Ухвала суду № 87853624, 20.02.2020, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 404/8594/19

Провадження №2-н/390/11/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2020 р. Суддя Кіровоградського районного суду Кіровоградської області Бойко І.А., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» в особі директора філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» у м. Кропивницькому Головченка О.О. про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» в особі директора філії ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» у м. Кропивницькому Головченка О.О. звернулась до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ у сумі 22886,29 грн. і судового збору 192,10 грн.

На виконання вимог ч. 5 ст.165 ЦПК України до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи направлено звернення суду щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи – боржника ОСОБА_1 .Згідно вказаної інформації ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . З відповіді Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області вбачається, що ОСОБА_1 з 18.02.2014 року була зареєстрована на адресою АДРЕСА_1 , але 28.10.2016 року реєстрацію було анульовано. Відповідно до відповіді Міської ради міста Кропивницького інформація щодо реєстрації місця проживання гр. ОСОБА_1 у відділі реєстрації місця проживання особи Міської ради міста Кропивницького відсутня.

Відповідно ст.163 ч.3 п.3 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

Матеріали заяви не містять копію договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості з ОСОБА_1 . Натомість, заявником долучено до заяви зразок типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, який затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2500 від 30.09.2015 року, а також у заяві зазначено, що договір між постачальником природного газу та споживачем є публічним договором приєднання, відповідно ст.ст.633, 634, 641, 642 ЦК України. В обґрунтування заяви щодо необов`язковості надання письмового договору на постачання природного газу заявник посилається на роз`яснення, викладені в пункті 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №14 від 23.12.2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», що є помилковим, оскільки вказані роз`яснення стосувалися застосування норм ЦПК України в редакції 2004 року, зокрема статтею 98 якого не передбачалося обов`язковості надання письмового договору. При цьому, норми ст.163 ЦПК України в редакції 2017 року містять вимоги щодо обов`язковості додання до заяви про видачу судового наказу копії договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості. Крім того, заявником долучено до заяви вимогу боржнику про сплату заборгованості за спожитий природний газ, проте відсутні будь-які докази її відправлення та отримання боржником.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 не зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того, до заяви не долучено докуменів, що підтверджують право власності ОСОБА_1 щодо будинку, який знаходиться за вищевказаною адресою.

З наданого заявником розрахунку заборгованості вбачається, що в домоволодінні, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , проживає 5 осіб, проте заявником не обґрунтовано та не надано доказів, що підтверджують пред`явлення вимоги про стягнення заборгованості саме до ОСОБА_1

Судовий наказ є особливою формою цивільного судочинства, в межах якої суд позбавлений можливості додатково збирати докази та додатково з`ясовувати обставини правовідносин, а тому враховуючи те, що заява подана з порушеннями вимог статті 163 ЦПК України, суд вважає необхідним відмовити у видачі судового наказу.

Керуючись ст.ст.19, 161, 163, 165, 166, 260 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» в особі директора філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» у м. Кропивницькому про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ у сумі 22886,29 грн. і судового збору 192,10 грн.

Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення недоліків.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя