Рішення № 87853070, 26.02.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10483/17

Провадження № 2/344/414/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Татарінової О.А.,

секретаря Кондратів Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Добра справа», третя особа,яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ПП "ОСОБА_2" про визнання майнового права на об"єкт інвестування та зобов`язання прийняти рішення про включення в члени кооперативу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Добра справа» про визнання права власності на майнове право вимоги оформлення права власності на квартиру та зобов`язання прийняти рішення про включення в члени кооперативу. Мотивуючи тим, що між ним та ПП «ОСОБА_2» в особі директора ОСОБА_2 26 березня 2005 року укладено договір № 05-03 про пайову участь у будівництві. За умовами вказаного договору, «Забудовник» приймає «Пайовика» у пайове будівництво на двохкімнатну квартиру загальною площею 68,2 кв.м., яка розміщена на четвертому поверсі в багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_1 та гараж НОМЕР_1 . Відповідно до п.1.3 договору пайовик бере на себе зобов`язання по інвестуванню коштів на будівництво багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 . Згідно п.2.1 договору вартість будівництва 2-х кімнатної квартири площею 68,2 кв.м. та гаражу складає 168496,52 грн. Ним було сплачено аванс згідно квитанції № 2712-01 від 27.12.2005 року в сумі 22156 грн., а пізніше була сплачена і вся сума згідно договором. Згідно п. 1.3 договору орієнтований строк закінчення будівництва та здачі об`єкту в експлуатацію - перший квартал 2009 року. Проте у вказаний термін об`єкт інвестування не був добудований, та не був придатний для введення в експлуатацію. Згідно п.1.1-1.3 договору за своїм правом змістом даний договір є договором купівлі-продажу майнових прав. Позивач зазначає, що на даний час власником є Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив» «Добра справа». Оскільки власником з незрозумілих підстав є Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив» «Добра справа», то позивач вважає, що існує реальна можливість розпорядження спірним майном Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив» «Добра справа». За наведених обставин просив суд визнати за позивачем право власності на майнове право вимоги оформлення права власності на гараж НОМЕР_1 та 2-х кімнатну квартиру загальною площею 68,2 кв. м., яка розміщена на четвертому поверсі в багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_1 , який належить на праві власності Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив» «Добра справа», зобов"язати Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив» «Добра справа» прийняти рішення про включення позивача в його члени та заборонити Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив» «Добра справа» здійснювати дії щодо переоформлення (у тому числі відчуження, передачі у найм, передачі у заставу, обтяження іншим чином) майнових прав на 2-х кімнатну квартиру загальною площею 68,2 кв. м., яка розміщена на четвертому поверсі в багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_1 .

18.12.2017 року позивач подав заяву про зміну позовних вимог, та просив суд визнати за позивачем ОСОБА_1 майнове право на об"єкт інвестування:гараж НОМЕР_1 та 2-х кімнатну квартиру загальною площею 68,2 кв. м., яка розміщена на четвертому поверсі в багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_1 ,як частину об"єкту незавершеного будівництва, який належить на праві власності Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив» «Добра справа», зобов"язати Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив» «Добра справа» прийняти рішення про включення позивача ОСОБА_1 в його члени.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Добра справа» в судовому засіданні позов заперечив, посилаючись на відзив (а.с.95-96), просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. 16.02.2018 року представником відповідача подану заяву про застосування позовної давності (а.с.120-121), оскільки вважає, що з 01.04.2009 року до моменту подання даного позову позивач не вживав жодних дій для захисту своїх прав, а отже позивачем було пропущено строки позовної давності.

Представник третьої особи ПП «ОСОБА_2» в судове засідання не з`явився.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить до наступного.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна особа має право на судовий захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, такий захист здійснюється у спосіб, передбачений у частині другій статті 16 ЦК України.

Згідно ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 627 ЦК України, яка регулює свободу договору передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що 26.03.2005 року між ПП «ОСОБА_2» та ОСОБА_1 було укладено договір пайової участі в будівництві № 05/03 (а.с.80-82).

Згідно з п.1.1, 1.3 даного договору забудовник приймає пайовика у пайове будівництво на 2-х кімнатну квартиру загальною площею 68,2 кв.м., яка розміщена на четвертому поверсі в багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_3 . Планове закінчення будівництва та здача будинку в експлуатацію планується в першому кварталі 2009 року.

Згідно п.2.1 договору вартість об"єкта інвестування становить 163496 грн. 52 коп. Перший внесок в сумі 141340 грн. 32 коп.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордера 2712-01 від 27.12.2005 року на виконання Договору позивачем було сплачено ПП «ОСОБА_2» 22156 грн. 00 коп. (а.с.85).

Право власності на об`єкт незавершеного будівництва 27-и квартирного житлового будинку готовністю 57 % по АДРЕСА_1 , зареєстровано за Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Добра справа», що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 01.06.2017 року (а.с. 11).

15.08.2017 року позивач звернувся до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Добра справа» із заявою про включення його в кооперативу «Добра справа» (а.с. 12).

Відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 331 ЦК України визначає загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

На час укладення сторонами договору про пайову участь у будівництві правовідносини щодо залучення коштів фізичних осіб з метою фінансування будівництва, порядку управління цими коштами регулювалися законами України від 19 червня 2003 року № 978-IV «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» (далі - Закон).

Згідно з ст. 1 ( у редакції чинній станом на час укладення договору про пайову участь у будівництві) цей Закон встановлює загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами.

Позивач звернувшись з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Добра справа» просить визнати за ним майнове право на об`єкт інвестування, а саме: 2-х кімнатну квартиру загальною площею 68,2 кв. м., яка розміщена на четвертому поверсі в багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_3 , посилаючись на Договір укладений з ПП "ОСОБА_2", проте, жодних зобов`язань за цим договором ОК ЖБК "Добра справа", а ні перед позивачем, а ні перед ПП "ОСОБА_2" за договорами про пайову участь у будівництві не несе.

Крім того, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження оплати за даним договором у розмірі 163496 грн. 52 коп. Позивачем дооведена оплата на виконання Договору ПП «ОСОБА_2» тільки у розмірі 22156 грн. 00 коп.

Оскільки позивач не довів наявність у нього майнових прав на об`єкт інвестування у належному на праві власності ОК «Житлово-будівельний кооператив «Добра справа» незавершеному будівництвом багатоповерховому житловому будинку готовністю 57 %, по АДРЕСА_1 , тому вимога про зобов`язання ОК «Житлово-будівельний кооператив «Добра справа» прийняти рішення про включення ОСОБА_1 в його члени не підлягає до задоволення.

Щодо доводів представника відповідача Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Добра справа» про відмову у задоволенні позову з підстав пропуску позивачем строку на звернення з даним позовом до суду, слід зазначити.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 267 ЦК України).

Суд вважає, що позивачем не пропущено строк позовної давності на звернення до суду з даним позовом, оскільки позивач тільки у 2017 році довідався про порушення свого права, а саме, коли 03.01.2017 року Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Добра справа» зареєструвало право власності на об`єкт незавершеного будівництва 27-ми квартирний (багатоповерховий) житловий будинок готовністю 57%, за адресою АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст. 15, 16, 190, 317,328, 331, 526, 627, 635 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 128, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Добра справа», третя особа,яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ПП "ОСОБА_2" про визнання майнового права на об"єкт інвестування та зобов`язання прийняти рішення про включення в члени кооперативу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Татарінова О.А.

Повний текст рішення складено 26 лютого 2020 року