Рішення № 8785454, 23.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.03.10 р.                     Справа № 41/13пн                               

Суддя господарського суду Донецької області Гончаров С.А.          

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Маріупольської міської ради, м. Маріуполь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „АТБ-інвест”, смт. Ювілейне

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель у Донецькій області, м. Донецьк

про зобов’язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0097 га по пр. Металургів, 188 в Іллічівськом районі м. Маріуполя та привести її у придатний для використання стан, включаючи знос будівель та споруд

При участі представників:

від позивача: Горбань К.С. – довіреність від 03.07.2009 №03-273

від відповідача: Мельник О.М. – довіреність від 01.06.2007 року

від третьої особи: не з’явились

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Маріупольська міська рада, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „АТБ-інвест”, смт.Ювілейне про зобов’язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0097 га по пр. Металургів, 188 в Іллічівськом районі м. Маріуполя та привести її у придатний для використання стан, включаючи знос будівель та споруд.

Ухвалою суду від 16 лютого 2010р. було залучено до участі в справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель у Донецькій області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем самовільно зайнята та використовується земельна ділянка загальною площею 0,0097 га: під розміщення сходів до приміщення площею 0,0041 га, капітальної забудови з тильної частини приміщення площею 0,0029 га, навісу та огорожі вікна площею 0,0024 га, трьох огорож до вікон по 0,0001 га кожна із земель житлової та громадської забудови за адресою: пр. Металургів, 188 в Іллічівськом районі м. Маріуполя без правовстановлюючих документів на земельну ділянку, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що перевірку дотримання відповідачем вимог земельного законодавства було здійснено спеціалістами відділу регулювання земельних відносин, проте, згідно законодавства України, єдиним органом, який має право здійснювати контроль за дотриманням земельного законодавства та складати акти про порушення земельного законодавства, є Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель та її територіальні органи.

Відповідачем також зазначено, що рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 07.09.2009 року у справі № 2-2232/09 за ним було визнано право власності на самочинно реконструйоване нежитлове приміщення за адресою: м. Маріуполь, пр. Металургів, 188, Маріупольська міська рада під розгляду наведеної справи не заперечувала проти позовних вимог, чим фактично визнала право власності відповідача на наведене нежитлове приміщення. З огляду на викладене відповідач вважає, що його дії щодо користування спірною земельною ділянкою є правомірними, що виключає самовільне її зайняття.

Відповідач стверджує, що ним здійснюються усі необхідні дії, спрямовані на належне оформлення права на спірну земельну ділянку; сам факт відсутності на даний час правовстановлюючих документів на земельну ділянку, для оформлення яких потрібен певний час, не може кваліфікуватись як самовільне зайняття земельної ділянки та до даних правовідносин не повинні застосовуватись положення ст. 212 Земельного кодексу України.

Третьою особою письмово пояснено суду, що з 04.09.2009 року розпочата процедура ліквідації територіальних органів Держземінспекції, яка на даний час знаходиться на завершальній стадії, правонаступництво будь-якою особою органу, що ліквідується, законодавчими та іншими нормативно - правовими актами не передбачено, до функцій комісії з ліквідації не віднесені повноваження щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, в тому числі участі з цього приводу у судових засіданнях.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

Головним спеціалістом відділу регулювання земельних відносин Маріупольської міської ради 24.07.2009 року відповідно до вимог статей 12, 189 Земельного кодексу України, статті 33 Закону України „Про місцеве самоврядування в України” проведено перевірку дотримання відповідачем вимог земельного законодавства, результати якої викладені в акті перевірки від 24.07.2009 року.

Перевіркою встановлено та в акті перевірки зафіксовано, що відповідачем самовільно зайнята та використовується земельна ділянка загальною площею 0,0097 га: під розміщення сходів до приміщення площею 0,0041 га, капітальної забудови з тильної частини приміщення площею 0,0029 га, навісу та огорожі вікна до підвального приміщення площею 0,0024 га, трьох огорож до вікон по 0,0001 га кожна із земель житлової та громадської забудови за адресою: пр. Металургів, 188 в Іллічівськом районі м. Маріуполя без правовстановлюючих документів (без винесення меж в натурі, одержання документу, що посвідчує право на неї та його державної реєстрації), що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

За результатами перевірки відділом регулювання земельних відносин Маріупольської міської ради відповідачу 27.07.2009 року видано припис № 47/2009, яким приписано усунути порушення вимог земельного законодавства України у 14-денний термін.

12.08.2009 року головним спеціалістом відділу регулювання земельних відносин Маріупольської міської ради здійснено повторну перевірку відповідача з питання дотримання вимог земельного законодавства, якою встановлено, що відповідачем порушення земельного законодавства не усунено, припис № 47/2009 від 57.07.2009 року не виконано.

Позивачем пояснено суду, що земельна ділянка площею 0,0753 га, що розташована за адресою: пр. Металургів, 188 в Іллічівськом районі м. Маріуполя, займається відповідачем правомірно, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 13.11.2008 року нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Бюдягіною І.І., зареєстрованого в реєстрі за № 6157, та Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 290551 від 02.03.2009 року. Решта землі, що прилягає до наведеної земельної ділянки, займається відповідачем самовільно, оскільки рішенням Маріупольської міської ради від 15.12.2009 року № 5/38-6126 відповідачу відмовлено в узгодженні місця розташування та наданні дозволу розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0190 га для обслуговування магазину продовольчих товарів по пр. Металургів, 188 в Іллічівськом районі міста.

Щодо дій Маріупольської міської ради з обстеження земельної ділянки, то у відповідності ст. 189 Земельного кодексу України, ст.ст. 12, 20 Закону України „Про охорону земель”, Закону України „Про місцеве самоврядування України”, органами місцевого самоврядування здійснюється самоврядний контроль за використанням та охороною земель.

Рішенням Маріупольської міської ради від 14.04.2009 року № 5/31-5221 затверджено Порядок здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель в м.Маріуполі (надалі - Порядок).

Так, згідно п. 1.4. Порядку основними завданнями самоврядного контролю за використанням та охороною земель в м. Маріуполя є, зокрема, забезпечення дотримання фізичними та юридичними особами вимог земельного законодавства.

Пунктом 2.1. Порядку визначено, що забезпечення здійснення самоврядного контролю за дотриманням вимог законодавства щодо раціонального використання та охорони земель покладено на відділ регулювання земельних відносин Маріупольської міської ради.

Самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється шляхом, зокрема, проведення перевірок законності використання земельних ділянок власниками землі та землекористувачами та виконання вимог земельного законодавства (п. 2.4. Порядку).

Відповідно до п. 7.1. Порядку, при проведенні всіх видів перевірок посадова особа відділу регулювання земельних відносин Маріупольської міської ради складає акт перевірки виконання вимог земельного законодавства.

Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства складається за результатами перевірки, зокрема, якщо виявлено або не виявлено порушення земельного законодавства (п. 7.2. Порядку).

Дослідження судом актів перевірки дотримання відповідачем вимог земельного законодавства від 24.07.2009 року та від 12.08.2009 року свідчить про те, що вони відповідають вимогам щодо порядку проведення самоврядного контролю та оформлення його результатів, та, з огляду на викладене, суд робить висновок про те, що наведені акти є належними доказами у справі.

Основним законом, яким регулюються земельні відносини, є Конституція України. Крім цього, земельні відносини регулюються іншими, прийнятими відповідно до Конституції законами і підзаконними актами, а саме законами України "Про землеустрій", "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про місцеве самоврядування" та іншими законами, також Земельним кодексом України, прийнятим Верховною Радою України 25.10.2001 року, який набув чинності з 01.01.2002 року.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

Статтею 2 Земельного Кодексу України передбачено, що земельні відносини – це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Стаття 12 Земельного кодексу України встановлює повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин. Зокрема, до їх повноважень належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності; додержання земельного та екологічного законодавства.

