Постанова № 87855155, 17.02.2020, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Провадження № 2-а/641/7/2020 Справа №641/5048/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2020 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі :

Головуючого судді – Чайка І.В.,

за участю секретаря – Дрокіної С.О.,

представника позивача -Гавріш Н.С.

представника відповідачів- Стеценко Т.В.

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова в порядку загального позовного провадження справу за адмінінстративним позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Слобожанської митниці Дермитслужби про визнання протиправними та скасування постанов у справі про порушення митних правил,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Комінтернівського районного суду м.Харкова з адміністративним позовом до ДФС України про визнання протиправними та скасування постанови Харківської митниці у справі про порушення митних правил від 05.02.2019 року за № 2356/80700 та скасування постанови Державної фіскальної служби України від 18.03.2019 року. Крім того позивач просив стягнути з відповідача судові витрати пов`язаної з оплатою правової допомоги.

В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що наприкінці 2018 року він познайомився з ОСОБА_2 , який запропонував йому оформити на себе автомомобіль за відповідну виногороду. 29.04.2018 року на митному пункті пропуску « Гоптівка» позивач оформив на себе легковий автомобіль « Renault Megane Scenic», реєстраційний номер НОМЕР_1 ) НОМЕР_2 – код НОМЕР_3 . В оформленні вказаного автомобіля позивачу допомогав саме ОСОБА_3 та його знайомі, яких позив до цього часу не знав . Автомобіль позивач побачив вперше при оформленні, звідки він був привезений позивачу відомо не було та після оформлення позивач автомобіль не бачив. ОСОБА_3 умовив позивача підписати якись документ на автомобіль, пояснивши, що це необхідно для оформлення автомобіля в митний режим « тимчасового ввезення» - транзиту, при цьому ОСОБА_3 запевняв позивача, що все легально, автомобіль вивезуть до іншої країни та його знайомі віддячать йому матеріально. На початку листопада 2018 року позивач отримав листа з митниці, з якого йому стало відомо , що вказаний автомобіль не було вивезено за межі країни. Отже, 05.02.2019 року Харківською митницею ДФС України було розглянутол справу про порушення митних правил № 2356/80700/18 щодо порушення вимог тимчасового транзиту та накладено на позивача штрафу в розмірі 8500,00 грн. Позивач не погодився з вказаною постановою та подав скаргу до Державної фіскальної служби України. 23.03.2019 року позивач отримав відповідь відповідно до якої скарга залишилась без задоволення, а постанова Харківської митниці без змін.

Згідно ухвали суду від 08.11.2019 року розгляд справи було призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 15.11.2019 року перейдено від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження та справу призначено у підготовче засідання.

Ухвалою суду від 04.12.2019 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено Харківську митницю Державної фіскальної служби.

Ухвалою суду від 10.02.2020 року замінено відповідачів по справі з Державної фіскальної служби України на Державну митну службу України та з відповідача Харківську митницю Державної фіскальної служби на Слобожанську митницю Дермитслужби. Також, вказаною ухвалою закрито підготовче засідання по даній справі та справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача підтримала доводи позовоної заяви та просила позов задвольнити. Також представник зазначила про порушення відповідачем строку встановленого ст. 38 КУпАП про приртягнення відповідача до адміністративної відповідальності.

Представник відповідачів в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову , вказуючи на необгрунтованість та не доведеність позовиних вимог., вважає що висновки, викладені у постанові такими, що відповідають фактичним обставинам, вину ОСОБА_1 доведено, перевірки проведено правильно та процедуру притягнення до відповідальності не порушено.

Суд, заслухавши доводи учасників справи , допитавши свідка та дослідивши наявні у справі докази, оцінивши ці докази в сукупності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Суд, перевіривши оскаржувані рішення на відповідність критеріям, наведеним у ч.2 ст.2 КАС України приходить до висновку, про часткове задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи , що 05.02.2019 року Харківською митницею ДФС винесено постанову у справі про порушення митних правил № 2356/80700/18, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст. 470 Митного Кодексу України, та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн.

Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності були встановлені обставини, що зазначені у протоколі про порушення митних правил № 2356/80700/18 від 12.10.2018 року .

