Рішення № 87854207, 23.01.2020, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/1578/18

Провадження № 2/419/114/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2020 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді - Іванової О. М.,

при секретарі – Шапка О. О.,

за участю: позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Новоайдар Луганської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Новоайдарського районного суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 , який було розірвано рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 12.09.2013 року. Від шлюбу сторони мають малолітню дочку – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дочка постійно мешкає з позивачем та знаходиться на її утриманні. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання малолітньої дочки не надає.

На підставі вищенаведеного, позивач просила суд стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання малолітньої дочки у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду, до досягнення дитиною повноліття.

Заочним рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 02.10.2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 було задоволено в повному обсязі.

11.12.2019 року до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Новоайдарського районного суду Луганської області від 26.12.2019 року заочне рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 02.10.2018 року було скасоване та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач – ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача – адвокат Чертенков С.О. (а.с.85), який діє в інтересах ОСОБА_3 на підставі ордеру на надання правової допомоги серії ЛГ №018464 (а.с.86), в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме не заперечував щодо стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду та до досягнення дитиною повноліття. При цьому посилався на те, що відповідач не має змоги сплачувати аліменти у заявленому позивачем розмірі, оскільки він є офіційно непрацевлаштованим, за станом здоров`я перебуває на консультативному обліку в лікарні, за сімейним станом є одруженим, при цьому дружина є непрацевлаштованою, а також має батьків, які є пенсіонерами та потребують матеріальної допомоги, не має на праві власності цінного рухомого майна (транспортних засобів), а єдиним нерухомим майном, що йому належить на праві приватної власності є кімната у гуртожитку в м. Луганськ, де на даний час відповідач проживає зі своєю родиною, на підтвердження чого відповідачем надані копії відповідних документів. Разом з тим, зазначив, що протягом 2018 - 2019 р.р. відповідачем добровільно здійснювався переказ коштів на рахунок позивача для утримання дочки, на підтвердження чого відповідачем надані копії відповідних квитанцій.

Заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Згідно приписів ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судовим розглядом встановлено, що з 24.03.2007 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 12.09.2013 року (а.с.7). Від шлюбу сторони мають малолітню дочку – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6). Дочка постійно мешкає з позивачем та знаходиться на її утриманні.

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 31.01.2008 року Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції (а.с.6) батьком малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_3 .

Згідно з копією довідки №2618, виданої 18.06.2018 року Новоайдарською селищною радою, ОСОБА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з дочкою – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

Згідно довідки про доходи №7 від 22.01.2020 року (а.с.89) ОСОБА_1 працює в КНП «Новоайдарська багатопрофільна лікарня» на посаді сестри медичної стаціонару, загальна сума її доходу за період з липня 2019 року по грудень 2019 року складає 37451,91 грн.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька.

При ухиленні батьків від обов`язку утримувати своїх неповнолітніх дітей кошти на їх утримання стягуються у судовому порядку.

Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є офіційно непрацевлаштованим (а.с.87), за станом здоров`я перебуває на консультативному обліку в лікарні (а.с.88), за сімейним станом є одруженим (а.с.48), а також має батьків, які є пенсіонерами (а.с.49-50), не має на праві власності цінного рухомого майна (транспортних засобів) (а.с.66-68), а єдиним нерухомим майном, що йому належить на праві приватної власності є кімната у гуртожитку в м. Луганськ (а.с.65), де на даний час відповідач проживає зі своєю родиною. Разом з тим, протягом 2018 - 2019 р.р. відповідачем добровільно здійснювався переказ коштів на рахунок позивача для утримання дочки, на підтвердження чого відповідачем надані копії відповідних квитанцій (а.с.52-64).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 8 Сімейного кодексу України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

У Принципі 6 Декларації прав дитини, що була проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові та моральної та матеріальної забезпеченості.

Згідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВР №789-XII від 27.02.1991р., держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ст. 179 СК аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум на одну дитину віком від 6 до 18 років в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року становить 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень. Таким чином, в залежності від періоду змінюється прожитковий мінімум для дітей відповідного віку. Відтак, станом на день ухвалення рішення 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 до 18 років становить 1109,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, а також потреби малолітньої дитини у матеріальному забезпеченні, які позивач одноособово забезпечити не має змоги, зважаючи на стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, а також інші обставини, на які посилався відповідач та які мають істотне значення для вирішення вказаної справи у відповідності до ст. 182 СК України, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню аліменти на утримання малолітньої дочки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду та до досягнення дитиною повноліття, що відповідатиме потребам дитини у матеріальному забезпеченні та можливостям платника аліментів у наданні матеріальної допомоги на утримання дитини.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору при подачі позову, він стягується з відповідача в дохід держави. Позивачі при подачі позовів про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору відповідно до положень ЗУ «Про судовий збір», тому відповідач має сплатити в дохід держави судовий збір, який на момент звернення до суду з позовом складав 704,80 грн.

Висновки суду підтверджуються письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Відповідно до ст. ст. 112, 180, 181,182, 183 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 211, 223, 247, 263-265, 430 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання малолітньої дочки – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19.06.2018 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір на користь держави у розмірі 704,80 грн на наступні платіжні реквізити: «отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106».

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного тексту рішення суду – 31.01.2020 року.

Головуючий О. М. Іванова