Підстави набуття права на землю передбачені статтею 116 Земельного кодексу України. У цій статті врегульовані відносини щодо набуття громадянами та юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Підставою набуття права на землю у таких випадках є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

На підставі рішень сільських, селищних, міських рад, а в окремих випадках –районних і обласних рад, земельні ділянки передаються у власність громадян і юридичних осіб із земель комунальної власності шляхом відведення їх в натурі (на місцевості) та оформлення відповідних правовстановлюючих документів.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок встановлений статтею 123 Земельного кодексу України. Так, згідно ч. 1 цієї статті надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі зміни цільового призначення земельних ділянок; надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Відповідно ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором , укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору.

Розроблений проект відведення земельної ділянки погоджується з територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, а також з відповідним територіальним органом виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду). Погоджений проект відведення земельної ділянки після одержання позитивного висновку державної землевпорядної експертизи у випадках, передбачених законом, подається разом з клопотанням про надання земельної ділянки до відповідної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, які розглядають його в місячний строк і в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки у користування.

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом її відведення здійснюється: затвердження проекту відведення земельної ділянки; вилучення (викуп) земельних ділянок у землекористувачів (землевласників) із затвердженням умов вилучення (викупу) земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням категорії земель та її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, встановлення обґрунтованих граничних термінів забудови земельної ділянки.

Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Лише така реєстрація надає документам легітимності.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється (п. 3 ст. 125 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Визначення терміну „самовільне зайняття земельних ділянок” наведене в ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”. За приписами цієї статті, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Виходячи з матеріалів справи, рішення позивача про передачу відповідачу у власність спірної земельної ділянки або надання її у користування (оренду), відсутнє, в матеріалах справи відсутні вчинені відповідачем правочини щодо спірної земельної ділянки.

Натомість, рішенням Маріупольської міської ради від 15.12.2009 року № 5/38-6126 відповідачу відмовлено в узгодженні місця розташування та наданні дозволу розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0190 га для обслуговування магазину продовольчих товарів по пр. Металургів, 188 в Іллічівськом районі міста.

Відповідач стверджує про правомірність зайняття та користування ним земельною ділянкою площею 0,0097 га, яка вимагається позивачем до звільнення, посилаючись на визнання за ним рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 07.09.2009 року права власності на самочинно реконструйоване нежитлове приміщення загальною площею 1787,9 кв.м., розташоване на земельній ділянці в м. Маріуполі по пр. Металургів, 188.

Такі твердження відповідача спростовуються матеріалами справи з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.09.2009 року Іллічівськом районним судом м. Маріуполя розглянуто справу № 2-2232/09 за позовом Барабаш Олега Вадимовича до товариства з обмеженою відповідальністю „АТБ-інвест” про спонукання до вчинення певних дій, зустрічним позовом ТОВ „АТБ-інвест” до Барабаш Олега Вадимовича, Маріупольської міської ради про визнання права власності на реконструйоване нежитлове приміщення.

За результатами розгляду наведеної справи 07.09.2009 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя прийнято рішення, яким, зокрема, задоволено позов ТОВ „АТБ-Інвест” до Барабаш Олега Вадимовича, Маріупольської міської ради про визнання права власності на реконструйоване нежитлове приміщення за адресою: пр. Металургів, 188; визнано за товариством з обмеженою відповідальністю „АТБ-Інвест” право власності на самочинно реконструйоване нежиле приміщення за адресою: пр. Металургів, 188, що складається з приміщень літ А/п, літ. А-2, майданчику літ. а, а-1, навісу літ. а 3-1, загальною площею 1787,9 кв.м., розташоване на земельній ділянці в м. Маріуполі по пр. Металургів, 188.

Проте, як вбачається з наведеного рішення, в ході провадження у справі, судом було встановлено, що вказане нежитлове приміщення знаходиться на земельній ділянці площею 0,0753га, що належить ТОВ „АТБ-Інвест” на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 13.11.2008 року нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Бюдягіною І.І., зареєстрованого в реєстрі за № 6157, та Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 290551 від 02.03.2009 року. При цьому, судом встановлено, що на земельній ділянці площею 0,0753га саме реконструйованого приміщення.

Таким чином, факти встановлені Іллічівським районним судом м. Маріуполя при розгляді цивільної справи № 2-2232/09 свідчать про те, що всі будівлі і споруди щодо яких за відповідачем визнано право власності знаходяться на земельній ділянці площею 0,0753га., яка належить відповідачу на праві власності. З рішення по справі № 2-2232/09 ніяким чином не випливає, що будь-яка частина будівель (споруд), на які визнано право власності за відповідачем знаходяться за межами земельної ділянки площею 0,0753га.

Згідно матеріалів перевірки позивача спірна земельна ділянка має площу 0,0097 га, належить до земель житлової та громадської забудови Маріупольської міської ради, використовується відповідачем під розміщення сходів, прибудов та огорож до приміщення.

Зазначені обставини дозволяють зробити висновок, що зазначені споруди знаходяться за межами належної відповідачу земельної ділянки (площею 0,0753га.) і щодо них в межах цивільної справи № 2-2232/09 не приймалось рішення про визнання права власності за відповідачем.

Таким чином, твердження відповідача про правомірність користування спірною земельною ділянкою є необґрунтованими, інших доказів на підтвердження правомірності такого користування відповідачем не надано.

Зважаючи на наведене, судом встановлено, що земельна ділянка площею 0,0097 га по пр. Металургів, 188 в Іллічівськом районі м. Маріуполя використовується відповідачем самовільно, з порушенням земельного законодавства. Тобто, матеріалами справи підтверджується самовільне заволодіння відповідачем спірною земельною ділянкою, що не спирається на закон і відбувається з порушенням визначеного порядку надання земельних ділянок, що здійснюється без наявності відповідного рішення та/або вчинення правочину щодо спірної земельної ділянки.

Відповідачем не надано суду документів, що підтверджують право відповідача на користування земельною ділянкою площею 0,0097 га по пр. Металургів, 188 в Іллічівськом районі м. Маріуполя.

Заходів щодо усунення порушень земельного законодавства відповідачем не вжито, самостійно земельну ділянку відповідачем не звільнено.

Згідно статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Підприємства, установи, організації та громадяни, винні у самовільному зайнятті земель, зобов'язані самостійно (за власний рахунок) привести ділянку до стану, придатного для використання, відновити порушені межові знаки, знести самовільно зведені будівлі.

Відповідно до ч.3 ст.212 цього Кодексу повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 13 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 116, 123, 125, 126, 189, 212 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України „Про оренду землі”, ст.1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”, ст.ст. 12, 20 Закону України „Про охорону земель”, Законом України „Про місцеве самоврядування України”, ст.ст.1, 2, 22, 32, 33, 35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Маріупольської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю „АТБ-інвест” про зобов’язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0097 га по пр. Металургів, 188 в Іллічівськом районі м. Маріуполя та привести її у придатний для використання стан, включаючи знос будівель та споруд – задовольнити.

Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю „АТБ-інвест” (52005, Дніпропетровська область, смт.Ювілейне, вул. Совхозна, 76, ЄДРПОУ 30691543) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0097 га по пр. Металургів, 188 в Іллічівськом районі м. Маріуполя та привести її у придатний для використання стан, включаючи знос будівель та споруд.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю „АТБ-інвест” (52005, Дніпропетровська область, смт.Ювілейне, вул. Совхозна, 76, ЄДРПОУ 30691543) на користь Маріупольської міської ради (87500, м. Маріуполь пл. Леніна, 70, ЄДРПОУ 33852448) витрати зі сплати державного мита в розмірі 85 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236,00 грн.

Суддя