Ухвала суду № 87851952, 21.02.2020, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/1279/18

У Х В А Л А

21 лютого 2020 року колегія суддів Ленінського районного суду міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді – Калініченка Г.П.

суддів - Скрипник К.О., Остапенко Н.Г.

при секретарі – Панюті В.І.

за участю прокурора – Логвін Ю.В.

захисників - адвокатів Кудріна Д.А., Тооде І.В.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.187 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

В провадження Ленінського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться вказане кримінальне провадження.

У відношенні обвинувачених було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого збігає 23.02.2020 року.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в межах граничного строку, встановленого чинним КПК України, мотивуючи своє клопотання наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Так, прокурор вважав, що в разі зміни обвинуваченим запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який, обвинувачені потенційно можуть здійснювати незаконний вплив на свідків у даному кримінальному провадженні, які не були допитані на теперішній час, а також обвинувачені матимуть можливість перешкоджати розгляду даного кримінального провадження шляхом переховування від суду з метою уникнути кримінальної відповідальності за інкримінований їм особливо тяжкий злочин.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Кудрін Д.А., заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив змінити запобіжний захід його підзахисному на більш м`який – домашній арешт, зазначивши, що прокурором не доведено, що інший запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Крім цього, захисник звертав увагу й на той факт, що ОСОБА_1 тривалий час перебуває під вартою та має стійкі соціальні зв`язки.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання свого захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – адвокат Тооде І.В., також заперечувала проти задоволення клопотання прокурора у зв`язку тим, що прокурором не доведено наявність будь-якого з ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Крім цього, захисник також зазначив, що ОСОБА_2 має постійне місце мешкання та стійкі соціальні зв`язки, а також тривалий час перебуває під вартою, що у своїй сукупності вказує на необхідність зміни йому запобіжного заходу на більш м`який – домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання свого захисника та просив його задовольнити.

Вислухавши клопотання прокурора, а також клопотання захисників обвинувачених, дослідивши їх доводи і обґрунтування, колегія суддів вважає, що в клопотанні прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно відмовити, а клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченим запобіжного заходу на більш м`який підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегія суддів погоджується з позицією сторони захисту, що прокурором на даній стадії судового розгляду не було надано переконливих та належних доказів щодо існування ризиків, встановлених ст.177 КПК України.

При тому, що главою 18 КПК України передбачено, що незалежно від стадії судового розгляду обов`язок доказування щодо необхідності застосування конкретного запобіжного заходу, наявності ризиків та неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу покладається саме на прокурора.

Крім того, колегія суддів, вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , враховує практику Європейського суду з прав людини. Зокрема, відповідно до п.47 рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 року у справі «Болдирєв проти України» викладені висновки про те, що, згідно з пунктом 3 статті 5 Конвенції, зі спливом певного часу подальше існування обґрунтованої підозри перестає само по собі бути підставою для позбавлення волі, і судові органи мають навести інші підстави для подальшого тримання такої особи під вартою. На таку ж позицію ЄСПЛ вказував і в рішеннях у справах «Яблонський проти Польщі» та «І. А. проти Франції».

Колегія суддів також враховує той факт, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають під вартою достатньо тривалий час, але при цьому тяжкість пред`явленого обвинувачення, на що посилається прокурор, сама по собі не може слугувати виправданням та обґрунтуванням тривалого періоду утримання особи під вартою.

З огляду на вище вказане, суд вважає за доцільне змінити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м`який, а саме на домашній арешт.

Змінюючи обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжний захід на домашній арешт, суд вважає за необхідне покласти на них обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст.331, 369, 371, 372 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 – залишити без задоволення.

Клопотання захисників про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 – задовольнити.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою змінити на домашній арешт строком до 20.04.2020 року включно, поклавши на нього обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не залишати місце свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово;

3) утриматися від спілкування з потерпілим і свідками у даному кримінальному провадженні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою змінити на домашній арешт строком до 20.04.2020 року включно, поклавши на нього обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не залишати місце свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , цілодобово;

3) утриматися від спілкування з потерпілим і свідками у даному кримінальному провадженні.

Ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання до Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, який повинен негайно поставити на облік обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як осіб, щодо яких застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це прокурора.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 Остапенко В.М.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Г.П. Калініченко

Судді К.О. Скрипник

Н.Г. Остапенко