Вирок № 87855005, 26.02.2020, Зміївський районний суд Харківської області

621/3489/19

1-кп/621/91/20

В И Р О К

іменем України

26 лютого 2020 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області :

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

за участі: секретарів судового засідання - Запорожець М. Б., Лацько А. С.,

прокурора - Юр`єва І. Д.,

представника потерпілого - Литвин В. М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12019220300001056 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Борова Зміївського району Харківської області є громадянином України, має середню освіту, розлучений, не працює, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , раніше судимий: 1) вироком Зміївського районного суду Харківської області від 01.09.2005 за частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України до позбавлення волі на строк 2 роки;

2) вироком Зміївського районного суду Харківської області від 16.11.2006 за сукупністю злочинів, передбачених частиною 1 статті 115, частиною 2 статті 309 Кримінального кодексу України, та за сукупністю вироків, до позбавлення волі на строк 12 років 1 місяць, 28.07.2015 на підставі ухвали Менського районного суду Чернігівської області від 20.07.2015 умовно-достроково звільнений від відбування покарання на не відбутий строк 2 роки 11 місяців;

3) вироком Зміївського районного суду Харківської області від 16.05.2019 за частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України до позбавлення волі на строк 2 роки, в силу статті 75 Кримінального кодексу України, від покарання звільнений з випробуванням на 2 роки;

у злочині, передбаченому частиною 3 статті 246 Кримінального кодексу України,

у с т а н о в и в:

22 листопада 2019 року в с. Пасіки Зміївського району Харківської області ОСОБА_1 перебував у свого знайомого в буд. АДРЕСА_2 , де у нього виник умисел на незаконну порубку дерев на території природно-заповідного фонду загально-державного значення, а саме в Гомільшанському лісництві ДП "Зміївське лісове господарство" в адміністративних межах Великогомільшанської сільської ради Зміївського району Харківської області.

Того ж числа та часу, реалізуючи зазначений умисел, ОСОБА_1 прибув на територію, яка розташована в кварталі 53 виділу 16 ДП "Зміївське лісове господарство" Гомільшанського лісництва в адміністративних межах Великогомільганської сільської ради Зміївського району Харківської області, що відноситься до лісів природно-заповідного фонду загального-державного значення (господарська зона НПП "Гомільшанські ліси"), де маючи заздалегідь заготовлені бензопилу "Байкал БП-03-45", сокиру, 1,5 л бензину та 1,5 л моторного мастила, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення лісу, як важливого елемента навколишнього природного середовища, на порушення пунктів 2, 3 порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761, не маючи лісорубного квитка (ордера), виданого ДП "Зміївське лісове господарство", порушуючи вимоги Закону України "Про природно-заповідний фонд України", Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", з використанням бензопили "Байкал БП-03-45", здійснив незаконну порубку для власних потреб десяти сироростучих дерев дубу, з яких: 5 дерев із звичайним діаметром - 30 см, та 5 дерев із діаметром - 28 см.

Знищенням вказаних дерев погіршено природний склад, захисні та екологічні властивості лісу, а також заподіяно збитки державі в особі ДП "Зміївське лісове господарство", які розраховані згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.08.2013 №541 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд", на загальну суму 21 120 грн 00 коп.

Зазначеними діями ОСОБА_1 вчинив незаконну порубку дерев, що заподіяла істотну шкоду, вчинену на території природно-заповідного фонду.

Обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі визнав себе винуватим у вчиненні незаконної порубки дерев за вказаних обставин та показав, що дійсно з використанням власної бензопили спиляв 10 сироростучих дерев породи дуб, а також спиляв сухостійні дерева. Частину спиляної деревини він попиляв та порубав на дрова і склав у два мішки, а решту залишив на місці, щоб потім вивезти за допомогою техніки. По дорозі з дровами у мішках його зупинили працівники поліції.

У вчиненому злочині розкаявся, виявив готовність нести кримінальну та цивільну відповідальність за вчинений злочин.

Крім показань обвинуваченого ОСОБА_1 , його винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину у повному обсязі підтверджується наступними доказами.

Даними протоколу огляду місця події від 22.11.2019 з фототаблицями підтверджується обстановка 153 кварталу 16 виділу Гомільшанського лісництва ДП "Зміївське лісове господарство" в адміністративних межах Великогомільганської сільської ради Зміївського району Харківської області, що відноситься до лісів природно-заповідного фонду загального-державного значення (господарська зона НПП "Гомільшанські ліси"). Зафіксовані сліди порубки дерев дубу за допомогою бензопили та сокири. На місці огляду виявлені та вилучені: Бензопила "Байкал" БП-03-45, сокира, дві полімерні пляшки по 1,5 л з бензином та моторним мастилом, два мішки білого кольору з порубаною деревиною (а. п. 54-62).

В подальшому зазначені бензопила, сокира, полімерні пляшки, два мішки з порубаною деревиною визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та на підставі ухвали слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 26.11.2019 року на вказані речі накладено арешт (а. п. 63-66).

