Рішення № 87859456, 21.02.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 лютого 2020 року м. Ужгород№ 260/1666/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Іванчулинця Д.В.,

при секретарі судового засідання – Костелей І.Ф.,

за участю сторін:

представника позивача – Левицький А.О.,

представника відповідача – Станкович В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Державного підприємства “Свалявське лісове господарство” (вул. Шевченка, 59, м. Свалява, Закарпатська область, 89300, ЄДРПОУ 241298072) в особі представника Левицького Андрія Олександровича (вул. Собранецька, 156, м. Ужгород, Закарпатська область, 88017) до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області (пл. Народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008) про визнання протиправним та скасування висновку про результати проведеного моніторингу публічної закупівлі, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 лютого 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено та підписано 26 лютого 2020 року.

Державне підприємство «Свалявське лісове господарство» (далі – позивач) в особі представника Левицького Андрія Олександровича звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області (далі – відповідач), в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати висновок Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області ID № UA-M-2019-10-24-000047 від 13.11.2019 року; 2) стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області на користь ДП «Свалявське ЛГ» сплачений судовий збір.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13 листопада 2019 року Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області в електронній системі закупівель оприлюднено висновок про результати проведення моніторингу закупівлі, згідно якого виявлено порушення позивачем вимог Закону України «Про публічні закупівлі». Так, Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області дійшло висновку, що ДП «Свалявське ЛГ» - це підприємство, яке створено державою для забезпечення її потреби в охороні, захисті, раціональному використанні та відтворенні лісів і мисливського фонду; така правоохоронна діяльність здійснюється не на комерційній основі; у статутному капіталі підприємства державна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50% та є замовником у розумінні Закону, а відтак має здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та відповідно оприлюднювати на сайті уповноваженого органу річний план закупівель. Позивач не погоджується з результатами моніторингу закупівлі, зазначеними у висновку, оскільки вважає, що Державне підприємство «Свалявське лісове господарство» є державним комерційним підприємством з урахуванням норм Господарського кодексу України та положень Статуту і не здійснює свою діяльність в окремих сферах господарювання та не володіє спеціальними або ексклюзивними правами, у зв`язку з чим дія Закону України «Про публічні закупівлі» на позивача не поширюється.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що за результатами проведеного моніторингу із урахуванням наданих Державним підприємством «Свалявське лісове господарство» пояснень, встановлено, що Державне підприємство «Свалявське лісове господарство» є державним комерційним підприємством - юридичною особою публічного права та суб`єктом господарювання державного Сектору економіки. Окрім того, Державне підприємство «Свалявське лісове господарство» засноване на державній власності. Так, за результатами моніторингу було встановлено, що замовником, без застосування процедури закупівлі, визначеної ч. 1 ст. 12 Закону України «Про публічні закупівлі» та в порушення ч. 7 ст. 2, ч. 3 ст. 36 Закону, укладено договір з ТзОВ «Карт Маркет» від 09.09.2019 року № 96 на закупівлю товару «паливо рідинне та газ, оливи мастильні в роздріб через АЗС», вартістю 1 700 000,00 грн. Також, за результатами моніторингу закупівлі встановлено, що в порушення вимог ч. 1 ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі», замовником не оприлюднений річний план закупівель на 2019 рік (додаток до річного плану), відповідно до якого здійснено закупівлю товару «паливо рідинне та газ, оливи мастильні у роздріб через АЗС», очікуваною вартістю 1 700 000,00 гривень. З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись ст. 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», відповідачем зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень. Зазначає, що висновок оформлений відповідно до Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі затверджений Наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 р. № 86 зареєстрований в Міністерстві Юстиції України від 01.06.2018 р. за № 654/32106. Також звертає увагу, що не виконання об’єктом контролю висновків за результатами моніторингу дає право контролюючому органу провести в підконтрольній установі перевірку державних закупівель і тільки за наслідками вказаної перевірки об`єкту контролю буде пред`явлена обов`язкова для виконання вимога про усунення порушення, яка і буде носити для підконтрольної установи юридичні наслідки.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, проти задоволення таких заперечила та просила суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши думку представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір по суті, суд ураховує, що згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб`єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб`єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Пунктом 1 Положенням про Державну аудиторську службу України (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 року № 43, далі - Положення 43) передбачено, що Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення № 43 реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до п. 7 Положення № 43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України від 26.01.1993 року № 2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі - Закон № 2939-ХІІ).

Відповідно до ст. 2 Закону № 2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до ст. 5 Закону № 2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII "Про публічні закупівлі" (далі - Закон № 922-VIII).

За змістом ст. 7-1 Закону № 922-VIII моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю; дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, замовників та учасників процедур закупівель, що можуть бути отримані органами державного фінансового контролю у порядку, встановленому законом.

За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Якщо замовник не усунув порушення, визначене у висновку, і таке порушення матиме негативний вплив для бюджетів, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю проводить перевірку закупівлі відповідно до Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні". Керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про призначення перевірки закупівлі, яке оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття. При цьому процедура закупівлі на період проведення перевірки закупівлі не зупиняється.

Форма висновку про результати моніторингу закупівлі та порядок його заповнення затверджені наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 року № 86.

Пунктами 3 - 6 Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі визначено, що висновок складається у формі електронного документа та заповнюється відповідно до встановленої форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженої наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 року N 86 (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.

Після заповнення форми висновку висновок вивантажується з електронної системи закупівель у візуальну форму у форматі текстового редактора для його підписання та затвердження.

Висновок підписується та затверджується накладанням електронного підпису з дотриманням вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг закупівлі.

Як встановлено судом, на підставі наказу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області від 24.10.2019 року № 41 "Про початок моніторингу закупівель", Управлінням проведено моніторинг закупівлі «паливо рідинне та газ; оливи мастильні в роздріб через АЗС», замовником яких є Державне підприємство «Свалявське лісове господарство».

Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Закарпатській області за результатами моніторингу закупівлі складено, підписано та 13.11.2019 року оприлюднено висновок про результати проведення моніторингу закупівлі.

Висновок оприлюднено на офіційному веб-порталі з дотриманням усіх вимог передбачених наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 року № 86, зареєстрованого Міністерством юстиції України 01.06.2018 року за № 654/32106.

За результатами моніторингу закупівлі встановлено, що між Державним підприємством «Свалявське лісове господарство» та ТзОВ «Карт Маркет» укладено договір від 09.09.2019 № 96 на закупівлю товару «паливо рідинне та газ; оливи мастильні в роздріб через АЗС», вартістю 1 700 000,00 грн. з ПДВ та оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу звіт про укладений договір.

В межах проведення моніторингу, Управлінням Західного офісу Держаудислужби в Закарпатській області в електронній системі закупівель було направлено запит замовнику.

Відповідно до отриманих пояснень, які надані через електронну систему закупівель, Державне підприємство «Свалявське лісове господарство» не визнає себе замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі».

За результатами моніторингу встановлено, що замовник, без застосування процедури закупівлі, визначеної ч. 1 ст. 12 Закону та в порушення ч. 7 ст. 2, ч. 3 ст. 36 Закону, укладено договір з ТзОВ «Карт Маркет» від 09.09.2019 року № 96 на закупівлю товару «паливо рідинне та газ; оливи мастильні в роздріб через АЗС», вартістю 1 700 000,00 грн.

Також, за результатами моніторингу закупівлі встановлено, що в порушення вимог ч. 1 ст. 4 Закону, замовником не оприлюднений річний план закупівель на 2019 рік (додаток до річного плану), відповідно до якого здійснено закупівлю товару «паливо рідинне та газ; оливи мастильні у роздріб через АЗС», очікуваною вартістю 1 700 000,00 грн.

За результатами аналізу питання щодо відображення закупівлі у річному плані (додатку до річного плану) встановлено порушення вимог ч. 1 ст. 4 Закону.

За результатами аналізу питання наявності підстав щодо укладення договору про закупівлю без застосування відповідних процедур закупівель встановлено порушення ч. 7 ст. 2 та ч. 3 статті 36 Закону.

Крім того, як вбачається із вказаного висновку, п. 3 зазначено про зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, зокрема, з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись ст. 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень та відповідно до ч. 8 ст. 7-1 Закону протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що у органа державного фінансового контролю є право пред`являти підконтрольним суб`єктам обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, а також звертатися до суду в разі не виконання об`єктом контролю вимог про усунення порушень, але тільки в разі якщо контролюючим органом були проведені контрольні заходи, зокрема перевірка державних закупівель.

Не виконання об`єктом контролю висновків за результатами моніторингу дає право контролюючому органу провести в підконтрольній установі перевірку державних закупівель і тільки за наслідками вказаної перевірки об`єкту контролю буде пред`явлена обов`язкова для виконання вимога про усунення порушення, яка і буде носити для підконтрольної установи юридичні наслідки.

Обов`язковою ознакою правового акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень є створення ним юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

Висновок сам по собі не породжує юридичних наслідків, отже, відсутні юридичні підстави для визнання дій по складанню такого висновку протиправними.

В свою чергу, у разі наявності порушень відповідачем процедури проведення моніторингу або складення висновку за результатами такого моніторингу, останні можуть бути підставою оскарження дій контролюючого органу, під час проведення моніторингу.

Суд зауважує, що обставин порушення процедури проведення моніторингу позивачем не наведено.

Таким чином, оприлюднений в електронній системі закупівель висновок про результати моніторингу закупівлі відповідає вимогам, визначеним у пункті 7 статті 7-1 Закону № 922 та розділу II та III Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженого Наказом № 86.

З огляду на наведене, судом не встановлено підстав порушення Управлінням Західного офісу Держаудитслужби України в Закарпатській області, як суб`єктом владних повноважень, процедури реалізації управлінської функції.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

При вирішенні спору суд виходить з того, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України).

Обов`язковою ознакою дій, рішень (в тому числі і актів) чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Отже, із наведених норм права вбачається, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

За таких обставин, висновок контролюючого органу за результатами моніторингу має рекомендаційний характер та не породжує для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав і не породжує для нього обов`язкових юридичних наслідків.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, доводи позивача щодо невідповідності спірного висновку спростовані у ході судового розгляду справи, а тому, суд не вбачає обґрунтованих підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 139 КАС України, понесені позивачем судові витрати поверненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 241 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства “Свалявське лісове господарство” (вул. Шевченка, 59, м. Свалява, Закарпатська область, 89300, ЄДРПОУ 241298072) в особі представника Левицького Андрія Олександровича (вул. Собранецька, 156, м. Ужгород, Закарпатська область, 88017) до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області (пл. Народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008) про визнання протиправним та скасування висновку про результати проведеного моніторингу публічної закупівлі – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

СуддяД.В. Іванчулинець