
Справа № 342/1223/19
Провадження № 2/342/99/2020
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2020 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Гайдич Р.М.,
секретаря судового засідання Лукасевич М.М.,
за участю
представника позивачки-адвоката Ігнатюк Л.В.,
представника третьої особи Цюмпала А.П. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - служба у справах дітей Городенківської районної державної адміністрації),
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 , в якому просить позбавити відповідачку батьківських прав стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позовні вимоги мотивувала тим, що ОСОБА_3 є донькою позивачки від першого шлюбу. Згідно свідоцтва про народження вона ОСОБА_5 . Вона перебувала в шлюбі із ОСОБА_6 , шлюб з яким був розірваний 20.02.2003 року, що доводиться свідоцтвом про розірвання шлюбу. Донька відновила дошлюбне прізвище " ОСОБА_7 ", що стверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу та свідоцтвом про переміну прізвища. 15.10.2011 року донька зареєструвала шлюб із ОСОБА_8 та взяла його прізвище. За рішенням Городенківського районного суду від 24.10.2014 року цей шлюб теж був розірваний, а донька залишила прізвище " ОСОБА_3 ". ІНФОРМАЦІЯ_2 донька народила хлопчика ОСОБА_4 . В актовому записі про народження ОСОБА_4 відомості про батька записані відповідно до ст.135 СК України зі слів матері. З біологічним батьком дитини донька не проживала, хлопчик його не знає. У вересні 2003 року донька залишила позивачці 6-місячну дитину та поїхала в Чехію на заробітки. У 2005 році приїхала на 10 днів, після чого приїжджала раз на 2-3 роки, під час своїх візитів зупинялася в м. Івано-Франківську. В 2011 році відповідачка з чоловіком переїхала на постійне проживання у м. Плзень Чеської Республіки. У 2012 році народила другу дитину та з чого часу в м. Городенка не приїздила. Позивачка опікується своїм онуком з піврічного віку. Спочатку у них з донькою була угода, що позивачка доглядатиме хлопчика, поки він маленький. Відповідачка буде на заробітках, а потім забере сина. Однак, цього не сталося. На перших порах (2003-2008 роки) відповідачка ще навідувалась до дитини, дзвонила йому, передавала подарунки. А починаючи з 2012 року і поданий час всю відповідальність за дитину переклала на позивачку: не приїжджає та не навідує сина, не надає коштів на його утримання, не цікавиться його вихованням, не вітає з святом. Хлопець навчається в 11 класі і в цьому році буде вирішуватися питання щодо його подальшого навчання, здобуття освіти, професії. З довідки Городенківської ЗОШ № 1 вбачається, що мати не цікавиться навчанням та вихованням сина. Догляд та контроль за навчанням йому забезпечує бабуся ОСОБА_2 . Довідкою сімейного лікаря Городенківської ЦРЛ доводиться, що спостереження за станом здоров`я та лікування ОСОБА_4 здійснює бабуся ОСОБА_2 , мати цим питанням не цікавиться. Відповідачка взагалі не цікавиться сином, не готує його до самостійного життя, не вчиняє жодних дій по його вихованню та розвитку. Така поведінка відповідачки є безвідповідальною, так як на батьків покладається забезпечення основних життєвих потреб неповнолітніх дітей, які повністю залежать від батьків та не можуть забезпечувати себе самостійно. Внаслідок протиправної поведінки відповідачки хлопчик почувається покинутим, непотрібним власній матері. Всі обов`язки по його утриманню здійснює позивачка з чоловіком. свідоме нехтування відповідачки власною дитиною призвело до відсутності будь яких родинних почуттів до неї з боку ОСОБА_4 . Відповідачка не надає жодної матеріальної допомоги, відчужилась від дитини взагалі, всупереч вимогам сімейного законодавства цілковито самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків та протягом семи останніх років не несе жодної відповідальності за майбутнє дитини, фактично батьківські обов`язки виконує позивачка з чоловіком. Крім того, оскільки мати своєю бездіяльністю фактично відмовилася від хлопця, то при ухваленні судом рішення про позбавлення батьківських прав, він при вступі до вищого навчального закладу матиме змогу скористатися пільгами, передбаченими для дітей, позбавлених батьківського піклування. Позивачка забезпечена житловим будинком по АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 зареєстрований у цьому будинку та має в ньому окрему, комфортну для його проживання кімнату. Вони з чоловіком отримують пенсію та вирощують сільськогосподарські культури. Таким чином, позивачка зможе самостійно забезпечити виховання та утримання внука відповідно до вимог законодавства та моральних засад суспільства.
