 644 826 грн.,

- підпункту 14.1.36, підпункту 14.1.181, підпункту 14.1.231, пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету всього на загальну суму 1 456 433 грн., в т.ч.:

- за червень 2016 року - 36 600 грн.;

- за грудень 2016 року - 96 480 грн.;

- за січень 2017 року – 18 240 грн.;

- за червень 2017 року – 124 160 грн.;

- за липень 2017 року - 118 880 грн.;

- за серпень 2017 року - 88 320 грн.;

- за вересень 2017 року – 94 080 грн.;

- за листопад 2017 року – 92 160 грн.

- за грудень 2017 року - 71 040 грн.;

- за січень 2018 року - 28 800 грн.;

- за лютий 2018 року - 28 480 грн.;

- за березень 2018 року - 20 480 грн.;

- за квітень 2018 року - 80 789 грн.;

- за травень 2018 року - 95 408 гри.;

- за червень 2018 року 130 124 грн.;

- за липень 2018 року - 94 816 грн.;

- за серпень 2018 року - 120 408 грн.;

- за жовтень 2018 року - 117 168 грн.

На підставі акту перевірки №417/08-01-14-07/38840023 від 08 липня 2019 року податковим органом 02 серпня 2019 року винесено відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопост» податкові повідомлення-рішення: №0011521407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додатну вартість у сумі 1 419 833,00 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 709 916,50 грн.; № 0011531407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 1 277 85,00 грн., та застосовані штрафні санкції у сумі 319 462,50 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно з пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 Положення бухгалтерського обліку «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 87, фінансова звітність це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства/установи за звітний період.

Звіт про фінансові результати це звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства/установи.

Пунктом 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 87 передбачено, що витрати це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками) за звітний період.

Пунктом 32 цього ж положення встановлено, що прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків).

Відповідно до пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від № 290 від 29 листопада 1999 року, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Згідно з пунктом 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від № 318 від 31 грудня 1999 року, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати: платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик; інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту); витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; балансова вартість валюти.

Податковим кредитом у розумінні підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

У силу положень підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку із, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, підтверджених сукупністю документів первинного бухгалтерського обліку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту та витрат.

Такі висновки кореспондують приписам пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, у силу якого для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Таким чином, обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість задекларованих у податковій звітності показників податкового кредиту та витрат первинними документами покладається на платника податків.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 N 996-XIV визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У свою чергу, під господарською операцією згідно статті 1 вказаного закону розуміється дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Так в акті перевірки №417/08-01-14-07/38840023 від 08 липня 2019 року в розділі 3.1 «податок на прибуток» (аркуш 6-7 акту) податковий орган робить висновок про те, що: «…Господарські операції «контрагентів-постачальників» по наданню послуг (бульдозера, екскаватора, автоплуг) не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, необхідних трудових ресурсів, економічною необхідністю та результату начебто виконаних послуг. За результатами проведеного дослідження фінансово-господарських операцій ТОВ «ЕКОПОСТ» встановлено, що первинні документи по взаємовідносинам з «контрагентами-постачальниками» використовувались для формування витрат та не засвідчують факт реального здійснення господарських операцій. Тому встановлені обставини ставлять під сумнів у першу чергу розумну ділову мету платника податків, тобто направленість його діяльності саме на отримання доходу в процесі здійснення господарської діяльності та кожної окремої угоди, оскільки зібрані докази у своїй сукупності свідчать про відсутність такої розумної ділової мети, крім мінімізації оподаткування. Слід зазначити, то обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту та витрат підприємства, належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), так як саме він є суб`єктом, який зменшує суму податкового зобов`язання, шо підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником та зменшує фінансовий результат підприємства до оподаткування, тим самим занижують податок на прибуток підприємств який підлягає сплаті до бюджету. Недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця — права на формування цієї податкової вигоди. Навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів. Тобто, проведеною перевіркою не підтверджено факт надання послуг на адресу ТОВ «ЕКОПОСТ», документи з придбання яких були виписані «контрагентами-постачальниками». …». «… В ході проведення перевірки встановлено, що операції по взаємовідносинам ТОВ «ЕКОПОСТ» з «контрагентами-постачальника» не мали реального характеру, з чого випливає, що фактично витрати не понесені, а фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку. Тому можна стверджувати, що підприємством відображені правові взаємовідносини з «контрагентами-постачальника» без мети реального настання правових наслідків…».

Разом з тим, у розділі 3.2 «Податкок на додану вартість» (аркуш 12 Акту) відповідач робить наступні висновки: «… ТОВ «Промкапіталтрейд» обліковується як суб`єкт фіктивного підприємництва (облікова картка ГУ ДФС у Київській області віл 16 серпня 2016 року №1133/10-36-21-05). Допитано засновника та керівника Бойко Г.С.. яка повідомила, що здійснювала реєстрацію за грошову винагороду та ніякою відношення до фінансово-господарської діяльності не має…». В актів перевірки посилається на вирок Жовтневою районною суду м. Запоріжжя від 30 травня 2017 року №1-кп/331/281/2017. У зв`язку з наявним вироком суду перевіряючий орган робить висновок про те, що виписані від імені ТОВ «Промкапіталтрейд» первинні документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноваженою особою звітні документи, які посвідчують факт придбання послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту та зменшення на їх підставі оподаткованого доходу безпідставне, оскільки підписи на цих документах належать особі, яка визнала спою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 частиною 2 статті 205 КК України.

Суд не погоджується з твердженням податкового органу на підставі такого.

Так, судом встановлено, що вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 травня 2017 року по справі №1-кп/331/281/2017 року притягнуто до кримінальної відповідальності посадових осіб ТОВ «Промкапіталтрейд» на підставі угоди про визнання винуватості.

Необхідно вказати на те, що сам факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій із урахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

Суд погоджується з твердження позивача про те, що у випадку господарських взаємовідносин ТОВ «Промкапіталтрейд» із ТОВ «Екопост» - вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 травня 2017 року по справі №331/2945/17 не було встановлено, що ТОВ «Екопост» мав фіктивні господарські відносини із ТОВ «Промкапіталтрейд», а обставини господарської діяльності між підприємствами не досліджувались. Також необхідно вказати на те, що господарські взаємовідносини між ТОВ «Екопост» та ТОВ «Промкапіталтрейд» відбувались у червні 2016 року, тобто пізніше ніж досліджуваний у вироку період (з 27 травня 2015 року по 08 квітня 2016 року).

Разом з тим, відповідно до матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Екопост» самостійно 15 липня 2019 року здійснили відповідне коригування та сплатило податкові зобов`язанні ПДВ та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Промкапіталтрейд» у червні 2016 року.

Таким чином, на момент прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ТОВ «Екопост» здійснило сплату ПДВ в розмірі 36 600 грн., а також штраф в розмірі 1 098 грн., та податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 32 940 грн. щодо взаємовідносин з ТОВ «Промкапіталтрейд» у червні 2016 року, тому включення до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є неправомірним.

Щодо контрагента позивача – ТОВ «ЕЛАДА ТРЕЙД» вказано, що такий контрагент фактично не міг здійснювати фінансово-господарські операції в задекларованих обсягах, в тому числі здійснювати поставку послуг, у зв`язку: відсутності фактичного (реального) здійснення оподаткованих операцій; відсутність документального підтвердження реальності здійснення господарських операцій; відсутністю ділової мети та розумних економічних причин для здійснення господарських операцій.

Суд з цього приводу зазначає про таке.

28 листопада 2016 року між ТОВ «Екопост», як «замовником» та ТОВ «Елада Трейд», як «виконавцем» укладено договір №28/11/16.

Відповідно до пункту 1.1 цього договору передбачено, що виконавець зобов`язується за завданням замовника надати йому технічні послуги за допомогою автомобільної техніки, будівельної техніки та інших технічних засобів, надані за текстом «Спецтехніка», а замовник у порядку та на умовах, визначений договором, зобов`язується оплатити послуги виконавця.

Пунктами 3.1. та 3.2. вказаного договору визначено, що перелік спецтехніки та вартість послуг одного часу (зміни) експлуатації спецтехніки договірна та визначається у додатку №1. Проміжок часту експлуатації спецтехніки обраховується з моменту виїзду спецтехніки на об`єкт та закінчується в момент припинення робіт, якщо інше не обумовлено в заявку замовника.

Пунктом 3.3. цього договору встановлено, що оплата послуг замовника здійснюється наступним чином: замовник перераховує оплату в розмірі 100% від вартості послуг на протязі 15 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт та пред`явлення рахунку-фактури.

Судом під час розгляду справи досліджено первинні документи, які складені на виконання договору №28/11/16 від 28 листопада 2016 року: акт №516 від 30 грудня 2016 року, акт №517 від 30 грудня 2016 року, актом №518 від 30 грудня 2016 року, акт №519 від 30 грудня 2016 року, акт №520 від 30 грудня 2016 року. Також досліджено документи про здійснення оплати за надані послуги: платіжні доручення №488 від 12 січня 2017 року на суму 550 000 грн. №491 від 20 січня 2017 року на суму 28 800 грн.

В свою чергу, як стверджує позивач, послуги всіх контрагентів, які зазначені в акті перевірки, необхідні були ТОВ «Екопост» для виконання такої роботи, як «Відновлення порушених земель Мокрянського глиняного кар`єру на території Степненьскої сільської ради Запорізького району Запорізької області», згідно розробленого та затвердженого Робочого проекту «Відновлення порушених земель Мокрянського глиняного кар`єру на території Степненьскої сільської ради Запорізького району Запорізької області».

Таким чином, посилання контролюючого органу про відсутності фактичного (реального) здійснення оподаткованих операцій; відсутність документального підтвердження реальності здійснення господарських операцій; відсутністю ділової мети та розумних економічних причин для здійснення господарських операцій не знаходять свого підтвердження, через що є необґрунтованими та надуманими.

Щодо господарських взаємовідносин позивача та ТОВ «СЮРВЕЄР» податковий орган в Акті перевірки зазначає, що від ГУ ДФС у Кіровоградській області отримана податкова інформація від 14 червня 2017 року №67/11-28-14- 01/40885372 щодо ТОВ «Сюрвеєр» за звітний період декларування ПДВ січень-лютий 2017 року, відповідно якої не встановлено місцезнаходження платника податків та не підтверджено реальність здійснення фінансово-господарських відносин з контрагентами-постачальниками та з контрагентами-покупцями у т.ч. ТОВ «ЕКОПОСТ». Також зазначено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме манно, Державного реєстру Іпітек, державного реєстру відчуження об`єктів нерухомого манна у ТОВ «СЮРВЕЄР» відсутнє будь яке майно.

Відповідно до відповіді Головного управління Держпродспоживслужби в м. Київ від 02 квітня 2019 року №080/5737 у ТОВ «СЮРВЕЄР» відсутня зареєстрована дорожно-будівельна техніка, яка могла б використовуватися для надання послуг бульдозера ТОВ «ЕКОПОСТ». Таким чином податковий орган прийшов до висновку про те, що

ТОВ «СЮРВЕЄР» не могло здійснювати фінансово-господарські операції в задекларованих обсягах, в тому числі здійснювати поставку послуг ТОВ «ЕКОПОСТ», у зв`язку: відсутності фактичного (реального) здійснення оподаткованих операцій; відсутність документального підтвердження реальності здійснення господарських операцій; відсутністю ділової мети та розумних економічних причин для здійснення господарських операцій.

Суд з цього приводу зазначає про таке.

До матеріалів справи надано та судом встановлено, що 02 січня 2017 року між ТОВ «Екопост», як «замовником» та ТОВ «Сюрвеєр», як «виконавцем», укладено договір №2/01/17.

За правилами пункту 1.1. договору передбачено, що виконавець зобов`язується за завданням замовника надати йому технічні послуги за допомогою автомобільної техніки, будівельної техніки та інших технічних засобів, надані за текстом «Спецтехніка», а замовник у порядку та на умовах, визначений договором, зобов`язується оплатити послуги виконавця.

Пунктами 3.1. та 3.2. визначено, що перелік спецтехніки та вартість послуг одного часу (зміни) експлуатації спецтехніки договірна та визначається у додатку №1. Проміжок часу експлуатації спецтехніки обраховується з моменту виїзду спецтехніки на об`єкт та закінчується в момент припинення робіт, якщо інше не обумовлено в заявку замовника.

Пунктом 3.3. цього договору передбачено, що оплата послуг замовника здійснюється наступним чином: замовник перераховує оплату в розмірі 100% від вартості послуг на протязі 15 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт та пред`явлення рахунку-фактури.

Виконання послуг підтверджується актом здачі приймання робіт (наданих послуг) №17 від 31 січня 2017 року, а також платіжним дорученням №503 від 15 лютого 2017 року на суму 109 440 грн.

Суд зазначає, що відсутність у контрагента позивача спецтехніки, а також відсутність його контрагента за місцем податкової адреси, не може свідчити про порушення податкового законодавства саме ТОВ «Екопост». А може бути податковою відповідальністю саме ТОВ «Сюрвеєр».

Щодо господарських взаємовідносин позивача та ТОВ «БРІСК-ТОРГ» податковий орган в Акті перевірки зазначає, що ТОВ «БРІСК-ТОРГ» є фігурантом кримінального провадження№32018040040000008 від 06 лютого 2018 року з ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 3 статті 212 КК України. Зазначає, що ТОВ «БРІСК-ТОРГ» здійснювало нереальні господарські операції на адресу ТОВ «Екопост» у зв`язку з відсутністю фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; відсутністю документального під твердження реального здійснення Господарських операцій; відсутністю лілової мети та розумних економічних причин для здійснення господарських операцій.

01 квітня 2017 року між ТОВ «Екопост», як «замовником», та ТОВ «Бріск-Торг», як «виконавцем», укладено договір №29/04.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що виконавець зобов`язується за завданням замовника надати йому технічні послуги за допомогою автомобільної техніки, будівельної техніки та інших технічних засобів, надані за текстом «Спецтехніка». а замовник у порядку та на умовах, визначений договором, зобов`язується оплатити послуги виконавця.

Пунктами 3.1. та 3.2. вказаного договору передбачено, що перелік спецтехніки та вартість послуг одного часу (зміни) експлуатації спецтехніки договірна та визначається у додатку №1. Проміжок часу експлуатації спецтехніки обраховується з моменту виїзду спецтехніки на об`єкт та закінчується в момент припинення робіт, якщо інше не обумовлено в заявку замовника.

Пунктом 3.3. цього договору передбачено, що оплата послуг замовника здійснюється наступним чином: замовник перераховує оплату в розмірі 100% від вартості послуг на протязі 15 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт та пред`явлення рахунку-фактури.

На виконання цього договору, виконавцем надані ТОВ «Екопост» вказані послуги, що підтверджується актами здачі приймання робіт (наданих послуг), а саме: актом №БТ-0000305 від 30 червня 2017 року, актом №БТ-0000306 від 30 червня 2017 року, актом №БТ-0000307 від 30 червня 2017 року, актом №БТ-0000308 від 30 червня 2017 року та здійсненої оплати наданих послуг замовником (платіжним дорученням №581 від 11 липня 2017 року на суму 111744 грн. та платіжним дорученням №583 від 14 липня 2017 року на суму 633 216 грн.

Необхідно зазначити, що відсутність у контрагента позивача спецтехніки, а також відсутність його контрагента за місцем податкової адреси, не може свідчити про порушення податкового законодавства саме ТОВ «Екопост». А може бути податковою відповідальністю саме ТОВ «Бріск-Торг». Крім того, наявність кримінального провадження не є доказом по справі, оскільки суперечить принципам статей 72, 78 КАС України.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «ЄВРОТЕЗІС» ТОВ «Буд-Інженерія», ТОВ «Білд-Вікс», ТОВ «Сорцеф», ТОВ «Лоріон», ТОВ «ВВП Холдинг», ТОВ «Ізотранс», ТОВ «Будмакстрой» податковий орган в акті перевірки зазначає, що аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ «ЄВРОТЕЗІС» ТОВ «Буд-Інженерія», ТОВ «Білд-Вікс», ТОВ «Сорцеф», ТОВ «Лоріон», ТОВ «ВВП Холдинг», ТОВ «Ізотранс», ТОВ «Будмакстрой» відповідно до наявної інформації вказує на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування витрат та податковою кредиту та не мають реальною товарного характеру. Вказує про відсутність у ТОВ «ЄВРОТЕЗІС» ТОВ «Буд-Інженерія», ТОВ «Білд-Вікс», ТОВ «Сорцеф», ТОВ «Лоріон», ТОВ «ВВП Холдинг», ТОВ «Ізотранс», ТОВ «Будмакстрой» зареєстрованої спецтехніки, а також що контрагенти є фігурантами у кримінальних провадженнях за ознаками кримінальних правопорушень передбачених частиною 1, частиною 2 статті 205, частиною 2 статті 209, частиною 3 статті 2012, частиною 2 статті 222-1, частиною 2 статті 364 КК України.

Суд розглядаючи справу встановив таке.

30 червня 2017 року між ТОВ «Екопост», як «замовником» ТОВ «Євротезіс», як «виконавцем» укладено договір №30/06/17.

За правилами пункту 1.1 визначено, що виконавець зобов`язується за завданням замовника надати йому технічні послуги за допомогою автомобільної техніки, будівельної техніки та інших технічних засобів, надані за текстом «Спецтехніка», а замовник у порядку та на умовах, визначений договором, зобов`язується оплатити послуги виконавця.

Пунктами 3.1. та 3.2. вказаного договору передбачено, що перелік спецтехніки та вартість послуг одного часу (зміни) експлуатації спецтехніки договірна та визначається у додатку №1. Плин часу експлуатації спецтехніки обчислюється з моменту виїзду спецтехніки на об`єкт та закінчується в момент припинення робіт, якщо інше не обумовлено в заявку замовника.

Пунктом 3.3. цього договору передбачено, що оплата послуг замовника здійснюється наступним чином: замовник перераховує оплату в розмірі 100% від вартості послуг на протязі 15 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт та пред`явлення рахунку-фактури.

На виконання цього договору, виконавцем були надані ТОВ «Екопост» вказані послуги, що підтверджується актами здачі приймання робіт (наданих послуг), а саме: актом №515 від 31 липня 2017 року, актом №516 від 31 липня 2017 року, актом №517 від 31 липня 2017 року, актом №518 від 31 липня 2017 року, актом №442 від 31 серпня 2017 року, актом №443 від 31 серпня 2017 року, актом №444 від 31 серпня 2017 року, актом №289 від 30 вересня 2017 року, актом №290 від 30 вересня 2017 року, актом №291 від 30 вересня 2017 року. Судом досліджено, що оплата наданих послуг здійснена платіжними дорученнями №602 від 14 серпня 2017 року на суму 713 280 грн., №624 від 05 вересня 2017 року на суму 79 488 грн., №628 від 08 вересня 2017 року на суму 450 432 грн., №646 від 05 вересня 2017 року на суму 84 672 грн., №655 від 13 жовтня 2017 року на суму 479 808 грн.

30 жовтня 2017 року між ТОВ «Екопост», як «замовником» та ТОВ «Буд-Інженерія», як «виконавцем», укладено договір №30/10/17.

Пунктом 1.1. встановлено, що виконавець зобов`язується за завданням замовника надати йому технічні послуги за допомогою автомобільної техніки, будівельної техніки та інших технічних засобів, надані за текстом «Спецтехніка», а замовник у порядку та на умовах, визначений договором, зобов`язується оплатити послуги виконавця.

Пунктами 3.1. та 3.2. вказаного договору передбачено, що перелік спецтехніки та вартість послуг одного часу (зміни) експлуатації спецтехніки договірна та визначається у додатку №1. Проміжок часу експлуатації спецтехніки обраховується з моменту виїзду спецтехніки на об`єкт та закінчується в момент припинення робіт, якщо інше не обумовлено в заявку замовника.

Пунктом 3.3. цього договору передбачено, що оплата послуг замовника здійснюється наступним чином: замовник перераховує оплату в розмірі 100% від вартості послуг на протязі 15 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт та пред`явлення рахунку-фактури.

Надання вказаних послуг підтверджується актами здачі приймання робіт (наданих послуг), а саме: актом №6 від 30 листопада 2017 року, актом №7 від 30 листопада 2017 року, актом №8 від 30 листопада 2017 року та здійсненої оплати наданих послуг замовником (платіжним дорученням №690 від року на суму 82 944 грн. та платіжним дорученням №693 від 15 грудня 2017 року на суму 470 016 грн.).

Також судом досліджено та встановлено, що 01 грудня 2019 року між ТОВ «Екопост», як «замовником» та ТОВ «Білд-Вікс», як «виконавцем» укладено договір №01/12/17.

Відповідно до пункту 1.1. договору встановено що виконавець зобов`язується за завданням замовника надати йому технічні послуги за допомогою автомобільної техніки, будівельної техніки та інших технічних засобів, надані за текстом «Спецтехніка», а замовник у порядку та на умовах, визначений договором, зобов`язується оплатити послуги виконавця.

Пунктами 3.1. та 3.2. вказаного договору передбачено, що перелік спецтехніки та вартість послуг одного часу (зміни) експлуатації спецтехніки договірна та визначається у додатку №1. Плин часу експлуатації спецтехніки обчислюється з моменту виїзду спецтехніки на об`єкт та закінчується в момент припинення робіт, якщо інше не обумовлено в заявку замовника.

Пунктом 3.3. цього договору передбачено, що оплата послуг замовника здійснюється наступним чином: замовник перераховує оплату в розмірі 100% від вартості послуг на протязі 15 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт та пред`явлення рахунку-фактури.

Так, при дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що виконання наданих послуг підтверджується актами здачі приймання робіт (наданих послуг), а саме: актом №10 від 29 грудня 2017 року, актом №11 від 29 грудня 2017 року, актом №12 від 29 грудня 2017 року, актом №44 від 31 січня 2018 року, актом №45 від 31 січня 2018 року, актом №110 від 28 лютого 2018 року, актом №111 від 28 лютого 2018 року

Оплата за надані послуги підтверджується платіжними дорученнями №711 від 09 січня 2018 року на суму 426 240 грн., №722 від 05 лютого 2018 року на суму 172 800 грн., №736 від 02 березня 2018 року на суму 170 880 грн.

01 березня 2018 року між ТОВ «Екопост», як «замовником» та ТОВ «Сорцеф», як «виконавцем», було укладено договір №01/03/18.

Згідно з пунктом 1.1. договору встановлено, що виконавець зобов`язується за завданням замовника надати йому технічні послуги за допомогою автомобільної техніки, будівельної техніки та інших технічних засобів, надані за текстом «Спецтехніка», а замовник у порядку та на умовах, визначений договором, зобов`язується оплатити послуги виконавця.

Пунктами 3.1. та 3.2. вказаного договору передбачено, що перелік спецтехніки та вартість послуг одного часу (зміни) експлуатації спецтехніки договірна та визначається у додатку №1. Плин часу експлуатації спецтехніки обчислюється з моменту виїзду спецтехніки на об`єкт та закінчується в момент припинення робіт, якщо інше не обумовлено в заявку замовника.

Пунктом 3.3. цього договору передбачено, що оплата послуг замовника здійснюється наступним чином: замовник перераховує оплату в розмірі 100% від вартості послуг на протязі 15 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт та пред`явлення рахунку-фактури.

На виконання цього договору, виконавцем були надані ТОВ «Екопост» вказані послуги, що підтверджується актами здачі приймання робіт (наданих послуг), а саме: актом №40 від 31 березня 2018 року та актом №41 від 31 березня 2018 року. За надані послуги позивачем здійснено оплату на адресу ТОВ «Сорцеф», що підтверджується платіжним дорученням №755 від 06 квітня 2018 року на суму 122 880 грн.

Також, 02 квітня 2018 року між ТОВ «Екопост», в якості замовника, та ТОВ «Лоріон», в якості виконавця, було укладено договір №02/04/18, пунктом 1.1. якого передбачено, що виконавець зобов`язується за завданням замовника надати йому технічні послуги за допомогою автомобільної техніки, будівельної техніки та інших технічних засобів, надані за текстом «Спецтехніка», а замовник у порядку та на умовах, визначений договором, зобов`язується оплатити послуги виконавця.

Пунктами 3.1. та 3.2. вказаного договору передбачено, що перелік спецтехніки та вартість послуг одного часу (зміни) експлуатації спецтехніки договірна та визначається у додатку №1. Плин часу експлуатації спецтехніки обчислюється з моменту виїзду спецтехніки на об`єкт та закінчується в момент припинення робіт, якщо інше не обумовлено в заявку замовника.

Пунктом 3.3. цього договору передбачено, що оплата послуг замовника здійснюється наступним чином: замовник перераховує оплату в розмірі 100% від вартості послуг на протязі 15 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт та пред`явлення рахунку-фактури.

На виконання умов договору, судом досліджено акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) №173 від 28 квітня 2018 року, а також оплату за надані послуги – платіжне доручення №776 від 16 травня 2018 року на суму 134 400 грн.

Також, 30 березня 2018 року між ТОВ «Екопост», як «замовником» та ТОВ «ВВП Холдинг», в якості виконавця, було укладено договір №30/03/18.

За правилами пункту 1.1 договору встановлено, що виконавець зобов`язується за завданням замовника надати йому технічні послуги за допомогою автомобільної техніки, будівельної техніки та інших технічних засобів, надані за текстом «Спецтехніка», а замовник у порядку та на умовах, визначений договором, зобов`язується оплатити послуги виконавця.

Пунктами 3.1. та 3.2. вказаного договору передбачено, що перелік спецтехніки та вартість послуг одного часу (зміни) експлуатації спецтехніки договірна та визначається у додатку №1. Плин часу експлуатації спецтехніки обчислюється з моменту виїзду спецтехніки на об`єкт та закінчується в момент припинення робіт, якщо інше не обумовлено в заявку замовника.

Пунктом 3.3. цього договору передбачено, що оплата послуг замовника здійснюється наступним чином: замовник перераховує оплату в розмірі 100% від вартості послуг на протязі 15 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт та пред`явлення рахунку-фактури.

Судом досліджено акти здачі приймання робіт (наданих послуг), як доказ наданих послуг: акт №165 від 28 квітня 2018 року, акт №166 від 28 квітня 2018 року, акт №167 від 28 квітня 2018 року, акт №285 від 31 травня 2018 року, акт №286 від 31 травня 2018 року, акт №287 від 31 травня 2018 року, акт №288 від 31 травня 2018 року, акт №232 від 30 червня 2018 року, акт №233 від 30 червня 2018 року, акт №234 від 30 червня 2018 року, акт №235 від 30 червня 2018 року, акт №192 від 31 липня 2018 року, акт №193 від 31 липня 2018 року, акт №194 від 31 липня 2018 року, акт №195 від 31 липня 2018 року, акт №79 від 31 серпня 2018 року, акт №80 від 31 серпня 2018 року, акт №81 від 31 серпня 2018 року, акт №82 від 31 серпня 2018 року Надані послуги позивачу ТОВ «ВВП Холдинг» сплачено відповідно до платіжних доручень: №770 від 07 травня 2018 року на суму 52 551 грн., №772 від 11 травня 2018 року на суму 297 785 грн., №789 від 07 червня 2018 року на суму 85 8681 грн., №793 від 12 червня 2018 року на суму 486 580 грн., №808 від 11.07.2018 року на суму 86 062 грн., №811 від 18 липня 2018 року на суму 487 682 грн., №830 від 13 серпня 2018 року на суму 547 896 грн., №831 від 13 серпня 2018 року на суму 21 000 грн., №854 від 02.10.2018 року на суму 260 848 грн., №865 від 12.10.2018 року на суму 350 000 грн.).

Також судом встановлено, що 01 червня 2018 року між ТОВ «Екопост», як «замовником» та ТОВ «Ізотранс», як «виконавцем», укладено договір №01/06/18, пунктом 1.1. якого передбачено, що виконавець зобов`язується за завданням замовника надати йому технічні послуги за допомогою автомобільної техніки, будівельної техніки та інших технічних засобів, надані за текстом «Спецтехніка». а замовник у порядку та на умовах, визначений договором, зобов`язується оплатити послуги виконавця.

Пунктами 3.1. та 3.2. вказаного договору передбачено, що перелік спецтехніки та вартість послуг одного часу (зміни) експлуатації спецтехніки договірна та визначається у додатку №1. Плин часу експлуатації спецтехніки обчислюється з моменту виїзду спецтехніки на об`єкт та закінчується в момент припинення робіт, якщо інше не обумовлено в заявку замовника.

Пунктом 3.3. цього договору передбачено, що оплата послуг замовника здійснюється наступним чином: замовник перераховує оплату в розмірі 100% від вартості послуг на протязі 15 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт та пред`явлення рахунку-фактури.

Надання послуг підтверджується актами здачі приймання робіт (наданих послуг), а саме: актом №149 від 30 червня 2018 року, актом №150 від 30 червня 2018 року, актом №38 від 31 серпня 2018 року. В свою чергу оплата за надані послуги підтверджується платіжними дорученнями: №809 від 11 липня 2018 року на суму 31 050 грн., №812 від 18 липня 2018 року на суму 175 950 грн., №852 від 01 жовтня 2018 року на суму 111 600 грн.

Також, 30 серпня 2018 року між ТОВ «Екопост», як «замовником» та ТОВ «Будмакстрой», як «виконавцем», було укладено договір №30/08/18.

Відповідно до пункту 1.1. договору встановлено, що виконавець зобов`язується за завданням замовника надати йому технічні послуги за допомогою автомобільної техніки, будівельної техніки та інших технічних засобів, надані за текстом «Спецтехніка». а замовник у порядку та на умовах, визначений договором, зобов`язується оплати ти послуги виконавця.

Пунктами 3.1. та 3.2. вказаного договору передбачено, що перелік спецтехніки та вартість послуг одного часу (зміни) експлуатації спецтехніки договірна та визначається у додатку №1. Плин часу експлуатації спецтехніки обчислюється з моменту виїзду спецтехніки на об`єкт та закінчується в момент припинення робіт, якщо інше не обумовлено в заявку замовника.

Пунктом 3.3. цього договору передбачено, що оплата послуг замовника здійснюється наступним чином: замовник перераховує оплату в розмірі 100% від вартості послуг на протязі 15 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт та пред`явлення рахунку-фактури.

Судом досліджено виконання робіт, що підтверджується: актом №64 від 31 жовтня 2018 року, актом №65 від 31 жовтня 2018 року, актом №66 від 31 жовтня 2018 року, актом №67 від 31 жовтня 2018 року.

Докази сплати підтверджуються платіжними дорученнями: №883 від 12 листопада 2018 року на суму 105 451 грн., №886 від 15 листопада 2018 року на суму 397 557 грн., №890 від 22 листопада 2018 року на суму 120 000 грн., №893 від 27 листопада 2018 року на суму 80 000 грн.

Розглядаючи справу, суд вважає за необхідне зазначити про те, що відсутність у контрагентів трудових ресурсів, так само як і інші порушення податкової чи трудової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

У цій справі реальність господарських операцій позивача із контрагентом встановлена судам на підставі комплексного дослідження обставин справи, врахування факту наявності первинних документів, як підстави формування податкового та бухгалтерського обліку, наданих на підтвердження господарських операцій".

Суд погоджується з правовою позицією позивача, про те, що наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення чинного законодавства.

Суд вважає, що лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об`єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на валові витрати чи податковий кредит.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку послуг з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування має підтверджуватися належними та допустимими доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.

В свою чергу не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Окрім цього, порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, встановлює Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерством фінансів України від 24.05.1995 №88.

Згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Відповідно до пункту 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов`язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Необґрунтована ж податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для бюджетного відшкодування.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

З метою дослідження фактичного виконання господарських операцій необхідно аналізувати умови договорів позивача з контрагентами, а також досліджувати всі первинні бухгалтерські документи.

Тобто, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток (витрат) та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Позивачем до суду надано як докази виконаних робіт: договори, акти приймання передачі виконаних робіт із визначенням годин робіт, а також платіжні доручення, які свідчать про сплату позивачем за надані контрагентами послуги. Разом з тим до суду надано акти списання палива.

Інших обов`язкових первинних документів стосовно підтвердження дійсності надання послуг наведеними нормативно - правовими актами не передбачено.

Матеріалами справи підтверджується, що податковий кредит та суми податку на додану вартість за результатами здійснених господарських операцій з ТОВ «Промкапіталтрейд», ТОВ «Елада Трейд», ТОВ «Сюрвеєр», ТОВ «Бріск-Торг», ТОВ «Євротезіс», ТОВ «Буд-Інженерія», ТОВ «Білд-Вікс», ТОВ «Сорцеф», ТОВ «Лоріон», ТОВ «ВВП Холдинг», ТОВ «Ізотранс», ТОВ «Будмакстрой», був сформований позивачем на підставі належних документів, оформлених згідно з вимогами чинного законодавства, обсяг яких є достатнім для висновку про те, що рух товарів, робіт і послуг дійсно мав місце.

В акті перевірки відсутні посилання на випадки ухиляння Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопост» від сплати податків та зборів, визначення йому сум податкових зобов`язань, винесення вироків посадовим особам підприємства за фактом ухиляння від сплати податків в результаті конкретних господарських операцій або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення сторонами угоди з метою неправомірного отримання податкових вигод.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Обов`язок довести обставини, що слугували підставою для збільшення контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків у зв`язку з відображенням у бухгалтерському обліку нереальних господарських операцій, покладено на такий орган, як це передбачено частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв`язку з цим, при вирішенні в адміністративному суді спору податковим органом мають бути представлені суду докази необґрунтованого виникнення у платника податкової вигоди. Ці докази, як і докази, подані платником, підлягають дослідженню у судовому засіданні у їх сукупності та взаємозв`язку згідно з вимогами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач не спростував обставини реального виконання спірних операцій, засвідчених поданими платником первинними документами, не скористався правами, наданими йому податковим законодавством, для безпосереднього з`ясування обставин, які б підтвердили або спростували висновки про неможливість виконання контрагентами позивача господарських операцій.

Суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що відповідачем не доведено обставини, встановлені у акті перевірки №417/08-01-14-07/38840023 від 08 липня 2019 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЕКОПОСТ», через що податкові повідомлення-рішення №0011521407 від 02 серпня 2019 року, №0011531407 від 02 серпня 2019 року підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопост» (69098, м. Запоріжжя, вул. Полякова, буд. 3-а, к. 29, код ЄДРПОУ 38840023) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень- задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0011521407 від 02 серпня 2019 року;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0011531407 від 02 серпня 2019 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопост» (69098, м. Запоріжжя, вул. Полякова, буд. 3-а, к. 29, код ЄДРПОУ 38840023) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 19 210 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 26 лютого 2020 року.

Суддя Д. В. Татаринов