З вищевказаного протоколу вбачається, що 29.04.2018 року ОСОБА_1 було ввезено на митну територію України через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення « Гоптівка» легковий автомобіль « Renault Megane Scenic», реєстраційний номер НОМЕР_4 ( країна реєстрації - Республіка Литва) ,VIN – код: НОМЕР_3 , з метою транзиту з оформленням митної декларації та терміном вивезення до 09.05.2018 року включно, що підтверджується протоколом про порушення митних правил № 2356/80700/18 від 12.10.2018 року. та не заперечувалось в судовому засіданні представником позивача. На час складання протоколу позивач не вивіз вищевказаний автомобіль за межі митної території та не надав документів щодо настання обставин непереборної сили.

Згідно протоколу опитування у справі про порушення митних правил від 26.12.2018 року, ОСОБА_1 повідомив Харківську митницю ДФС України про обставини та шахрайські дії , щодо оформлення на його ім`я на міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення « Гоптівка» легкового автомобіля « Renault Megane Scenic».

Крім цього, за фактом шахрайських дій скоєних відносно ОСОБА_1 , останній 26.12.2018 року звернувся до Слобдідського ВП ГУ НП в Харківській області, що підтверджується копією вказаної заяви.

Згідно копії Витягу з ЄРДР, 12.12.2018 року за вказаною заявою ОСОБА_1 було порушено кримінальне провадження.

За результатами розгляду скарги представника позивача на постанову у справі про порушення митних правил № 2356/80700/18 від 05.02.2019 року , Державною фіксальною службою України винесена постанова від 18.03.2019 року , про залишення вказаної скарги без задоволення, а постанову у справі про порушення митних правил № 2356/80700/18 від 05.02.2019 року без змін.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 вказав, що йому у 2018 році ОСОБА_3 запропонував за виногороду 500,00 грн. оформити на нього автомобіль. Також ОСОБА_3 запитав чи є у свідка знайомі , які також змогли погодитись на це. Свідок запропопнував ОСОБА_5 . Свідку відомо, що ОСОБА_6 також заплатили . ОСОБА_3 попереджав, що можк прийти штраф, але вони все вирішать. Свідку штраф не приходив.

Так, згідно ст. 90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.95 Митного кодексу України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту, зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Згідно ч.2 ст.95 Митного кодексу України до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається, зокрема, час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 192 Митного кодексу України якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці.

Отже, відповідно до вимог митного законодавства України строк транзитного перевезення автомобільного транспорту становить 10 діб, виключенням з цього правила є аварія або обставини непереборної сили.

Перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.3 ст. 470 МКУ).

З матеріалів справи слідує, що транспортний засіб на митну територію України було ввезено 29.04.2018 року, а тому враховуючи положення статті 95 МК України позивач повинен був доставити ввезений ним транспортний засіб до органу доходів і зборів для подальшого вивезення його за межі митної території України, або поміщення в інший митний режим до 09.05.2018 року.

На час складання протоколу про порушення митних правил станом на 12.10.2018 року позивач не вивіз транспортний засіб за межі митної території, а тому ним було перевищено встановлений ст. 95 МК України строк транзитного переміщення автомогбіля через митну територію України більше ніж на десять діб.

Однак , суд вважає не правомірним факт притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення ч.3 ст. 470 МК України, виходячи з наступного .

Статтею 192 МКУ передбачено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці.

При цьому перевізник зобов`язаний вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання, терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Як було встановлено вище, позивач звернувся до правоохоронних органів тільки 26.12.2018 року з приводу шахрайських дій, щодо оформлення на його ім`я на міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення « Гоптівка» легкового автомобіля « Renault Megane Scenic» , а після 09.05.2018 року ( термін вивезення автомобіля за межі митної території України ), однак позивач не повідомив митницю про існування обставин, що перешкоджали йому прибути до митниці та доставити транспортний засіб до спливу визначеного законодавством строку транзитного перевезення.

Таким чином, у відповідності до ст. 192 МК України позивач вчинив дії щодо повідомлення митницю про наявність обставин непереборної сили, але після спливу встановленого законодавством строку транзитного перевезення автомобіля.

Відповідно до ч.1. ст 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

З аналізу частини першої ст. 467 Митного кодексу України, вбачається, що перелік триваючих правопорушень не є вичерпним.

Триваючими визначаються правопорушення, які почались з певної протиправної дії або бездіяльності та проявляються в подальшому безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.

Діяння (бездіяльність) позивача щодо не вивезення транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, за межі території України, характеризуються тривалим невиконанням встановленого Митним Кодексом України обов`язку. Вчиняючи такі діяння, позивач перебував у стані безперервного порушення закону, тому відповідне порушення не може вважатись таким, що носить разовий характер.

