Рішення № 87858979, 20.02.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2020 р. Справа№200/14152/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Волгіної Н.П., при секретарі судового засідання Кудрявцеві О.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просить суд:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо припинення з березня 2017 року нарахування та виплати позивачу пенсії;

- зобов`язати відповідача поновити нарахування та виплату позивачу пенсії з березня 2017 року, нараховувати та сплачувати пенсію надалі та виплатити виниклу заборгованість з пенсії з березня 2017 року на рахунок позивача, відкритий в ПАТ «Ощадбанк».

Разом із позовними вимогами позивачем заявлено клопотання щодо допуску до негайного виконання судового рішення в частині виплати заборгованості з пенсії у межах суми за один місяць, а також зобов`язання відповідача подати звіт про виконання постанови у строк один місяць з дня отримання постанови після набрання судовим рішенням законної сили.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що є пенсіонером та внутрішньо переміщеною особою, перебуває на обліку в Слов`янському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецькій області.

Зазначає, що з березня 2017 року пенсію не отримує.

Про те, що йому пенсію не нараховують, дізнався у вересні 2019 року після телефонування на гарячу лінію відповідача, а потім і на гарячу лінію ПАТ «Ощадбанк».

Позивач вважає, що виплату йому пенсії було припинено з підстав, що не передбачені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а тому відповідно до ст. 46 цього ж Закону пенсія повинна бути їй нарахована та виплачена за минулий час без обмежень будь-яким строком (а.с. 4-6).

У наданому до суду відзиві на позов відповідач зазначає про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог, обґрунтовуючи це наступним.

Розпорядженням Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області 18 червня 2015 року позивача взято на облік з особливістю переселенець зареєстрований та одночасно нараховано суму заборгованості з 1 серпня 2014 року.

В серпні 2017 року до управління надійшло рішення комісії про припинення (відновлення) соціальних виплат ВПО № 59 від 22 серпня 2017 року про відмову у відновлені виплати пенсії позивачу, у зв`язку із чим 1 вересня 2017 року виплата позивачу пенсії була припинення та статус позивача змінений з «переселенець зареєстрований» (94 особливість) на «переселенець не зареєстрований» (93 особливість).

Відповідач обґрунтовує законність припинення виплати позивачу пенсії тим, що таке припинення передбачено діючими підзаконними нормативно-правовими актами, якими, зокрема, передбачено фінансування з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на проведення соціальних виплат - на контрольованій території за фактичним місцем проживання (перебування).

Зазначає, що із заявою про поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 до управління не звертався.

Крім цього у відзиві зазначено, що позивач звернувся із даним позовом із порушенням передбаченого законом строку для такого звернення.

З урахуванням наведеного в задоволені позовних вимог просить відмовити (а.с. 15-18).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 9 грудня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також визначено, що позивачем не пропущено строк звернення до суду із даним позовом (а.с. 1-2).

Ухвалою суду від 9 січня 2020 року подальший розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 29 січня 2020 року (а.с. 26).

Ухвалою суду від 29 січня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 20 лютого 2020 року (а.с. 29).

20 лютого 2020 року в судове засідання представники сторін не з`явились. Про дату, місце та час повідомлялись судом належним чином.

У позовній заяві одночасно із позовними вимогами позивач зазначає клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с. 6).

Від відповідача на адресу суду заяв чи клопотань з приводу участі у судовому засіданні представника управління - не надходило.

Відповідно до ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, беручи до уваги наявність клопотання позивача про розгляд справи без його участі та належне повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності позивача та представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ; позивач є пенсіонером та має право на отримання пенсії за віком; є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово окупованої території, перебуває на обліку в Слов`янському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецькій області (а.с. 7-9).

Відповідач, Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 37803258, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3, є органом державної влади та суб`єктом владних повноважень, який здійснює у спірних правовідносинах владні управлінські функції та є належним відповідачем у даній справі (а.с. 12-14).

Судом встановлено, що 5 червня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою щодо запиту його пенсійної справи з УПФУ в м. Алчевськ (а.с. 22).

Розпорядженням від 18 червня 2015 року № 73225 ОСОБА_1 взято на облік до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (зв.бік.а.с. 22).

Відповідно до протоколу від 22 червня 2015 року визначено виплату пенсії ОСОБА_1 розпочати з липня 2015 року (а.с. 23).

Розпорядженням Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 1 березня 2016 року ОСОБА_1 припинено виплату пенсії з 1 березня 2016 року «до з`ясування» відповідно до листа ГУ ПФУ в Донецькій області № 875/02-3/34 від 29 лютого 2016 року (а.с. 23).

24 травня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про поновлення виплати пенсії (зв.бік а.с. 23).

Розпорядженням Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 7 червня 2016 № 864286 виплату пенсії ОСОБА_1 поновлено (а.с. 24, зв.бік а.с. 24).

Відповідно до протоколу Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 8 червня 2016 року визначено виплату пенсії ОСОБА_1 розпочати з липня 2016 року (а.с. 25, зв.бік а.с. 25).

22 серпня 2017 року на підставі рішення комісії про припинення (відновлення) соціальних виплат ВПО № 59 Слов`янським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області з вересня 2017 року ОСОБА_1 знов припинено виплату пенсії (зв.бік а.с. 25).

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження прийняття відповідачем належним чином оформленого рішення (розпорядження, протоколу) про припинення виплати ОСОБА_1 пенсії з 1 вересня 2017 року.

Як вбачається з матеріалів справи у період з вересня 2017 року по день розгляду справи судом нарахування пенсії позивачу відбувалось, але виплата пенсії - ні, що підтверджується випискою з електронної базі відповідача «Аналітика нарахувань» (а.с. 34).

В матеріалах справи міститься довідка, підписана заступником начальника відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії № 2 Слов`янського об`єднаного управління Донецької області (без дати її видачі), в якій зазначено, що ОСОБА_1 не отримав пенсію за період з вересня 2017 року по теперішній час (а.с. 21).

Будучи не згодним із не виплатою йому пенсії позивач звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом.

При прийнятті рішення по суті спору суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг передбачено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV, Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Згідно ст. 5 даного Закону цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови та порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг передбачено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно ст. 5 цього Закону цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Згідно ст. 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 1788-ХІІ, Закон України «Про пенсійне забезпечення») пенсії виплачуються за місцем проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон № 1706-VII, Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"), який набрав чинності 22 листопада 2014 року, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Статтею 2 Закону № 1706-VII визначено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Згідно з ч. 1 ст. 4 цього Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених ст. 12 цього Закону.

Відповідно до ст. 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509.

Згідно з п. 6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 1 жовтня 2014 року (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 352 від 8 червня 2016 року, далі - Порядок № 509), довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та абз. 6 цього пункту.

Статтею 49 Закону № 1058-IV врегульовано питання щодо припинення та поновлення виплати пенсії.

Так, частиною 1 ст. 49 Закону № 1058-IV передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Суд вважає за необхідне зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 136, яка набрала чинності 4 березня 2016 року, затверджено Порядок здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітної плати, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Порядок № 136).

Згідно з п. 9 Порядку № 136 у разі виявлення під час здійснення верифікації та моніторингу невідповідності інформації, на підставі якої призначено (продовжено), нараховано або здійснено державну виплату, Мінфін надсилає розпоряднику бюджетних коштів та/або іншому органу, який здійснює виплати за рахунок коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, рекомендацію щодо зупинення або припинення таких виплат відповідним реципієнтам або групі реципієнтів.

Відповідно до п. 12 Порядку № 136 розпорядник бюджетних коштів та/або інший орган, який здійснює виплати за рахунок коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, на підставі отриманої від Мінфіну рекомендації щодо зупинення або припинення державних виплат приймає рішення щодо зупинення або припинення, продовження виплат реципієнту, про що повідомляє Мінфіну протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення.

8 червня 2016 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", яка набрала чинності 14 червня 2016 року, пунктом 1 якої затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання /перебування.

Пунктом 4 цього Порядку установлено, що соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються […] територіальними органами Пенсійного фонду України […] за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

Також цією ж постаново визначено, що суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, як вже зазначено судом вище, частиною 1 ст. 49 Закону № 1058-IV, яка містить в собі перелік випадків, у випадку настання яких здійснюється припинення виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам, передбачає крім перерахованих в ній конкретних випадків ще й «інші випадки, передбачені законом».

За загальним правилом закон - це нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, який приймається відповідно до особливої процедури виключно парламентом (Верховною Радою України) та регулює найважливіші суспільні відносини.

Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту.

За змістом конституційних норм Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само, як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.

Проаналізувавши наведені вище нормативно-правові приписи та встановлені обставини справи, враховуючи, що відповідачем не доведено існування «інших випадків, передбачених законом», ніж ті, які перераховані у ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для припинення (призупинення) виплати пенсії з 1 вересня 2017 року ОСОБА_1 .

Оскільки судом встановлено, що припинення виплати позивачу пенсії відбулось у вересні 2017 року, позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача стосовно припинення виплати позивачу пенсії у вересні 2017 року підлягають задоволенню, а позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача стосовно припинення виплати позивачу пенсії з 1 березня 2017 року - задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог позивача про зобов`язання відповідача поновити нарахування належної йому пенсії з березня 2017 року, суд зазначає, за матеріалами справи встановлено, що відповідачем нарахування йому пенсії не припинялось, а тому зазначені позовні вимоги задоволенню не підлягають (а.с. 34).

Стосовно позовних вимог позивача про зобов`язання відповідача поновити виплату їй пенсії з 1 березня 2017 року, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія; поновлення виплати періодичних платежів - це відновлення процедури нарахування та виплати пенсії, яке відбувається в передбаченому законодавством порядку (через періодичні щомісячні платежі).

Враховуючи приписи ч. 1 ст. 47 Закону № 1058-IV та ст. 255 КАС України, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача поновити виплату позивачу пенсії (без зазначення дати минулого періоду).

Разом із цим, сума несплаченої позивачу протягом періоду з 1 вересня 2017 року по день поновлення виплати пенсії (поточної) пенсії є заборгованістю, яка має бути виплачена позивачу.

Відповідно, підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з пенсії, яка виникла за період з 1 вересня 2017 року по день розгляду справи судом.

Стосовно позовних вимог позивача в частині зобов`язання відповідача нараховувати та сплачувати пенсію й надалі суд зазначає, що вирішенню в судовому порядку підлягає лише наявний у часі фактичний адміністративний спір, натомість зазначені вимоги направлені на майбутнє, а тому вирішенню не підлягають.

Отже, у задоволенні позовних вимог в цій частині необхідно відмовити.

Конец формы

Щодо клопотання позивача про необхідність допустити до негайного виконання рішення суду в частині виплати пенсії в межах суми пенсії за один місяць, суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи є підстави допустити негайне виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 371 КАС України передбачено, що негайно виконуються рішення, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, рішення суду підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць, а клопотання позивача підлягає задоволенню.

Щодо клопотання позивача про встановлення судом відповідачу строку для подання звіту про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Аналізуючи вказані нормативно-правові приписи суд дійшов висновку, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов`язком судом.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження станом на час розгляду даної справи обґрунтованості вірогідності невиконання відповідачем даного судового рішення, суд вважає, що підстави для зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення у справі відсутні.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що підставою для звернення до суду із даним позовом стало припинення відповідачем пенсійних виплат позивачу у 2017 році, беручи до уваги, що основні позовні вимоги позивача (щодо визнання неправомірним такого припинення) за висновком суду є такими, що підлягають задоволенню, враховуючи, що ухвалою суду від 9 грудня 2019 року позивачу відстрочено сплату судового збору в розмірі 768,40 грн до вирішення справи по суті, суд приходить до висновку про необхідність стягнення судового збору зі Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області в зазначеному розмірі.

Керуючись ст.ст. 2-4, 6, 9, 14, 72-78, 90, 94, 132, 139, 205, 244-246, 255, 295, 297, 371, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 37803258, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3) про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з припинення виплати ОСОБА_1 пенсії з 1 вересня 2017 року.

Зобов`язати Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсії, яка виникла за період з 1 вересня 2017 року по день поновлення виплати пенсії.

В задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути зі Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 37803258, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3) на користь Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: рахунок - UA9089999803111256000026001, код ЄДРПОУ - 37993783, код банку 899998, отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ 22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.

Звернути до негайного виконання рішення суду в частині зобов`язання Слов`янсього об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області виплати ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за один місяць.

Рішення суду прийнято в нарадчій кімнаті, його вступна та резолютивна частини складені та підписані 20 лютого 2020 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно приписів підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення Донецького окружного адміністративного суду подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 25 лютого 2020 року.

Суддя Н.П. Волгіна