
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2020 року Справа № 160/11953/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Врони О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ФІДЕЯ» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «ФІДЕЯ» (далі - ТОВ «Фірма «ФІДЕЯ», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (далі - відповідач) в якій просить:
- визнати протиправними дії Офісу великих платників податків Державної податкової служби щодо складання, реєстрації та внесення до інформаційних баз даних ДФС узагальненої податкової інформації № 11876/28-10-50-12-41223117 від 15.11.2019 року щодо ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ» (код за ЄДРПОУ 41223117) за звітний період декларування ПДВ за червень 2018 року - липень 2019 року з питань проведення фінансово-господарських операцій з придбання суміші вуглеводневої (бензино-лігроїдна фракція) та дизельного палива ДП-Л-ЄВР05-ВО (2710 19 43 00) у ТОВ «ФЕНОМ ВЕСТ» (код ЄДРПОУ 40930702) та подальшої реалізації на контрагентів-покупців за період червень 2018 року - липень 2019 року;
- зобов`язати Офіс великих платників податків Державної податкової служби скасувати реєстрацію та виключити з інформаційних баз даних ДПС узагальнену податкову інформацію № 11876/28-10-50-12-41223117 від 15.11.2019 року щодо ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ» (код за ЄДРПОУ 41223117) за звітний період декларування ПДВ за червень 2018 року - липень 2019 року з питань проведення фінансово-господарських операцій з придбання суміші вуглеводневої (бензино-лігроїдна фракція) та дизельного палива ДП-Л-ЄВР05-ВО (2710 19 43 00) у ТОВ «ФЕНОМ ВЕСТ» (код ЄДРПОУ 40930702) та подальшої реалізації на контрагентів-покупців за період червень 2018 року - липень 2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з діями Офісу великих платників податків Державної податкової служби щодо складання, реєстрації та внесення до інформаційних баз даних ДФС узагальненої податкової інформації щодо ТОВ «Фірма «Фідея», з огляду на те, що нормами України не передбачено ні повноважень, ні права контролюючих органів за результатами своїх дій складати узагальнені податкові інформації, а саме висновки щодо правомірності визначення платником податків сум податкового кредиту та податкових зобов`язань. Будь-які висновки щодо дотримання чи недотримання платником податків чинного законодавства можуть бути зроблені виключно під час проведення перевірки платника податків на підставах і в порядку, визначених Податковим кодексом України. Враховуючи, що як наслідок діяльності податкових органів та їх посадових осіб не передбачено складання таких документів, як узагальнення податкової інформації, діяльність відповідача зі складання таких офіційних документів не відповідає визначеному законом способу збирання та опрацювання податкової інформації та фактично містить ознаки іншого способу податкового контролю, визначеного п.п.62.1.3 п.62.1 ст. 62 Податкового кодексу України, а саме податкової перевірки.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2019 року відкрито провадження у адміністративній справі №160/11953/19 та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 17.12.2019 року
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2019 року забезпечено адміністративний позов шляхом заборони Офісу великих платників податків Державної податкової служби розповсюджувати та використовувати в процесі своєї діяльності висновки узагальненої податкової інформації № 11876/28-10-50-12-41223117 від 15.11.2019 року щодо ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ», код за ЄДРПОУ 41223117 за звітний період декларування ПДВ за червень 2018 року - липень 2019 року з питань проведення фінансово-господарських операцій з придбання суміші вуглеводневої (бензино-лігроїдна фракція) та дизельного палива ДП-Л-ЄВР05-ВО (2710 19 43 00) у ТОВ «ФЕНОМ ВЕСТ» (код ЄДРПОУ 40930702) та подальшої реалізації на контрагентів-покупців за період червень 2018 року - липень 2019 року до набрання законної сили рішення у даній справі.
17.12.2019 року представником Офісу великих платників податків Державної податкової служби подано відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити, зазначивши, що у зв`язку з неможливістю проведення позапланової виїзної перевірки, у зв`язку з відмовою посадової особи підприємства у допуску посадових осіб ДПС до проведення перевірки було складено узагальнену податкову інформацію від 15.11.2019 року №11876/28-10-50-12-41223117 з питань проведення фінансово-господарських операцій з придбання суміші вуглеводневої (бензино-лігроїдна фракція) та дизельного палива ДП-Л-ЄВР05-ВО (2710 19 43 00) у ТОВ «ФЕНОМ ВЕСТ» (код ЄДРПОУ 40930702) та подальшої реалізації на контрагентів-покупців за період червень 2018 року - липень 2019 року. Вказану узагальнену податкову інформацію від 15.11.2019 року №11876/28-10-50-12-41223117 складено на підставі узагальненої податкової інформації від 29.08.2019 року №11597/7/04-36-14-05-12 щодо ТОВ «ФЕНОМ ВЕСТ», протоколу обшуку СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 25.06.2019 року, проведеного на підставі ухвали суду від 19.06.2019 року та службової записки ОУ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 14.12.2018 року №6082/04-36-21-11-05, складеної на підставі рапорту оперативного співробітника. З аналізу наданої інформації встановлено неможливість ТОВ «ФЕНОМ ВЕСТ» виробництва бензино-лігроїнової фракції та дизельного палива та подальшої їх реалізації. На думку відповідача, дії зі складання узагальненої податкової консультації є, по суті, виконанням службовими особами своїх обов`язків, відтак, самі по собі висновки, викладені у цій інформації, не створюють відносин владного підпорядкування, що є необхідною ознакою публічно-правових відносин.
В судовому засіданні 17.12.2019 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 21.01.2020 року з метою надання можливості представникам сторін підготовити та надати до суду відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив.
27.12.2019 року представником позивача надано суду відповідь на відзив, в якій викладено правову позицію аналогічну зазначеній в позовній заяві.
21.01.2020 року відкладено підготовче засідання у справі на 04.02.2020 року.
04.02.2020 року закрито підготовче засідання у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 13.02.2020 року.
13.02.2020 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адмінстративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на приписи ч. 1 ст. 205 ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
ТОВ «Фірма «Фідея» (код ЄДРПОУ 41223117) зареєстровано в якості юридичної особи 20.03.2017 року; основним видом діяльності є - 46.75 оптова торгівля хімічними продуктами.
Судом встановлено, що 15.11.2019 року Офісом великих платників податків Державної податкової служби складено узагальнену податкову інформацію № 11876/28-10-50-12-41223117 щодо ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ» (код за ЄДРПОУ 41223117) за звітний період декларування ПДВ за червень 2018 року - липень 2019 року з питань проведення фінансово-господарських операцій з придбання суміші вуглеводневої (бензино-лігроїдна фракція) та дизельного палива ДП-Л-ЄВР05-ВО (2710 19 43 00) у ТОВ «ФЕНОМ ВЕСТ» (код ЄДРПОУ 40930702) та подальшої реалізації на контрагентів-покупців за період червень 2018 року - липень 2019 року.
У висновку вказаної узагальненої податкової інформації зазначено: за звітній період декларування ПДВ червень 2018 року - липень 2019 року встановлено неправомірне визначення платником податків суми податкового кредиту при придбанні товарів суміші вуглеводневої (бензино-лігроїдна фракція) та дизельного палива ДП-Л-ЄВР05-ВО (2710 19 43 00) у ТОВ «ФЕНОМ ВЕСТ» (код ЄДРПОУ 40930702) на загальну суму 144219,30 тис. грн. в порушення норми п.п. "а" п.198.1 ст.198, п.198.2, п. 198.6 ст.198, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України та неправомірно визначено суми податкових зобов`язань при продажу товарів суміші вуглеводневої (бензино-лігроїдна фракція) та дизельного палива ДП-Л-ЄВР05-ВО (2710 19 43 00) на загальну суму ПДВ 146749,00 тис.грн. у порушення п.п. "а", "б" п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України.
У вступній частині узагальненої податкової інформації зазначено, що вона є результатом опрацювання, відповідно до п.74.1 ст.74 Податкового кодексу України, податкової інформації, зібраної згідно зі статтями 72, 73 Податкового кодексу України, в тому числі, яка зберігається в інформаційних базах контролюючих органів (ІС «Податковий блок», Архів електронної звітності (ЄРПН); підсистема 2.19 АС «Аудит» тощо).