Використання транспортного засобу, що перебуває в режимі транзиту, та щодо якого існує обов`язок вивезення за межі митної території, протягом 10-денного строку, є триваючим правопорушенням, оскільки в даному випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов`язку.

Слід зазначити, що протокол є процесуальним документом, що фактично фіксує закінчення стадії порушення адміністративної справи, у той час, як діяльність компетентних осіб, щодо збирання, оцінки та перевірки доказів передує складенню процесуального документа, який офіційно засвідчує факт неправомірних дій.

Протокол про порушення митних правил є документом, який фіксує факт, час та місце вчинення правопорушення, а проведення контрольно-з`ясувальних заходів це дії спрямовані на встановлення обставин справи про порушення митних правил, вони є двома різними юридичними фактами.

Фактичним моментом виявлення адміністративного правопорушення може бути день отримання компетентним органом інформації, з якої вбачається наявність у діянні особи ознак відповідного правопорушення.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеній у постанові від 18.12.2018 року по справі №533/499/16-а, яку відповідно до ч.5 ст.242 КАС України суд враховує при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Суд зазначає, що фактичним моментом виявлення адміністративного правопорушення є день спливу визначеного законодавством строку транзитного перевезення, що в даному випадку є 10.05.2018 року.

Отже, враховуючи приписи ч.1. ст 467 МК України суд зазначає, що адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цього правопорушення, а саме починаючи з 10.05.2018 року.

Адміністративне стягнення за порушення митних правил за ч.3 ст. 470 МК України на позивача накладено оскаржуваною постановою 05.02.2019 року, тобто з порушенням строків притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст. 460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Отже, обставинами, які виключають адміністративну відповідальність за правопорушення, передбачене ч.3 ст. 470 МКУ, є аварія або обставини непереборної сили, такі обставини повинні бути підтверджені відповідними документами, які позивачем не були надані відповідачу.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку про незаконність оскаржуваної постанови у справі про порушення митних правил № 2356/80700/18 від 05.02.2019 року.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який відповідачем в даному випадку виконаний.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині визнання протиправною та скасування постанови Харківської митниці від 05.02.2019 року у справі № 2356/80700/18 про порушення митних правил щодо притягнення ОСОБА_1 до адмністративної відповідальності за ч.3 ст.470 Митного кодексу України.

Скасовуючи постанову Харківської митниці щодо притягнення ОСОБА_1 до адімністративної відповідальності від 05.02.2019 року у справі № 2356/80700/18, суд вважає, що вимога про скасування постанови Державної фіскальної служби України від 18.03.2019 року задоволенню не підлягає, оскільки вказаною постановою фактично вирішено питання по розгляду скарги представника позивача щодо незаконності постанови про порушення митних правил № 2356/80700/18 від 05.02.2019 року, яку суд прийшов до висновку скасувати.

Крім цього, згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, то підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

Однак, суд приходить до висновку що на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної митної служби України підлягають стягненню судові витрати в розмірі 2504 грн. 84 коп., які були понесені представником позивача на оплату квитків за проїзд на потяг « Київ-Харків», « Харків- Київ», у зв`язку з її участю у судових засіданнях по даній справі.

Керуючись статями 72-74, 77, 139, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Харківської митниці від 05.02.2019 року у справі № 2356/80700/18 про порушення митних правил щодо притягнення ОСОБА_1 до адмністративної ваідповаідальності за ч.3 ст.470 Митного кодексу України.

В іншій частині позову – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної митної служби України судові витрати в розмірі 2504 грн. 84 коп.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники справи :

Позивач- ОСОБА_1 , адреса проживання : АДРЕСА_1 , РНОКПП- НОМЕР_5 .

Представник позивача Гавріш Наталя Сергіївна , діє за довіреністю від 26.12.2018 року, м. Харків, вул. 23 Серпня, 51 кв.84.

Відповідач - Державна митна служба України, місцезнаходження : м. Київ, , вул. Дегтярівська, 11-Г , ЄРДПОУ -43115923

Відповідач - Слобожанська митниця Дермитслужби, місцезнаходження : м. Харків, вул. Короленко, 16-Б , ЄРДПОУ 43332958.

Представник відповідачів – Стеценко Тетяна Володимирівна, діє на підставі довіреностей від 16.12.2019 року , службова адреса : вул. Короленко, 16-Б

Повний текст рішення по справі складено 26 лютого 2020 року.

Суддя - І. В. Чайка