
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про забезпечення позову
26 лютого 2020 рокум. Ужгород№ 260/468/20
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П. розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Буштинської селищної ради Тячівського району про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Буштинської селищної ради Тячівського району про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
Разом із поданням позову позивач подав до Закарпатського окружного адміністративного суду заяву про забезпечення позову, згідно якої просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Буштинській селищній раді Тячівського району та іншим особам, приймати рішення про надання у власність, погодження чи затвердження проекту землеустрою щодо земельної ділянки площею 0,9752 за кадастровим номером 2124455300:02:003:0483 розташованої за адресою: АДРЕСА_1 до завершення розгляду справи по суті і набрання рішенням законної сили.
Вказану заяву позивач обґрунтував тим, що звернувся до суду з вимогою до відповідача про
- визнання протиправним і скасування Рішення тридцять восьмої сесії Буштинської селищної ради VII скликання від 13 грудня 2019 року № 1535 та
- зобов`язання Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області на черговій сесії розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо надання у власність або оренду земельної ділянки площею 0,9752 га за кадастровим номером 2124455300:02:003:0483.
Підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідач послався на наявність рішення двадцять п`ятої сесії VII скликання Буштинської селищної ради від 14 вересня 2018 року №1074, згідно якого надано дозвіл іншому громадянину на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вищезгаданої земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється для ведення особистого селянського господарства з подальшою передачею в приватну власність.
Позивач вказав, що на даній земельній ділянці розташовані належні йому насадження малини, відтак відповідач не врахував цю обставину при наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, а дії щодо погодження чи затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки іншій особі без врахування вказаних вище обставин призведуть до порушення прав заявника на вололодіння та користування існуючими саджанцями малини.
Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, що у свою чергу призведе до фактичної неможливості виконання судового рішення, оскільки земельна ділянка буде передана у приватну власність іншій особі відмінній від позивача, а заявник буде позбавлений можливості доступу до своїх насаджень і можливості використання багаторічних плодів праці.
Дослідивши заяву про забезпечення адміністративного позову та додані до неї матеріали, суд приходить висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.
Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.
Стаття 151 КАС України визначає виключний перелік видів забезпечення позову, а саме:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Статтею 153 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається:
1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.
Суть поданої позивачем заяви про забезпечення позову зводиться до того, що у випадку не вжиття судом заходів забезпечення позову, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було винесено Рішення №1074 від 14 вересня 2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,9752 за кадастровим номером 2124455300:02:003:0483 іншій особі без врахування факту, що позивач користується вищезгаданою земельною ділянкою з 2015 року по теперішній час, на підставі чого і було звернення до відповідач із заявою про надання даної земельної ділянки у приватну власність або оренду.
Рішенням тридцять восьмої сесії Буштинської селищної ради VII скликання від 13 грудня 2019 року № 1535 позивачу було відмовлено у наданні земельної ділянки за кадастровим номером 2124455300:02:003:0483 у власність, а наявність майна (саджанців малини) та факту користування протягом тривалого часу не була врахована.
Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті – це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).
Окрім цього, Верховний Суд у Постанові від 12.06.2018 року у справі № 826/14722/17 вказав, що забезпечення позову є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб – позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі (Постанова Верховного Суду від 19.06.2018р. у справі № 826/9263/17).
Судом встановлено, що під час тридцять восьмої сесії Буштинської селищної ради VII скликання, яка відбулася 13 грудня 2019 року, відповідачеві - селищній раді було відомо про розташування майна позивача (саджанців малини) на спірній земельній ділянці та факту багаторічного користування земельною ділянкою, про що додатково зазначено у виписці з протоколу сесії від 13.12.19р., відтак, суд вважає, що існує необхідність у забезпеченні позову, шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо оформлення права власності земельної ділянки з кадастровим номером 2124455300:02:003:0483.
Заходи забезпечення можуть бути застосовані виключно за наявності однієї з підстав, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України, та мають бути співмірними з позовними вимогами і адекватними.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких позивач звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Таким чином, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до обмеження прав позивача на ефективний судовий захист та поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України: завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що на стадії розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову ним не дається правова оцінка законності та правомірності прийняття оскаржуваних рішень. Натомість, вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, про які у своїй заяві просить позивач не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
З огляду на викладене, беручи до уваги вищезазначені обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
На підставі наведеного та керуючись ст. 150, 151, 248 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову – задовольнити.
Забезпечити адміністративний позов шляхом заборони Буштинській селищній раді Тячівського району Закарпатської області та іншим особам, приймати рішення про надання у власність, погодження чи затвердження проекту землеустрою щодо земельної ділянки площею 0,9752 за кадастровим номером 2124455300:02:003:0483 розташованої за адресою: АДРЕСА_1 - до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.П.Микуляк
Судове рішення № 87859676, Закарпатський окружний адміністративний суд було прийнято 26.02.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 260/468/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: