Ухвала суду № 87851772, 26.02.2020, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/620/20

Провадження № 2-з/0203/22/2020

УХВАЛА

26 лютого 2020 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в особі судді Колесніченко О.В., розглянувши у провадженні № 2-з/0203/22/2020 заяву ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 пред`явив через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська позов до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», де третьою особою визначив приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Руслана Олеговича, з вимогами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, обґрунтовуючи це тим, що вказаний приватний нотаріус вчинив виконавчий напис №6509 від 29 червня 2017 року про стягнення з нього на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості в загальному розмірі 182 146,89 грн., при цьому порушивши норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, оскільки кредитний договір нотаріально не посвідчений та відсутні докази безспірності заборгованості, яка такою фактично не є.

25 лютого позивач повторно подав заяву про забезпечення цього позову та просив заборонити дії щодо відчуження та перереєстрації квартири, загальною площею 76,7 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , оскільки в ході примусового виконання оскаржуваного виконавчого напису звернуто стягнення на зазначену квартиру, яка за даними протоколу електронних торгів реалізована 03 лютого 2020 року. З метою недопущення відчуження квартири на підставі недійсного виконавчого документу через його очевидну протиправність, задля відновлення порушених прав позивача потрібно буде докласти значних зусиль та витрат.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25 лютого 2020 року заява передана в провадження судді Колесніченко О.В.

Перевіряючи відповідність заяви про забезпечення позову вимогам ст. 151 ЦПК України, судом встановлено наступне.

Так частиною 6 ст. 151 ЦПК України передбачено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Позивачем до заяви про забезпечення позову на підтвердження сплати судового збору за подання відповідної заяви в розмірі 420,40 грн. подано ксерокопію квитанції №5295353 від 17 лютого 2020 року. Дана квитанція була надана ним до попередньої заяви про забезпечення позову, поданої позивачем одночасно з позовом 17 лютого 2020 року, яка повернута позивачеві ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська (№2-з/0203/18/2020) від 18 лютого 2020 року у зв`язку з її невідповідністю вимогам ст. 151 ЦПК України разом із судовим збором за реквізитами цієї квитанції.

Відповідно вказана квитанція свідчить про оплату судовим збором саме заяви від 17 лютого 2020 року у провадженні №2з/0203/18/2020, грошові кошти за якою належить отримати позивачу в УК у Центральному районі м. Дніпра, тоді як у провадженні №2з/0203/22/2020 судовий збір за подання нової заяви про забезпечення позову не сплачений у розмірі 420,20 грн. згідно ставок, визначених Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

За наведених обставин належить дійти висновку про невідповідність заяви вимогам ст. 151 ЦПК України, що є підставою для її повернення заявнику.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.151, 153 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – повернути заявникові.

Ухвала протягом 15 днів з дня підписання може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги відповідно до пп. пп. 15.1, 15.5 п. 15 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в паперовій формі до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська з правом на поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження у разі подання скарги протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем вручення копії цієї ухвали, а в іншій частині – набирає законної сили з моменту підписання у день її складення.

Суддя О.В. Колесніченко