Рішення № 87852479, 21.01.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/9125/19

Провадження № 2/185/913/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2020 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Врони А.О., за участю секретаря судового засідання - Снаткіна Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу ЄУ № 185/9125/19 за позовом ОСОБА_1 до Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Павлоградської міської ради, в якій просить суд з урахуванням уточнення позовних вимог та позову від 08 листопада 2019 року визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку розміром 0,1000 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , визнати недійсним поділ земельної ділянки розміром 0,1000га ,яка знаходиться в АДРЕСА_1 .

Позовна заява мотивована тим, що згідно договору купівлі-продажу житлового будинку досвідченого 05 березня 2007 року приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Шлегою Г.І. за реєстром №807, позивачу належить жилий будинок загальною площею 47,8 кв.м ,житловою 23,2 кв.м, який знаходиться в АДРЕСА_1 . Право власності на жилий будинок зареєстровано в КП «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації »за реєстраційним номером 17928963. Жилий будинок з господарськими будівлями розташований на земельній ділянці, розміром 0,1000 га за адресою АДРЕСА_1 . Рішенням сесії Павлоградської міської Ради від 14 лютого 2012 року № 483-19/У1 позивачу було передано у приватну власність вищезазначену земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд. Право власності підтверджено Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 001392 зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів направо власності на землю та на праві постійного користування землею,договорів оренди за № 1211240001000612, виданий 21 червня 2012 року. Кадастровий номер - 1212400000:02:058:0134. У 2016 році позивач вирішив поділити земельну ділянку майже порівну з метою в подальшому продати одну з них . Для оформлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд звернувся до ТОВ «Дніпроленд», надав фірмі необхідні документи за їх вимогами, в тому числі Державний акт . Працівники фірми вважали ,що «земельна ділянка перебуває у власності заявника ,що підтверджується державним актом серії ЯК № 001392,виданого 21.06.2012 року», про що зазначено в пояснювальній записці. Згідно технічної документації земельна ділянка, площею 0,1000 га була поділена на дві: земельна ділянка № І, площею 0,0565 га з присвоєнням кадастрового номера - 1212400000:02:060:0111, про що надано Витяг з Державного земельного кадастру НВ- 1203261972016 від 21 березня 2016 року; Земельна ділянка № 2 площею 0 ,0435 га з присвоєнням кадастрового номера - 1212400000:02:060:0112,про що надано Витяг з Державного земельного кадастру -НВ 1203262002016.

Для оформлення договору відчуження земельної ділянки позивач звернувся до Державного реєстратора виконкому Павлоградської міської ради. Державний реєстратор відмовив мені в реєстрації права власності і пояснив,що було потрібно зареєструвати право власності на всю земельну ділянку, а потім робити поділ. Тобто ТОВ «Дніпроленд» помилково визначив ,що право власності на земельну ділянку підтверджувалось державним актом, без його державної реєстрації.

Позивач про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, представник позивача надала письмову заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, заявлені вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, представник відповідача надав заяву, в якій просив розглянути справу за відсутності, у вирішенні справи покладались на розсуд суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази у справі в підтвердження вказаних обставин, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого 05 березня 2007 року приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Шлегою Г.І. за реєстром №807, ОСОБА_1 належить будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на вказаний будинок зареєстровано в КП «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації» за реєстраційним номером 17928963.

Рішенням сесії Павлоградської міської Ради від 14 лютого 2012 року № 483-19/V1 ОСОБА_1 було передано у приватну власність земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд. Право власності підтверджено Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 001392 зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів направо власності на землю та на праві постійного користування землею, договорів оренди за № 1211240001000612, виданий 21 червня 2012 року. Кадастровий номер - 1212400000:02:058:0134.

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером - 1212400000:02:058:0134.

За замовленням позивача була виготовлена технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у власності ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Електронний документ вказаної документації було перевірено та внесено до Державного земельного кадастру 21 березня 2016 року. Згідно технічної документації земельна ділянка, площею 0,1000 га була поділена на дві: земельна ділянка, площею 0,0565 га з присвоєнням кадастрового номера - 1212400000:02:060:0111, про що надано Витяг з Державного земельного кадастру НВ- 1203261972016 від 21 березня 2016 року; земельна ділянка, площею 0,0435 га з присвоєнням кадастрового номера - 1212400000:02:060:0112, про що надано Витяг з Державного земельного кадастру -НВ 1203262002016.

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості щодо реєстрації права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами - 1212400000:02:060:0111, 1212400000:02:060:0112.

Чинний ЗК України від 25 жовтня 2001 року N 2768-III встановлює підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга статті 116).

Земельний кодекс України в редакції, яка була чинною на час видачі Державного акту на право приватної власності на землю від 21 червня 2012 року, вказує що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (частина перша статті 116 Кодексу).

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті (частина перша статті 126 Кодексу).

Згідно з частиною 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

На момент отримання Державного акту на право власності на землю від 21 червня 2012 року порядок видачі та реєстрації державних актів на право власності на землю був урегульований Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999 року (далі - Інструкція).

За змістом пунктів 3.3, 3.4 Інструкції державна реєстрація державних актів, що посвідчують право приватної власності здійснювалась районною, міською, селищною, сільською радою; договорів оренди - виконавчим органом міської, селищної, сільської ради. Забезпечення державної реєстрації державних актів,що посвідчують право приватної власності на землю,покладалась на державні органи земельних ресурсів Держкомзему України - районні відділи земельних ресурсів, які реєструвались у Книзі записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю за формою згідно з додатком 1 до Інструкції.

Відповідно до абзацу 1 и 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Право власності на земельну ділянку площею 0,1 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , виникло до 1 січня 2013 року відповідно до вимог законодавства, чинного на момент виникнення права власності, на підставі рішення сесії Павлоградської міської ради від 14 лютого 2012 року №483-19/VI, Державного акту на право приватної власності на землю від 21 червня 2012 року, кадастровий номер - 1212400000:02:058:0134.

Право власності на земельну ділянку площею 0,1 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 12 ЗК України від 25 жовтня 2001 року N 2768-III до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.79-1 ЗК України від 25 жовтня 2001 року N 2768-III формування земельних ділянок здійснюється, в тому числі, шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України "Про Державний земельний кадастр" у разі поділу або об`єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 ЗК України від 25 жовтня 2001 року N 2768-III).

Проте в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості щодо реєстрації права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами - 1212400000:02:060:0111, площею 0,0565 га, 1212400000:02:060:0112, площею 0,0435 га. Тобто незважаючи на виготовлення 21 березня 2016 року технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у власності ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , державна реєстрація права власності на сформовані в результаті поділу земельні ділянки проведена не була.

Таким чином, позовні вимоги є законними обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

В рамках Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» у місті Павлоград Дніпропетровської області перейменовані вулиці, зокрема, вулиця «Калініна» перейменована на «Богуна Івана».

Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , до Павлоградської міської ради, код ЄДРПОУ: 33892721, місцезнаходження зареєстроване за адресою: Дніпропетровська обл., місто Павлоград, вул. Соборна, будинок 95, про визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати недійсним поділ земельної ділянки розміром 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя А. О. Врона