Узагальнену податкову інформацію складено з причини:
- неможливості проведення позапланової виїзної перевірки у зв`язку з відмовою посадової особи підприємства у допуску посадових осіб ДПС до проведення перевірки всупереч абзацу шостого пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України;
- отриманням від ГУ ДФС у Дніпропетровській області узагальнену податкову інформацію від 29.08.2019 року № 11597/7/04-36-14-05-12 (вх. № 85/7 від 05.09.2019) щодо ТОВ «ФЕНОМ ВЕСТ» (код за ЄДРПОУ 40930702) з питань проведення фінансово-господарських операцій по виробництву та реалізації суміші вуглеводневої (бензино-лігроїнова фракції) та дизельного палива ДП-Л-ЄВРО5-ВО ( 2710194300 ) з контрагентами - покупцями за листопад 2016 року - липень 2019 року;
- отриманням від слідчого управління фінансових розслідувань Дніпропетровській області листа «Про проведення контрольно-перевірочних заходів» від 31.07.2019 року №10425/7/04-36-23-02-16, згідно якого встановлено, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області розслідується кримінальне провадження №32019040000000028, зареєстроване в ЄРДР 27.05.2019 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.205, ч.3 ст.212, ч.1 ст.212, ч.2 ст.204. ч.3 ст.209, ч.1 ст.205-1, ч.2 ст. 205-1 КК України у відношенні ТОВ «Фірма «Фідея» (код за ЄДРПОУ 41223117) та ТОВ «Феном Вест» (код ЄДРПОУ 40930702).
Зазначений висновок узагальненої податкової інформації зроблений з посиланням на: наявність трудових ресурсів в охоплених податковою інформацією періодах (п.3.1); аналіз можливості виконання оформлених господарських операції з придбання (виробництва)/продажу ідентифікованих товарів/послуг наявним трудовим ресурсам; інформацію про основні засоби, об`єкти оподаткування, земельні ділянки (п.3.2); балансову вартість основних засобів (п.3.2.1); інформацію про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність відповідно до форми 20-ОПП (п.3.2.2); інформацію про земельні ресурси - відсутня (п.3.2.3); аналіз можливості виконання оформлених господарських операцій з придбання (виробництва)/ продажу ідентифікованих товарів/послуг із використанням основних засобів, об`єктів оподаткування, земельних ділянок (п.3.2.5); інформацію оперативних підрозділів ДФС, інших правоохоронних органів (п.3.3); інформація з Єдиного державного реєстру судових рішень (п.3.4.1); інформацію з наявних експертних висновків (п.3.4.2); аналізу реальності господарських операцій (розділ 5).
Узагальнена податкова інформація щодо ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ» (код за ЄДРПОУ 41223117) за звітний період декларування ПДВ за червень 2018 року - липень 2019 року з питань проведення фінансово-господарських операцій з придбання суміші вуглеводневої (бензино-лігроїдна фракція) та дизельного палива ДП-Л-ЄВР05-ВО (2710 19 43 00) у ТОВ «ФЕНОМ ВЕСТ» (код ЄДРПОУ 40930702) та подальшої реалізації на контрагентів-покупців за період червень 2018 року - липень 2019 року була внесена до інформаційних баз даних ДФС.
Позивач не погоджуючись з діями Офісу великих платників податків Державної податкової служби щодо складання, реєстрації та внесення до інформаційних баз даних ДФС узагальненої податкової інформації щодо ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ» звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.
Щодо правомірності дій Офісу великих платників податків Державної податкової служби по складанню, реєстрації та внесенню податкової інформації до інформаційних баз даних ДФС суд зазначає, що згідно статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач повинен довести, що має правову підставу для внесення відомостей в інформаційні бази та його дії були правомірними.
Однією з основних функцій податкових органів України є контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків та зборів (обов`язкових платежів), а також контроль за поданням платниками податків податкових декларацій розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням податків, інших платежів, перевірки їх достовірності.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані положеннями Податкового кодексу України.
У пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).
Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
За правилами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності), у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Згідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п.74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (п.74.2).
Отже дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є лише службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх професійних обов`язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку. Інформація, отримана податковим органом за результатами податкового контролю, використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу.
Ця система повинна відображати фактично задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її коригування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов`язань та податкового кредиту, а контролюючі органи використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб`єктів господарської діяльності.
У постанові від 17.11.2015 року по справі № 21 -2944а15 Верховний Суд України здійснив правовий висновок, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, нормами України не передбачено ні повноважень, ні права контролюючих органів за результатами своїх дій складати узагальнені податкові інформації, а саме висновки щодо правомірності визначення платником податків сум податкового кредиту та податкових зобов`язань. Водночас, будь-які висновки щодо дотримання чи недотримання платником податків чинного законодавства можуть бути зроблені виключно під час проведення перевірки платника податків на підставах і в порядку визначених Податковим кодексом України.
Аналізуючи наведені вище положення Податкового кодексу України, процес зіставлення даних податкової звітності у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого фіскальний орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.
Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення фіскальним органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку.
Відповідно до норм податкового законодавства висновок щодо правильності (або достовірності) задекларованих платником даних податкового обліку може бути зроблений -контролюючим органом лише за результатами перевірки такого платника у порядку, визначеному главою 8 Податкового кодексу України "Перевірки".
Згідно положень Податкового кодексу України документування результатів перевірки платника податків фіскальний орган здійснює виключно у формі акту (якщо за результатами перевірки встановлені порушення) або довідки (якщо за наслідками перевірки порушень не встановлено).
Іншого порядку документування контролюючими органами результатів своєї діяльності щодо здійснення податкового контролю чинним законодавством не передбачено.
В свою чергу, складена відповідачем узагальнена податкова інформація № 11876/28-10-50-12-41223117 від 15.11.2019 року містить аналіз ведення позивачем господарської діяльності та оцінку реальності відповідних господарських операцій. При цьому, її складено не за результатами перевірки платника податків та дослідження документів, визначених пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, а в результаті опрацювання податкової інформації. Крім того, з аналізу визначення податкової інформації наведеного в Законі України "Про інформацію" та положень статей 73 та 74 Податкового кодексу України вбачається, що податкова інформація це сукупність відомостей і даних, необхідних для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що створені або отримані у процесі поточної діяльності, та які зберігаються та опрацьовуються в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. При цьому повноважень податкового органу на складання перед внесенням певної інформації до інформаційних баз даних документу під назвою "Узагальнена податкова інформація" положеннями чинного законодавства не передбачено.
Отже, складання документу під назвою "Узагальнена податкова інформація" щодо діяльності платника податків, з метою подальшого внесення на підстав зазначеного документу даних та відомостей до інформаційних баз податкового органу суперечить визначенню поняття податкова інформація" та меті створення інформаційних баз даних податкового органу, оскільки узагальнена податкова інформація має формуватися, у тому числі, саме на підставі відомостей і даних, які містяться в інформаційних базах даних податкового органу, а не навпаки.
При цьому, в даній справі «узагальнені податкові інформації» містили саме висновки про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, а викладене в описовій частині документу дослідження фактично містить ознаки проведеної перевірки, результати якої, за приписами ст. 86 Податкового кодексу України, мають бути оформлені довідкою, а в разі наявності порушень податкового законодавства актом.
Платник податків вправі вимагати від контролюючого органу вжиття відносно себе лише тих управлінських дій з приводу податкового контролю, які прямо передбачені законом, лише з тієї підстави, яка міститься в законі, а також лише за тією процедурою, котра розроблена законодавцем та викладена в тексті відповідного акту законодавства.
Враховуючи, що як наслідок діяльності податкових органів та їх посадових осіб не передбачено складання таких документів як «узагальнення податкової інформації», діяльність відповідача зі складання таких офіційних документів не відповідає визначеному законом способу збирання та опрацювання податкової інформації та фактично містить ознаки іншого способу податкового контролю, визначеного п.п. 62.1.3 ст.62 Податкового кодексу України, а саме податкової перевірки.
Надаючи оцінку діям відповідача щодо складання, реєстрації та внесення до бази даних ДФС узагальненої податкової інформації суд виходить з того, що фактично перевірка ТОВ «Фірма «Фідея» не проведена, що підтверджено самим відповідачем.
Суд звертає увагу на те, що об`єктом оскарження у справі є не висновки, не результати, а саме дії Офісу великих платників податків Державної податкової служби щодо складання, реєстрації та внесення до інформаційних баз даних ДФС узагальненої податкової інформації № 11876/28-10-50-12-41223117 від 15.11.2019 року щодо ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ», код за ЄДРПОУ 41223117 за звітний період декларування ПДВ за червень 2018 року - липень 2019 року з питань проведення фінансово-господарських операцій з придбання суміші вуглеводневої (бензино-лігроїдна фракція) та дизельного палива ДП-Л-ЄВР05-ВО (2710 19 43 00) у ТОВ «ФЕНОМ ВЕСТ» (код ЄДРПОУ 40930702) та подальшої реалізації на контрагентів-покупців за період червень 2018 року - липень 2019 року.
Ці дії виявилися у складанні, реєстрації та внесенні до інформаційних баз ДФС узагальненої податкової інформації за звітній період декларування ПДВ червень 2018 року - липень 2019 року, якою встановлено неправомірне визначення платником податків суми податкового кредиту при придбанні товарів суміші вуглеводневої (бензино-лігроїдна фракція) та дизельного палива ДП-Л-ЄВР05-ВО (2710 19 43 00) у ТОВ «ФЕНОМ ВЕСТ» (код ЄДРПОУ 40930702) на загальну суму 144219,30 тис. грн. в порушення норми п.п. "а" п.198.1 ст.198, п.198.2, п. 198.6 ст.198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та неправомірне визначенння суми податкових зобов`язань при продажу товарів суміші вуглеводневої (бензино-лігроїдна фракція) та дизельного палива ДП-Л-ЄВР05-ВО (2710 19 43 00) на загальну суму ПДВ 146749,00 тис.грн. у порушення п.п. "а", "б" п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України.
Враховуючи висновки, викладені у зазначеній податковій інформації, та оцінку з боку відповідача господарської діяльності позивача, як протиправної, суд зазначає, що це призводить до невизнання прав платника податків, які випливають з правовідносин з його контрагентами та податковими органами, а отже породжує спірність, правову невизначеність як у відносинах між сторонами договорів, так і у податкових правовідносинах. Таким чином, суд вважає, що йдеться про реальні дії, що відбулися і безпосередньо порушують права та інтереси позивача та не є припущенням про порушення цих прав та інтересів у майбутньому.
Вищезазначені дії мають самостійне правове значення і не є частиною (стадією) перевірки. Відтак, суд має компетенцію давати правову оцінку зазначеним діям.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, уся діяльність суб`єктів владних повноважень має правову форму, а тому відносини з їх участю є правовими.
Відповідно до частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Публічно правовим спором є спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Оскільки Офіс великих платників податків ДПС є суб`єктом владних повноважень, який реалізується у правовідносинах з платниками податків, то спір щодо правомірності його рішень, дій чи бездіяльності є публічно-правовим.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. За усталеною практикою Європейського Суду з прав людини процесуальні гарантії, визначені в статті 6 стосовно справедливості, публічності та негайності, втрачають сенс за відсутності захисту передумов для дотримання цих гарантій, а саме - доступу до суду. Суд встановив це як невід`ємний аспект гарантій, визначених у статті 6, посилаючись на принцип верховенства права та уникнення свавільної влади, які є основою більшої частини Конвенції. Отже, частина 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному права на подання до суду будь-яких позовів стосовно їхніх цивільних прав та обов`язків (рішення у справі Голдер проти Великобританії (Golder v. The United Kingdom) (1975), параграф 28-36). Обмеження доступу до суду не може бути сумісним із ч.1 ст.6, якщо воно не ставить правомірної мети і якщо немає обґрунтованого пропорційного співвідношення між вжитими заходами і поставленою метою (рішення у справі Вайт і Кенеді проти Німеччини (Waite and Kennedy v. Germany) (1999), параграф 59).
Окрім того, відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Ефективність юридичного захисту полягає в його спроможності відновити (поновити) порушене право чи інтерес, усунути спірність чи невизначеність у правовідносинах. З цієї норми, слідує, що звернення до суду, як найбільш ефективний засіб юридичного захисту, не може бути обмежене і відмова у правосудді не відповідає цьому принципу.
Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Таким чином, підставою для звернення до суду є лише суб`єктивне припущення позивача про порушення його прав чи інтересів.
Суд враховує, що за наслідками своїх дії відповідач не виносив податкового повідомлення-рішення, яке платник податків (позивач) міг би оскаржити, тому позивач не має іншого способу захисту порушених, на його думку, прав та інтересів, окрім як оскаржувати дії податкового органу. За умов невинесення податкового повідомлення-рішення, об`єктом судового контролю повинні бути дії податкового органу. Інше розуміння призвело б до порушення конституційної норми про поширення юрисдикції суду на всі правовідносини.
З наведених у позовній заяві підстав позову вбачається, що між сторонами є публічно-правовий спір щодо правомірності дій органу ДФС під час формуванню узагальненої податкової інформації та їх використання в майбутньому шляхом відображення їх в інформаційних базах даних ДФС. Позивач вважає свої інтереси порушеними і бажає їх захистити. Вирішення спору не віднесено законом до юрисдикції інших судів, а тому справа належить до юрисдикції адміністративного суду і повинна розглядатися по суті.
Щодо тверджень відповідача, що його дії не порушили прав та інтересів позивача, оскільки жодних рішень за наслідками складання узагальненої податкової інформації прийнято не було; наявність інформації в інформаційних базах даних має лише інформативне значення і прав позивача не порушує та оцінка узагальненої податкової інформації, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо її складання, реєстрації та внесення в бази даних ДФС, а також самі висновки та їх відображення в інформаційній системі ДФС, надають уповноваженим законом контролюючим органам тільки інформаційний характер, суд вважає необхідним зазначити, що судом враховано приписи частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень а також те, що об`єктом захисту в адміністративному судочинстві є порушені суб`єктом владних повноважень права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.
У Рішенні від 01.12.2004 року №18-рп/2004 Конституційний суд України розтлумачив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Суд вважає, що об`єктом захисту у справі, що розглядається, є право позивача на правильне відображення даних щодо оподаткування господарської діяльності позивача, наданих податковому органу в усіх інформаційних базах даних ДФС, а також врахування цієї інформації як публічно-достовірної податкової інформації усіма контролюючими органами. Враховуючи зазначене суд критично відноситься до цього твердження та зазначає крім того, що об`єктом захисту у справі є також інтерес позивача, який полягає у збереженні ділової та податкової репутації як платника податків та контрагента. Внесення узагальненої податкової інформації впливає на репутацію позивача як контрагента, та має наслідком у подальшому при проведенні контрольних заходів органами ДФС по відношенню до контрагентів позивача. Ця обставина може вплинути на виникнення розбіжностей у визначенні податкових зобов`язань одного контрагента та податкового кредиту іншого контрагента, що має наслідком визначення податковим органом відповідних податкових зобов`язань. Отже, існує загроза порушення прав та інтересів контрагентів позивача, і ця загроза безпосередньо пов`язана із позивачем. В таких умовах позивач має право не бути байдужим до наслідків, які можуть настати у разі використання узагальненої податкової інформації, як офіційної публічно-достовірної податкової інформації, що міститься в інформаційній базі даних ДФС. Кожен має право дбати про збереження ділової репутації. З цього випливає право захищати її усім доступними засобами. Суд вважає, що ці інтереси позивача виникли з передбачених законом підстав, є легальними, а тому можуть бути самостійним об`єктом судового захисту.