Розмір матеріальної шкоди - 21 120 грн., завданої внаслідок незаконної порубки дерев на території природно-заповідного фонду, яку вчинив ОСОБА_1 , підтверджується даними акта огляду місця вчинення правопорушення природоохоронного законодавства та розрахунку шкоди від 22.11.2019 року (а. п. 67-69, 76).

Оцінивши зазначені докази, досліджені в судовому засіданні, які є належними, допустимими та достовірними, а в сукупності та взаємозв`язку достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд дійшов висновку, що в межах обвинувачення ОСОБА_1 є винуватим у незаконній порубці дерев, що заподіяла істотну шкоду, вчиненій на території природно-заповідного фонду, і його дії суд кваліфікує за частиною 3 статті 246 Кримінального кодексу України.

Під час призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , відповідно до вимог статей 65-67 Кримінального кодексу України, судом враховано наступні обставини:

- ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є злочином середньої тяжкості;

- обставину, що пом`якшує покарання, передбачену пунктом 1 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України, якою визнається щире каяття обвинуваченого, що виявилося у критичному ставленні до вчиненого злочину;

- обставину, що обтяжує покарання відповідно до пункту 1 частини 1 статті 67 Кримінального кодексу України, якою визнається рецидив злочинів;

- особу обвинуваченого, який раніше був судимий, відбував покарання у виді позбавлення волі, вчинив злочин у період іспитового строку за попереднім вироком (а. п. 78, 79, 85, 86), на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах не перебував (а. п. 83), розлучений, за місцем проживання скарг на його поведінку немає (а. п. 84).

З урахуванням сукупності зазначених відомостей щодо ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченого, обставини, що пом`якшує покарання, а також обставини, що обтяжує покарання, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі в межах строків, передбачених частиною 3 статті 246 Кримінального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кримінального кодексу України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Остаточне покарання ОСОБА_1 належить призначити за сукупністю вироків, відповідно до статті 71 Кримінального кодексу України.

З метою забезпечення виконання вироку, до набрання ним законної сили, належить застосувати у відношенні ОСОБА_1 запобіжний захід - тримання під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор".

Позовна заява в. о. начальника Зміївського відділу Чугуївської місцевої прокуратури Єфремова В. Е., в інтересах держави в особі ДП "Зміївське лісове господарство", до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення з нього на користь держави 21 120 грн 00 коп. на відшкодування збитків заподіяних внаслідок незаконної порубки дерев, яку визнав обвинувачений ОСОБА_1 , є обґрунтованою і, відповідно до положень статей 127-129 Кримінального процесуального кодексу України, підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 96-1 Кримінального кодексу України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі.

Спеціальна конфіскація застосовується на підставі: 1) обвинувального вироку суду.

Пунктом 4 частини 1, частиною 4 статті 96-2 Кримінального кодексу України передбачено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Гроші, цінності, в тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, інше майно, зазначені в цій статті, підлягають спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно від підозрюваного, обвинуваченого, особи, яка переслідується за вчинення суспільно небезпечного діяння у віці, з якого не настає кримінальна відповідальність, або в стані неосудності, чи іншої особи безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, і знала або повинна була і могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої цієї статті.

Згідно пункту 1 частини 9 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. При цьому: 1) гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).

В якості речових доказів у кримінальному провадженні були визнані: бензопила "Байкал БП-03-45", сокира, пляшки із 1,5 л бензину та 1,5 л моторного мастила, які передано на зберігання до Зміївського ВП ГУНП в Харківській області на підставі квитанції № 289.

Оскільки зазначені речі були використані як засоби вчинення кримінального правопорушення, відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 96-1, пункту 4 частини 1, частини 4 статті 96-2 Кримінального кодексу України, пункту 1 частини 9 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, вони підлягають спеціальній конфіскації.

Долю інших речових доказів (а. п. 77) вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 349, 368-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у злочині, передбаченому частиною 3 статті 246 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі статті 71 Кримінального кодексу України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання, до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, призначеного за цим вироком, приєднати 1 місяць позбавлення волі, що є частиною не відбутого покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, призначеного за вироком Зміївського районного суду Харківської області від 16.05.2019 за частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України, і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 1 (один) місяць.

З метою забезпечення виконання вироку, до набрання ним законної сили, застосувати у відношенні ОСОБА_1 запобіжний захід - тримання під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор", взяти його під варту із зали суду та з цього часу рахувати строк відбуття покарання.

Цивільний позов в. о. начальника Зміївського відділу Чугуївської місцевої прокуратури Єфремова В. Е., в інтересах держави, до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 21 120 (двадцять одну тисячу сто двадцять) грн 00 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.

Застосувати спеціальну конфіскацію, що полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави: бензопили "Байкал БП-03-45", сокири, пляшок із 1,5 л бензину та 1,5 л моторного мастила, які належать ОСОБА_1 .

Речові докази - нарубані дрова у 2-х полімерних мішках, що передані на зберігання лісничому Гомільшанського лісництва ДП "Зміївське лісове господарство", - вважати повернутими власнику.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 395 Кримінального процесуального кодексу України, якщо таку скаргу не буде подано.

Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий: В. В. Овдієнко