Рішення № 87858718, 13.01.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2020 року Справа № 160/9799/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у місті Дніпрі в порядку загального позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування рішень та податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

08.10.2019 ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, який є правонаступником Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у якій просила:

- скасувати рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про застосування фінансових санкцій від 14.03.2019 за № 000092/04-36-40-05/ НОМЕР_1 ;

- скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 07.05.2019 за № 39849-57/87 на суму штрафних санкцій 44 000,00 грн. по коду класифікації доходів бюджету 21081500;

- скасувати рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про опис майна у податкову заставу від 07.05.2019 № 39849-57/87;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 2 305,20 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що в ліцензії, виданій 23.11.2017 вказаний термін її дії з 28.11.2017, у зв`язку з чим на момент реалізації алкогольних напоїв 26.11.2017, а саме коньяку «Клинков VIP» 5 зірок, відповідна ліцензія вже існувала, а тому позивач вважає, що не можна вважати таку роздрібну торгівлю алкогольними напоями здійсненою без придбання відповідних ліцензій, адже станом на 20.11.2017 позивач вчинила всі залежні від неї юридично значимі дії, необхідні для придбання ліцензії, а саме подала заяву та сплатила плату за видачу ліцензії. Також позивачем наголошено, що відсутність порушення з її боку норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» 26.11.2017 під час продажу коньяку «Клинков VIP» 5 зірок за ціною 255,00 грн., встановлена у постанові Терновського районного суду м. Кривий Ріг у справі № 215/1166/19 від 25.07.2019, яка набрала чинності 06.08.2019.

Ухвалою суду від 15.10.2019 у вказаній справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Представником відповідача 12.11.2019 подано до суду відзив на позовну заяву (а.с. 43-47), відповідно до змісту якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі. В обґрунтування власної правової позиції зазначено, що під час фактичної перевірки посадовими особами відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Дніпропетровській області було встановлено факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями за період з 22.11.2017 по 28.11.2017 без придбання відповідної ліцензії, факт роздрібної торгівлі тютюновими виробами без придбання відповідної ліцензії за період з 22.11.2017 по 28.11.2017, факт реалізації алкогольних напоїв за цінами нижчими від мінімально-роздрібних цін на алкогольні напої. Твердження позивача про наявність у неї ліцензії не відповідає дійсності, оскільки ліцензія діяла у період з 28.11.2017 по 28.11.2018.

Позивачем в судовому засіданні 18.11.2019 було подано відповідь на відзив (а.с. 66-71), у якому наголошено, що з 22.11.2016 позивач мала ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами оскільки 15.11.2017 у зв`язку з наближенням закінчення терміну дії попередніх ліцензій позивачем було здійснено плату за видачу нових ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольним напоями та тютюновими виробами у розмірі 2 500,00 грн., 20.11.2017 позивачем було подано заяви на одержання ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, а 23.11.2017 за результатами розгляду заяв ГУ ДФС у Дніпропетровській області замість ліцензій, термін дії яких сплинув 22.11.2017, були зареєстровані нові ліцензії. Крім того позивачем зазначено, що на поштових повідомленнях про вручення поштового відправлення № 5007403019260/5003700650135 та № 5002701031793/5003700517125 підпис отримувача проставлено не ОСОБА_1 , тому зазначені поштові повідомлення про вручення поштового відправлення - не можуть бути доказом про отримання позивачем документів, направлених відповідачем.

Представником відповідача 27.11.2019 подано до суду додаткові пояснення (а.с. 85), у яких зазначено, що позивач мала ліцензії з терміном дії з 22.11.2016-22.11.2017 та 28.11.2017-28.11.2018, а отже в період з 22.11.2017 по 28.11.2017 у позивача була відсутня діюча ліцензія на реалізацію алкогольних напоїв і тютюнових виробів, між тим було реалізовано підакцизні товари, що підтверджується електронними стрічками. Щодо існування нової ліцензії на дату реалізації алкогольних напоїв 26.11.2017, представником відповідача наголошено, що 23.11.2017 було зареєстровано ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, термін дії ліцензії з 28.11.2017 по 28.11.2018, а отже до 28.11.2017 у позивача було відсутнє право реалізації таких товарів у цей період, не зважаючи на сплату платежу за ліцензії та подачу відповідної заяви на її отримання.

Позивачем 16.12.2019 також подано до суду додаткові пояснення (а.с. 97-100), у яких вказано, що оскільки терміни дії ліцензії встановлюється повноважним органом шляхом визначення конкретного календарного дня її початку та закінчення, то це повинно збігатися із законодавчою нормою, викладеною у ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі етиловим, коньячним, і плодовим спиртом, алкогольними напоями тютюновими виробами» про те, що термін дії ліцензії складає один рік. Однак термін дії ліцензій всупереч інтересам платника податків зазначений не з дня, наступного після спливу терміну дії попередніх ліцензій та дати реєстрації зазначених ліцензій 23.11.2017 у ГУ ДФС у Дніпропетровській області, а з 28.11.2017. Таким чином, на думку позивача, відповідачем неправомірно допущено перерву у строках дії ліцензій № 604041091188, № 604041191313 (термін дії з 22.11.2016 до 22.11.2017) та № 704041098213, № 704041197984 (термін дії з 28.11.2017 до 28.11.2018), оскільки позивачем завчасно було сплачено черговий платіж за наступний щорічний термін дії ліцензій.

В ході розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримала, на їх задоволенні наполягала, з посиланням на обставини викладені у позові, відповіді на відзив та додаткових поясненнях.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала, просила відмовити у задоволенні адміністративного позову. В обґрунтування заперечень посилалась на обставини викладені у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.

Через канцелярію суду 13.01.2020 було подано клопотання представника позивача, з яким погодилась представник відповідача, про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що заступником начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Кирпою С. 06.02.2019 видано Наказ № 741-п «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )», яким визначено провести фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 , магазин, з питань дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів (а.с. 55).

Посадовими особами Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 14.02.2019 складено акт № 6463/04-36-40-05/ НОМЕР_1 про результати фактичної перевірки з питань дотримання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, нафтопродуктами, паливом моторним альтернативним, скрапленим газом магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить суб`єкту господарювання – ФОП ОСОБА_1 (а.с. 49-51).

Перевіркою встановлено та підтверджено інформацією з БД по фіскальним чекам:

1) факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями за період з 22.11.2017 по 28.11.2017 без придбання відповідної ліцензії, а саме: згідно контрольних стрічок які створені в електронній формі до РРО ІКС – М510.01 заводський номер МТ80064659, фіскальний номер 300276362, 26.11.2017 реалізовувався коньяк «Клинков VIP» 5 зірок за ціною 255,00 грн. (ліцензія № 604041091188 з 22.11.2016-22.11.2017, ліцензія № 704041098213 термін дії з 28.11.2017-28.11.2018) (а.с. 53);

2) факт роздрібної торгівлі тютюновими виробами без придбання відповідної ліцензії за період з 22.11.2017 по 28.11.2017, згідно контрольних стрічок які створені в електронній формі до РРО ІКС – М510.01 заводський номер МТ80064659, фіскальний номер 300276362, 22.11.2017 реалізовувались цигарки P&S blue 1 пачка, за ціною 22,05 грн. (ліцензія №604041191313 термін дії 22.11.2016-22.11.2017, ліцензія № 704041197984 термін дії з 28.11.2017-28.11.2018) (а.с. 53);

3) факт реалізації алкогольних напоїв за цінами нижчими від мінімально-роздрібних цін на алкогольні напої, а саме: згідно контрольних стрічок які створені в електронній формі до РРО ІКС – М510.01 заводський номер МТ80064659, фіскальний номер 300276362, 12.09.2017 реалізовувалась горілка «Українка» 0,7 л 1 бут. за ціною 97,70 грн. (а.с. 54).

На підставі акту фактичної перевірки № 6463/04-36-40-05/ НОМЕР_1 від 14.02.2019 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесено відносно ФОП ОСОБА_1 рішення про застосування фінансових санкцій № 000092/04-36-40-05/ НОМЕР_1 від 14.03.2019 (а.с. 12), яким відповідно до абз. 5,14 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 17 000,00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії; 17 000,00 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії; 10 000,00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої.

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області 07.05.2019 винесено відносно ОСОБА_1 податкову вимогу форми «Ф» за № 39849-57/87 у зв`язку з тим, що станом на 06.05.2019 у неї обліковувалась сума податкового боргу за кодом класифікації доходів бюджету 21081500 у сумі 44 000,00 грн. (а.с. 10).

Також 07.05.2019 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесено рішення № 39849-57/87 про опис майна у податкову заставу відносно ОСОБА_1 (а.с. 13).

Згідно наданих суду письмових доказів, судом встановлено, що ОСОБА_1 було видано наступні ліцензії:

- ліцензія № 604041091188 від 15.11.2016 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями діяла з 22.11.2016 до 22.11.2017 (а.с. 16);

- ліцензія № 604041191313 від 15.11.2016 на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами діяла з 22.11.2016 до 22.11.2017 (а.с. 17);

- ліцензія № 704041098213 від 23.11.2017 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями діяла з 28.11.2017 до 28.11.2018 (а.с. 14);

- ліцензія № 704041197984 від 23.11.2017 на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами діяла з 28.11.2017 до 28.11.2018 (а.с. 15).

Відповідно до змісту ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в редакції від 04.06.2017 (чинній на момент виникнення спірних правовідносин), роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов`язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта господарювання.

Ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку (ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в редакції від 04.06.2017).

Тимчасовий порядок видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 року № 493 (далі - Порядок № 493).

Згідно з пунктами 23, 25 Порядку № 493 роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами може провадитися суб`єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності, в тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Відповідальність за вказані порушення встановлена статтею 17 Закону №481/95-ВР, у вигляді застосування фінансових санкцій у розмірі 200% вартості товарів, але не менше 17 000,00 грн.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 04.12.2018 в межах справи № 820/2208/18, адміністративне провадження №К/9901/63511/18, №К/9901/64107/18 (ЄДРСРУ № 78326538) досліджував питання щодо особливостей отримання ліцензій на роздрібну торгівлю алкоголем та тютюном та зробив висновки, що з урахуванням самостійного зазначення податковим органом в ліцензіях кінцевої дати дії та положень Цивільного кодексу України, склад правопорушення наявний у зв`язку із здійсненням реалізації товару, починаючи з наступного дня.

Тобто, прийменник «до» з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 та у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15).

Отже, висновки відповідача щодо порушень позивачем вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» під час здійснення роздрібного продажу підакцизного товару (тютюну) в останній день чинності ліцензій – 22.11.2017 – є помилковими, оскільки з урахуванням самостійного зазначення податковим органом в ліцензіях кінцевої дати дії «до 22.11.2017», склад правопорушення наявний у зв`язку із здійсненням реалізації товару, починаючи з 23.11.2017.

Аналогічна правова позиція висловлена та аргументована Верховним Судом у рішеннях від 26.04.2018 у справі № 815/4720/16, від 14.08.2018 у справі №803/1387/17.

Отже, з приводу накладення на позивача штрафу у розмірі 17 000,00 грн. за реалізацію 22.11.2017 цигарок P&S blue 1 пачка, за ціною 22,05 грн., суд приходить до висновку, що зазначене рішення відповідача є протиправним оскільки ліцензія № 604041191313 від 15.11.2016 на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами діяла до 22.11.2017 включно.

Щодо внесення даних в офіційні документи ліцензії про початок терміну їх дії не з моменту закінчення строку дії попередніх ліцензій та факту роздрібної торгівлі позивачем алкогольними напоями без придбання відповідної ліцензії 26.11.2017, суд вважає за необхідне наголосити на наступному.

Суд вказує, що з огляду на принцип обачності платника податків, а також обов`язок суб`єкта господарювання здійснювати діяльність з продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів виключно за наявності ліцензії, встановлення вказаних обставин не спростовує наявності складу правопорушення, у зв`язку з чим відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції за факт роздрібної торгівлі позивачем 26.11.2017 алкогольними напоями без відповідної ліцензії, яка почала діяти виключно з 28.11.2017.

Водночас суд погоджується з доводами позивача, що податковий орган, приймаючи рішення про видачу ліцензії, хоча і діяв в межах наданих йому строків, проте мав всі можливості для встановлення іншого строку її дії, який би був більш сприятливим для платника податків, адже рішення про надання ліцензій прийнято податковим органом ще раніше. Реалізація дискреційних повноважень податкового органу не повинна створювати штучних перешкод для здійснення законної діяльності суб`єкта господарювання.

Щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, то суд приходить до наступних висновків.

Розмір мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (далі - Постанова № 957).

В редакції Постанови № 957 від 09.09.2017, Розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв на роздрібний продаж горілки та лікеро-горілчаних виробів визначено у розмірі 397,76 грн. за 1 л.

Також у примітках до Розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв зазначено, що мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, інших зброджених напоїв, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п`ять зірочок, бренді ординарного, горілки виноградної та інших спиртових дистилятів і спиртних напоїв різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об`ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.

З огляду на викладене, мінімальна відпускна ціна горілки у тарі 0,7 л повинна була складати 278,43 грн.

Відповідно до положень абзацу чотирнадцятого частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої- 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10 000,00 грн.

Отже, суд приходить до висновку про доведеність податковим органом складу правопорушення позивача у вигляді здійснення роздрібної торгівлі горілкою за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої.

З огляду на викладене, відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафну санкцію у розмірі 10 000,00 грн. за реалізацію 12.09.2017 алкогольного напою – горілки «Українка» 0,7 л 1 бут. за ціною 97,70 грн.

Щодо посилань позивача на постанову Тернівського районного суду м. Кривий Ріг у справі № 215/1166/19 від 25.07.2019, яка набрала чинності 06.08.2019, то суд наголошує, що відповідно до вимог ч. 6 ст. 78 КАС України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За визначенням п.п.14.1.153 п.14.1 ст.14 ПКУ, податкова вимога – це письмова вимога контролюючого органу до платника податку щодо погашення суми податкового боргу.

Надсилається податкова вимога не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання, - так визначає п. 59.3 ст.59 ПКУ.

Пункт 59.1 статті 59 ПКУ визначає, що у разі виникнення у платника податків податкового боргу, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, який затверджений Наказом Міністерства фінансів України 16.06.2017 № 586, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.07.2017 за № 859/30727, опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу, яке приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою). Рішення про опис майна у податкову заставу надається платнику податків, що має податковий борг.

Суд критично відноситься до пояснень та заяви (а.с. 72) позивача про те, що ним не отримано поштові відправлення № 5007403019260/5003700650135 та №5002701031793/5003700517125, оскільки зазначені пояснення не є належними та достовірними доказами в розумінні ст.ст.73, 75 КАС України, у зв`язку з чим вважає, що відповідачем правомірно сформовано податкову вимогу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 07.05.2019 за № 39849-57/87 та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 07.05.2019 № 39849-57/87. Проте, суд приходить до висновку, що у зв`язку з тим, що відповідачем протиправно застосовано до позивача за рішенням від 14.03.2019 за № 000092/04-36-40-05/ НОМЕР_1 штраф у сумі 17 000,00 грн. (за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії), то і податкова вимога на суму 17 000,00 грн. є протиправною і підлягає частковому скасуванню.

Щодо інших доводів позивача, судом наголошується, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на зміст наведеної норми на контролюючий орган покладається обов`язок надати достатні докази на обґрунтування правомірності свого рішення.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області підлягає частковому задоволенню.

Позивачем сплачено при поданні позовної заяви судовий збір у сумі 2 328,25 грн.,

Розподіл судових витрат слід здійснити у відповідності до частин 1 та 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 229, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНКОПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (м. Дніпро, вул. Сімферопольська буд. 17-А, код ЄДРПОУ 43145015) про скасування рішень та податкової вимоги – задовольнити частково.

Скасувати рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про застосування фінансових санкцій від 14.03.2019 за № 000092/04-36-40-05/ НОМЕР_1 на суму 17 000,00 грн. (за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії). В іншій частині рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про застосування фінансових санкцій від 14.03.2019 за № 000092/04-36-40-05/ НОМЕР_1 залишити в силі.

Скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 07.05.2019 за № 39849-57/87 на суму штрафних санкцій 17 000,00 грн. по коду класифікації доходів бюджету 21081500. В іншій частині податкову вимогу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 07.05.2019 за № 39849-57/87 залишити в силі.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (м. Дніпро, вул. Сімферопольська буд. 17-А, код ЄДРПОУ 43145015) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНКОПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1 236,55 грн. (одна тисяча двісті тридцять шість грн. 55 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева