Рішення № 8785558, 24.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.03.10 р.                     Справа № 22/41                               

Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Арда”, м.Дніпропетровськ, ЄДРПОУ 32232867,

до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

про стягнення 2623,23 грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з’явився,

від відповідача: не з’явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Арда”, м.Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк, про стягнення 2623,23 грн., у тому числі 1619,06 грн. основного боргу, 598,45 грн. пені, 78,95грн. 3% річних та 326,77 грн. інфляційних витрат.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором поставки №151/Дн від 14.02.2007р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних витрат.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копію договору поставки №151/Дн від 14.02.2007р.; видаткових накладних №7722305 від 23.05.2008р., №7732305 від 23.05.2008р., №7742305 від 23.05.2008р., №7860506 від 05.06.2008р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.525, 526, 530, 599, 610, 611, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 202, 216, 218, 224 Господарського кодексу України та ст.ст.1, 12, 13, 15, 54-57, 66-68 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача в судове засідання не з’явився, надав 03.03.2010р. через канцелярію господарського суду Донецької області клопотання без номеру та дати щодо розгляду справи без участі його представника у порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України та зазначив про підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, витребувані документи не надав.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка зазначена у позовній заяві, у свідоцтві про його державну реєстрацію та інших документах, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Проте, суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

14.02.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Арда” та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір поставки №151/Дн строком дії у відповідності до п.7.1 даної угоди один рік, а у частині невиконаних зобов’язань – до їх повного виконання. Якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна сторона письмово не повідомить одна одну про припинення дії договору, договір вважається пролонгованим на той саме строк і на тих саме умовах.

Оцінивши зміст договору №151/Дн від 14.02.2007р., з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд вважає, що укладений правочин за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Таким чином, в силу статей 180, 265 Господарського кодексу України, статті 712 і 655 Цивільного кодексу України та пункту 1.1 договору сторони погодили зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Арда” (Постачальник) передавати у власність Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (Покупця) товар та зобов’язання останнього приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цією угодою, товар у асортименті, кількості та за цінами, вказаними у специфікації, яка є її невід’ємною частиною.

Пунктом 1.2 договору визначено поставку товару на склад Покупця транспортом Постачальника та за його рахунок на умовах DDP (Інкотермс 2000).

Згідно п.1.3 договору, право власності на товар, а також ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару переходять від Постачальника до Покупця з моменту фактичної передачі товару, що засвідчується підписанням накладної.

Відповідно до п.2.1 укладеного між сторонами правочину, асортимент та кількість товару, що постачається зазначається у накладних/специфікаціях.

За змістом п.3.2 договору поставки №151/Дн від 14.02.2007р. Покупець зобов’язаний оплачувати кожну партію переданого Постачальником товару не пізніше 14 банківських днів з дати її поставки, але, у будь-якому випадку, не раніше моменту надання Постачальником усіх необхідних документів, що засвідчують момент передачі товару, підтверджують його якість та відповідають установленим стандартам.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов’язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України повинні мати крім обов’язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Матеріали справи містять видаткові накладні №7722305 від 23.05.2008р., №7732305 від 23.05.2008р., №7742305 від 23.05.2008р., №7860506 від 05.06.2008р.

Слід зауважити, що видаткова накладна №7710306 від 03.06.2008р., на яку є посилання в позовній заяві, не міститься в матеріалах справи, її не надано суду на вимогу, викладену в ухвалі від 10.03.2010р. На підставі зазначеного, суд не розглядає її як доказ передачі товару Відповідачу в межах спірного договору.

Наявною первинною документацією обумовлено найменування сторін, адресу постачання, правову підставу здійснення господарської операції (договір поставки №151/Дн від 14.02.2007р.), назву товару з визначенням номеру сертифікату, датою розливу, а також одиницю виміру, кількість, ціну та загальну вартість продукції з урахуванням податку на додану вартість.

Дані документи містять підпис представника Відповідача з позначкою «б/п вірно».

Приймаючи до уваги наведене та норми матеріального права, суд дійшов висновку щодо визначення наданих накладних первинною документацією у розумінні Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” та умов укладеного між сторонами правочину, що відображає здійснення господарської операції у межах договору №151/Дн від 14.02.2007р.

Отже, відповідно до представлених суду видаткових накладних Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Арда” передало продукцію Відповідачу на суму 2044,45 грн. Останнім її прийнято, що підтверджується підписами сторін на даних документах. При цьому, є наявним погодження Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 асортименту товару, його кількості та ціни.

Доказів, що спростовують наведене, у розумінні ст.32-36 Господарського процесуального кодексу України сторонами суду не представлено.

Внаслідок цього, обов’язок передачі Продавцем товару вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов договору №151/Дн від 14.02.2007р.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Виходячи з системного аналізу наведених норм, врахував фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що надані Позивачем накладні є достатніми та належними доказами здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття їх останнім в межах спірного договору.

Як вже було зазначено вище, п.4.2 договору поставки встановлено зобов’язання Покупця оплачувати кожну партію переданого Постачальником товару не пізніше 14 календарних днів з дати її поставки, але, у будь-якому випадку, не раніше моменту надання Постачальником усіх необхідних документів, що засвідчують момент передачі товару, підтверджують його якість та відповідають установленим стандартам.

Виконання обов’язку щодо передачі відповідних документів Позивачем та отримання їх Відповідачем, на думку суду, підтверджується підписами представників сторін на видаткових накладних, оскільки вказана передача документів відповідно до умов договору мала здійснюватися разом з передачею продукції. Тобто, згідно з зазначеними умовами договору, належним виконанням своїх зобов’язань за ним Позивачем вважається передача представнику Відповідача не тільки продукції, а й означеної документації. В разі невиконання однієї з цих умов представники Покупця мали б заявити претензії. Однак, будь-яких доказів незгоди з належністю виконання зобов’язань Позивачем та неотриманням відповідної документації Відповідач не надав.

Враховуючи дати складання видаткових накладних, що є підтвердженням виконання зобов’язань Позивачем за договором у розумінні розділу 1 укладеного правочину, оплата за накладними №7722305 від 23.05.2008р., №7732305 від 23.05.2008р., №7742305 від 23.05.2008р. повинна бути здійснена не пізніше 12.06.2008р., за накладною №7860506 від 05.06.2008р. – не пізніше 25.06.2008р.

Як вбачається з позовної заяви, Відповідачем здійснена часткова оплата товару, проте, що не спростовано Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, оплата отриманого товару у сумі 1619,06 грн. на момент прийняття рішення не здійснена.

Отже, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, грошове зобов’язання Покупця перед Постачальником у сумі 1619,06 грн. не виконане.

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги висновки суду щодо виникнення заборгованості Відповідача на підставі договору поставки №151/Дн від 14.02.2007р., позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Арда» у частині стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості за отриманий останнім товар, підлягає задоволенню у розмірі 1619,06 грн.

Прострочення Відповідачем грошового зобов’язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов’язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов’язку щодо сплати відповідних сум, та, у відповідності до п.5.5 договору поставки №151/Дн від 14.02.2007р., обов’язок сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення, що відповідає приписам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань». При цьому, зазначеним пунктом договору, керуючись п.6 ст.232 Господарського кодексу України, сторони домовились про те, що неустойка за порушення Відповідачем строків, вказаних у п.3.2 договору, нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання останнім своїх зобов’язань включаючи день повного розрахунку за поставлений товар.

За розрахунком Позивача суми 3% річних, інфляційних витрат та пені, нараховані на заборгованість за поставлений товар за весь час визначеного ним періоду прострочення, становлять 78,95 грн. 3% річних, 326,77 грн. інфляційних витрат і 598,45грн. пені відповідно. Розрахунок даних позовних вимог здійснений з врахуванням прострочення зі сплати вартості товару по видатковій накладній №7710306 від 03.06.2008р.

Суд не враховує даний первинний документ як доказ постачання за ним товару Відповідачу, оскільки, як вказано вище, він не наданий суду. За викладених обставин, перевіривши арифметичний розрахунок за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ” та період нарахування даних позовних вимог, суд встановив, що сума штрафних санкцій за період прострочення оплати вартості поставленої продукції по накладним, що містяться у матеріалах справи, підлягає задоволенню у розмірі 508,87грн., 3% річних у сумі 67,19 грн. та інфляційні витрати у сумі 273,63 грн.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Арда”, м.Дніпропетровськ, до Відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк, про стягнення 2 623,23грн., у тому числі 1 619,06грн. основного боргу, 326,77грн. інфляційних витрат, 598,45грн. пені, 78,95 грн. 3% річних задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (83085, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банківські реквізити не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Арда” (49083, м.Дніпропетровськ, вул.Собінова, 1, ЄДРПОУ 32232867, банківські реквізити не відомі) 2468,75 грн., у тому числі 1619,06 грн. основного боргу, 508,87 грн. пені, 273,63 грн. інфляційних витрат та 67,19 грн. 3% річних.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (83085, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банківські реквізити не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Арда” (49083, м.Дніпропетровськ, вул.Собінова, 1, ЄДРПОУ 32232867, банківські реквізити не відомі) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 95,99 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 222,10 грн.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6.У судовому засіданні 24.03.2010р. оголошено повний текст рішення.

7.Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя