Рішення № 87858892, 27.02.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року Справа № 160/1058/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретарі за участю: представника позивача представника відповідача третьої особи Юхно І.В. Андріяші А.М. Криволапової Н.С. не з`явився не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом державної установи «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров`я України» до Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору,–

ВСТАНОВИВ:

28.01.2019 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» до Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову держаного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Савенко О.О. від 16.12.2019 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №60879750 з примусового виконання виконавчого листа №201/5333/19 від 12.12.2019 року, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що:

- 11.12.2019 р. Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська винесено рішення справі № 201/5333/19, яким поновлено ОСОБА_1 на посаді головного лікаря Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України»; стягнуто з Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 107 119,35 грн.; стягнуто з Міністерства охорони здоров`я України на користь ОСОБА_1 10 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди;

- 12.12.2019 р. на виконання даного рішення було винесено виконавчий лист № 201/5333/19 від 12.12.2019, виданого Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська щодо поновлення ОСОБА_2 на посаді головного лікаря;

- 16.12.2019 р. державним виконавцем Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Савенко Оксаною Олександрівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа № 201/5333/19 від 12.12.2019, виданого Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська;

- наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14.09.2018 року №1673 «Про реорганізацію Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» прийнято рішення про реорганізацію Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» шляхом приєднання до Державної установи «Центр психічного здоров`я та моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров`я України».

- пунктами 3-5 вищевказаного наказу утворено комісію з реорганізації державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України». Головою комісії з реорганізації Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» призначено директора Державної установи «Центр психічного здоров`я та моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров`я» ОСОБА_3 , МОЗ України наказом від 11.04.2019 № 28-о «Про звільнення ОСОБА_1 » головного лікаря Кушніра A.M ОСОБА_4 було звільнено з займаної посади;

- у виконавчому листі Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська та у постанові про відкриття виконавчого провадження щодо поновлення ОСОБА_2 на роботі на посаді головного лікаря боржником зазначено Державний заклад «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України», але це є неправильним та не відповідає нормам законодавчих актів, оскільки поновлення ОСОБА_2 на роботі не відноситься до компетенції Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» та у зв`язку з цим таке рішення не може бути виконано;

- державний виконавець не з`ясував причину неможливості виконання рішення суду, а також не встановив, хто відповідно до норм чинного законодавства та встановленого підпорядкування повинен виконати рішення про поновлення на роботі керівника державного закладу;

- таким чином, не має вини позивача в тому, що державний виконавець Чечелівського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра ГТУЮ Дніпропетровської області не з`ясував причину неможливості виконання рішення, та не звернувся до суду із заявою про роз`яснення рішення (відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»). Отже, стягнення виконавчого збору з особи, яка не має повноважень виконати рішення суду, є незаконним.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 державному закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» поновлено пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження з повідомленням (викликом) учасників справи в адміністративній справі, витребувано у відповідача додаткові докази у справі та встановлено строк для надання витребуваних документів до 14.02.2020 року. Судове засідання призначено на 17.02.2020 року о 11:00 год.

Про дату, час та місце судового засідання повідомлені у відповідності до вимог ст. 268 КАС України.

14.02.2020 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з хворобою представника позивача.

17.02.2020 року в судове засідання представники позивача, відповідача, третьої особи не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 року було повторно витребувано від Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області для залучення до матеріалів справи додаткові докази та витребувано у державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» докази поважності неприбуття в судове засідання 17.02.2020 року, у судовому засіданні було оголошено перерву до 21.02.2020 року о 10:30 год.

21.02.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та витребувані судом документи.

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначено наступне:

- на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження №60879750, яке було відкрито 16.12.2019 року державним виконавцем Чечелівського ВДВС міста Дніпра ГТУЮ з примусовим виконанням виконавчого листа №201/5333/19 виданого 12.12.2019 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного лікаря Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України»;

- виходом за адресою: вул. Надії Алексеєнко, №84 державним виконавцем 17.12.2019 року було вручено через канцелярію, ДФ «СЗНПД» ДУ «ЦПЗМНА МОЗ України» постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій згідно з п. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено про строк виконання даного рішення, а саме: негайно при отриманні цієї постанови;

- державний виконавець керуючись ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» зазначив у п. 3 постанови про відкриття виконавчого провадження: стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 16692,00 гривень;

- повноваження державного виконавця по стягненню виконавчого збору при відкритті провадження не є його правом, а є його обов`язком;

- станом на 31.01.2020 року рішення суду не виконано, ОСОБА_1 на посаду головного лікаря Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» не поновлено, виплату заробітної плати у місячний розмір боржником не сплачено;

Крім того, в прохальній частині відзиву відповідач просить відмовити позивачу у поновленні строку на оскарження постанови про стягнення виконавчого збору від 16.12.2019 року.

Суд зазначає, що питання про поновлення строку було вирішено до відкриття провадження у справі, а саме ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 року позовну заяву було залишено без руху, надано позивачу строк для подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 року державному закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» поновлено пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження з повідомленням (викликом) учасників справи в адміністративній справі, витребувано у відповідача додаткові докази у справі та встановлено строк для надання витребуваних документів до 14.02.2020 року.

Таким чином, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо розгляду питання про поновлення пропущеного строку повторно.

21.02.2020 року в судове засідання з`явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, що розцінюється судом як клопотання про розгляд справи без участі представника вдіповідача.

З метою забезпечення права позивача ознайомитись з відзивом на позовну заяву та додатковим документами по справі у судовому засіданні було оголошено перерву до 25.02.2020 року о 11:00 год.

25.02.2020 року у судове засідання з`явились представник позивача та відповідача.

25.02.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було вирішено вважати належною назвою відповідача - Чечелівський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), допущено заміну позивача у справі – державний заклад «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» його правонаступником – державною установою «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров`я України».

З метою забезпечення доступу до правосуддя шляхом належного представництва позивача-правонаступника в судовому засіданні було оголошено перерву до 27.02.2020 року.

27.02.2020 року в судове засідання з`явився представник позивача, представник відповідача та третя особа не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Представник позивача підтримав раніше обрану правову позицію.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебувала справа №201/5333/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров`я України, Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України», треті особи: Державний секретар Міністерство охорони здоров`я України Янчук Артем Олександрович, Голова комісії з реорганізації Державного закладу “Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України” Шум Сергій Сергійович про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Рішенням від Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 11.12.2019 року у справі №201/5333/19 позов задоволено частково:

- визнати незаконним та скасувано наказ Міністерства охорони здоров`я України №28-о від 11 квітня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 , з посади головного лікаря Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України»;

- визнано незаконним та скасувано наказ Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» за №13/4-ос від 11 квітня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 , з посади головного лікаря Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України»;

- поновлено ОСОБА_1 (РНОКПП2158914958 АДРЕСА_1 ), на посаді головного лікаря Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» ( ЄДРПОУ 01285973);

- стягнуто з Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» (ЄДРПОУ 01285973) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП2158914958 АДРЕСА_1 ) середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 107 119,35 гривень;

- стягнуто з Міністерства охорони здоров`я України (ЄДРПОУ 00012925) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) АДРЕСА_2 (десять тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення заробітної плати у місячному розмірі на підставі п.п.2,4 ч.1 ст.430 ЦПК України допущено до негайного виконання.

12.12.2019 року на виконання даного рішення Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська було видано виконавчий лист №201/5333/19 від 11.12.2019 року щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді головного лікаря.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 13.12.2019 року (п`ятниця) та виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.12.2019 року №201/5333/19, виданого 12.12.2019 року, 16.12.2019 року (понеділок) державним виконавцем Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Савенко Оксаною Олександрівною було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60879750.

Пунктом 3 постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №60879750 визначено суму виконавчого збору, яка підлягає стягненню з боржника у розмірі 16692 гривні.

16.12.2019 року державним виконавцем Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Савенко Оксаною Олександрівною було винесено постанову про стягнення з боржника Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» виконавчого збору у ВП №60879750 у сумі 16692,00 гривень.

Не погодившись з постановою про стягнення боржника Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» виконавчого збору у ВП №60879750 у сумі 16692,00 гривень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

За положеннями статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Правові та організаційні засади щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі – Закон України «Про виконавче провадження» або Закон №1404-VIII; тут і далі – в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 1 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Пунктами 1 та 5 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України, а також постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII (в редакції чинній на момент відкриття виконавчого провадження) виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 5 статті 26 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Частиною 1 статті 27 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавчий збір – це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

При цьому, згідно з частиною 3 статті 27 Закону №1404-VIII за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Абзацом 1 статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 №2629-VIII передбачено, що мінімальна заробітна плата з 01 січня 2019 року у місячному розмірі становить – 4173 гривні.

За положеннями абз. 1 ч. 4 ст. 27 Закону №1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору. Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Згідно з частиною п`ятою статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абз. 8 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2832/5) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802 (далі – Інструкція №512/5; тут і далі – в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин) визначено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону №1404-VIII.

Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

З аналізу вказаних норм вбачається, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження та ефективним засобом стимулювання боржника до намагання виконати рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження.

Суд також зазначає про те, що стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження. Крім того, на момент відкриття виконавчого провадження виконавець не володіє будь-якою інформацією від боржника щодо виконання судового рішення, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом №1404-VІІІ не передбачено.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 по справі №750/7624/17 (провадження №К/9901/620/17), від 15.07.2019 по справі №805/1174/17-а (провадження №К/9901/22996/18), від 20.11.2019 року по справі №480/1558/19 (провадження №К/9901/21929/19).

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що 16.12.2019 року державним виконавцем Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Савенко Оксаною Олександрівною було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60879750.

Позивач (боржник за ВП №60879750) є юридичною особою, отже, сума виконавчого збору за примусове виконання рішення – 16692,00 грн (4173,00 грн х 4).

Пунктом 3 постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №60879750 визначено суму виконавчого збору, яка підлягає стягненню з боржника у розмірі 16692 гривні.

Вищезазначену постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60879750, згідно пояснень позивача, не було оскаржено.

Судом встановлено, що 16.12.2019 року державним виконавцем Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Савенко Оксаною Олександрівною, на виконання вищезазначених норм, було винесено постанову про стягнення з боржника Державного закладу «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом МОЗ України» виконавчого збору у ВП №60879750 у сумі 16692,00 гривень.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, посилання позивача на скасування постанови про стягнення виконавчого збору через положення Закону №1404-VIII, а саме ст. 63, яка встановлює порядок виконання рішень немайнового характеру, які не можуть бути виконані без участі боржника, тому не передбачають вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення, як і добровільного виконання через неможливість такого виконання, внаслідок чого не повинно відбуватися стягнення з боржника виконавчого збору, з огляду на вищенаведену позицію Верховного Суду, суд вважає необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що постанова про стягнення виконавчого збору від 16.12.2019 №60879750, прийнята з відповідно до приписів чинного законодавства.

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01.07.2003 №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 287 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову державної установи «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров`я України» до Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору – відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною шостою статті 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя І.В. Юхно