Ухвала суду № 87857320, 25.02.2020, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/152/20

Номер провадження 2/289/396/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2020 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі головуючої судді Сіренко Н.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Радомишльської міської ради Житомирської області про відшкодування моральної шкоди, –

ВСТАНОВИВ :

В провадженні судді Сіренко Н.С. перебуває справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Радомишльської міської ради Житомирської області про відшкодування моральної шкоди, провадження у якій відкрито ухвалою від 14.02.2020 та підготовче засідання.

24.02.2020 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Сіренко Н.С. в зв`язку з наступними обставинами: по цивільній справі № 289/2126/16-ц, яка стала підставою для подання зазначеного позовупро відшкодування моральної шкоди, раніше головувала суддя Сіренко Н.С., в подальшому ухвалене вказаною суддею рішення було скасовано апеляційною інстанцією, в зв`язку з чим позивач виражає повну недовіру судді Сіренко Н.С.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала.

Частинами 7, 8 ст. 40 ЦПК України встановлено, що відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

В ст. 36 ЦПК України встановлені конкретні підстави для відводу судді, а також визначено, які рішення та дії судді не можуть бути підставою для відводів, з метою позбавити сторін зловживання відводами.

Частиною 4 ст. 39 ЦПК України передбачено, що заявник звільняється від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу виключно у випадку встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу.

З контексту заяви вбачається, що фактично відвід також заявлено з підстави визначеної п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, а саме є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, при цьому, згідно п. 4 вказаної статті незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Однак, в заяві ОСОБА_1 не зазначено жодної вмотивованої обставини, яка б свідчила про те, що суддя Сіренко Н.С. заінтересована у розгляді даної справи, і що ця обставина чи обставини дають підстави викликати сумнів у її неупередженості або об`єктивності.

За приписами ст. 6 Закону "Про судоустрій і статус суддів" встановлено заборону втручання в здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Слід зауважити, що текст заяви також містить певні форми попередження щодо дії судді під час вирішення питання відводу, а саме попередження, що заявник буде звертатися до органів Державного бюро розслідувань.

Викладені в заяві ОСОБА_1 про відвід судді обставини що « ОСОБА_2 систематично підробляє документи з метою завдання моїй родині збитку та у повному обсязі не обізнана у вказаних правовідносинах, будь-які курси їй знань не додають», розцінюю як неповагу до судді та поширення неправдивої інформації з метою дискредитації суду, а посилання ОСОБА_1 на звернення до органів Державного бюро розслідувань – як погрози та тиск на суд з метою керування поведінкою судді вчиняти або не вчиняти певні дії, які в подальшому будуть розтлумачені позивачем на свій певний розсуд, а також можуть бути використані позивачем як підрив довіри до правосуддя, що є неприпустимим.

Вирішуючи заявлений відвід головуючого судді, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про його необґрунтованість, а тому підстав для його задоволення не вбачається.

Суддя виконує свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.

У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. У світлі прецедентної практики Європейського Суду з прав людини, об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: - забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається свідчить про неупередженість суду; - судом створено достатні гарантії для усунення підстав і навіть потенційної можливості побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

Виходячи з цього принципу, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Враховуючи, що судом із змісту заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді вбачається тиск на суд, з метою, аби з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості головуючого судді під час вирішення справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Радомишльської міської ради Житомирської області про відшкодування моральної шкоди, вважаю необхідним заявити самовідвід.

Відповідно до ч. 9 ст. 40 ЦПК України, питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Керуючись ст.ст. 33, 36-41 ЦПК України, суд –

У ХВ А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Сіренко Н.С. відмовити.

Заяву про самовідвід головуючого судді Сіренко Н.С. у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Радомишльської міської ради Житомирської області про відшкодування моральної шкоди – задовольнити.

Цивільну справу № 289/446/18 передати до канцелярії суду для виконання вимог ст. 41 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не є окремим об`єктом апеляційного оскарження без постановлення судового рішення.

Суддя Н. С. Сіренко