Рішення № 87859713, 18.02.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 лютого 2020 року (16 год. 50 хв.)Справа № 280/5259/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стовбур А.Ю.,

представників: позивача – Моніна І.В., відповідача - Костяновської Ю.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Прокуратури Запорізької області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач або ОСОБА_1 ) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Прокуратури Запорізької області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Запорізької області №1317к від 25.07.2019 в частині встановлення премії за липень 2019 року у розмірі 10% від встановленого місячного фонду преміювання розміру ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуваний наказ є протиправним, позивач належним чином виконував свої посадові обов`язки. Підстави для прийняття відповідачем оскаржуваного наказу були відсутні.

Ухвалою суду від 04.11.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 03.12.2019.

Ухвалою суду від 03.12.2019 розгляд справи відкладено до 26.12.2019.

Ухвалою суду від 26.12.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи до 22.01.2020.

Протокольною ухвалою суду від 22.01.2020 закрито підготовче провадження та призначений розгляд справи по суті на 18.02.2020.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю із підстав викладених у позовній заяві. Зазначив, що позивачем не допущено неналежного виконання своїх службових обов`язків, на які посилався відповідач в оскаржуваному наказі.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю та зазначив, що преміювання працівників є дискреційним повноваженням керівника. Скасування наказу не відновить порушених прав позивача.

У судовому засіданні 18.02.2020, на підставі ст.243 КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 229 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: звукозаписуючого пристрою «Акорд».

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 призначений на посаду прокурора Запорізької місцевої прокуратури №2.

Відповідно до інформації керівника Запорізької місцевої прокуратури №2 від 18.07.2019 №50-5931вих19 на адресу Прокурора Запорізької області зазначено про неналежне виконання позивачем своїх службових обов`язків, що виразилось в неявках без поважних причин у судові засідання у зв`язку із чим просить виплатити премію позивачу у розмірі 10% встановленого фонду преміювання (а.с.35-38).

Також, рапортом керівника Запорізької місцевої прокуратури №2 від 19.07.2019 останній просив Прокурора Запорізької області прийняти до уваги рапорт від 24.06.2019 щодо порушень, вчинених позивачем, які, як вказано у рапорті від 19.07.2019 мають місце і у липні 2019 року. Відповідно до рапорту за червень 2019 року позивач неналежним чином виконував свої службові обов`язки, що виразилось у непроведенні перевірок діяльності Вознесенівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУ НП в Запорізькій області щодо виконання вимог ст. 214 КПК України в частині своєчасності внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та за неналежне здійснення процесуального керівництва просив виплатити позивачу премію за червень 2019 року у розмірі 10%від встановленого фонду преміювання (а.с.28-33).

Наказом виконуючого обов`язки прокурора області від 25 липня 2019 року №1317к встановлено премію за липень 2019 року у розмірі 10% від встановленого розміру премії за липень 2019 року для прокурорсько-слідчих працівників ОСОБА_1 прокурору Запорізької місцевої прокуратури №2 за неналежне виконання своїх службових обов`язків під час підтримання публічного обвинувачення в суді, що виразилося в неявках без поважних причин у судові засіданні, а також непроведення перевірок діяльності Вознесенівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУ НП в Запорізькій області щодо виконання вимог ст. 214 КПК України в частині своєчасності внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за неналежне здійснення процесуального керівництва (а.с.18).

Не погоджуючись із вказаним наказом, вважаючи його незаконним і таким, що винесений з особистих мотивів керівництва прокуратури Запорізької області, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Суд не вбачає підстав для задоволення позовної заяви та зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.81 Закону України "Про прокуратуру" заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 2 статті 81 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за:1) вислугу років; 2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.

Преміювання прокурорів здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.

Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 8 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці») визначаються умови та розміри оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з державного бюджету.

На виконання вищевказаної норми Кабінетом Міністрів України 31.05.2012 прийнято постанову №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (далі - Постанова №505).

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 Постанови №505, керівникам органів прокуратури, у межах затвердженого фонду оплати праці, надано право здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також з нагоди державних, професійних свят та ювілейних дат у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.

Порядок та розміри преміювання працівників визначені у Положенні про преміювання працівників органів прокуратури, Національної академії прокуратури України та членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, затвердженому Наказом Генеральної прокуратури України від 09.08.2017 №234.

Відповідно до вказаного Положення, преміювання працівників Генеральної прокуратури України, регіональних, місцевих прокуратур, Національної академії прокуратури України та членів Комісії здійснюється щомісяця пропорційно до відпрацьованого часу в межах фонду преміювання, затвердженого в кошторисах, та економії фонду оплати праці.

Пунктом 3 Положення встановлено, що премії виплачуються працівникам та членам Комісії на підставі наказів Генеральної прокуратури України, керівників регіональних прокуратур, ректора Національної академії прокуратури України, голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Відповідно до п. 4 Положення, розмір премій визначається відповідно до об`єктивної оцінки роботи працівника, члена Комісії та їх особистого внеску в загальні результати роботи у відсотках до посадового окладу або місячної заробітної плати працівника (крім доплат за виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників та за виконання обов`язків тимчасово відсутнього керівника) і члена Комісії.

У разі несвоєчасного або неякісного виконання завдань, погіршення ефективності роботи і порушення трудової дисципліни премія виплачується в меншому розмірі або не виплачується взагалі (п. 6 Положення).

Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів вчинення позивачем будь-яких дій, які б свідчили про неналежне виконання ним своїх службових обов`язків.

Більш того, позивачем надано суду докази того, що підстави, які слугували прийняттю оскаржуваного наказу не відповідають фактичних обставинам справи та є непідтвердженими. Так, зокрема, оскаржуваний наказ прийнятий внаслідок нібито неявок позивача без поважних причин у судові засіданні для підтримання публічного обвинувачення у липні 2019 року.

Проте, представником позивача надані докази, а саме: лист керівника Запорізької місцевої прокуратури №2 від 12.02.2020 №52-136-19, відповідно до якого повідомлення з районних судів м.Запоріжжя щодо неявок позивача у судові засідання у період з 24.06.2019 по 18.07.2019 – не надходили.

Також, доказів того, що позивач здійснював процесуальне керівництво неналежним чином відповідач суду не надав.

Отже, підстави, викладені в оскаржуваному наказі про неналежне виконання позивачем своїх службових обов`язків є непідтвердженими та не відповідають фактичним обставинам справи.

Проте, з вище наведеного правового регулювання висновується, що преміювання працівників прокуратури є правом керівника, а не його обов`язком. Розмір премій установлюється для кожної особи в індивідуальному порядку, виходячи з рівня виконання нею службових обов`язків та дотримання трудової дисципліни.

Аналогічна правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду від 29.01.2020 №808/1202/17.

Адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Також суд звертає увагу на те, що позивачем обраний позивачем спосіб захисту своїх порушених прав, у разі задоволення позову, не відновить порушені права та інтереси позивача, оскільки призведе до позбавлення позивача премії навіть у мінімальному розмірі 10%.

Відтак, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості..

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 77 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Оскільки суд не вбачає підстав для задоволення позову, то підстави для стягнення судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Прокуратури Запорізької області (69005, м.Запоріжжя, вул. Матросова, 29А, код ЄДРПОУ 02909973) про визнання протиправним та скасування наказу, – відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 26.02.2020.

Суддя Ю.В. Калашник