Таким чином, суд вважає некоректними посилання відповідача на те, що узагальнена податкова інформація, а також дії посадових осіб контролюючого органу зі складення, реєстрації та її внесення до баз даних ДФС не створюють будь-яких правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав платника податків, а саме при її використанні органами ДФС при здійсненні контрольно-перевірочних заходів.
Відносно внесення до інформаційних баз даних ДФС узагальненої податкової інформації №11876/28-10-50-12-41223117 від 15.11.2019 року суд, оцінюючи встановлені при розгляді факти та обставини, а саме відсутність проведення перевірки ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ», а також те, що згідно приписів п.83.1.2 ст.83 Податкового кодексу України податкова інформація для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок є підставою для висновків, суд вважає що дії Офісу великих платників податків Державної податкової служби щодо реєстрації та внесення до баз даних ДФС узагальненої податкової інформації №11876/28-10-50-12-41223117 від 15.11.2019 без проведення відповідної перевірки є передчасними та протиправними.
Додатково суд зазначає, що предметом узагальненої податкової інформації №11876/28-10-50-12-41223117 від 15.11.2019 року є взаємовідносини ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ» з ТОВ «ФЕНОМ ВЕСТ».
В основу узагальненої податкової інформації №11876/28-10-50-12-41223117 від 15.11.2019 року покладено раніше складену узагальнену податкову інформацію від 29 серпня 2019 року № 11597/7/04-36-14-05-12 щодо ТОВ "ФЕНОМ ВЕСТ", код ЄДРПОУ 40930702 за звітні періоди декларування ПДВ за листопад 2016 року - липень 2019 року.
Вказаною узагальненою податковою інформацією від 29 серпня 2019 року №11597/7/04-36-14-05-12 щодо ТОВ «ФЕНОМ ВЕСТ» встановлено, що ТОВ «ФЕНОМ ВЕСТ», за звітній період декларування ПДВ листопад 2016 року - липень 2019 року в частині здійснення виробництва та реалізації суміші вуглеводної (бензино-лігроїнова фракція) та дизельного палива ДП-Л ЄВРО5-ВО (2710 19 43 00) з контрагентами-покупцями (в період з 01.06.2018 р. по 31.07.2019 р.) неправомірне визначило суми податкових зобов`язань при продажу товарів на загальну суму ПДВ 619903982,00 грн., чим порушено норми п.п.«а»,«б» п.185.1, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України.
На підставі наведеного висновку, відповідачем встановлено порушення податкового законодавства ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ», як покупцем суміші вуглеводної (бензино-лігроїнова фракція) та дизельного палива ДП-Л ЄВРО5-ВО (2710 19 43 00) у ТОВ «ФЕНОМ ВЕСТ».
Правомірність складення узагальненої податкової інформації від 29 серпня 2019 року № 11597/7/04-36-14-05-12 щодо ТОВ "ФЕНОМ ВЕСТ", код ЄДРПОУ 40930702 за звітні періоди декларування ПДВ за листопад 2016 року - липень 2019 року, була предметом розгляду Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі №160/8738/19.
Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 року у справі №160/8738/19 позов товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕНОМ ВЕСТ" до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю, а саме:
- визнано протиправними дії Головного управління ДФС в Дніпропетровській області щодо складання, реєстрації та внесення до інформаційних баз даних ДФС узагальненої податкової інформації від 29 серпня 2019 року № 11597/7/04-36-14-05-12 щодо ТОВ "ФЕНОМ ВЕСТ", код ЄДРПОУ 40930702 за звітні періоди декларування ПДВ за листопад 2016 року - липень 2019 року;
- зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області скасувати реєстрацію та виключити з інформаційних баз даних ДПС узагальнену податкову інформацію від 29 серпня 2019 року № 11597/7/04-36-14-05-12 щодо ТОВ "ФЕНОМ ВЕСТ", код ЄДРПОУ 40930702 за звітні періоди декларування ПДВ за листопад 2016 року - липень 2019 року.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 року у справі №160/8738/19 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 року у справі №160/8738/19 повернуто заявнику.
Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, станом на час розгляду цієї справи є таке, що набрало законної сили рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 року у справі №160/8738/19, яким визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області по складанню узагальненої податкової інформації та зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області скасувати реєстрацію та виключити з інформаційних баз даних ДПС узагальнену податкову інформацію від 29 серпня 2019 року № 11597/7/04-36-14-05-12 щодо ТОВ "ФЕНОМ ВЕСТ", код ЄДРПОУ 40930702 за звітні періоди декларування ПДВ за листопад 2016 року - липень 2019 року.
Отже, підстава для винесення узагальненої податкової інформації №11876/28-10-50-12-41223117 від 15.11.2019 року щодо ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ» скасована за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 року у справі №160/8738/19.
Таким чином, законодавчо визначених підстав для висновків, покладених в основу узагальненої податкової інформації №11876/28-10-50-12-41223117 від 15.11.2019 року щодо ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ», станом на день розгляду цієї справи судом, не існує.
Щодо способу захисту, який обрав позивач, суд зазначає, що співмірним способом захисту, який усуває негативні наслідки протиправних дій, є зобов`язання відповідача вилучити з інформаційних баз даних ДФС узагальнену податкову інформацію № 11876/28-10-50-12-41223117 від 15.11.2019 з можливим її наступним внесенням до відповідної бази даних ДФС після здійснення передбачених законодавством дій, в тому числі проведення перевірки.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем в адміністративної справі вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправними дій Офісу великих платників податків Державної податкової служби щодо складання, реєстрації та внесення до інформаційних баз даних ДФС узагальненої податкової інформації № 11876/28-10-50-12-41223117 від 15.11.2019 щодо ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ», за звітні періоди декларування ПДВ за червень 2016 року - липень 2019 року.
Крім того, суд зазначає що відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків - ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ».
Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії», «Онер`їлдіз проти Туреччини», Megadat.com S.r.l. проти Молдови», «Москаль проти Польщі»).
На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії», «Тошкуце та інші проти Румунії») і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини», «Беєлер проти Італії»).
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено суду судового збору у розмірі 3842,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5449 від 27.11.2019 року.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 3842,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 139, 205, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ФІДЕЯ» (49000, м. Дніпро, вул. Андрія Фабра, буд. 1А, офіс 10, код ЄДРПОУ 41223117) до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 43141471), про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Офісу великих платників податків Державної податкової служби щодо складання, реєстрації та внесення до інформаційних баз даних ДФС узагальненої податкової інформації № 11876/28-10-50-12-41223117 від 15.11.2019 року щодо ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ» (код за ЄДРПОУ 41223117) за звітний період декларування ПДВ за червень 2018 року - липень 2019 року з питань проведення фінансово-господарських операцій з придбання суміші вуглеводневої (бензино-лігроїдна фракція) та дизельного палива ДП-Л-ЄВР05-ВО (2710 19 43 00) у ТОВ «ФЕНОМ ВЕСТ» (код ЄДРПОУ 40930702) та подальшої реалізації на контрагентів-покупців за період червень 2018 року - липень 2019 року.
Зобов`язати Офіс великих платників податків Державної податкової служби скасувати реєстрацію та виключити з інформаційних баз даних ДПС узагальнену податкову інформацію № 11876/28-10-50-12-41223117 від 15.11.2019 року щодо ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ» (код за ЄДРПОУ 41223117) за звітний період декларування ПДВ за червень 2018 року - липень 2019 року з питань проведення фінансово-господарських операцій з придбання суміші вуглеводневої (бензино-лігроїдна фракція) та дизельного палива ДП-Л-ЄВР05-ВО (2710 19 43 00) у ТОВ «ФЕНОМ ВЕСТ» (код ЄДРПОУ 40930702) та подальшої реалізації на контрагентів-покупців за період червень 2018 року - липень 2019 року.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ФІДЕЯ» (49000, м. Дніпро, вул. Андрія Фабра, буд. 1А, офіс 10, код ЄДРПОУ 41223117) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 43141471) судовий збір у розмірі 3842 грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона
Судове рішення № 87858729, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 13.02.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/11953/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: