Рішення № 87858753, 21.02.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2020 року Справа № 160/9023/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.,

при секретарі судового засідання Федуркіній А.В.,

представника позивача Блонська В.Д.,

представника відповідача Комлева Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро в порядку загального провадження адміністративну справу за приватного багатопрофільного підприємства “Енерго-Імпекс” (49000, м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, буд. 30, РНОКПП 13419447) до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (49010, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Лабораторна, буд. 69, код ЄДРПОУ 37988899) про визнання протиправним та скасування припису,-

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2019 року приватне багатопрофільне підприємство «Енерго-Імпекс» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області № 4-3777-5-3 від 18.04.2019 року;

- визнати протиправними дії працівника Державної екологічної інспекції у Дніпроптеровській області під час проведення позапланової перевірки приватного багатопрофільного підприємства «Енерго-Імпекс» в період з 10.04.2019 року по 11.04.2019 року з питання дотримання вимог природоохоронного законодавства України, за результатами яких складено акт № 256/5/19 від 11.04.2019 року та винесено припис 4-3777-5-3 від 18.04.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що органом контролю проведена позапланова перевірка позивача за відсутності керівника підприємства або уповноваженої особи.

Позапланова перевірка була проведена з підстав не виконання припису № 4-3005-15-3 від 28.04.2011 року, однак позивач не отримував зазначений припис та не мав можливості його виконати з вини Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області.

Також, позивач не погоджується з вимогами, викладеними в приписі, виконання яких є неможливими, адже вони не відповідають обставинам справи та суперечать діючому законодавству, оскільки відповідачем не надано належного документального підтвердження, що позивачем у його діяльності здійснюються викиди забруднюючих речовин.

Та позивач не згідний з твердженнями відповідача щодо використання свердловини в своїй діяльності, оскільки на підприємстві з 15.03.2017 року укладений договір про водопостачання та водовідведення з КП «Дніпроводоканал» щодо надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, тому у позивача не має підстав використовувати не діючу свердловину.

Позовну вимоги просив задоволити в повному обсязі.

Адміністративний позов не відповідав вимогам ст.ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому ухвалою суду від 23 вересня 2019 року був залишений без руху, з наданням строку для усунення недоліків.

На виконання умов ухвали від 23 вересня 2019 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12 листопада 2019 року.

В подальшому підготовче засідання переносилось на 26.11.2019 року, 12.12.2019 року, 17.12.2019 року, 26.12.2019 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 160/9023/19 на 30 днів, призначено підготовче засідання на 21.01.2019 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні 20.02.2020 рік. Розгляд справ по суті перенесено на 21.02.2020 року.

На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

В наданому до суду відзиві зазначено, що законом передбачено право суб`єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, тому позивач допустивши перевіряючих до проведення перевірки, фактично визнав, що така призначена та проведена у відповідності до вимог чинного законодавства.

Крім того, наказом підприємства від 10.04.2019 року призначено відповідальну особу за проведення перевірки головного інженера приватного багатопрофільного підприємства «Енерго-імпекс» ОСОБА_1 .

Під час перевірки встановлено, що на підприємстві наявні джерела викидів та джерела утворення викидів, інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відсутня, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відсутній, статзвітність по формі 2-ТП (повітря) та розрахунок податкового зобов`язання з екологічного податку не складаються, журнали первинної облікової документації у сфері охорони атмосферного повітря не ведуться, тому за результатами виявлених порушень вимог природоохоронного законодавства видано відповідні вимоги пункту припису (пп. 2, 3, 4, 24).

Стосовно пп. 8, 9, 10, 11 припису від 18.04.2019 року № 4-3777-5-3 відповідачем у відзиві зазначено, що у разі, коли свердловина не використовується , остання повинна бути затампонована чи ліквідована. Крім того, в ході перевірки встановлено, що водозабір води для господарсько-побутових потреб та потреб автомийки здійснюється зі свердловини, питомі балансові норми водоспоживання (технологічні нормативи використання води) відсутні, статзвітність за формою 2-ТП (водгосп) та статзвітність за формою 7-гр не складаються.

На підстави вищенаведеного, у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.

11 грудня 2019 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивачем зазначено, що відповідачем до відзиву не надано жодного фактичного доказу, що позивачем в його діяльності здійснюється викид забруднюючих речовин атмосферне повітря та використовується свердловина.

27 грудня 2019 року на адресу суду надані заперечення на відповідь на відзив, де відповідачем зазначено, що у державних інспекторів державної екологічної служби відсутній обов`язок проводити інструментально-технічні вимірювання забруднюючих речовин в атмосферне повітря та визначати якісний і кількісний склад речовин, що надходять в атмосферне повітря під час провадження господарської діяльності позивача.

У задоволенні позовної заяви приватного багатопрофільного підприємства «Енерго-імпекс» відмовити повністю.

Представник позивача у судовому засіданні просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши в судовому засіданні представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

У період з 10.04.2019 року по 11.04.2019 року на підставі наказу №431-П від 08.04.2019 року та направлення на перевірку №4-3300-5-3 від 08.04.2019 року, посадовими особами ДЕІ у Дніпропетровській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складено акт №256/5/19 від 11.04.2019 року.

Наказом від 10.04.2019 року № 29 «Про призначення особи відповідальною за проведення перевірки» призначено головного інженера підприємства ОСОБА_1 відповідальною особою за проведення перевірки.

Підставою для проведення позапланового заходу є перевірка стану виконання припису від 28.04.2011 року № 4-3005-15-3.

За результатами перевірки складено акт від 11.04.2019 року № 256/5/19, яким встановлено ряд порушень.

Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки від 11.04.2019 року № 256/5/19, позивачем подано до Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області заперечення від 26.04.2019 року № 256.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 11.04.2019 року № 256/5/19 органом контролю ухвалено припис від 18.04.2019 року № 4-3777-5-3, яким зобов`язано виконати:

- ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природнього середовища» розробити та погодити в установленому порядку проектну документацію з розділом ОВНС на влаштування комплексу, який складається з автостоянки, автомийки, складських боксів та топкової;

- ст.ст. 10,11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» розробити інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

- ст.ст. 10,11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

- ст.ст. 10,11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» не опускати здійснення викидів та джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне без дозволу на викиди;

- ст.ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» забезпечити складання статистичної звітності у сфері охорони атмосферного повітря;

- ст.ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» забезпечити здійснення розрахунку податкового зобов`язання з екологічного податку;

- ст.ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» організувати ведення первинного обліку в сфері охорони атмосферного повітря ;

- ст. 44. 49, Водного кодексу України отримати дозвіл на спеціальне водокористування свердловин;

- ст. 40, 44 Водного кодексу Водного кодексу України розробити балансові норми водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції та погодити згідно вимог чинного законодавства;

- ст. 25, 44 Водного кодексу України, ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього природнього середовища» забезпечити складання статистичної звітності за формою 2-ТП (водгосп);

- ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», ст. 44 Водного кодексу України організувати ведення первинного обліку в сіері охорони водних ресурсів;

- ст. 44, 70, 96, 98 Водного кодексу України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель», ст. 96, 164 Земельного кодексу України забезпечити збирання, очищення та відведення зливових стоків з території підприємства у відповідності до вимог законодавства;

- ст.ст. 44, 95, 96,98,101 Закону України Водного кодексу України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель», ст. 96, 164 Земельного кодексу України вжити достатні заходи щодо попередження забруднення зливової поверхні;

- ст.ст. 17, 26 Закону України «Про відходи» розробити інвентаризацію відходів відповідно до фактичного стану з урахуванням всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства;

- ст. 17 Закону України «Про відходи» визначити склад та властивості всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров`я людини;

- ст. 7 Закону України «Про відходи» розробити та погодити згідно вимог законодавства нормативи граничних показників утворення всіх видів відходів у технологічних процесах та нормативи питомих показників утворення всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства;

- ст. 26 Закону України «Про відходи», постанови КМУ від 01.11.99 № 2034 розробити технічні паспорти відходів (ТПВ) та погодити згідно вимог законодавства;

- ст. 17 Закону України «Про відходи», постанова Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 118 забезпечити складання та подання декларації про утворення відходів підприємства ;

- ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», ст. 17 Закону України «Про відходи» забезпечення та подання статистичної звітності у сфері поводження з відходами;

- ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», ст. 17 Закону України «Про відходи» забезпечити здійснення первинного обліку кількості відходів, що утворюються на підприємстві;

- ст. 17, 32, 33, 34 Закону України «Про відходи» укласти договори щодо утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, на всі види відходів, що утворюються на підприємстві;

- ст. 29 Закону України «Про відходи» запровадити здійснення моніторингу місць утворення, зберігання і видалення відходів;

- ст. 17, 33 Закону України «Про відходи» місця тимчасового зберігання відходів обладнання у відповідності до вимог законодавства;

- ст. 10, 29 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» забезпечити проведення виробничого контролю за охороною атмосферного повітря, проведення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел викидів підприємства.

Не погодившись з ухваленням припису від 18.04.2019 року № 4-3777-5-3, а саме: з неможливістю виконання деяких пунктів оскаржуваного припису, приватне багатопрофільне підприємство «Енерго-імпекс» звернулось з даним позовом до суду.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року №1264-XII до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, в тому числі про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.

Згідно з положеннями ст.1 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Органи державного нагляду (контролю) щороку визначають перелік суб`єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у плановому періоді, та не пізніше 15 жовтня року, що передує плановому, забезпечують внесення відомостей про таких суб`єктів господарювання до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) для автоматичного виявлення нею суб`єктів господарювання, які підлягають комплексним плановим заходам державного нагляду (контролю).

План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період для всіх органів державного нагляду (контролю) затверджує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті та вносить відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) до 15 листопада року, що передує плановому.

Річні плани здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період з урахуванням узгоджених дат початку та строків здійснення визначених у плані здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) затверджують органи державного нагляду (контролю), оприлюднюють на своїх офіційних веб-сайтах та вносять відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому.

Відповідно до ч. 1 с. 6 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч.6, 7 ст.7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Позапланова перевірка приватного багатопрофільного підприємства «Енерго-імпекс» призначена на підставі посвідчення (направлення) від 08.04.2019 року № 4-3300-5-3 стосовно стану виконання припису від 28.04.2011 року № 4-3005-15-3.

Позивачем не оскаржуються дії відповідача щодо повідомлення позивача про проведення та строки проведення перевірки, однак позивач вказує, що відповідач під час перевірки вийшов за межі обставин, що мали перевірятись відповідно до припису від 28.04.2011 року № 4-3005-15-3, та не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки, та з приписом від 18.04.2019 року № 4-3777-5-3, ухваленого за результатами висновків, викладених в акті перевірки.

Приписом від 28.04.2011 року № 4-3005-15-3 позивача зобов`язано виконати:

- ст.51 Закону України «Про охорону навколишнього середовища» дотримуватись вимог природоохоронного законодавства України при здійсненні діяльності підприємства - постійно;

- ст. 125, 126 Земельного кодексу України користування земельними ділянками здійснювати за наявності правоустанавлюючих документів - постійно;

- ст.12, 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» розробити та затвердити наказом план оргтехзаходів по усуненню виявлених недоліків з термінами виконання. Копія наказу та плану заходів надіслати в Держекоінспекцію – в 10-денний термін з моменту одержання припису.

Приписом від 18.04.2019 року № 4-3777-5-3 позивача зобов`язано виконати:

- ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природнього середовища» розробити та погодити в установленому порядку проектну документацію з розділом ОВНС на влаштування комплексу, який складається з автостоянки, автомийки, складських боксів та топкової;

- ст.ст. 10,11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» розробити інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

- ст.ст. 10,11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

- ст.ст. 10,11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» не опускати здійснення викидів та джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне без дозволу на викиди;

- ст.ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» забезпечити складання статистичної звітності у сфері охорони атмосферного повітря;

- ст.ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» забезпечити здійснення розрахунку податкового зобов`язання з екологічного податку;

- ст.ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» організувати ведення первинного обліку в сфері охорони атмосферного повітря ;

- ст. 44. 49, Водного кодексу України отримати дозвіл на спеціальне водокористування свердловин;

- ст. 40, 44 Водного кодексу Водного кодексу України розробити балансові норми водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції та погодити згідно вимог чинного законодавства;

- ст. 25, 44 Водного кодексу України, ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього природнього середовища» забезпечити складання статистичної звітності за формою 2-ТП (водгосп);

- ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», ст. 44 Водного кодексу України організувати ведення первинного обліку в сфері охорони водних ресурсів;

- ст. 44, 70, 96, 98 Водного кодексу України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель», ст. 96, 164 Земельного кодексу України забезпечити збирання, очищення та відведення зливових стоків з території підприємства у відповідності до вимог законодавства;

- ст.ст. 44, 95, 96, 98,101 Закону України Водного кодексу України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель», ст. 96, 164 Земельного кодексу України вжити достатні заходи щодо попередження забруднення зливової поверхні;

- ст.ст. 17, 26 Закону України «Про відходи» розробити інвентаризацію відходів відповідно до фактичного стану з урахуванням всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства;

- ст. 17 Закону України «Про відходи» визначити склад та властивості всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров`я людини;

- ст. 7 Закону України «Про відходи» розробити та погодити згідно вимог законодавства нормативи граничних показників утворення всіх видів відходів у технологічних процесах та нормативи питомих показників утворення всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства;

- ст. 26 Закону України «Про відходи», постанови КМУ від 01.11.99 № 2034 розробити технічні паспорти відходів (ТПВ) та погодити згідно вимог законодавства;

- ст. 17 Закону України «Про відходи», постанова Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 118 забезпечити складання та подання декларації про утворення відходів підприємства ;

- ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», ст. 17 Закону України «Про відходи» забезпечення та подання статистичної звітності у сфері поводження з відходами;

- ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», ст. 17 Закону України «Про відходи» забезпечити здійснення первинного обліку кількості відходів, що утворюються на підприємстві;

- ст. 17, 32, 33, 34 Закону України «Про відходи» укласти договори щодо утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, на всі види відходів, що утворюються на підприємстві;

- ст. 29 Закону України «Про відходи» запровадити здійснення моніторингу місць утворення, зберігання і видалення відходів;

- ст. 17, 33 Закону України «Про відходи» місця тимчасового зберігання відходів обладнання у відповідності до вимог законодавства;

- ст. 10, 29 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» забезпечити проведення виробничого контролю за охороною атмосферного повітря, проведення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел викидів підприємства.

Суд при вирішенні справи по суті вважає обгрунтованими пояснення представника відповідача, надані в судовому засіданні 21.02.2020 року, що державною екологічною інспекцією позапланова перевірка проводилась в межах припису від 28.04.2011 року № 4-3005-15-3, а порушення, зазначені в приписі від 18.04.2019 року № 4-3777-5-3, були сформульовані більш детально та у більш розгорнутому вигляді і не виходять за межі порушень, встановлених в пиписі від 2011 року.

Зокрема, ст.12 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що громадяни України зобов`язані:

а) берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

б) здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів;

в) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб`єктів;

г) вносити штрафи за екологічні правопорушення;

д) компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.

Громадяни України зобов`язані виконувати й інші обов`язки у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідно до законів України.

Статтею 51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об`єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров`я людей.

Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов`язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров`я людей.

Оцінка здійснюється з урахуванням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічної ємкості даної території, стану навколишнього природного середовища в місці, де планується розміщення об`єктів, екологічних прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу шкідливих факторів та об`єктів на навколишнє природне середовище.

Підприємства, установи та організації, які розміщують, проектують, будують, реконструюють, технічно переозброюють, вводять в дію підприємства, споруди та інші об`єкти, а також проводять дослідну діяльність, що за їх оцінкою може негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища, подають спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів та його органам на місцях спеціальну заяву про це.

Забороняється введення в дію підприємств, споруд та інших об`єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проектах на будівництво та реконструкцію .

Проаналізувавши зміст вказаних вище норм Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення яких встановлено у присисі 2011 року, та положення законодавчих актів, порушення яких було встановлено в оскаржуваному приписі, можна зробити висновок, що ст.ст.12, 51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлюють загальні обов`язки громадян та будь-яких юридичних осіб під час їх діяльності щодо забезпечення безпеки та охорони навколишнього природного середевища, конкретизація яких, а також відповідальність за порушення яких може бути викладена у інших нормах законів України, тому перевіряючими не порушено меж перевірки, проведеної у позивача у 2019 році, а детально розписано виявлені правопорушшя, які кореспондуються з вимогами ст.ст.12, 51 вказаного Закону.

Також, не приймаються до уваги і твердження позивача, що він не отримував і не знав про існування припису від 28.04.2011р. №4-3005-15-3, а тому не міг усунути виявлені у ньому порушення, оскільки предметом даної адміністративної справи є визнання протиправним та скасування іншого припису від 18.04.2019 року № 4-3777-5-3, а припис від 28.04.2011р. №4-3005-15-3 не був оскаржений позивачем до суду.

Судом не беруться до уваги твердження позивача стосовно проведення перевірки за відсутності керівника приватного багатопрофільного підприємства «Енерго-імпекс» та уповноваженої керівником, оскільки в матеріалах справи наявний наказ від 10.04.2019 року № 29 «Про призначення відповідальної особи за проведення перевірки», яким призначено головного інженера підприємства ОСОБА_1 відповідальною особою за проведення перевірки та покладено обов`язки з підготовки та збору необхідної документації, тому суд робить висновок, що перевірка проведена у присутності відповідальної особи за проведення перевірки.

Згідно з ч.7 ст.7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до ч.8 ст.7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Відповідно до положень ст.11 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

Отже, суд не приймає до уваги доводи позивача щодо порушення порядку проведення позапланового заходу з огляду на те, що позивач, допустивши перевіряючих до проведення перевірки, фактично визнав, що така перевірка призначена у відповідності до вимог законодавства.

Така правова позиція викладена в постанові касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі № 804/9101/16.

Стосовно доводів позивача, що припис містить вимоги, які є не можливим виконати, адже вони не відповідають дійсним обставин справи та суперечать діючому законодавству, а саме: пункти припису 2, 3, 4, 24, слід вказати про таке.

Статтею 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» визначено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Під час перевірки встановлено та в акті перевірки зафіксовано, що на підприємстві в наявності такі джерела викидів та джерела утворення викидів: 2 твердопаливних котли, стоянка автотранспорту, 3 відрізних верстати, прес, 2 зварювальних апарати, пост аргонової різки, заточний верстат, витяжна вентиляція, витяжна вентиляція з автомийки, тощо. Інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відсутня, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відсутній. Статзвітність по формі 2-ТП (повітря) та розрахунок податкового зобов`язання з екологічного податку не складаються, журнали первинної облікової документації у сфері охорони атмосферного повітря не ведуться.

Джерело викиду забруднюючих речовин - об`єкт (підприємство, цех, агрегат, установка), з якого надходять в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміші таких речовин.

Джерело утворення викидів забруднюючих речовин - об`єкт, у якому відбувається утворення забруднюючих речовин.

Затверджений граничнодопустимий викид - дозволений обсяг викиду забруднюючої речовини, який встановлений у дозволі на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Згідно з пунктом 2 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з виданою дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організації та громадян - підприємств, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою КМУ від 13.03.2002 № 302 встановлено:

-дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам - підприємцям (далі суб`єкт господарювання) експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

Відповідно до пп. 1 п. 1 ст. 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

В позовній заяві та в судовому засіданні представником позивача зазначено, що об`єкти джерела викидів та джерела утворення викидів (2 твердопаливних котли, стоянка автотранспорту, 3 відрізних верстати, прес, 2 зварювальних апарати, пост аргонової різки, заточний верстат, витяжна вентиляція, витяжна вентиляція з автомийки) взагалі не функціонують вже достатньо тривалий час, оскільки замість твердопаливного котла підприємство придбало електричний котел, який функціонує з 04.12.2012 року, проте, на підтвердження зазначеного, представником позивача до перевірки не надано актів виведення з експлуатації вищезазначених об`єктів, оприбуткування на складі, тощо.

Таким чином, не функціонування об`єктів джерела викидів та джерела утворення викидів на підприємстві за відсутності підтверджуючих це відповідних документів не відповідають фактичному стану підприємства та не підтверджено допустимими доказами.

Відповідно до пп. 9 п. 2 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом міністерства екології та природних ресурсів України 11.08.2017 № 312, інспекція для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, здійснювати відбір проб та інструментально-лабораторні вимірювання показників складу та властивостей викидів стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря, вод лляльних, баластних, зворотних, поверхневих, морських, вимірювання показників складу та властивостей підземних вод у пробах із спостережувальних свердловин на об`єктах, що обстежуються; вимірювання показників складу та властивостей викидів пересувних джерел забруднення атмосферного повітря та екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного і дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб`єктами господарювання.

З аналізу вищенаведеної норми вбачається, що Державна екологічна інспекція має право, а не обов`язок здійснювати відбір проб та інструментально-лабораторні вимірювання показників складу та властивостей викидів, а не проводити повне дослідження викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та по суті проводити для підприємства інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Стосовно не погодження позивача з твердженнями, викладеними в акті перевірки, та пунктами припису 8, 9, 10, 11, що по організації водогосподарської діяльності, підприємство є первинним водокористувачем, судом встановлено наступне.

В акті № 256/5/19 від 11.04.2019р. зазначено, що по організації водогосподарської діяльності, підприємство є первинним водокористувачем. Водозабір води для господарсько-побутових потреб та потреб авто мийки здійснюється зі свердловини. Дозвіл на спеціальне водокористування відсутній. Свердловина не обладнана вимірювальною апаратурою, паспорти свердловин відсутні, первинний облік забраної води не ведеться, інформацію та документи до часу влаштування свердловин та обсягів забраної води на розгляд не надано Питомі балансові норми водокористування відсутні. Статзвітність за формою 2-ТП (водогосп) та звітність за формою 7-гр не складаються.

Відповідно до ст. 40 Водного кодексу України для оцінки та забезпечення раціонального використання води у галузях економіки встановлюються технологічні нормативи використання води, а саме:

- поточні технологічні нормативи використання води - для існуючого рівня технологій;

- перспективні технологічні нормативи використання води - з урахуванням досягнень на рівні передових світових технологій.

Згідно з ст. 42 Водного кодексу України водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Відповідно до ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані: економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод; використовувати воду (водні об`єкти) відповідно до цілей та умов їх надання; дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об`єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї; не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об`єктам та об`єктам навколишнього природного середовища; утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої; здійснювати засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод, контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами; здійснювати погоджені у встановленому порядку технологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу; безперешкодно допускати на свої об`єкти державних інспекторів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а також громадських інспекторів з охорони довкілля, які здійснюють перевірку додержання вимог водного законодавства, і надавати їм безоплатно необхідну інформацію; своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористування та інші збори відповідно до законодавства; своєчасно інформувати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування про виникнення аварійних забруднень; здійснювати невідкладні роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об`єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством; виконувати інші обов`язки щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів згідно з законодавством.

Спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування. Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства (ст. 49 Водного кодексу України).

Відповідно ст. 105 Водного кодексу України всі свердловини на воду, не придатні для експлуатації, покинуті спостережні та пошукові свердловини на всі види корисних копалин, а також вертикальні й інші гірничо-пошукові та експлуатаційні гірничі виробки і покинуті криниці повинні бути затампоновані чи ліквідовані.

Ліквідацію пошукових виробок та ліквідаційний тампонаж пошукових свердловин будь-якого призначення здійснюють організації, які виконують пошукові роботи, а непридатних і покинутих експлуатаційних та спостережних свердловин і виробок - організації, на балансі яких вони знаходяться.

Актом перевірки від 11.04.2019 року №256/5/19 зафіксовано, що свердловина не обладнана вимірювальною апаратурою, паспорти свердловини відсутні, первинний облік забраної води не ведеться, інформація та документи щодо часу влаштування свердловини та обсягів використаної води та інформації щодо альтернативного джерела водопостачання підприємства під час перевірки не надано.

Відносно даного правопорушення, суд вважає доречним твердження позивача, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт використання позивачем свердловини.

Проте, на виконання вимог чинного законодавства, позивачем під час перевірки не надано жодного підтверджуючого документа щодо тампонажу чи ліквідації свердловини, що є обов`язковим в разі не використання підприємством свердловини.

Решта порушень, встановлених в акті перевірки та зазначених в приписі, позивачем під час розгляду справи не спростовані.

Доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження впродовж розгляду справи та спростовуються наведеними в акті перевірки обставинами.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланнями на відповідні положення законодавства про необґрунтованість позовних вимог позивача.

Згідно з ч.1 ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, оскаржуваний припис прийнятий відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, в зв`язку з чим, заявлені позивачем позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи відмову у задоволенні позову приватного багатопрофільного підприємства “Енерго-Імпекс”, суд зробив висновок про відсутність підстав для присудження і всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-77, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви приватного багатопрофільного підприємства “Енерго-Імпекс” (49000, м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, буд. 30, РНОКПП 13419447) до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (49010, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Лабораторна, буд. 69, код ЄДРПОУ 37988899) про визнання протиправним та скасування припису - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 27 лютого 2020 року.

Суддя С.В. Ніколайчук