Рішення № 8785873, 24.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.03.10 р.                     Справа № 4/46                               

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача – Кириченко А.В. – довіреність від 25.02.2010р.,

від відповідача – не явився,

за позовом - Відкритого акціонерного товариства „Дніпроенерго” м. Запоріжжя

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецькенергоремонт”

м. Донецьк

про стягнення 6217,84грн. пені, штрафу

в с т а н о в и в :

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 6217,84грн., з яких: 2920,50грн. – пеня та 3297,34грн. – штраф за несвоєчасну поставку товару.

В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір поставки №792 від 15.05.2009р., факсимільне повідомлення №392/21 від 12.05.2009р.яким позивач повідомив відповідача про необхідність зменшення обсягів поставки, замовлення на поставку товару, які надані позивачем відповідачу, видаткові накладні: №РН-000059 від 29.07.2009р. на суму 47104,80грн., №РН-0000106 від 02.12.2009р. на суму 47104,80грн., по яких отриманий товар позивачем, рахунки-фактури №СФ-0000312 від 29.07.2009р. на суму 47104,80грн., №СФ-0000361 від 25.08.2009р. на суму 47104,80грн., які виставлені позивачу для оплати, листи, якими відповідач повідомив позивача про затримку строків виконання ним зобов’язання щодо поставки товару, претензію, яка направлена відповідачу з вимогою оплати штрафних санкцій та відповідь на неї відповідача.

Відповідач не явився в судове засідання, про час і місце якого був належним чином повідомлений, про що свідчать підписи уповноваженої особи на Повідомленнях поштового відправлення. За довідкою державного комітету статистики України (головного управління статистики у Донецькій області) № 14/4-23/155 від 16.03.2010р., відповідач внесений в державний Реєстр підприємств та організацій України

За достатністю матеріалів для вирішення спору по суті, справа вирішується за відсутністю представника відповідача та письмового відзиву на позов на підставі ст. 75 ГПК України.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено, що між сторонами підписаний договір поставки №792 від 15.05.2009р., в якому передбачені всі істотні умови: предмет поставки, ціна та строк дії договору, інші умови поставки, які сторони застосували при укладанні договору, тому він вважається судом укладеним.

За цим договором постачальник (відповідач) зобов’язується передати у власність покупцеві (позивач), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити за парогенератори не змонтовані: лот №4 редуктор приводу шнекового шлакотранспортеру 2009року виготовлення, в кількості 3-х штук редукторів приводу ШШ креслення №А-2414.00.00.00 за ціною одного - 39254,00грн. (без ПДВ) на загальну суму 141314,40грн. з ПДВ (п. 1.1 договору).

Постачальник (відповідач) взяв на себе зобов’язання поставити продукцію протягом травня-жовтня 2009р. узгодженими партіями згідно замовлень покупця (п. 2.1 договору).

Оплата за даним договором здійснюється наступним чином: 50% попередньої оплати від загальної вартості кожної партії згідно замовлення. Остаточний розрахунок здійснюється по факту приймання продукції на складі покупця (п. 4.1 договору).

Таким чином, сторонами в договорі передбачений конкретний строк, порядок оплати товару, а також обумовлені конкретні терміни поставки товару.

Позивачем відповідачу направлене факсимільне повідомлення №392/21 від 12.05.2009р про необхідність зменшення обсягів поставки з 3-х до 1 одиниці.

Позивачем, на виконання умов договору, направлені відповідачу замовлення на поставку товару, а саме: 29.05.2009р. замовлення №1 – на поставку в червні 2009р. редуктора і 26.08.2009р. направлене замовлення №2 - на поставку в серпні 2009р. редуктора.

Відповідачем позивачу виставлені для оплати рахунки-фактури №СФ-0000312 від 29.07.2009р. на суму 47104,80грн., №СФ-0000361 від 25.08.2009р. на суму 47104,80грн., які останнім оплачені в повному обсязі.

Встановлений факт, що відповідачем позивачу поставлений товар за видатковою накладною №РН-000059 від 29.07.2009р. на суму 47104,80грн. Тобто за першим замовленням відповідачем виконані умови договору у встановлені п.2.1 договору строки і спору по ній не має.

Що стосується другій поставки за замовленням від 26.08.2009р. відправленим відповідачу листом № 21/9017, відповідач виконав умови договору, що підтверджено видатковою накладною № РН-0000106 від 02.12.2009р., тобто з порушенням строку в 31 день, встановленого п.2.1 договору, згідно з яким постачальник поставляє продукцію протягом травня-жовтня 2009р. узгодженими партіями згідно замовлень покупця.

Позивач направив відповідачу претензію з вимогою оплати штрафних санкцій за прострочення строків поставки товару.

Відповідач у відповіді на неї підтвердив факт несвоєчасності поставки товару, але просив покупця не застосовувати до нього передбачені договором штрафні санкції у зв’язку зі скрутним фінансовим становищем.

Враховуючи, що зобов’язання повинні виконуватись сторонами належним чином та у встановлені договором строки, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 2920,50грн. пені, 3297,34грн. штрафу за несвоєчасну поставку товару.

Вирішуючи ці питання, суд виходить з наступного:

Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, згідно із положеннями Господарського процесуального кодексу України є предметом регулювання Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки відповідачем не були виконанні належним чином зобов’язання щодо поставки товару за другим замовленням у строк до кінця жовтня 2009р., як передбачено п.2.1 договору, це стало підставою для застосування господарських санкцій, передбачених п.7.1 договору.

Зокрема, у частині 1 статті 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Також у пункті 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Приймаючи до уваги, що відповідач повинен був поставити товар за замовленням № 2 від 26.08.2009р. до кінця жовтня 2009р., а поставив 02.12.2009р, що на 31день пізніше, він повинен сплатити неустойку, яка передбачена п.7.1 договору у вигляді пені в розмірі 0,2% від суми продукції, що не поставлена у встановлений строк, що становить 2920,50грн. та штраф за порушення термінів постачання понад тридцять календарних днів в розмірі 7% від вартості несвоєчасно поставленої продукції, що становить 3297,34грн. Ці вимоги господарський суд задовольняє, оскільки доведена прос трока виконання строку поставки відповідачем товару за замовленням № 2, за що сторонами договором передбачена відповідальність.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати у розмірі передбаченому діючим законодавством.

На підставі ст.ст.526,530,546,549 Цивільного кодексу України, ст.193, ч.1ст.230, п.4ст.231 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Відкритого акціонерного товариства „Дніпроенерго” м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецькенергоремонт” м. Донецьк про стягнення 2920,50грн. пені та 3297,34грн. штрафу за несвоєчасну поставку товару в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецькенергоремонт” м. Донецьк-83054, вул. Економічна, 24, (адреса для листування: 83050, м. Донецьк, а/с 432), ЄДРПОУ 30341775 на користь Відкритого акціонерного товариства „Дніпроенерго” м. Запоріжжя-69006, вул. Добролюбова, 20, ЄДРПОУ 00130872 пеню в сумі 2920,50грн., 3297,34грн. - штрафу, 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                               

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений 24.03.2010року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

Надруковано у 4прим.:

1-до справи,

1- позивачу,

2- відповідачу