Рішення № 87854243, 17.02.2020, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/178/20

Провадження № 2/419/155/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді - Мартинюка В. Б.,

за участю: секретаря - Московченко О. В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в селищі Новоайдар цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та на утримання матері дитини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Новоайдарського районного суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та на утримання матері дитини.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що перебуває в шлюбі з відповідачем з 21.04.2018 року. Від шлюбу мають спільну малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Малолітня дитина постійно мешкає з позивачем та знаходиться на її утриманні. Позивач на даний час не працює оскільки перебуває у декретній відпустці по догляду за дитинною до досягнення нею трьох років. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

На підставі вищенаведеного, позивач просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 2300 грн., починаючи з дня подачі позову до суду, до її повноліття та аліменти на її утримання в розмірі 500 грн., починаючи з дня подачі позову до суду, до досягнення дитиною трьох років.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню за наступних підстав.

Згідно приписів ч. 1, 4 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 7). Малолітння ОСОБА_3 постійно проживає з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про склад сім`ї ( а.с. 12).

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 8 Сімейного кодексу України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до Принципу № 6 Декларації прав дитини, що була проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові та моральної та матеріальної забезпеченості.

Згідно з ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікованаПостановою ВРN 789-XII від 27.02.1991 р., Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ст. 179 СК аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Відповідач є працездатною особою. Відомості про матеріальне становище відповідача, наявності у нього інших дітей, непрацездатних членів сім`ї у суду відсутні.

Відповідач матеріальної допомоги на утримання малолітньої дитини не надає.

Відповідно до ст.7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2020 рік", прожитковий мінімум на одну дитину віком до 6 років з розрахунку на місяць з "01" січня 2020 року становить 1779 грн.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи матеріальне становище позивача, потреби дитини у матеріальному забезпеченні, які позивач одноособово забезпечити не має змоги, відповідно до конституційного принципу верховенства права, з урахуванням потреб дитини, суд вважає, що відповідач повинен сплачувати аліменти на утримання малолітньої дитини та аліменти на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років. На думку суду, такий розмір утримання є обґрунтованим, відповідатиме вимогам виваженості і справедливості.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору при подачі позову, він стягується з відповідача в дохід держави. Позивачі при подачі позовів про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору відповідно до положень ЗУ «Про судовий збір», тому відповідач має компенсувати в дохід держави судовий збір, який складає 840,80 грн. за кожну позовну вимогу.

Відповідно до ст. ст. 84, 179, 180, 181, 182, 183 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263, 265, 430 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та на утримання матері дитини - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідн. № НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і/н НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2300 грн., щомісячно, починаючи з 27.01.2020 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідн. № НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і/н НОМЕР_2 на у розмірі 500 грн., починаючи з дня подачі позову до суду до досягнення дитиною трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідн. № НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі, встановленому ЗУ "Про судовий збір", тобто 1681,60 грн., на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, подану протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Головуючий: В. Б. Мартинюк