Ухвалою про відкриття провадження у справі від 18.10.2019 по даній справі вирішено клопотання позивачки про залучення до участі в справі третьої особи на стороні позивача - службу у справах дітей Городенківської районної державної адміністрації.
18.11.2019 року на електронну адресу суду поступив лист під назвою "Заперечення на позовну заяву по справі 342/1223/19" і в кінці документу зазначено адресата " ОСОБА_3 ". По тексту документу зазначено, що ОСОБА_3 заперечує проти позову в цій справі. Даний докумен не містить підпису особи яка його направляла і він не направлявся до суду із накладенням електронного цифрового підпису відповідачки. Інших належних та допустимих документів за підписом відповідачки до суду не поступало. Тобто відзиву, згідно вимог ст.178 ЦПК України, відповідачкою до суду не направлялось, а документ який поступив тільки на електронну адресу суду таким не є.
Позивачкою 10.12.2019 року, після ознайомлення із матеріалами справи, подано до суду "Відповідь на відзив (заперечення)", що поступило на електронну адресу суду. В котрому позивачка спростовує твердження відповідачки зазначені в "запереченні".
Представник позивачки-адвокат Ігнатюк Л.В. в судовому засіданні 11.02.2020 позовні вимоги підтримала та просила задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві. В судове засідання 26.02.2020 позивачка та її представник не з`явилися. До суду 12.02.2020 представник позивачки -адвокат Ігнатюк Л.В. подала заяву про завершення судового розгляду справи без її участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити. Позивачка ОСОБА_2 18.02.2020 подала до суду заяву про завершення судового розгляду справи без її участі, судові засідання не може відвідувати за станом здоров`я. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі .
Відповідачка ОСОБА_3 в судові засідання призначені по справі на 16.01.2020, 11.02.2020 та 26.02.2020 не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку. Однак, до суду повернулися поштові конверти без вручення з відміткою укрпошти "за закінченням встановленого строку зберігання", "не було вдома". Крім того, про розгляд справи 16.01.2020, 11.02.2020 та 26.02.2020 відповідачка повідомлялася через оголошення на офіційній сторінці веб-порталу Городенківського районного суду Івано-Франківської області. Клопотання про відкладення розгляду справи 26.02.2020 від ОСОБА_3 не надходило.
Представник служби у справах дітей Городенківської РДА Цюмпала А.П. в судовому засіданні 11.02.2020 ствердив, що раніше поданий до суду висновок органу опіки та піклування підтримує в повному обсязі, відповідно підтримує позовні вимоги. В судове засідання 26.02.2020 представник служби у справах дітей Городенківської РДА не з`явився. Від начальника служби у справах дітей Цюмпала А.П. до суду поступила заява про розгляд та винесення рішення без їх участі. Висновок органу опіки та піклування підтримують в повному обсязі.
Передбачених ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, тому судом ухвалено рішення про заочний розгляд справи за відсутності учасників справи, зважаючи на те, що: відповідач по справі була повідомлена належним чином неодноразово про дату, час і місце судового розгляду; відповідачка жодного розу не зявилась в судові засідання; відповідачкою не подано відзиву на позов згідно вимог ст.178 ЦПК України; також від позивачки не поступало заперечень проти заочного вирішення справи.
Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вислухавши учасників справи та свідків в судовому засіданні 11.02.2020, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Частиною 4 статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 23.11.2012 року слідує, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , актовий запис № 12 від 07.03.2003.
Із копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 СК України № 00011399423 формованого 23.11.2012 слідує, що відомості про батька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України.
Копією повторного свідоцтва про народження відповідачки серії НОМЕР_2 , виданого 08.10.2019 Городенківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області стверджується, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 93 від 14.07.1979, її батьками є ОСОБА_9 та ОСОБА_2 . Із копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 07.07.2005 слідує, що шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 розірвано, після реєстрації розірвання шлюбу присвоєно прізвище дружині ОСОБА_7 .
Копією рішення Городенківського районного суду від 24.10.2014 по справі № 342/1165/14-ц (провадження 2/342/644/2014) розірвано шлюб між ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований 15.10.2011 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис № 123, після розірвання шлюбу відповідачці залишено прізвище " ОСОБА_7 ".
Із копії повторного свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого 31.05.2013 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Городенківського районного управління юстиції в Івано-Франківській області вбачається, що шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_2 розірвано, про що в книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 72 від 08.09.1983, після реєстрації розірвання шлюбу присвоєно прізвище дружині ОСОБА_7 .
Копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , виданого 25.01.1990 доводиться, що 25 січня 1990 ОСОБА_10 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уклали шлюб про що, в книзі реєстрації актів про укладення шлюбів зроблено запис № 7 від 25.01.1990, після реєстрації шлюбу прізвище дружини ОСОБА_2 було змінено з ОСОБА_7 на ОСОБА_2 .
З наведеного слідує, що позивачка ОСОБА_2 є мамою відповідачки ОСОБА_3 та відповідно є бабусею ОСОБА_4 .
Копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 61389750 формованого 1.06.2016 стверджується, що чоловіку позивачки ОСОБА_10 на праві приватної власності належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
З копії технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 вбачається, що житловий будинок загальною площею 59,5 кв.м, житловою площею 29,9 кв.м, побудований в 1961 році, господарські будівлі та споруди побудовані в 1962, 1970 роках.
Копією будинкової книги для прописки громадян, що проживають в буд. АДРЕСА_2 стверджується, що онук позивачки ОСОБА_4 зареєстрований в даному житловому будинку.
З копії довідки № 103/01-16 виданої 19.09.2019 Городенківською ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 слідує, що вихованням, успішністю і відвідуванням учня 11-Б класу ОСОБА_4 , мама ОСОБА_3 не займається і не цікавиться. Вихованням, а також контроль за успішністю і відвідуванням школи здійснює його бабуся ОСОБА_2 .
Довідкою від 09.09.2019 виданою сімейним лікарем КП "Городенківський некомерційний центр первинної медичної допомоги " Городенківської РДА стверджується, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час спостереження та лікування займалася бабуся ОСОБА_2 . Мати ОСОБА_3 в лікуванні участі не приймала і дитиною не цікавилась.
Стаття 150 Сімейного кодексу України передбачає права і обов`язки батьків виховувати своїх дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, здобуття освіти, готувати їх до самостійного життя.
Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Як випливає зі змісту положень принципу 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН від 20.11.1959р. дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння, вона повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Згідно роз`яснень, які містяться у п. 15, п.16 Постанови пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей; особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.
Статтею 164 Сімейного кодексу України визначений виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, а саме: мати (батько) можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона (він): не забрали дитину з пологового будинку або із іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться із дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Протоколом бесіди з дитиною ОСОБА_4 від 29.10.2019 підтверджується, що в липні бабуся подзвонила до мами і він поїхав до мами в гості у Чехію 7-8 липня 2019 року, повернувся в двадцятих числах серпня. До цього часу останній раз бачив маму 5 років тому, мама матеріально не допомагає, не спілкується з сином засобами зв`язку телефонного, електронного. При приїзді в ОСОБА_4 самостійно добирався до міста проживання мами, де вона його зустріла. Назад в Україну самостійно добирався за кошти. які мав з собою. дана поїздка відбулася з ініціативи бабусі ОСОБА_2 ОСОБА_4 не хотів і не мав ніякого бажання їхати до матері. До позбавлення матері батьківських прав ставиться позитивно.
Допитана в судовому засіданні 11.02.2020 року свідок ОСОБА_11 ствердила, що хлопчика ОСОБА_4 виховує бабуся, а не мама. Дитина хворіла, оперувалася і все оплачувала бабуся та його хресна мама. Коли ОСОБА_4 оперували то мати хлопчика тільки два рази подзвонила. Жодного разу за дві операції мами не було. Жодної копійки вона не дала. В серпні 2019 ОСОБА_4 був у мами в Чехії і він звідти втік. Також ствердила, що буває у позивачки в дома десь раз в три тижні і за маму ОСОБА_4 ніколи не говорить.
Допитана в судовому засіданні 11.02.2020 року свідок ОСОБА_12 ствердила, що ОСОБА_4 виховує бабуся, а не мама. ОСОБА_4 її похресник. ОСОБА_4 мама залишила в 2003 році коли йому було кілька місяців. ОСОБА_3 була дома дуже рідко. ОСОБА_4 тільки кілька разів був у мами. Також, ОСОБА_4 минуло року їздив до мами в Чехію, але він втік від неї, приїхав звідти автобусом. За маму ОСОБА_4 не згадує, нічого практично не розказує. На день народження в січні відповідачка навіть його не привітала.
Висновком органу опіки та піклування Городенківської районної державної адміністрації № 01-29/479 від 08.11.2019 стверджено, що на засіданні комісії з питань захисту прав дитини розглядалось питання доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та вирішено доцільним позбавляти її батьківських прав стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підстав не приймати до уваги згаданий висновок у суду немає, оскільки він ґрунтується на доказах, які знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
Із копії комплексної психологічної характеристики психоемоційного стану та сімейних відносин Центру психологічної допомоги дітям "Серденько" від 04.12.2019 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що в ході психодіагностичного обстеження діагностика сімейних відносин показала, що родинні зв`язки в розумінні дитини слабкі і неміцні, присутня нестача емоційної теплоти. Найбільш значимим, головним, найбільш емоційно близьким членом сім`ї вважає бабусю. На думку ОСОБА_4 , найбільшою владою в сімї володіє дідусь, а мінімальним є вплив тітки. До складу сім`ї досліджуваний не включає матір. яка для нього є менш емоційно привабливою, та такою, з якою склалися можливі конфліктні відносини. Діагностовано великий ступінь близькості між членами сім`ї. ОСОБА_4 стверджує, що відчуває дискомфорт, коли перебуває поряд з матір`ю. Присутнє почуття незахищеності, депресивні тенденції. Про матір хлопець розповідає неохоче, на питання про ставлення матері до нього часто не знаходить відповіді, бо за його словами, з мамою бачиться вкрай рідко і нічого про неї не знає. Діагностичне дослідження виявило незадоволену психологічну потребу в сім`ї, тривожність та відчуття небезпеки.
В ході розгляду справи встановлено, що відповідачка протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини: вона не спілкується з дитиною, не піклується про фізичний і духовний розвиток сина ОСОБА_4 , не забезпечує харчування, медичного догляду, лікування дитини, не спілкується з дитиною, без поважних причин не виявляє до нього інтересу та щонайменшої материнської турботи про дитину.
На підставі ст.ст. 150, 164-166, 171, 180-182, 184, 191 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 211, 223, 258, 259, 264-265, 268, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду або через Городенківський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Місце проживання позивачки ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .
Місце реєстрації відповідача ОСОБА_3 - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .
Місцезнаходження третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - служби у справах дітей Городенківської РДА Івано-Франківської області - вул. Богуна,13, м. Городенка, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 35528266.
Суддя: Гайдич Р. М.
Судове рішення № 87853132, Городенківський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 26.02.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 342/1223/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: